ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.07.2019 р.
Справа № 910/2180/19
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до : Антимонопольного комітету України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство
"Судноплавна компанія "Укррічфлот"
про визнання частково недійсним рішення
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Коваленко О.В.
Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання частково недійсним рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, рішення Антимонопольного комітету України № 21-р/тк від 19.12.2018р. є необґрунтованим та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 25.02.2019р. позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху, зобов`язано останнього усунути недоліки позовної заяви.
Від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.03.2019 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.04.2019р.
Протокольною ухвалою від 03.04.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 14.05.2019 р.
Ухвалою від 14.05.2019 р. залучено Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа); продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 29.05.2019 р.
27.05.2019 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
29.05.2019 р. від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Протокольною ухвалою від 29.05.2019 р. відкладено підготовче засідання на 25.06.2019 р.
24.06.2019 р. від третьої особи надійшли пояснення по суті спору.
Протокольною ухвалою від 25.06.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2019 р.
У судовому засідання 02.07.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили.
У судовому засіданні 02.07.2019 р. проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач, АМКУ, Комітет) від 19.12.2018 року №31-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", прийнятого за результатами розгляду справи №41/05-03-1/17:
- визнано, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Товариство) на ринку надання послуги піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден впродовж навігації 2017, 2018 років. У територіальних межах акваторії річки Дніпро в межах міста Дніпро, на якій розташовані залізничні мости № 1 та № 5 через річку Дніпро, займало монопольне (домінуюче) становище як таке, що не має жодного конкурента;
- визнано дії Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", які полягають у незабезпеченні піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску під ними 21.03.2017 теплоходу "Афанасій Матюшенко ", порушенням, передбаченим пунктом 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден, що може призвести до ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку;
- визнано дії Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" щодо встановлення вартості піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден, яка не відповідає витратам залізниць на піднімання цих прогінних споруд, що може призвести до ущемлення інтересів публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на ринку перевезення вантажів, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден шляхом встановлення таких цін придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Акціонерне товариство "Українська залізниця" штраф у розмірі 380 195 (триста вісімдесят тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень;
- за порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накладено на Акціонерне товариство "Українська залізниця" штраф у розмірі 380 195 (триста вісімдесят тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень;
- зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" припинити порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, шляхом складання економічно обґрунтованого кошторису витрат, пов`язаних із підніманням прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро, які підлягають відшкодуванню судновласниками.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, просить суд визнати його недійсним, посилаючись на те, що Комітет при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи; не довів обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими; висновки Комітету, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що:
- нездійснення 21.03.2017 р. піднімання прогінних споруд залізничних мостів №1 та №5 через річку Дніпро не являється порушенням законодавства про захист економічної конкуренції; та відбулось внаслідок існування заборгованості ТОВ "СКЛ" перед позивачем і ненадання гарантійного листа щодо наміру погашення заборгованості в майбутньому; у листі від 21.03.2017 р. ТОВ "СКЛ" просило надати відповідні послуги 22.03.2017, і такі послуги були надані 22.03.2017 р.;
- відповідач не довів, що нездійснення 21.03.2017 р. піднімання прогінних споруд залізничних мостів було б неможливим за існування значної конкуренції на ринку;
- відповідачем не доведено, що позивач встановив такі ціни на піднімання прогінних споруд залізничних мостів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
- відповідач помилково трактує положення ст. 99 Статуту залізниць таким чином, що позивач не вправі отримувати прибуток від надання послуг з піднімання прогінних споруд залізничних мостів, що свідчить про перевищення Комітетом меж власних повноважень;
- чинним законодавством України не передбачено повноважень Комітету надавати вказівки щодо способу припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет всебічно і повно з`ясував обставини, які мають значення для справи; обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, належним чином встановлені та підтверджені відповідними доказами; висновки Комітету, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи; при розгляд справи Комітетом правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України"; Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
Як зазначив АМКУ в п. п. 38-39 Рішення, ринкова влада Товариства як власника залізничних мостів обумовлена тим, що залізничні мости № 1 та № 5 є штучними спорудами на річці Дніпро, які обмежують вільне проходження великогабаритних суден цим водним шляхом, а у судновласників можливість вибору альтернативного водного шляху відсутня. Отже, Товариство в особі Філії на ринку надання послуги піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден впродовж навігації 2017, 2018 років у територіальних межах акваторії річки Дніпро в межах міста Дніпро, на якій розташовані залізничні мости № 1 та № 5, займає монопольне (домінуюче) становище як таке, що не має жодного конкурента.
Комітетом було встановлено, що 16.05.2016 р. між АСК "Укррічфлот" і Товариством в особі Філії було укладено договір про надання послуг № ПР/П-16315/НЮдч, який діяв до 31.12.2016. Договором передбачалося, що "договірна ціна за одне піднімання ферм" залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро, відповідно до узгодженої калькуляції, становила 12 456,60 грн.
У березні 2017 року АСК "Укррічфлот" через свого агента - товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (далі - ТОВ "СКЛ") звернулась до Філії листами від 15.03.2017 № 01/15 та від 16.03.2017 № 01/16 з проханням підняти ферми залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для проходу вгору 18.03.2017 теплоходу " Афанасій Матюшенко " та виставити рахунки для оплати підйому в обидві сторони.
На зазначене звернення агента Філією виставлено рахунок від 16.03.2017 № 86/307 на оплату двох підйомів ферм залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро в розмірі 40 388,40 грн.
ТОВ "СКЛ" було здійснено оплату, узгоджену договором від 16.05.2016 № ПР/П-16315/НЮдч на здійснення послуги з пропуску великогабаритних суден судновласника під підйомними прогонами залізничних мостів № 1 та № 5 в м. Дніпропетровськ між АСК "Укррічфлот" і Філією на період навігації 2016 року, вартості двох підйомів ферм залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро в розмірі 30 501,12 грн.
18.03.2017 ферми залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для проходу теплоходу "Афанасій Матюшенко" у Дніпропетровський річковий порт були підняті.
Для проходу 21.03.2017 теплоходу "Афанасій Матюшенко " у зворотному напрямку ТОВ "СКЛ" подало Філії відповідні заявки № 01/20 від 20.03.2017 та № 01/21 від 18.03.2017 на підняття ферм залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро.
Однак, у визначені в заявці дату та час ферми залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро Філією піднято та розведено не було, у зв`язку з чим теплохід "Афанасій Матюшенко" не зміг продовжити рейс та був вимушений повернутися до Дніпропетровського річкового порту.
У листі від 21.03.2017 № 579 на адресу агента (ТОВ "СКЛ") Філія зазначила, що відмова в піднятті ферм розвідних мостів спричинена відсутністю попередньої оплати такої послуги в повному обсязі, а для проходу судна необхідно доплатити 9 887,28 грн.
Із цього рахунку вбачається, що Філією в односторонньому порядку, за відсутності договору з АСК "Укррічфлот" про відшкодування коштів на піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро на 2017 рік, було значно збільшено вартість відшкодування підняття ферм розвідних залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро на 2017 рік (20 194,2 грн.) порівняно з вартістю, що була узгоджена сторонами на період навігації 2016 року (з 28.03.2016 - 12 456,60 грн.).
22.03.2017, після повторного звернення агента (ТОВ "СКЛ") до Філії із заявкою № 02/21 від 21.03.2017 та підтвердження здійснення доплати неузгодженої між сторонами суми в розмірі 9 887,28 грн. за підйом ферм залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для проходу теплоходу "Афанасій Матюшенко", відбувся прохід. За поясненнями заявника, доплата неузгодженої між сторонами суми в розмірі 9 887,28 грн. була здійснена з метою недопущення подальшого простою завантаженого судна.
Разом із калькуляцією Філія листом від 22.03.2017 № Н-21/392 запропонувала АСК "Укррічфлот" до підписання проект договору про надання послуг на 2017 рік, в якому Філія, як відшкодування витрат на піднімання прогінних споруд мостів, встановлювала вартість піднімання, яку назвала договірною ціною за одне піднімання та яка, крім іншого, включала 30 % прибутку.
АСК "Укррічфлот" листом від 21.03.2017 № 1-2-1-1-1-03/13 повідомила Філію про свою незгоду з вартістю та порядком оплати витрат на відшкодування піднімання ферм мостів, а також запропонувала Філії:
- забезпечити безперешкодне проходження залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро;
- припинити вимагати попередню оплату за піднімання прогінних споруд мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро в розмірі, не узгодженому з АСК "Укррічфлот";
- укласти договір на відшкодування витрат на піднімання ферм мостів на економічно обґрунтованих умовах;
- повернути АСК "Укррічфлот" безпідставно сплачені кошти в розмірі 9 887,28 грн.
Відповіді на лист АСК "Укррічфлот" від 21.03.2017 № 1-2-1-1-1-03/13 Філією не надано; договір щодо відшкодування витрат на піднімання ферм залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро між АСК "Укррічфлот" та Філією на 2017 рік укладено не було.
Таким чином, Комітет встановив, що Товариство, не узгодивши шляхом переговорів із судновласником суму відшкодування витрат за підйом прогонових будов залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро, мало право в подальшому вирішувати цей спір у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. Натомість Товариство, скориставшись своєю ринковою владою, не здійснило 21.03.2017 підйом прогонових будов залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску судна, чим створило перешкоди на судноплавному шляху судновласнику.
АМКУ було вірно вказано, що процедуру укладення договорів між залізницею та судновласниками на відшкодування витрат залізниці, пов`язаних із розведенням і підійманням прогонів наплавних та підйомних мостів для пропуску суден, законодавчо не врегульовано. Водночас очевидно, що залізниця, займаючи на ринку надання послуги з розведення та підіймання прогонів мостів для пропуску суден монопольне (домінуюче) становище і реалізуючи своє право на одержання відшкодування, не може вчиняти дії (бездіяльність), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Станом на 16.03.2017 між AT "Укрзалізниця" в особі Філії та АСК "Укррічфлот" чинного договору про відшкодування витрат не існувало, й AT "Укрзалізниця" в особі Філії, отримавши заявки АСК "Укррічфлот" на піднімання залізничних мостів № 1 та № 5 у двох напрямках, в односторонньому порядку виставило рахунок від 18.03.2017 № 86/307 на попередню оплату в розмірі 40 388,40 грн., або 20 194,20 грн. за одне піднімання (що значно вище (понад 62%) порівняно з вартістю піднімання, яку АСК "Укррічфлот" сплачувала у 2016 році за договором з AT "Укрзалізниця" в особі Філії від 16.05.2016 № ПР/П-16315/НЮдч (діяв до 31.12.2016)).
17.03.2017, АСК "Укррічфлот" здійснила за рахунком AT "Укрзалізниця" в особі Філії попередню оплату за піднімання мостів на суму 30 501,12 грн. (платіжне доручення № 165 від 17.03.2017), частково за новим тарифом, запропонованим AT "Укрзалізниця" в особі Філії на 2017 рік.
Тобто, на 21.03.2017 (коли AT "Укрзалізниця" в особі Філії відмовилося піднімати прогінні споруди мостів № 1 та № 5) АСК "Укррічфлот", не маючи чинного договору з AT "Укрзалізниця" в особі Філії на відшкодування вартості піднімання, здійснила за односторонньо виставленим рахунком AT "Укрзалізниця" в особі Філії попередню оплату одного піднімання прогінних споруд в повному обсязі та частково оплатила друге піднімання прогінних споруд у розмірі 10 306,92 грн., тобто більше ніж 50 % тарифу за друге піднімання.
Отже, Комітет дійшов висновку, що нездійснення AT "Укрзалізниця" в особі Філії піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску теплоходу "Афанасій Матюшенко" з мотивів невнесення АСК "Укррічфлот" повного попереднього відшкодування витрат за такий підйом, вартість якого було визначено AT "Укрзалізниця" в особі Філії в односторонньому порядку, а не погоджено між сторонами в договірному порядку, є порушенням законодавства, яке встановлює обов`язок володільців мостів здійснювати такий підйом для пропуску великогабаритних суден.
При цьому, суд погоджується з висновком Комітету про те, що такі дії були б неможливими за умов значної конкуренції на ринку надання послуг із піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден, оскільки за умов значної конкуренції на цьому ринку споживачі мали би можливість відмовитись від послуг надавача, який його не влаштовує, та обрати іншого надавача цих послуг, який би погоджував свої дії зі споживачем у договірному порядку та не створював би перешкод в його діяльності.
Відтак, за результатом дослідження спірного рішення Комітету, фактичних обставин справи і зібраних у матеріалах справи доказів, суд відхиляє доводи позивача про те, що нездійснення 21.03.2017 р. піднімання прогінних споруд залізничних мостів №1 та №5 через річку Дніпро не являється порушенням законодавства про захист економічної конкуренції; та відбулось внаслідок існування заборгованості ТОВ "СКЛ" перед позивачем і ненадання гарантійного листа щодо наміру погашення заборгованості в майбутньому.
Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, недоведеними та такими, що суперечать наявним у матеріалах справи доказам та положенням чинного законодавства України.
Так само, суд відхиляє і доводи позивача стосовно того, що у листі від 21.03.2017 р. ТОВ "СКЛ" просило надати відповідні послуги 22.03.2017, і такі послуги були надані 22.03.2017 р., з підстав їх невідповідності матеріалам справи. Суд погоджується із висновком Комітету про те що позивач, не здійснивши піднімання прогінних споруд мостів за заявками ТОВ "СКЛ" від 20.03.2017 №01/20 та від 21.03.2017 №01/21, зловживав своїм монопольним становищем; і підняття таких споруд 22.03.2017 за заявкою від 21.03.2017 № 02/21 не спростовує факту вчинення позивачем порушення 21.03.2017.
У спірному рішенні Комітет також встановив, що AT "Укрзалізниця" (зокрема в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця") і публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" здійснюють діяльність із перевезення великих партій вантажів.
Суд погоджується із висновком Комітету про те, що AT "Укрзалізниця" в особі Філії та АСК "Укррічфлот" перебувають у конкурентних відносинах на іншому ринку - ринку перевезення великих партій вантажів, які відбуваються в територіальних межах Дніпропетровського річкового порту та портів Великої Одеси протягом періоду навігації на річці Дніпро; і простої завантаженого судна в очікуванні підняття ферм мостів можуть призводити до невчасного виконання зобов`язань судновласників перед замовниками перевезень вантажів, що у свою чергу може призвести до переходу замовників від перевезень річковим транспортом до перевезень залізничним транспортом.
Отже, Комітет дійшов висновку, що нездійснення AT "Укрзалізниця" в особі Філії свого обов`язку з піднімання прогінних споруд залізничних мостів може призвести до ущемлення інтересів іншого суб`єкта господарювання - публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", яке перебуває з AT "Укрзалізниця" в особі Філії у конкурентних відносинах на ринку перевезення великих партій вантажів, які відбуваються в територіальних межах Дніпропетровського річкового порту та портів Великої Одеси та часових межах протягом періоду навігації на річці Дніпро.
Таким чином, суд погоджується із висновком АМКУ про те, що дії AT "Укрзалізниця" в особі Філії щодо незабезпечення піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску під ними 21.03.2017 теплоходу "Афанасій Матюшенко", є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частиною першою статті 13 цього Закону.
З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає безпідставними і необґрунтованими доводи позивача про недоведення Комітетом того, що нездійснення 21.03.2017 р. піднімання прогінних споруд залізничних мостів було б неможливим за існування значної конкуренції на ринку.
Суд також відхиляє наступні твердження позивача:
- про те, що АМКУ не доведено, що позивач встановив такі ціни на піднімання прогінних споруд залізничних мостів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
-про те, що Комітет помилково трактує положення ст. 99 Статуту залізниць таким чином, що позивач не вправі отримувати прибуток від надання послуг з піднімання прогінних споруд залізничних мостів, що свідчить про перевищення Комітетом меж власних повноважень,
виходячи з наступного.
Як встановлено АМКУ, згідно з наданою Філією "Калькуляцією витрат по обслуговуванню двох підйомних ферм розвідних мостів через річку Дніпро Дніпровської дистанції колії Придніпровської залізниці з 01.03.2017 р. за одне піднімання ферм мостів № 1 та № 5", затвердженою 07.03.2017 першим заступником начальника Придніпровської залізниці О.М. Декарчук (далі - Калькуляція), визначено вартість одного підйому в розмірі 20 194,20 грн., яку названо договірною ціною одного підйому двох ферм мостів.
Розмір витрат із підняття прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро порівняно з розміром, зафіксованим у договорі між АСК "Укррічфлот" і Товариством в особі Філії про надання послуг від 16.05.2016 № ПР/П-16315/НЮдч (діяв до 31.12.2016) (а саме 12 456,6 грн.), було збільшено Філією на період навігації 2017 року на 7 737,6 грн. (тобто більш ніж на 62 %).
Збільшену вартість витрат Філією та АСК "Укррічфлот" на період навігації 2017 року в розмірі 20194,20 грн. погоджено не було.
Як вбачається із Калькуляції витрат з обслуговування двох підйомних ферм розвідних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро на 2017 рік, такі витрати складаються з 3-х статей:
- виробничої собівартості на один підйом двох підйомних ферм мостів;
- прибутку (30 %);
- податку на додану вартість (20 %).
Калькуляції витрат з обслуговування двох підйомних ферм розвідних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро Дніпровської дистанції колії Придніпровської залізниці за одне піднімання ферм розвідних мостів № 1 та № 5, які діяли у 2015 та 2016 роках, формувалися таким самим способом, що й Калькуляція на 2017 рік.
Комітет у спірному рішенні зазначив, що таке істотне збільшення вартості піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро на період навігації 2017 року порівняно з 2016 роком відбулося передусім за рахунок збільшення фонду оплати праці (і пов`язаних нарахувань) та збільшення загальновиробничих витрат (більш ніж удвічі), що також пропорційно збільшило розмір прибутку та ПДВ.
Водночас, АМКУ було встановлено, що відповідно до п. 19 Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР, затвердженого постановою РМ СРСР від 15.10.1955 № 1801, із змінами та доповненнями (далі - Статут внутрішнього водного транспорту), "владельцы мостов обязаны:
а) изготовлять и содержать за свой счет приспособления, необходимые для безопасного и беспрепятственного прохода под мостами судов, плотов, а на сплавных реках и молевой древесины;
б) производить дноуглубительные и дноочистительные работы после постройки и ремонта мостов;
в) разводить и поднимать пролеты наплавных и подъемных мостов в соответствии с Правилами плавания по внутренним водным путям СССР" (мовою оригіналу).
Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт", розрахунки за роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Відповідно до абзацу другого пункту 99 Статуту залізниць України, витрати залізниць на піднімання прогінних споруд мостів відшкодовуються судновласниками на договірній основі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (у редакції, чинній на момент порушення):
витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.
Отже, витрати - це доходи за винятком прибутку.
За результатом аналізу зазначених норм, суд вважає вірними висновки Комітету про те, що відповідно до законодавства відшкодування витрат не передбачає забезпечення прибутковості одержувача платежу.
Комітетом належним чином було встановлено, що піднімання ферм залізничних мостів для пропуску великогабаритних суден, згідно з наведеними вище положеннями законодавства, є не статтею отримання прибутку Філії за рахунок судновласника, а прямим обов`язком залізниці, яка має право вимагати відшкодування витрат, пов`язаних із таким підніманням. Водночас аналіз наданої калькуляції свідчить про намір Філії отримувати прибуток від піднімання прогонових споруд розвідних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро замість отримання відшкодування на рівні витрат за їх піднімання.
Суд також погоджується із висновками Комітету про те, що розведення і піднімання прогонів наплавних та підйомних мостів для пропуску суден є не правом, а обов`язком володільців мостів, які не повинні створювати перешкоди на судноплавному шляху для пропуску великогабаритних суден, і має здійснюватися володільцями мостів не на комерційній основі з метою отримання прибутку, а в порядку відшкодування пов`язаних із цим витрат .
Отже, АМКУ належним чином встановлено, що вимагання Філії від судновласників не лише відшкодувати витрати на піднімання прогонових споруд розвідних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро, а ще й сплатити прибуток, є неправомірним.
Також, суд вважає обґрунтованими висновки Комітету, що включаючи всупереч законодавству до калькуляції витрат з обслуговування двох підйомних ферм розвідних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро прибуток у розмірі 30 % до собівартості, AT "Укрзалізниця" в особі Філії штучно завищує вартість витрат, які підлягають відшкодуванню судновласниками у зв`язку з підніманням прогонових споруд розвідних мостів "№ 1 та № 5 через річку Дніпро для проходження під ними великогабаритних суден.
Відтак, суд погоджується із доводами відповідача про те, що дії AT "Укрзалізниця" в особі Філії щодо неправомірного включення прибутку до рахунків із відшкодування судновласником витрат, які повинна нести безпосередньо залізниця на утримання обладнання, необхідного для безпечного та безперешкодного проходу під мостами суден, можуть знизити конкурентоздатність публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на ринку перевезення вантажів, адже призводять до завищення витрат на піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро, які потім перекладаються на судновласників, чим збільшують їх витрати на перевезення вантажів, що у свою чергу збільшує собівартість перевезення.
Отже, Комітетом належно встановлено, що такі дії AT "Укрзалізниця" в особі Філії можуть призвести до ущемлення інтересів іншого суб`єкта господарювання (публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"), який перебуває з AT "Укрзалізниця" в особі Філії у конкурентних відносинах на ринку перевезення вантажів.
Крім того, у рішенні Комітет також зазначив, що за період з 01.03.2015 по 01.03.2017 Товариство збільшило вартість одного піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро майже вдвічі. Таке зростання вартості одного піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро могло бути чинником, який негативно впливає на конкуренцію на ринку перевезення великих обсягів вантажів, оскільки перевезення вантажів річковим транспортом скорочуються, про що свідчить скорочення кількості підіймань прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро:
АМКУ також дослідив, що АСК "Укррічфлот", здійснивши оплату 111 підіймань ферм мостів у 2017 році, за рахунок відшкодування прибутку, переплатила 431 тис. грн. зайвих коштів, при цьому витрати на піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро на 2018 рік порівняно із 2017 роком зростають на 32,7 %, або 6,6 тис. грн., за одне піднімання.
При цьому, суд вважає обґрунтованими висновки Комітету, що такі дії можуть призвести до поступового витіснення Товариством з ринку перевезень великих партій вантажів конкурента - АСК "Укррічфлот", та можуть вплинути на зниження конкурентоздатності АСК "Укррічфлот" на ринку перевезення вантажів річковим транспортом, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.
Також, суд вважає доведеними, обґрунтованими і не спростованими у встановленому чинним законодавством України позивачем висновки Комітету про те, що за умов значної конкуренції на ринку надання послуг із піднімання прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро для пропуску великогабаритних суден споживачі мали б можливість відмовитись від послуг, надавача, який його не влаштовує, та обрати іншого надавача цих послуг, який діяв би в межах та на підставі нормативних актів. За таких обставин, надавач послуг, щоб утримати споживача, за рахунок якого здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його майна, не припустився б до збільшення вартості послуг за рахунок включення прибутку, а був би вимушений додержуватися вимог, встановлених законодавством у цій частині для всіх учасників цього ринку.
Щодо тверджень позивача про втручання АМКУ до господарської діяльності позивача, оскільки чинним законодавством України не передбачено повноважень Комітету надавати вказівки щодо способу припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суд зазначає наступне.
З огляду на встановлені вище фактичні обставини справи та доведеність вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суд погоджується з тим, що рішення АМКУ про зобов`язання ТА товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" припинити порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, шляхом складання економічно обґрунтованого кошторису витрат, пов`язаних із підніманням прогінних споруд залізничних мостів № 1 та № 5 через річку Дніпро, які підлягають відшкодуванню судновласниками, є належним, прийнятим в межах повноважень Антимонопольного комітету України та з урахуванням дійсних обставин справи.
За результатом дослідження наявних у матеріалах справи доказів, доводів і тверджень учасників справи, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті рішення №31-р/тк від 19.12.2018 р. Антимонопольний комітет України повно з`ясував обставини, які мають значення для справи; встановлені Комітетом обставини являються доведеними і підтверджені належними і допустимими доказами; висновки, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи; при прийнятті рішення відсутні порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, позивачем не надано жодних доказів на спростування висновків Комітету, і фактично всі доводи позивача зводяться до переоцінки доказів, зібраних АМКУ, та положень чинного законодавства України.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити повністю у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот", про визнання частково недійсним рішення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення у набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.07.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
