-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 5023/5401/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.,
розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Консалтингова фірма Д.Р.Б."
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019
у складі колегії суддів: головуючий - Лакіза В.В., судді - Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.
у справі № 5023/5401/11
за заявою Фізичної особи - підприємця Шпильова Віктора Олександровича
до Фізичної особи - підприємця Махнюка Сергія Олександровича
про банкрутство
Учасники справи:
представник ФОП Шпильова В.О. - не з`явився;
представник ФОП Махнюка С.О. - Войналович Б.В.;
представник ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." - Родзинський А.А.;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 08.08.2018 ліквідатор Фізичної особи - підприємця Махнюка Сергія Олександровича (далі - ФОП Махнюка С.О.) - арбітражний керуючий Вернигора В.П. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання недійсними результатів аукціону, договорів купівлі-продажу майна банкрута та визнання права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху з №1-1 по №1-5, заг. площею 43,9 кв. м., нежитлові приміщення першого поверху літ. А з №1-6 по №1-9 заг. площею 23,1 кв. м та нежитлові приміщення, пункт прокату, загальною площею 73,1, місцезнаходження об`єктів: АДРЕСА_1.
1.2. Заява мотивована порушенням порядку підготовки і проведення аукціону, а також оформлення його кінцевих результатів, що на думку заявника свідчить про порушення ст. 29, частин 1-3 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. ст. 15, 16, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1 05.02.2019 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу про часткове задоволення заяви ліквідатора, зазначивши, що ліквідатором Вернигора В.П. доведено порушення під час проведення спірного аукціону вимог ст. ст. 3-1, 23, 25, 29, 30, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", проведений аукціон свідчить про порушення ст. ст. 203, 215 ЦК України, що дає підстави для задоволення заяви про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна, який відбувся 07.10.2011 та визнання недійсними, укладених за результатом проведення аукціону договорів купівлі-продажу.
2.2 Приватне підприємство "Консалтингова фірма Д.Р.Б." (далі - ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б.", скаржник) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.02.2019 та відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ФОП Махнюка С.О. про визнання недійсними результатів аукціону, договорів купівлі-продажу майна банкрута та визнання права власності на нерухоме майно.
2.3 Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.02.2019.
2.4 Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що наведені апелянтом обґрунтування заявленого в апеляційній скарзі щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не підтверджують причини неотримання поштової кореспонденції за місцем його знаходження.
На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не наведено об`єктивних підстав, які унеможливлювали йому отримувати поштову кореспонденцію за його місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , або неможливості ознайомлення з ухвалою суду через мережу інтернет у Єдиному державному реєстрі судових рішень раніше. Крім того, скаржником не виконано вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 щодо сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1 25.04.2019 ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." подано касаційну скаргу, у якій просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та прийняти рішення, яким відновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.02.2019 та направити апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду для розгляду у новому складі.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1 В даному випадку відсутня вина ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." у неотриманні ним оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, оскільки поштове відділення не повідомило скаржника про надходження поштового відправлення, яке містило ухвалу суду від 05.02.2019, та повернуло його на адресу відправника - Господарського суду Харківської області.
4.2 Представник ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." не був присутнім у судовому засіданні при постановленні оскаржуваної ним ухвали, повний текст якої зміг отримати нарочним лише 27.02.2019 у приміщенні місцевого господарського суду, а тому в силу положень ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження і його перебіг має здійснюватися саме з дати отримання оскаржуваної ухвали суду.
4.3 Відмовивши у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції порушив право скаржника на справедливий суд та доступ до правосуддя.
4.4 Східним апеляційним господарським судом невірно розраховано ставку судового збору, яка підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги, оскільки за основу нарахування судом прийнято фактично сплачену суму судового збору при поданні заяви ліквідатором, тоді як суд мав виходити із ставки, яка підлягала сплаті, що за розрахунком скаржника становить 5 100,00 грн., а не 44 082,60 грн., як того вимагав суд апеляційної інстанції.
5. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
5.1 Норми ст. 256 ГПК України визначають, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
5.2 Відповідно до ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються: докази сплати судового збору; докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
5.3 В ч.ч.2-4 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
5.4 Встановивши, що апеляційна скарга подана ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." з порушенням вимог ст. 256 ГПК України та п.п.2, 3 ч.3 ст. 258 ГПК України, а саме: з порушенням строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду та відсутності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також без надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та за відсутності направлення копії апеляційної скарги всім сторонам у справі, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 апеляційну скаргу було залишено без руху та встановлено строк на усунення виявлених судом недоліків.
5.5 В ч.6 ст. 11 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
5.6 Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (з наступними змінами та доповненнями), в частині 1 передбачено, що судовий збір справлявся у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
5.7 Апеляційний господарський суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 11.03.2019 зазначив про те, що згідно з підпунктом 4 пункту 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство справляється 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Оскільки за подання заяви до суду першої інстанції сплачено 29 388,40 грн., тому за подання до апеляційного господарського суду підлягає сплаті 44 082,60 грн. (29 388,40 *150%).
5.8 Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки при здійсненні вказаного розрахунку ставки судового збору суд виходив із розміру ставок, встановлених для позовних заяв майнового та немайнового характеру в підпунктах 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що у даній справі заява про визнання недійсними результатів аукціону, договорів купівлі-продажу майна банкрута та визнання права власності на нерухоме майно подана ліквідатором банкрута в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні, тому підлягали застосуванню положення підпункту 10 пункту 2 частини 2 статті 4 названого Закону, згідно з якими за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною, ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, названою нормою Закону встановлено фіксовану ставку судового збору за подання відповідної заяви у справі про банкрутство, а не в залежності від кількості і характеру (майнового чи немайнового) викладених у заяві вимог.
5.9 Заява ліквідатора в межах справи про банкрутство щодо визнання недійсними результатів аукціону, договорів купівлі-продажу майна банкрута та визнання права власності на нерухоме майно була подана до місцевого господарського суду у серпні 2018 року.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік", станом на 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено в розмірі 1 762 грн.
Тобто, за апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.02.2019 про часткове задоволення вищезгаданої заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 5 286,00 грн. (3 524,00 грн. (2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб) * 150%).
Наведеним спростовується вказаний у касаційній скарзі розрахунок судового збору, здійснений ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." за подання апеляційної скарги, оскільки ним взято за основу розрахунку прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 700 грн., що не відповідає встановленому Законом України "Про державний бюджет на 2018 рік" розміру.
5.10 Відповідна сума судового збору була сплачена скаржником, на підтвердження чого суду апеляційної інстанції надано квитанцію №12 від 22.03.2019 на суму 5 338,86 грн. (з них 52,86 грн. - комісія, 5 286,00 - судовий збір), однак вказане не було враховано судом, що в свою чергу призвело до помилкового висновку про невиконання скаржником вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху в цій частині.
5.11 Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про те, що скаржником виконано вимоги суду апеляційної інстанції щодо надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також щодо направлення копії апеляційної скарги всім учасникам у справі.
5.12 Відносно аргументів скаржника про наявність поважних причин, які об`єктивно унеможливили подання ним апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.02.2019 у передбачені ГПК України строки, колегія суддів зазначає наступне.
5.13 В частині 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
5.14 Згідно з частинами 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
5.15 Нормами частини 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
5.16 В матеріалах справим наявна поштова кореспонденція, насамперед ухвали місцевого господарського суду, що направлялася скаржнику за адресою: АДРЕСА_2 , та повернулася на адресу суду з позначками "за закінченням терміну зберігання" та "організація за вказаною адресою відсутня".
Так, ухвала Господарського суду Харківської області від 05.02.2019, яку оскаржило в апеляційному порядку ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." направлялася на його адресу та повернулася до суду з відміткою (мовою оригіналу): "немає такої організації в К-42 за цією адресою".
В касаційній скарзі ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." вказало знову ту ж саму адресу: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому жодних відомостей про зміну адреси чи адресу для листування касаційна скарга не містить, як не містить і жодних звернень ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." до відділення поштового зв`язку (ПАТ "Укрпошта") з приводу неотримання поштових відправлень та причин їх повернення відправникам, хоча скаржник неодноразово ознайомлювався з матеріалами справи, а відтак обізнаний з тим, що адресована йому кореспонденція повертається до суду без вручення.
5.17 Відповідно до ст. ст. 2-4, 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
5.18 Ухвала Господарського суду Харківської області від 05.02.2019 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.02.2019, що не заперечується скаржником в касаційній скарзі, а відтак скаржник або його представник міг ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення раніше, ніж 27.03.2019.
Аргументи скаржника про те, що текст ухвали місцевого господарського суду, оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень не може вважатися повним текстом, оскільки містить закриту інформацію, зазначену по тексту словами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11, замість фактичного тексту, що унеможливило підготовку апеляційної скарги, оцінюються судом касаційної інстанції критично, оскільки відповідними позначеннями замінено прізвища представника ФОП ОСОБА_4 у вступній частині ухвали, два прізвища ліквідаторів, які приймали участь у даній справі у описовій та мотивувальній частині ухвали, а також прізвище іншого учасника спірного аукціону. Однак дана обставина не впливає на сприйняття суті та змісту прийнятого рішення, а тому це не могло бути об`єктивною перешкодою у підготовці апеляційної скарги. До того ж, з наведеного слідує, що скаржник був обізнаний з оприлюдненням оскаржуваної ним ухвали місцевого господарського суду, але не вчинив жодних дій до 27.02.2019 (дата подання до суду заяви про видачу копії ухвали від 05.02.2019) для того, щоб отримати примірник ухвали чи ознайомитися з матеріалами справи.
5.19 Відносно посилання скаржника те, що поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, зокрема, зумовлена відмовою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви ліквідатора для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та неотриманням оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає наступне.
Положення ст. ст. 2, 13 ГПК України визначають, що судочинство у господарських судах здійснюється, серед іншого, на засадах змагальності сторін, неприпустимості зловживання процесуальними правами, а також розумності строків розгляду справи судом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Розглядаючи клопотання представника ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." про відкладення розгляду заяви ліквідатора, місцевий господарський суд врахував, що аналогічні заяви про відкладення розгляду справи, надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та застосування строку позовної давності ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." надавались до суду 18.09.2018 та 26.12.2018. Одночасно із заявою про відкладення розгляду справи перед початком судового засідання, названою особою 26.12.2018 подано заяву про відвід судді з посиланням на те, що суддею залишено без задоволення заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду заяви ліквідатора, тоді як представник ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." жодного разу, починаючи з 18.09.2018 (дата подання першої заяви на ознайомлення), не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи.
5.20 Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, на чому також неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", згідно з яким заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі вірно зазначив про те, що сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
5.21 Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." про вчинення відповідних процесуальних дій та винесення ухвали, однак останній, незважаючи на те, що не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, наданими процесуальними правами своєчасно не скористався та не навів об`єктивної неможливості отримувати поштову кореспонденцію за його місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , як підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги.
5.22 В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення поштовим відділенням, яке обслуговує адресу місця реєстрації скаржника, Правил надання поштового зв`язку, оскільки адресована йому поштова кореспонденція з незрозумілих причин повертається відправникам. Аналогічні доводи наводилися і при поданні ним апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.02.2019. Водночас будь-яких дій, спрямованих на з`ясування і вирішення цього питання шляхом усунення відповідних порушень у разі їх наявності з метою сприяння суду у розгляді даної справи в межах розумних строків, скаржником не вчинялося у суді жодної інстанції. Згідно з доводами як апеляційної, так і касаційної скарг у даній справі, скаржник безперешкодно ознайомлюється зі змістом ухвал, постановлених судами у даній справі, але при цьому не використовує належним чином надані йому ГПК України права для дотримання встановлених процесуальних строків, виправдовуючи це неотриманням поштової кореспонденції за місцем своєї реєстрації.
5.23 Аргументи скаржника про порушення його права на справедливий суд та доступ до правосуддя внаслідок відмови судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження, оцінюються колегією суддів критично, з огляду на наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25, Серія А N11; пункт 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010). Право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
5.24 Відповідно до правових позицій, сформованих Європейським судом з прав людини у справі Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
5.25 Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
5.26 Колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06, згідно з яким фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
5.27 З огляду на те, що можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які в даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів вважає правильним застосування Східним апеляційним господарським судом норм п.3 ч.1 ст. 261 ГПК України та відмову у відкритті провадження з цих підстав.
В той же час, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про невиконання скаржником вимог ухвали від 11.03.2019 в частині надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.02.2019, але вказане порушення не призвело до прийняття невірного рішення, у зв`язку з чим наведений висновок має бути виключений з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
5.28 Згідно з ч.1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.29 Відповідно до ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
5.30 Колегія суддів погоджується з правильністю висновку апеляційного господарського суду щодо відмови у відкритті апеляційного провадження, але вважає за необхідне змінити її мотивувальну частину, виключивши з її змісту висновок про несплату ПП "Консалтингова фірма Д.Р.Б." судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.02.2019.
5.31 З урахуванням положень пункту 3 частини 1 статті 308 та статті 311 ГПК України, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 підлягає зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а в решті ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Консалтингова фірма Д.Р.Б." залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі №5023/5401/11 змінити шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський
Суддя В.В. Білоус
Суддя В.Я. Погребняк
скопійовано
-
скопійовано
-
