ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6491/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача: Пархомчук Р. І. (довіреність № 3171/02-19 від 01.02.2019),

відповідача: Решетило С. В. (ордер КВ № 783158 від 25.06.2019)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019

у складі колегії суддів: Пономаренка Є. Ю. (головуючий), Дідиченко М. А., Руденко М. А.

та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018

у складі судді: Баранова Д. О.

у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД"

про стягнення 861 372,40 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр"

про стягнення 472 310,08 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд" про стягнення 861 372,40 грн, з яких: 195 203,32 грн - вартість оплачених, проте невиконаних робіт та недопоставленого обладнання; 350 000,00 грн - передплата та послуги та роботи; 160 480,46 грн - передплата за невиконані роботи на п`ятому поверсі будівлі; 155 688,62 грн - пеня за прострочення виконання зобов`язань відповідачем.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині поставки обладнання та здійснення робіт.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд" до початку розгляду справи по суті звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" про стягнення 423 029,98 грн основного боргу, 42 952,03 грн пені, 3 789,89 грн 3 % річних та 2 538,18 грн інфляційних втрат.

4. Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані нездійсненням замовником оплати поставленого обладнання та виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд" робіт.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/6491/18 відмовлено у задоволенні первісного позову у повному обсязі. Зустрічний позов - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд" 423 029, 98 грн основного боргу, 42 952,03 грн пені, 3 789,89 грн 3 % річних та 2 538,18 грн інфляційних втрат.

6. Приймаючи судове рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем за первісним позовом не доведено факту належного виконання зобов`язань обумовлених умовами договору, а саме щодо передачі проектної документації виконавцю та забезпечення відповідальними особами і будівельною готовністю приміщень, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що останній в силу об`єктивних обставин був позбавлений можливості виконати свої обов`язки у строки обумовлені умовами договору, а відтак, товариством з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд", належним чином виконані зобов`язання передбачені договором, проте, мало місце прострочення кредитора.

7. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції було встановлено:

7.1. 25.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд" (виконавець) укладений договір поставки та виконання робіт № 2509-01-ЛТД, відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов`язується за рахунок власних та/або залучених (також наданих замовником) сил, засобів, ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, устаткування тощо) та будівельної машинної техніки, у відповідності до даного договору, проектної документації та законодавства виконати комплекс підрядних робіт з монтажу системи вентиляцій, кондиціонування та проведення пусконалагоджувальних робіт, в обсягах та за цінами, та у строки, що визначені у додатках до даного договору.

7.2. Підпунктом 1.2.1. договору визначено, що замовник зобов`язаний передати, а виконавець прийняти проектну документацію.

7.3. Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що у випадку невчасного виконання замовником умов п.п. 1.2.2, 3.2., 5.1.3. цього договору (порівняно з датами, вказаними у графіку виконання робіт (додаток № 2)), строк виконання підрядником монтажних та пусконалагоджувальних робіт переноситься на відповідну кількість днів.

7.4. Виконання послуг в повному обсязі, а також поетапне виконання монтажних, пусконалагоджувальних робіт, введення обладнання в експлуатацію оформлюється відповідними актами виконаних послуг (п. 7.2. договору).

7.5. Згідно з п. 7.1. договору поставка та передача обладнання та матеріалів замовнику оформлюється накладними та актами прийому-передачі обладнання/матеріалів.

7.6. Виконання послуг в повному обсязі, а також поетапне виконання монтажних, пусконалагоджувальних робіт, введення обладнання в експлуатацію оформлюється відповідними актами виконаних послуг (п. 7.2. договору).

7.7. Пунктом 7.4. договору визначено, що замовник зобов`язується протягом п`яти робочих днів з дня отримання відповідного акту підписати вказаний акт або надати письмову обґрунтовану відмову від прийняття обладнання або виконаних послуг, у тому числі, частково виконаних послуг, та від підписання акта.

7.8. Відповідно до п. 7.7. договору у випадку непідписання замовником документів, зазначених у п. 7.1., 7.2. договору і не надання мотивованої письмової відмови від їх підписання в строк визначений п. 7.4. договору, зобов`язання підрядника передбачені у відповідних переданих документах, вважаються виконаними належним чином, а поставлені обладнання та матеріали, виконані роботи підлягають оплаті, і документи, зазначені у п. 7.1., 7.2. договору вважаються підписаними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 910/6491/18 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками та рішенням місцевого господарського суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 10.10.2018 та постановою апеляційної інстанції від 13.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6491/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючий), суддів - Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019.

12. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019 у справі № 910/6491/18 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів, а саме подання документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.

13. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/6491/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр"; призначено розгляд справи на 18.07.2019; зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

14. 01.07.2019 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

15. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6491/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019.

16. Ухвалою від 17.07.2019 Верховний Суд прийняв справу № 910/6491/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішив здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 18.06.2019 дату - 18.07.2019.

17. В засідання суду касаційної інстанції 18.07.2019 з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр")

18. Скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

19. Скаржник доводить, що ним було розірвано спірний договір на підставі п.10.2.2 договору із використанням права, передбаченого ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України. Предметом первісного позову було саме повернення сплачених коштів відповідно до умов договору у зв`язку із названим припиненням дії правочину.

20. Також скаржник зазначає, що в межах заявленого зустрічного позову ним спростовано презумпцію вини суб`єкта господарювання, однак судом апеляційної інстанції зведено існування даної обставини до оціночних суджень замість оцінки відповідних доказів у правовій площині, що є порушенням базових принципів дослідження доказів у господарському судочинстві.

Доводи відповідача за первісним позовом

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп Лтд")

21. Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД" зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" свою позицію як за первісним так і за зустрічним позовом будує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД" нібито недопоставило обладнання чи неякісно/неповно виконало роботи, однак Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" при розгляді справи не наведено жодного конкретного переліку обладнання, яке на його думку було недопоставлене, однак, в будь-якому випадку таке твердження спростовується актами виконаних робіт та поставленого обладнання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

22. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

25. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

А.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

27. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

28. За змістом статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

29. За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Зважаючи на умови укладеного між сторонами правочину господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що останній містить в собі елементи договору поставки (в частині поставки матеріалів) та елементи договору підряду (в частині виконання робіт).

32. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

33. Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

34. Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

35. Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

36. Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною третьою цієї статті передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

37. Згідно з вимогами частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

38. Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

39. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавець неодноразово звертався до замовника з листами із вимогою передати йому проектну документацію та підготовити приміщення до будівельної готовності, проте листи залишені без відповіді та реагування.

40. Зважаючи на викладене, слід погодитись з висновком господарських судів попередніх інстанцій, що недотримання виконавцем строків виконання робіт за договором було зумовлено порушенням замовником своїх зобов`язань щодо передачі проектної документації та забезпечення будівельної готовності об`єкта.

41. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України).

42. Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

43. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

44. Отже, замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

45. Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що виконавцем після поставки обладнання та виконання робіт складено, підписано та направлено замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт № 02-10/17 за жовтень 2017 року на суму 1 564 155,42 грн (отриманий 07.11.2017), № 01-12/17 за грудень 2017 року на суму 437 732,45 грн (отриманий 10.01.2018) та № 01-02/18 за лютий 2018 року на суму 457 592,59 грн (отриманий 01.03.2018), всього на загальну суму 2 459 480,46 грн, а також довідки про вартість виконаних робіт до них.

46. Проте замовник вищезазначені акти не підписав, своїх заперечень щодо обсягів робіт та кількості поставленого обладнання, відображених в цих актах, у визначений договором строк (п. 7.4.) не висловив.

47. За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що своєю чергу є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані виконавцем за договором.

48. При цьому, апеляційною інстанцією відхилені посилання скаржника на лист № 2959/03-18 від 19.03.2018 щодо повернення акта виконаних підрядних робіт за лютий 2018 року, оскільки вказана дія вчинена з пропуском строку, визначеного п. 7.4. договору.

49. Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

50. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4 статті 849 цього Кодексу).

51. Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено.

52. Отже, договір підряду може бути розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому до предмета судового дослідження у справі входить, зокрема, чи був повідомлений підрядник про цю відмову.

53. У справі, яка розглядається, апеляційна інстанція зауважила, що у матеріалах справи відсутні докази надсилання виконавцю листа № 3001/04-18 від 17.04.2018 про відмову замовника від договору.

54. Прийнявши до уваги наведені обставини та надавши оцінку доказам, які ці обставини підтверджують, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та наявністю правових підстав для задоволення зустрічного позову в частині стягнення суми основного боргу.

55. В статтях 610, 611 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

56. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

57. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

58. Щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

59. Розрахунки заявлені до стягнення відповідних сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних, були перевірені судами попередніх інстанцій, визнані правильними та арифметично вірними.

А.3. Щодо суті касаційної скарги

60. Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

61. При цьому, з огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

62. Згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

63. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

64. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

65. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

66. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

67. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

69. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 Господарського процесуального кодексу України).

70. Враховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" та необхідність залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/6491/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

71. Відповідно до положень частини 3 статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2019 зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/6491/18 до закінчення його перегляду в касаційному порядку, його виконання підлягає поновленню.

В. Судові витрати

72. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржуваних судових актів, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/6491/18 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/6491/18.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді О. В. Васьковський В. Г. Пєсков