Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 158/2153/16-ц

провадження № 61-12279св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Ківерцівська районна рада Волинської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - Ківерцівська районна державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Ківерцівської районної ради Волинської області на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 березня 2017 року у складі судді Костюкевича О. К. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 травня 2017 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Стрільчука В. А., Здрилюк О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ківерцівської районної ради Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа - Ківерцівська районна державна адміністрація, про скасування розпорядження (наказу) про звільнення, поновлення на роботі, компенсацію середнього заробітку за час прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до наказу від 20 грудня 2004 року № 74 її прийнято на посаду відповідального секретаря газети «Вільним шляхом», відповідно до наказу від 28 січня 2005 року № 7 - призначена на посаду завідуючого відділом редакції газети «Вільним шляхом», а наказом від 14 вересня 2015 року № 74 - переведена на посаду заступника редактора. На виконання рішення трудового колективу від 18 грудня 2015 року, наказом редактора газети «Вільним шляхом» від 18 грудня 2015 року № 52 ОСОБА_1 зобов`язано виконувати обов`язки редактора газети «Вільним шляхом». Розпорядженням голови Ківерцівської районної ради Волинської області від 12 грудня 2015 року № 43-к позивача призначено виконуючим обов`язки редактора Ківерцівської районної громадсько-політичної газети «Вільним шляхом» з 21 грудня 2015 року «до вирішення питання про призначення на посаду редактора», вказане розпорядження на офіційному сайті Ківерцівської районної ради не оприлюднене. З 25 липня 2016 року вона перебувала у відпустці з 2015 рік терміном на 36 днів. Розпорядженням голови Ківерцівської районної ради Волинської області від 01 серпня 2016 року № 41-к її звільнено із займаної посади виконуючого обов`язки редактора газети «Вільним шляхом» згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул. Із 01 по 12 серпня 2016 року вона перебувала на лікарняному у зв`язку із різким погіршенням здоров`я.

Позивач стверджувала, що розпорядження голови Ківерцівської районної ради від 01 серпня 2016 року № 41-к про її звільнення є протиправним, так як відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» призначення та звільнення керівників комунальних друкованих ЗМІ належить до повноважень пленарних засідань районної ради, тому не належить до повноважень голови районної ради. Крім того, вказувала, що її звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України - за прогул, однак жодних пояснень у неї щодо факту її відсутності на робочому місці її ніхто не відбирав, з актом про відсутність її на робочому місці також ніхто не ознайомлював. Звільнення відбулось без погодження з профспілковим органом, що також не відповідає вимогам законодавства. Такими протиправними діями відповідачів їй було спричинено моральну шкоду, яка полягає у нервових розладах та душевних стражданнях, порушені звичного укладу її життя, яку позивач оцінила у 20 000,00 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Ківерцівської районної ради від 01 серпня 2016 року № 41-к про звільнення її з посади виконуючого обов`язки редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом», а також розпорядження від 26 серпня 2016 року № 45-к про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язків редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом»; поновити її на посаді виконуючого обов`язки редактора газети та зобов`язати Ківерцівську районну раду не чинити перешкод ОСОБА_1 у виконанні посадових обов`язків заступника редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом»; зобов`язати Ківерцівську районну раду виплатити їй середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

В подальшому ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги та просила скасувати штатний розпис Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом», підписаний ОСОБА_2 , з наведених вище підстав.

Ківерцівська районна рада Волинської області подала заперечення проти позову, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити в повному обсязі, оскільки позивач призначена виконуючим обов`язки редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» 21 грудня 2015 року, згідно з розпорядженням голови районної ради від 21 грудня 2015 року № 43к, яке не було оприлюднене на вебсайті районної ради у зв`язку з тим, що такий акт є внутрішньо організаційним, тому оприлюдненню не підлягає. Позивач перебувала у відпустці на підставі наказу, який не було узгоджено з роботодавцем - відповідачем у справі, тому така відпустка вважається самовільною. Крім того, відповідно до Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району (крім керівників закладів культури)», що є додатком до рішення районної ради від 23 лютого 2012 року № 11/40 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району» призначення та звільнення виконуючим обов`язки керівника здійснює голова районної ради шляхом прийняття розпорядження, а оскільки газета є комунальним підприємством, тому призначення та звільнення ОСОБА_1 виконуючою обов`язки редактора газети здійснено головою районної ради. Позивача було звільнено з 22 липня 2016 року - в останній день фактичного виконання нею трудових обов`язків. Копію розпорядження про її звільнення позивач отримала 02 серпня 2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення їй рекомендованого поштового відправлення. Також звільнення відбувалось без згоди профспілкового органу, оскільки на момент звільнення ОСОБА_1 такий профспілковий орган легалізовано не було. Посилалася на пропущення позивачем строків позовної давності, так як розпорядження про звільнення отримано позивачем 02 серпня 2016 року, а звернення до суду відбулось після спливу місячного терміну. Тому в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Ківерцівської районної ради від 01 серпня 2016 року № 41-к про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом». Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Ківерцівської районної ради від 26 серпня 2016 року № 45-к про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом». Зобов`язано Ківерцівську районну раду не чинити перешкод та допустити ОСОБА_1 до виконання посадових обов`язків заступника редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом». Зобов`язано Ківерцівську районну раду виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 32 900,80 грн, та 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції констатував відсутність правових підстав для звільнення позивача з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, зокрема за вчинення прогулу, безпідставність відсторонення позивача від виконання нею обов`язків заступника редактора і, як наслідок, наявність правових підстав для виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а також відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити їй перешкод та допустити до виконання трудових обов`язків заступника редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом», стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, представник Ківерцівської районної ради Волинської області Максим`як А. В. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 19 травня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 29 травня 2017 року про виправлення описки, апеляційну скаргу представника Ківерцівської районної ради Волинської області - Максим`яка А. В. відхилено, рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 березня 2017 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про залишення без задоволення апеляційної скарги представника відповідача, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У червні 2017 року Ківерцівська районна рада Волинської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 травня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними. У статуті Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» процедура призначення та звільнення виконуючого обов`язки редактора відсутня. Натомість у пункті 5.1 розділу V Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, і міста району (крім керівників загальноосвітніх шкіл та закладів культури)», що є додатком № 13 до рішення Ківерцівської районної ради від 23 лютого 2012 року № 11/40 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району» (зі змінами), призначення та звільнення виконуючого обов`язки керівника підприємства, установи, організації спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району здійснює голова районної ради шляхом прийняття розпорядження. Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, редакція Ківецівської районної газети «Вільним шляхом» є комунальним підприємством. Таким чином, розпорядження голови Ківерцівської районної ради від 01 серпня 2016 року № 41-к прозвільнення ОСОБА_1 з посади виконувача обов`язків редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом», з підстав визначених пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, є законним. Твердження позивача про те, що жодних пояснень факту прогулу, відсутності на робочому місці без поважних причин та оформлення відпустки без погодження із власником, уповноваженим органом у неї не відбирались, не відповідають дійсності, оскільки до матеріалів цієї справи додано пояснення позивача від 27 липня 2016 року про її вихід у відпустку з 25 липня 2016 року згідно з графіком відпусток та Законом України «Про державну підтримку та соціальний захист журналістів». Позивач перебувала у відпустці на підставі наказу, який не було узгоджено з роботодавцем - відповідачем у справі, тому така відпустка вважається самовільною. Позивач була звільнена з 22 липня 2016 року - в останній день фактичного виконання нею трудових обов`язків.

У серпні 2017 року на адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу Ківецівської районної ради Волинської області, у яких заявник просила відхилити вказану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, та залишити без змін оскаржувані судові рішення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи № 158/2153/16-ц із Ківерцівського районного суду Волинської області та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року провадження № 61-12279ск18 призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що наказом від 14 вересня 2005 року № 74 ОСОБА_1 переведено з посади завідуючого відділом редакції Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» на посаду заступника редактора цієї газети з 15 вересня 2005 року. За змістом пункту 2 зазначеного наказу ОСОБА_1 ознайомлена з посадовою інструкцією і вимогами заступника редактора.

На підставі згаданого наказу в трудовій книжці позивача зроблено запис під № 12 про призначення її заступником редактора газети.

Наказом редактора редакції Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» від 18 грудня 2015 року № 52 встановлено, що обов`язки редактора газети до обрання нового редактора буде виконувати заступник редактора ОСОБА_1 .

Розпорядженням голови Ківерцівської районної ради Волинської області від 21 грудня 2015 року № 43к ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки редактора Ківерцівської районної громадсько-політичної газети «Вільним шляхом», а наказом від 31 грудня 2015 року № 54 ОСОБА_1 фактично приступила до виконання обов`язків виконуючого обов`язки редактора.

Розпорядженням голови Ківерцівської районної ради від 01 серпня 2016 року № 41к ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов`язки редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» 22 липня 2016 року за прогул без поважних причин з 25 липня 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Розпорядженням голови Ківерцівської районної ради від 26 серпня 2016 року № 45к ОСОБА_2 призначено виконуючим обов`язки редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» з 26 серпня 2016 року до вирішення питання про призначення на посаду редактора.

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» до суб`єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач.

Засновник (співзасновники) може об`єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача.

Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» відносини між співзасновниками друкованого засобу масової інформації, а також співзасновниками-підприємцями щодо його заснування та діяльності визначаються установчим договором, який укладається між ними відповідно до чинного законодавства України.

Установчим договором передбачається розподіл між співзасновниками обов`язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності створюваного ними друкованого засобу масової інформації.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.

Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками).

Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» статут редакції друкованого засобу масової інформації визначає виробничі, майнові, фінансові та інші умови її діяльності. Статут редакції затверджується засновником (співзасновниками) відповідно до чинного законодавства України.

У статуті редакції визначаються: засновник (співзасновники) та назва друкованого засобу масової інформації, місцезнаходження його редакції, предмет і цілі діяльності, її органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження журналістського і трудового колективів та їх виборних органів, порядок утворення майна редакції, положення щодо вирішення питань виробничого, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності видання та його редакції, умови її реорганізації, припинення діяльності, інші положення.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редактор (головний редактор) друкованого засобу масової інформації є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками). Редактор (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства України про працю.

Відповідно до пункту 3.1 статуту редакції Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» від 18 лютого 1998 року, прийнятого на зборах трудового колективу, співзасновниками газети є районна рада, районна державна адміністрація і трудовий колектив редакції.

Згідно з пунктом 4.2 статуту колектив редакції обирає кандидатуру редактора. За поданням райдержадміністрації сесія ради затверджує. Аналогічний порядок звільнення редактора.

Відповідно до пункту 7.2 Посадової інструкції заступника редактора редакції Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» заступник редактора виконує обов`язки редактора у час його відсутності. При цьому відповідно до пункту 1.2 цієї ж інструкції заступник редактора призначається на посаду і звільняється з посади в установленому чинним трудовим законодавством порядку наказом редактора з випробувальним терміном - 3 місяці.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши обставини справи, правильно виходив із того, що між позивачем та Ківерцівською районною радою не укладався окремий трудовий договір на виконання обов`язків редактора газети «Вільним Шляхом», оскільки згідно зі штатним розписом редакції, який діяв на час призначення-звільнення позивача, такої посади як виконуючий обов`язки редактора не існувало, а позивач письмово не зверталась до відповідача про укладення трудового договору.

Також суд першої інстанції правильно виходив із того, що зміст наказу від 18 грудня 2015 року № 52 та розпорядження Ківецівської районної ради від 21 грудня 2015 року № 43-к свідчать про те, що позивач була тимчасово уповноважена виконувати обов`язки редактора газети «Вільним шляхом», а саме до вирішення питання про призначення редактора, та не могла бути звільнена з посади виконуючого обов`язків редактора на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, тобто за вчинення прогулу.

Крім того, суд обґрунтовано, з посиланням на положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», констатував, що виключно не пленарних засіданнях районної ради могли вирішуватись питання призначення і звільнення керівників засобів масової інформації, в той же час будь-яких наказів або розпоряджень, щодо звільнення або переведення ОСОБА_1 з посади заступника редактора, яку вона офіційно обіймала, матеріали справи не містять.

Також суд правильно зазначав, що серед повноважень голови районної ради, які визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відсутні повноваження щодо одноособового звільнення керівників засобів масової інформації, до яких відповідно до наведених вище приписів закону, належать обов`язки, які виконувала позивач.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування розпоряджень голови Ківерцівської районної ради від 01 серпня 2016 року № 41-к про звільнення позивача з посади виконуючого обов`язки редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом», а також розпорядження від 26 серпня 2016 року № 45-к про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язків редактора Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом».

Також правильним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача щодо усунення перешкод та допуску до виконання нею обов`язків заступника редактора газети «Вільним шляхом», оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивач із цієї посади належним чином звільнена не була, а представники відповідача створювали її перешкоди у допуску до робочого місця.

Крім того, встановивши, що невиконання тривалий період часу позивачем безпосередніх обов`язків заступника редактора газети «Вільним шляхом» відбувалось з вини відповідача, суд обґрунтовано вважав це вимушеним прогулом та стягнув з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Також суд першої інстанції, врахувавши обсяг душевних страждань позивача у зв`язку з обмеженням її трудових прав, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 500,00 грн.

Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог статей 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, у результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам статті 315 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач перебувала у відпустці на підставі наказу, який не було узгоджено з роботодавцем - відповідачем у справі, тому така відпустка вважається самовільною, а звільнення - законним, є безпідставним, оскільки редакція Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» є окремою юридичною особою, що вправі без погодження з головою Ківерцівської районної ради вирішувати питання про надання своїм працівникам відпустки.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи та до переоцінки доказів, що згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 408, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ківерцівської районної ради Волинської області залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик