Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 р. № 520/5665/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599, 61002, м. Харків, вул.Жон Мироносиць, 5) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просив суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не включення до стажу служби ОСОБА_1 у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений наказом від 27.11.2018 №309 о/с, часу служби в підрозділах карного розшуку в період з 11.06.1999 по 25.09.2006 та з 05.09.2007 по 27.07.2011.

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області внести зміни до наказу від 27.1 1.2018 № 309 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та включити до його вислуги років у пільговому обчисленні час служби в підрозділах карного розшуку ОВС України в період з 11.06.1999 по 25.09.2006 та з 05.09.2007 по 27.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяці.

3. Стягнути з відповідача понесені витрати по оплаті судового збору за подання означеного позову.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що при його звільненні Головне управління Національної поліції в Харківській області не врахувало вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, приписів постанови Кабінету міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», та не нарахувало пільгової вислуги років час служби в підрозділах карного розшуку ОВС України в період з 11.06.1999 по 25.09.2006 та з 05.09.2007 по 27.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяці.

Ухвалою суду від 07.06.2019 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

09.07.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що посади, на яких проходив службу позивач 11.06.1999 по 25.09.2006 та з 05.09.2007 по 27.07.2011 відносяться до посад, які забезпечували діяльність підрозділів карного розшуку, а відтак, не відносяться до тих посад, служба на яких зараховується на пільгових умовах. Також відповідачем подане клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропущенням строку, в обґрунтування якого зазначив, що копію наказу про звільнення позивач отримав 27.11.2018 року, а до суду звернувся лише 05 червня 2019 року. Отже, пропустив строки, передбачені законодавством для звернення із означеним позовом до суду, оскільки, на його думку, позовні вимоги стосуються проходження публічної служби.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до положень ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.07.1994 року по 06.11.2015 року. У зв`язку із ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України та набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" з 15 листопада 2015 року по день звільнення, позивач проходив службу в підрозділах Національній поліції України.

Згідно послужного списку в певні періоди проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 займав такі посади:

з 11.06.1999 до 22.02.2002 - старшого оперуповноваженого контрольно - методичного відділу управління карного розшуку УМВС України в Луганській області;

з 22.02.2002 до 25.09.2006 заступника начальника контрольно - методичного відділу управління карного розшуку УМВС України в Луганській області;

з 05.09.2007 до 06.11.2015 - начальника відділу організації та аналізу діяльності карного розшуку УКР ГУМВС України в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.11.2018 року №309 - звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про національну поліцію», з 30.11.2018 року.

Згідно вказаного наказу стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає 24 рок. 04 міс. 00 дн., у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 24 рок. 04 міс. 00 дн., у пільговому обчисленні та для призначення пенсії - 24 рок. 09 міс. 20 дн.

З метою підготовки документів для призначення пенсії за вислугу років управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області підготовлено позивачу розрахунок вислуги років на пенсію.

Після ознайомлення з вказаним розрахунком позивач встановив, що період проходження ним служби в управлінні карного розшуку УМВС України в Луганській області з 11 червня 1999 року до 25 вересня 2006 року, а також в управлінні карного розшуку ГУМВС України в Харківській області з 05 вересня 2007 року по 27 липня 2011 року розраховано не на пільгових умовах.

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до керівництва Головного управління Національної поліції в Харківській області з проханням провести розрахунок періоду його служби в підрозділах карного розшуку в період з 11.06.1999 до 25.09.2006 та з 05.09.2007 по 27.07.2011 у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Листом від 07.12.2018 № П-1208/1 19/01/12-2018 керівництво ГУНП в Харківській області повідомило, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1497 підпункт «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» доповнено абзацом, згідно якого час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ, зараховується до вислуги років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці. У листі також повідомлено, що наказом МВС України від 29.07.2008 № 361 затверджено перелік посад працівників підрозділів карною розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі), окремо визначених посад карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі) органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, крім усіх посад режимно-секретних, кадрових та інших підрозділів, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку. У відповіді зазначено, що належність посади до вказаного вище переліку посад підрозділів карного розшуку, що дає право на встановлення пільгової вислуги, встановлювалася на підставі посадових обов`язків особи та положень про структурний підрозділ, в якому вона проходила службу.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу у підрозділах карного розшуку, які забезпечували його діяльність, а отже відсутні підстави для зарахування часу проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року №497 (далі - Порядок №393) визначено ряд осіб, яким до вислуги років зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора.

Відповідно до підпункту "в" пункту 3 Порядку №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ; час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев`ятий підпункту "в" виключено.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13.05.1997 р. № 1-зп, від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, від 05.04.2001 р. № 3-рп/2001 та від 13.03.2012 р. № 6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.

Відтак, реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Відповідно до пп. "а" та пп. "г" п. 3 вказаного Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у цій постанові, зараховується на пільгових умовах один місяць за сорок днів за час перебування на посаді міліціонера та один місяць служби за півтора місяці, зокрема, час проходження служби на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, заступника начальника в карному розшуку.

Пунктом 1 Порядку обчислення вислугу років, призначення та виплати пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.92р. №393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 2 1 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема служба в Національній поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2002 року № 42 затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 місяця служби за кожен місяць служби.

Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах зараховується працівникам, які звільняються зі служби після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року №1497, при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.

Перелік посад, який затверджений наказом МВС України від 17.01.2002 № 42 не містить жодних обмежень до посад та підрозділів карного розшуку, вислуга під час перебування на яких зараховується в пільговому обчисленні, у тому числі щодо посад, на яких перебував позивач під час проходження служби в підрозділах карного розшуку.

В подальшому наказом МВС України від 29.07.2008 № 361 скасовано наказ МВС України від 17.01.2002 № 42 та затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі), окремо визначених посад карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі) органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, крім усіх посад режимно-секретних, кадрових та інших підрозділів, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку.

Зробивши аналіз положень, які викладені у вказаному вище наказі МВС України, суд робить висновок, що він не містить жодних посилань на те, що його дія не розповсюджується на посади, на яких проходив службу ОСОБА_1 ..

Також судом встановлено, що згідно довідок Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про нараховане та виплачене грошове забезпечення від 13.05.2019 № 37-41, з січня 2008 року по листопад 2015 року до складу грошового забезпечення, яке було встановлено та виплачувалось ОСОБА_1 , входила надбавка за оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказана надбавка встановлювалась саме особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, до функціональних обов`язків яких безпосередньо відноситься проведення оперативно-розшукової діяльності.

Крім того, законодавством чітко визначено, що реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (постанова набрала чинності 27.07.2011).

Аналогічного висновку прийшов ВАСУ в ухвалі від 03.03.2015 у справі №К/800/10030/13 зазначивши, що реалізація права працівниками на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою КМУ від 17.07.1992 № 393, здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги.

Конституційний Суд України розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

З огляду на наведене, при звільненні позивача, відповідач був зобов`язаний визначити стаж служби позивача на пільгових умовах за відповідні періоди.

Окрім цього, суд зазначає, що, доводи відповідача про відсутність у позивача права на пенсію на пільгових умовах, у зв`язку з тим, що займані ним посади не підпадають під перелік посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, є безпідставними, оскільки відповідачем не надано жодного обґрунтованого доказу того, що ОСОБА_1 проходив службу саме на посадах, які забезпечували діяльність підрозділів карного розшуку.

Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем передбаченого вимогами ч. 5 ст. 122 КАС України, суд зазначає наступне.

Дійсно, частиною 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Проте, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач звернувся із означеним позовом з підстав оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат - обчислення стажу, який і пов`язаний із періодом під час його перебування на публічній службі. Крім того, як встановлено за матеріалами справи, після отримання наказу про звільнення, ОСОБА_1 звертався із заявами до керівництва ГУНП в Харківській області, яке надавало відповідь позивачу у грудні 2018 року (Лист від 07.12.2018 № П-1208/1 19/01/12-2018).

Суд зазначає, що згідно положенням ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1ст. 122 КАС України).

Таким чином, чинне законодавство дійсно обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначені норми закону визначають, що, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, право на отримання пенсії, а отже і її нарахування - в Україні є конституційним правом громадянина України. З огляду на що суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно пропущення позивачем строку звернення до суду із означеним позовом та не вбачає підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) сплачених згідно квитанцій № 83940 від 04.06.2019, що наявна в матеріалах справи (а.с. 4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599, 61002, м. Харків, вул.Жон Мироносиць, 5) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не включення до стажу служби ОСОБА_1 у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений наказом від 27.11.2018 №309 о/с, часу служби в підрозділах карного розшуку в період з 11.06.1999 по 25.09.2006 та з 05.09.2007 по 27.07.2011.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області внести зміни до наказу від 27.1 1.2018 № 309 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та включити до його вислуги років у пільговому обчисленні час служби в підрозділах карного розшуку Органів внутрішніх справ України в період з 11.06.1999 по 25.09.2006 та з 05.09.2007 по 27.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяці.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599, 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 26 липня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.