Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 639/5812/15-ц

провадження № 61-18240св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне акціонерне товариство «Київстар», суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_9, суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_8,

представники приватного акціонерного товариства «Київстар»: Тойка Станіслав Сергійович, Анісімова Юлія Віталіївна ,

третя особа - Національна комісія України, яка здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київстар» на рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Бровченка І. В., Кіся П. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - ПрАТ «Київстар») про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що він є власником мобільного телефонного номеру НОМЕР_1 ... ПрАТ «Київстар» з тарифом «Безлімітний Internet».

09 травня 2014 року він передав SMS-повідомлення на міський номер НОМЕР_3 телефону з диском, що коштувало йому 5 грн. Виявилося, що повідомлення було передано голосовим способом, що є недостовірною інформацію.

Крім того, 13 червня 2014 року він поповнив свій рахунок на 10 грн за послуги ПрАТ «Київстар» у центрі обслуговування клієнтів, який знаходиться у м. Харкові на майдані Конституції. Чек він не зміг отримати. З оголошення на терміналах, що встановлені у зазначеному центрі, він дізнався номер гарячої лінії НОМЕР_4 і інформація на терміналах різнилася одна від одної.

Такими діями ПрАТ «Київстар» були порушені його права як споживача, у зв`язку з чим, починаючи з 07 жовтня 2014 року він декілька місяців вів переписку з органами прокуратури України, два рази із заявами про порушення його конституційних прав, а саме: 07 листопада 2014 року та 14 січня 2015 року, був на особистому прийомі у Генеральній прокуратурі України.

Крім того, Національною комісією України, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації була встановлена вина ПрАТ «Київстар» та було видано припис про зобов`язання ПрАТ «Київстар» у строк до 22 червня 2015 року усунути порушення підпункту 15 пункту 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 (далі - Правила), а 28 квітня 2015 року була винесена постанова за № 3/пос/13-4 про накладення адміністративного стягнення на начальника відділу регуляторної роботи Департаменту регуляторно-правового забезпечення ПрАТ «Київстар» ОСОБА_3 за порушення підпункту 15 пункту 39 указаних Правил, передбаченого частиною першою статті 148-2 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Згідно пункту 3 статті 284 КпАП України закрито справу відносно начальника відділу регуляторної роботи Департаменту регуляторно-правового забезпечення ПрАТ «Київстар» ОСОБА_3 за порушення підпункту 33 пункту 39 указаних Правил за наявності обставин, передбачених пунктом 7 статті 247 КУпАП, за закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Зазначав, що він поніс матеріальні збитки, а саме: на придбання квитків на проїзд та виготовлення копій документів.

Моральна шкода виразилася у фізичному та душевному болі та стражданнях у зв`язку з протиправними діями відповідача, приниженні його честі та гідності.

За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ «Київстар» на його користь 8 960 грн на відшкодування моральної шкоди та 94 грн 89 коп. на відшкодування майнової шкоди (за поштові витрати, витрати з ксерокопіювання, вартість залізничного квитка).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 грудня 2016 року залучено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_9. співвідповідачем у справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року залучено суддю Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_8. співвідповідачем у справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2017 року у складі судді Скляренка С. О. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння майнової та моральної шкоди внаслідок протиправних дій ПрАТ «Київстар», наявності причинного-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про компенсацію майнової та моральної шкоди ПрАТ «Київстар». До інших співвідповідачів: судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_9., судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_8. вимог не заявлено.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Київстар» на користь ОСОБА_1 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 94 грн 89 коп. на відшкодування майнової шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що 5 грн, які були списані з рахунка ОСОБА_1 за послугу голосового повідомлення, що є недостовірною інформацію, є шкодою, яка спричинена майну споживача, оскільки ПрАТ «Київстар» при наданні контент-послуги «SMS додому» не забезпечує до початку її надання повідомлення споживачів про найменування такої послуги і про тариф на її отримання, а також не забезпечує безоплатне надання споживачам можливості підтвердити згоду на отримання зазначеної послуги чи відмовитися від її отримання (тривалість безоплатного повідомлення споживачів становить 12 секунд); розпочинає надання послуги не виключно після повідомлення споживачів про її надання у порядку, встановленому Правилами, та наявності їх згоди на отримання послуги. Внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач був змушений звертатися до компетентних органів, внаслідок чого поніс також матеріальні збитки у розмірі 94 грн 89 коп. (поштові витрати, витрати на ксерокопіювання та іменний залізничний квиток Київ-Харків).

ПрАТ «Київстар» порушив права ОСОБА_1 , як споживача комунікаційних послуг, чим спричинив останньому шкоду. Позивачем доведено, що він, як споживач, зазнав унаслідок моральних та фізичних страждань, що настали через незаконні винні дії та бездіяльність відповідача, моральну шкоду. При визначенні розміру моральної шкоди апеляційний суд взяв до уваги те, що ПрАТ «Київстар» є одним із самих великих операторів телекомунікацій України, який надає послуги зв`язку та передачі даних для дуже великої кількості абонентів, має високу репутацію на телекомунікаційному ринку країни, та виходячи з принципу розумності і справедливості, визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, у 2 тис. грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ «Київстар», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилалось на те, що у своєму обґрунтуванні ОСОБА_1 зазначав, що йому було спричинено майнову шкоду у розмірі 5 грн за відправлену SMS, але позивач не надав документ, який би підтверджував користування зазначеним у своєму позові номером. Указаний позивачем телефонний номер НОМЕР_2 є абонентом передплаченого зв`язку, свою реєстрацію та персоніфікацію відповідно до порядку, встановленого нормою частини другої статті 32 Закону України «Про телекомунікації» та Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги, без укладення договору у письмовій формі, що затверджений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку 11 серпня 2011 року № 393, позивач не здійснив. Знеособлена форма обслуговування телефонного номеру НОМЕР_2 мережі «Київстар», підстав для встановлення особи абонента - користувача не дає.

Таким чином, ОСОБА_1 не довів факту, що саме його майну було спричинено шкоду та його вимога про стягнення майнової шкоди не обґрунтована, оскільки між сторонами у справі не існувало договірних правовідносин. Суд апеляційної інстанцій у своєму рішенні не обґрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю ПрАТ «Київстар» було спричинено шкоду майну, яку згідно рішення суду апеляційної інстанції стягнуто з відповідача. Також апеляційний суд не зазначив у своєму рішенні причинно-наслідковий зв`язок між неправомірною діяльністю товариства та фактом настання майнової шкоди.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Ленінського районного суду м. Харкова вищезазначену цивільну справу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року указану справу призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є володільцем мобільного телефонного номеру НОМЕР_1 ... ПрАТ «Київстар» з тарифом «Безлімітний Internet».

09 травня 2014 року ОСОБА_1 передав SMS-повідомлення на міський номер НОМЕР_3 телефону з диском, що коштувало позивачу 5 грн. Виявилося, що повідомлення було передано голосовим способом, що є недостовірною інформацію.

Крім того, 13 червня 2014 року ОСОБА_1 поповнив свій рахунок на 10 грн за послуги ПрАТ «Київстар» в центрі обслуговування клієнтів, який знаходиться у м. Харкові на майдані Конституції. Чек не зміг отримати, з оголошення на терміналах, що встановлені у зазначеному центрі, позивач дізнався номер гарячої лінії НОМЕР_4 і інформація на терміналах відрізнялась одна від одної.

12 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до директора ПрАТ «Київстар», виклавши вищевказані факти.

08 вересня 2014 року виконуючий обов`язки начальника відділу ПрАТ «Київстар» ОСОБА_4 надав відповідь.

Вказану відповідь ОСОБА_1 оскаржував через органи прокуратури. Починаючи з 07 жовтня 2014 року позивач вів переписку з органами прокуратури України з приводу порушення прав споживачів. Двічі звертався до Генерального прокурора України, їздив на особистий прийом до нього, що підтверджується копією іменного залізничного квитка, у зв`язку з чим позивачу завдана матеріальна шкода.

Крім того, 11 лютого 2015 прокурор Голосіївського району м. Києва Милевський А. направив звернення ОСОБА_1 щодо незаконних дій президента ПрАТ «Київстар» Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. 17 лютого 2015 року начальник відділу каналів кореспонденції з клієнтами ПрАТ «Київстар» ОСОБА_5 надав відповідь, у якій міститься інформація про те, що станом на 13 червня 2014 року компанія не надавала послуг з обслуговування терміналів для поповнення балансів абонентських номерів, що були розміщені за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 26; послуга «SMS додому» (далі - послуга) - це послуга відправки текстових (SMS) повідомлень абонентам фіксованого зв`язку України. Відповідно до умов послуги SMS-повідомлення доставляються на термінали абонентів фіксованого зв`язку (міські номери) у формі голосового повідомлення, SMS-повідомлення, відправлені на факсимільні апарати, доставляються у формі факсимільного повідомлення. Нарахування за абонентським номером НОМЕР_1 ... станом на 09 травня 2014 року здійснені відповідно до об`єму наданих/замовлених послуг його користувачем.

У зв`язку з цим 17 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із заявою про завідомо неправдиву інформацію. Представник УповноваженогоВерховної Ради України з прав людини - начальник управління з питань дотримання права на інформацію та права на звернення ОСОБА_6 спрямувала запит в ПрАТ «Київстар» та 06 травня 2017 року надала відповідь з копією зазначеної вище відповіді ОСОБА_5

21 травня 2015 року член Національної комісії України, що здійснює державне регулювання в сфері зв`язку та інформатизації, ОСОБА_7 листом повідомив, що для вивчення порушених у зверненні ОСОБА_1 питань у період з 01 по 15 квітня 2015 року уповноваженими посадовими особами Національної комісії України, що здійснює державне регулювання в сфері зв`язку та інформатизації, було проведено позапланову перевірку суб`єкта ринка телекомунікацій ПрАТ «Київстар» щодо дотримання законодавства у сфері телекомунікацій при наданні телекомунікаційних послуг. За результатами перевірки встановлено, що ПрАТ «Київстар» при наданні контент-послуги «SMS додому» не забезпечує до початку її надання повідомлення споживачів про найменування такої послуги і про тариф на її отримання, а також не забезпечує безоплатне надання споживачам можливості підтвердити згоду на отримання зазначеної послуги чи відмовитися від її отримання (тривалість безоплатного повідомлення споживачів становить 12 секунд); розпочинає надання послуги не виключно після повідомлення споживачів про її надання в порядку, встановленими Правилами, та наявності їх згоди на отримання послуги, що є порушенням підпункту 15 пункту 39 Правил. За результатами перевірки ПрАТ «Київстар» складено протокол за статтею 148-2 КпАП України та видано припис про усунення порушень законодавства про телекомунікації від 21 квітня 2015 року № 3/пос/13-3 щодо усунення порушення підпункту 15 пункту 39 Правил до 22 червня 2015 року.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

ОСОБА_1 зазначав про заподіяння йому з вини ПрАТ «Київстар» майнової шкоди, яка складається з понесених витрат на ксерокопіювання та поштові відправлення на суму 39 грн 25 коп., на підтвердження чого надано чеки та квитанції (а.с. 55, 63, 66, 75, 162, 170, 172, 180 т. 1), витрат на залізничний квиток за напрямком Київ-Харків 16 січня 2015 року, вартістю 55 грн 64 коп., на підтвердження чого надана його копія (а.с. 23 т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ПрАТ «Київстар» підлягає частковому задоволенню.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 8 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз`яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Зазначені роз`яснення є відтворенням положень статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких матеріальна і моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійснені правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення

правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, так як це буде порушувати принцип незалежності судів і заборону втручання в її вирішення належним судом.

У зв`язку із викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов`язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено. Таким чином, провадження у такій справі в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_9. та судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 . про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, виготівник, виконавець зобов`язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору.

У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз`яснено, що відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода, заподіяна життю, здоров`ю або майну споживача у зв`язку з придбанням споживачем товарів (робіт, послуг) через ненадання йому необхідної, доступної та достовірної інформації, яка б забезпечила можливість компетентного вибору, - підлягає відшкодуванню у повному обсязі, якщо нормою законодавства не передбачене більш високої міри відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз`яснено, що при вирішення вимог споживачів про відшкодування на підставі статті 24 Закону України «Про захист прав споживачів» моральної шкоди суди повинні виходити з роз`яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно виходив з того, що 5 грн, які були списані з рахунка позивача за послугу голосового повідомлення, що є недостовірною інформацію, є шкодою, яка спричинена майну споживача, оскільки ПрАТ «Київстар» при наданні контент-послуги «SMS додому» не забезпечує до початку її надання повідомлення споживачів про найменування такої послуги і про тариф на її отримання, а також не забезпечує безоплатне надання споживачам можливості підтвердити згоду на отримання зазначеної послуги чи відмовитися від її отримання (тривалість безоплатного повідомлення споживачів становить 12 секунд); розпочинає надання послуги не виключно після повідомлення споживачів про її надання в порядку, встановленими Правилами, та наявності їх згоди на отримання послуги. Внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач був змушений звертатися до компетентних органів, внаслідок чого поніс також матеріальні збитки у розмірі 94 грн 89 коп. (поштові витрати, витрати на ксерокопіювання та іменний залізничний квиток Київ-Харків).

ПрАТ «Київстар» порушив права ОСОБА_1 , як споживача комунікаційних послуг, чим спричинив останньому шкоду. Позивачем доведено, що він, як споживач, зазнав унаслідок моральних та фізичних страждань, що настали через незаконні винні дії та бездіяльність відповідача, моральну шкоду. При визначенні розміру моральної шкоди апеляційний суд взяв до уваги те, що ПрАТ «Київстар» є одним із самих великих операторів телекомунікацій України, який надає послуги зв`язку та передачі даних для дуже великої кількості абонентів, має високу репутацію на телекомунікаційному ринку країни, та виходячи з принципу розумності і справедливості, вірно визначив розмір моральної шкоди у 2 тис. грн.

Посилання касаційної скаргина те, що ОСОБА_1 не довів факту, що саме його майну було спричинено шкоду та його вимога про стягнення майнової шкоди не обґрунтована, оскільки між сторонами у справі не існувало договірних правовідносин, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Згідно із частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_9. та судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 . про відшкодування майнової та моральної шкоди не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушення норм процесуального права, що в силу частини першої статті 414 ЦПК України є підставою для їхнього скасування із закриттям провадження у справі.

Рішення апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар» про відшкодування майнової та моральної шкоди ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київстар» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2017 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_9 та судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович