Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2019 р. Справа№200/3702/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Лопушанського Д.О., представника позивача Бичкова О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

07 березня 2019 року шляхом надіслання поштою позивач, Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання, визначеного законом обов`язку в частині не підготування в належні строки висновку про повернення на користь позивача переплати з акцизного податку у сумі 22073794,00 гривень відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі заяви від 03 січня 2019 року №03-3/91/6-60;

- зобов`язати відповідача підготувати та подати висновок про повернення позивачу переплати з акцизного податку в сумі 21 931 918,00 гривень відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі заяви від 03 січня 2019 року №03-3/91/6-60 на повернення суми переплати з акцизного податку в сумі 21 931 918,00 гривень на поточний рахунок підприємства.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач здійснює діяльність на території м. Авдіївка, яка розташована на лінії зіткнення, і є платником акцизного податку. Починаючи з 01 січня 2017 року була зупинена дію пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України для платників акцизного податку, які знаходяться або здійснюють діяльність на території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, та операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території Ук раїни підлягали оподаткуванню, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ. В січні-березні 2017 року позивач, плануючи реєструвати акцизні накладні при експорті підакцизних товарів у відповідності до закону, діючого на той час, перерахував на належний рахунок СЕАРП, відкритий казначейством позивачу як платнику акцизного податку, акцизний податок на суму 22 555 549,00 гривень.

16 квітня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прий нятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 23.03.17 № 1989-VIII, відповідно до якого для платників акцизного податку, які здійснюють діяльність на території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, норми пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 Податкового Кодексу України були поновлені і застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

08 листопада 2018 року позивачем була подана заява про повернення надміру сплаченого акцизного податку на погашення податкового зобов`язання з податку на прибуток, яка була залишена без задоволення.

03 січня 2019 року позивачем була подана заява №03-3/91/6-60 заяву про повернення надміру сплаченого акцизного податку на поточний рахунок платника податку в установі банку, яка також була залишена без задоволення.

Позивач вважає, що відповідач протиправно не підготував в належні строки висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету та не подав його для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, що призвело до порушення майнових прав позивача в частині не отримання грошових коштів переплаченого та не повернутого акцизного податку.

Відповідач позов не визнав, про що подав відзив на адміністративний позов, в якому з посиланням на статтю 43 Податкового кодексу України, «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, та наказ Міністерства фінансів України від 22 лютого 2019 року № 80, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20 березня 2019 року за № 283/33254, «Про затвердження Змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18 березня 2019 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків.

27 березня 2019 року судом отримана заява позивача на усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху.

01 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.

26 червня 2019 року закрито підготовче провадження про що постановлена протокольна ухвала і справа призначена до судового розгляду по суті на 15 липня 2019 року.

15 липня 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва для підготовки сторін до судових дебатів.

У судових засіданнях, які відбулися 15 та 19 липня 2019 року, представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00191075, місцезнаходження юридичної особи: 86095, Донецька область, м. Авдіївка, провулок Індустріальний, будинок 3, перебуває на обліку в якості платника податків в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби за номером 423 (а.с. 101-103).

В березні 2017 року на належний рахунок СЕАРП, відкритий казначейством ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», позивач як платник акцизного податку, перерахував 22555549,00 гривень наступними платежами:

платіжне доручення № 4500009301 від 16.03.2017 сума 144427,00 гривень;

платіжне доручення № 4500007045 від 17.03.2017 сума 4671150,00 гривень;

платіжне доручення № 4500006575 від 20.03.2017 сума 1099340,00 гривень;

платіжне доручення № 4500001446 від 20.03.2017 сума 13497596,00 гривень;

платіжне доручення № 4500003206 від 22.03.2017 сума 3143036,00 гривень (а.с. 169-173).

Перерахування коштів на казначейський рахунок підтверджена виписками банку (а.с. 108-114).

За січень, лютий, березень 2017 року позивачем подані декларації акцизного податку із зазначенням відповідних сум акцизного податку (а.с. 10-14, 17-58).

За січень, лютий, березень 2017 року позивачем подані акцизні накладні із зазначенням відповідних сум акцизного податку (а.с. 59-96).

08 листопада 2018 року позивачем подана заява №03-3/105/719-6523 про перерахування надміру сплаченого акцизного податку на рахунок сплати податку на прибуток ( а.с.97).

05 грудня 2018 року Офіс великих платників податків ДФС листом за №51033/10/28-10-47-02-17 повідомив ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» про можливість розгляду питання про перерахування суми переплати акцизного податку в грудні 2018 року (а.с. 98).

03 січня 2019 року позивачем подана заява №03-3/91/6-60 про перерахування надміру сплаченого акцизного податку в сумі 22073794,00 гривень на банківський рахунок ( а.с.97).

05 лютого 2019 року Офіс великих платників податків ДФС листом за №5585/10/28-10-47-02-14 повідомив ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» про можливість перерахування переплати з акцизного податку в рахунок сплати податку на прибуток в лютому 2019 року (а.с. 100).

Станом на 01 лютого 2019 року за даними електронного кабінету платника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за останнім обліковується переплата з акцизного податку в сумі 22073794,26 гривень (а.с. 116-119).

21 березня 2019 року ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» подана акцизна накладна №91 про реалізацію підакцизного товару на території України, внаслідок чого сума переплати акцизного податку зменшилася на 6236301,00 гривень (а.с. 209-211).

27 березня 2019 року постановою Верховного Суду у справі №805/864/18-а були задоволені позовні вимоги ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до Офіс великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 №000714444706 у розмірі 481754,74 гривень (а.с. 212-219).

Станом на 20 червня 2019 року сальдо розрахунків з акцизного податку становить 21931918,00 гривень (а.с. 220).

18 липня 2019 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС видана «Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи №450», за даними якої станом на 18 липня 2019 року ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» не має податкового боргу (а.с. 225).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належить акцизний податок.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом […] (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України);

Відповідно до пунктів 36.1 та 36.2 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом […]. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

За приписами статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом […]. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс […] пов`язує сплату ним податку. Підставою для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, зокрема є скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Пунктом 213.2 статті 213 ПК України визначені операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, зокрема, вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» яким підпункт 38.5 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Закон №1797-VIII) був викладений в наступній редакції:

«38.5. Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, та/або які здійснюють виробництво (імпорт) алкогольних напоїв і тютюнових виробів на зазначених територіях, не мають права замовляти марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які виробляються на цій території.

Ввезення на іншу територію України тютюнових виробів або алкогольних напоїв, що були вироблені на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, забороняється.

Зупиняється застосування до платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) та/або місцем здійснення діяльності яких є територія населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 229 цього Кодексу».

Позивач у справі є платником акцизного податку, який здійснює діяльність з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України, місцезнаходженням та місцем здійснення діяльності якого є територія населеного пункту (м. Авдіївка), що розташований на лінії зіткнення, дані обставини справи сторони не оспорюють.

Отже, з 01 січня 2017 року для позивача, як платника акцизного податку, місцезнаходженням та місцем здійснення діяльності якого є територія населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення, було зупинено застосування пункту 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 229 ПК України. Тобто у позивача виник податковий обов`язок щодо обчислення, декларування та/або сплати акцизного податку по операціям з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України.

15 квітня 2017 року набув чинності Закон України від 23 березня 2017 року

№1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» яким була змінена редакція підпункту 38.5 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Закон №1989-VIII), а саме:

«38.5. Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та які здійснюють виробництво (імпорт) алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів на зазначеній території, не мають права замовляти марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які виробляються на тимчасово окупованій території.

Ввезення на іншу територію України та територію населених пунктів на лінії зіткнення тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв, вироблених на тимчасово окупованій території, забороняється.

До платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) та/або місцем здійснення діяльності яких є тимчасово окупована територія, зупиняється застосування норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 229 цього Кодексу».

Згідно пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1989-VIII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

Таким чином, 15 квітня 2017 року податковий обов`язок позивача щодо обчислення, декларування та/або сплати акцизного податку по операціям з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України був скасований у передбачений законодавством спосіб.

При цьому дія Закону №1989-VIII що скасування податкового обов`язку була розповсюджена на податкові періоди, починаючи с 01 січня 2017 року, тобто перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої був здійснений Законом №1989-VIII шляхом зворотної дії (у так званій ретроактивній формі).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, підчас дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99).

Судом встановлено, що час перерахування 22555549,00 гривень до бюджету позивач виконував податковий обов`язок, встановлений Законом №1989-VIII, який в подальшому був скасований Законом №1989-VIII.

Отже, положення національного законодавства, які спочатку встановлювали, а потім скасовували податковий обов`язок для позивача, призвели до того, що станом на 01 лютого 2019 року за даними електронного кабінету платника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за останнім обліковувалася переплата з акцизного податку в сумі 22073794,26 гривень (а.с. 116-119).

У Податковому кодексі України поняття вживаються в такому значенні, зокрема:

надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14);

помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань (підпункт 14.1.182 пункту 14.1 статті 14).

Отже, з урахуванням обставин даної справи, внаслідок неякісного національного законодавства, грошові кошти, які обліковані в електронному кабінеті платника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» як переплата з акцизного податку, можна віднести як до надміру, так і до помилково сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За приписами статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті […], крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення […] протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Судом встановлено, що наявні усі обов`язкові умови, визначені законом, для повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання позивачу, а саме наявна помилково та/або надміру сплачена сума грошового зобов`язання, у позивача відсутній податковий борг, позивачем подана заява про повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За таких обставин, відповідач мав не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання позивачем заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Натомість відповідач не здійснив юридично значимих й обов`язкових дій на користь позивача, які на підставі законодавства віднесені до його компетенції, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, тобто допустив протиправну бездіяльність.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45, оскільки даний Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на «Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 64, оскільки даний Порядок визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби та структурного підрозділу ДФС, до функціональних повноважень якого належить організація ведення єдиного рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), що вноситься підприємствами до/або під час митного оформлення, при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах 9, 10 статті 55, частині 5 статті 299, частинах 3, 5 статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 року), частині 3 статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Надавши оцінку доказам в цілому, так і кожному доказу, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання, визначеного законом обов`язку в частині не підготування в належні строки висновку про повернення на користь позивача переплати з акцизного податку у сумі 22073794,00 гривень відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі заяви від 03 січня 2019 року №03-3/91/6-60, підлягають задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень - вчинити певні дії.

За приписами статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно «Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Суд вважає, що строк протягом якого відповідач має скласти і подати висновок про повернення відповідних сум має відповідати строку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня набрання законної сили рішенням суду підготувати висновок про повернення з відповідного бюджету Приватному акціонерному товариству «Авдіївський коксохімічний завод» надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку на суму 21931918 (двадцять один мільйон дев`ятсот тридцять одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) гривень та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» №03-3/91/6-60 від 03 січня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Як зазначалося раніше, суд встановив порядок і строк виконання рішення, а тому суд не вважає за доцільне зобов`язувати відповідача подавати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 249, 250, 251, 255, 295, 297, 382 підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (місцезнаходження: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1; код ЄДРПОУ 00191075) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; код ЄДРПОУ 39440996) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка полягала у не підготуванні у встановлені строки висновку про повернення відповідних сум коштів акцизного податку з відповідного бюджету та неподанні його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» №03-3/91/6-60 від 03 січня 2019 року.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня набрання законної сили рішенням суду підготувати висновок про повернення з відповідного бюджету Приватному акціонерному товариству «Авдіївський коксохімічний завод» надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку на суму 21931918 (двадцять один мільйон дев`ятсот тридцять одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) гривень та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» №03-3/91/6-60 від 03 січня 2019 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати по сплаті судового збору в сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, його вступна на резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 19 липня 2019 року.

Повне рішення складено 29 липня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Циганенко А.І.