ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року

м. Кропивницький

Справа № 912/712/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Легун А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/712/19

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Весна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання недійсними з моменту прийняття усі рішення Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018

Представники :

від позивача - Стеценко Т.М., адвокат, ордер КС №443566 від 07.05.2019 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Музичко Р.В., адвокат, довіреність №б/н від 10.02.2019 (в режимі відеоконференції);

від 3-ї особи - Суліменко Т.А., адвокат, ордер КР№026459 від 14.06.2019.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Весна" (надалі - ПрАТ "Весна", Товариство) про визнання недійсними з моменту прийняття усі рішення Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" (адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 10, код ЄДРПОУ 13743004) від 07 грудня 2018 року, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення порядку призначення, підготовки та проведення загальних зборів, а саме:

- незаконне призначення загальних зборів Товариства акціонером, який володіє більше ніж 10% акцій на підставі ч. 5 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" (надалі - ЗУ "Про акціонерні товариства"), що передбачає скликання зборів за скороченою процедурою виключно Наглядовою радою, а також передбачає необхідність зазначення підстави скликання зборів за скороченою процедурою;

- у зв`язку з невчасним отриманням повідомленням про проведення позачергових загальних зборів позивач був позбавлений права вносити пропозиції щодо питань, включених до порядку денного;

- порушення права позивача на ознайомлення у повному обсязі з усіма матеріалами та інформацією, необхідними для прийняття рішень 07.12.2018 на Загальних зборах;

- безпідставне скасування попередніх рішень Загальних зборів та Наглядової ради Товариства за відсутності судових рішень про таке скасування, оскільки це суперечить презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи;

- винесення на розгляд Загальних Зборів Товариства питання про схвалення значних правочинів за наявності судових справ про визнання таких правочинів недійсними, що свідчить про намагання у інший спосіб узаконити укладені у 2016-2017 роках правочини щодо відчуження майна Товариства;

- включення до порядку денного Загальних зборів питання про схвалення значних правочинів відповідно до ст. 72 ЗУ "Про акціонерні товариства" за відсутності попереднього проведення процедури визначення ринкової вартості майна, що відчужується Товариством для здійснення обов`язкового викупу акцій Товариством у акціонерів відповідно до ч. 3 ст. 68 ЗУ "Про акціонерні товариства" в разі голосування такими акціонерами проти рішення про схвалення значних правочинів та правочинів, щодо яких є заінтересованість; та, як наслідок, був відсутній проект договору про викуп таких акцій;

- порушення прав акціонера ОСОБА_2 . , що випливає із невиконання Товариством вищевказаного, яке полягає у неможливості взяти участь у цих Загальних зборах та голосувати з цього питання порядку денного, оскільки йому до винесення даного рішення на голосування не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би він міг реалізувати своє право вимоги обов`язкового викупу акцій та не було надано на ознайомлення проект договору про викуп акцій;

- додатково підставами позову зазначаються порушення під час проведення голосування на Зборах, що полягали у неможливості здійснення обговорення питань, що внесені до порядку денного, неправильного заповнення бюлетенів представником ОСОБА_20.

04.04.2019 від відповідача надійшли докази, що були витребувані судом за клопотанням позивача.

У відзиві на позов директор ПрАТ "Весна" зазначає, що:

- Загальні збори скликані акціонером, оскільки відсутній сформований склад Наглядової ради Товариства;

- ст. 47 ЗА "Про акціонерні товариства" надає право акціонерам, які сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства скликати та провести позачергові загальні збори; тобто, Законом не передбачено обов`язкової наявності рішення наглядової ради, а навпаки надається право акціонеру, який правомірно вимагає скликання позачергових загальних зборів, скликати такі збори навіть у відсутність відповідного рішення наглядової ради або відмови у такому скликанні;

- відповідно до ч. 6 ст. 47 ЗУ "Про акціонерні товариства" інформація про скликання загальних зборів була опублікована в газеті "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" № 212 від 06.11.2018;

- 06.11.2018 всім акціонерам було направлено повідомлення про проведення 07.12.2018 позачергових зборів Товариства; зокрема, позивачу було направлено рекомендований лист з відповідним повідомленням - поштове відправлення № 1800197565489, що перебувало у точці видачі з 07.11.2018, а 08.11.2018 не було вручено під час доставки, а вручено особисто 23.11.2018;

- інформація про скликані Збори разом з проектом порядку денного та проектами рішень розміщена в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, - stockmarket.gov.ua, дата розміщення "15.11.2018 12:44:11";

- Загальні збори акціонерів Товариства можуть змінювати, у тому числі скасовувати власні рішення, а також рішення інших органів управління Товариства і таке право випливає із статусу та повноважень загальних зборів, які є вищим органом управління Товариства (п. 7.2. Статуту Товариства);

- позивач помилково стверджує, що сьоме питання порядку денного Загальних зборів внесене на підставі ст. 72 ЗУ "Про акціонерні товариства", оскільки вартість активів ПрАТ "Весна" за даними річної фінансової звітності за 2015 рік становить 42 363 700 грн, а за 2016 рік - 7 739 200 грн, тому укладені у 2016-2017 роках правочини не є ні значними ні з заінтересованістю;

- оскільки позивач не голосував проти питання про схвалення правочинів з сьомого питання порядку денного Загальних зборів Товариства 07.12.2018, то його право на обов`язковий викуп акцій не порушено; також позивач не надав доказів, що він звертався із вимогою надати йому проект договору про викуп акцій.

У відповіді на відзив позивач наполягає, що скликанню загальних зборів акціонером, який має більше 10% акцій має передувати його звернення із вимогою про скликання позачергових загальних зборів до виконавчого органу Товариства і лише в разі прийняття Наглядовою радою рішення про відмову у такому скликанні акціонер, що володіє 10% акцій має право на самостійне скликання загальних зборів. Щодо обставин відсутності діючого складу Наглядової ради, то позивач вказує, що повернуто повноваження попередньому складу, що обрана 07.09.2015 у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_21 та ОСОБА_6 . Стосовно повідомлення позивача, як акціонера про дату і місце загальних зборів, то позивач зауважує, що публікація в засобах масової інформації повідомлення про скликання загальних зборів є додатковим заходом і саме по собі не свідчить, що акціонер був повідомлений про скликання загальних зборів при відсутності персонального письмового повідомлення. Розміщення повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів 15.11.2018 порушує вимоги абз. 2 ч. 6 ст. 47 ЗУ "Про акціонерні товариства". Відповідно до річної фінансової звітності, яка розміщена відповідачем у загальнодоступній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів за 2017 рік вартість активів товариства за 2017 рік складає 7025,2 тис.грн, відповідно 10% складає 702,52 тис.грн, тому будь-який правочин на суму понад 702,5 тис.грн є значним правочином для ПрАТ "Весна" у 2018 році. Всі інші доводи позивача в тій чи іншій мірі повторюють ті, що викладені ним у позовній заяві.

22.04.2019 позивач подав заяву про доповнення підстав позову, відповідно до якої зазначає, що ОСОБА_2 не мала права укладати договір про інформаційне та організаційне забезпечення проведення загальних зборів акціонерів товариства від 23.10.2018 із ТОВ "БУЛ-СПРЕД", оскліьки розмір пакету акцій ОСОБА_2 , який обліковується у такій депозитарній установі становить 0,267053% статутного капіталу.

У запереченні на відповідь на відзив директор ПрАТ "Весна" звертає увагу суду, що по-перше повноваження Наглядової ради має строковий характер, а по-друге відповідні рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради товариства залишились без змін судом визнавались недійсними рішення Загальних зборів Товариства лише в частині обрання нового складу Наглядової ради. Відповідач, без надання підтверджуючих доказів, стверджує, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Товариства від 07.09.2015, що оформлене протоколом № 2, наглядова рада не була сформована, оскільки за статутом (п. 11.1), чинним на 07.09.2015, наглядова рада мала обиратися в кількості п`яти осіб (а не трьох) строком на п`ять років; крім того рішення позачергових загальних зборів від 07.09.2015, що оформлене протоколом визнавались недійсними у справі № 912/3837/15. Відповідач наполягає, що персональне повідомлення про проведення загальних зборів Товариства направлялось позивачу та було отримано. Всі інші заперечення відповідача в тій чи іншій мірі повторюють ті, що викладені ним у відзиві на позов.

На вимогу суду, позивач подав довідку, у якій міститься інформація щодо чинного, на думку позивача, складу Наглядової ради Товариства (а.с. 98-99).

Третя особа - ОСОБА_2 , в особі законного її представника не скористалась правом на подання пояснень щодо позову у даній справі.

Заяви , клопотання.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів від відповідача.

03.06.2019 надійшло клопотання від 31.05.2019 за підписом представника ОСОБА_2 за законом - мати ОСОБА_7 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору з вимогою залучити ОСОБА_2 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

14.06.2019 через систему Електронний суд, позивачем подано клопотання про витребування доказів, які не надав відповідач, а позивач не має змоги отримати вказані документи, враховуючи, що ці документи мають значення для позивача при прийняті рішення з питань порядку денного, а їх відсутність вплинула на дії позивача під час проведення позачергових загальних зборів. Докази позивач просить витребувати від Державного реєстратора Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "Експерт", Приватного нотаріуса Задніпряного О.А., Приватного нотаріуса Малогон В.О., Міської ради міста Кропивницького, Приватного акціонерного товариства "Весна".

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.03.2019 відкрито провадження у справі №912/712/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.04.2019, також судом частково задоволено клопотання позивача та витребувано від відповідача необхідні докази.

Підготовче засідання, призначене на 12.04.2019, не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Вавренюк Л.С., в провадженні якої перебуває дана справа з 08.04.2019 по 19.04.2019 включно нахожилась на лікарняному включно була тимчасово непрацездатна.

Ухвалою від 22.04.2019 справу № 912/712/19 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 22.05.2019.

За результатами підготовчого засідання 22.05.2019 господарський суд постановив протокольною ухвалою, на підставі ч. 2 ст. 183 та ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відкласти підготовче засідання до 03.06.2019.

За результатами підготовчого засіданні 03.06.2019 постановлено: задовольнити клопотання від 31.05.2019, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі №912/712/19 ОСОБА_2 та відкласти розгляд справи до 14.06.2019.

Ухвалою від 14.06.2019 господарський суд клопотання позивача про витребування доказів від 13.06.2019 залишив без задоволення, закрив підготовче провадження у справі № 912/712/19, справу № 912/712/19 призначив до судового розгляду по суті на 18.06.2019.

18.06.2019 у судовому засіданні представники сторін участі не брали, господарський суд протокольною ухвалою постановив оголосити перерву до 26.06.2019.

26.06.2019 господарський суд продовжив розгляд справи по суті, представники позивача, відповідача та третьої особи були присутні та підтримали свої позиції, що викладені у їх заявах по суті, представник третьої особи підтримала позицію відповідача та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою оголошено перерву до 15.07.2019.

15.07.2019 також були присутні представники всіх учасників справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є власником 677 764 (шістсот сімдесяти семи тисяч семисот шістдесяти чотирьох) простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна", що складає 40,747% від їх загальної кількості. Зазначене підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 29.11.2018 (а.с. 29, том 1).

23.11.2018 акціонер ОСОБА_2 отримав через засоби поштового зв`язку повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна". У такому повідомленні зазначено, що акціонером ОСОБА_2 , яка володіє більш ніж 10 % акцій ПрАТ "Весна", на 07.12.2018 о 12:30 скликані позачергові Загальні збори акціонерів ПрАТ «Весна» з наступним порядком денним:

1. Обрання лічильної комісії. Прийняття рішення про припинення їх повноважень, затвердження умов договору на виконання депозитарною установою послуг по інформаційному та організаційному проведенню загальних зборів акціонерів.

2. Обрання голови та секретаря зборів.

3. Прийняття рішень з питань порядку проведення зборів, затвердження регламенту зборів.

4. Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 13 лютого 2015 року.

5. Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 07 вересня 2015 року.

6. Скасування рішень, затверджених Наглядовою радою ПрАТ "Весна" протягом 2014 -2016 років.

7. Затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених у 2016 - 2017 роках.

8. Прийняття рішення про відшкодування Товариством витрат акціонера, з ініціативи якого скликалися збори, на організацію, підготовку та проведення зборів.

На вимогу акціонера ОСОБА_1 перед початком проведення позачергових Загальних зборів, ним були отримані документи щодо скликаних Зборів, які містили рішення акціонера ОСОБА_2 , яка володіє більш ніж 10% акцій ПрАТ "Весна" від 24.10.2018 та від 19.11.2018 із затвердженими проектами рішень по питанням порядку денного Зборів та затвердженими бюлетенями, з яких вбачається про те, що Збори були скликані на підставі ч. 5 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", яка передбачає можливість при прийнятті рішення про скликання позачергових загальних зборів встановити порядок повідомлення акціонерів про скликання зборів не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення, а тому ці Збори були скликані за скороченою процедурою.

Водночас статтею 47 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - ЗУ "Про акціонерні товариства") регулюється питання скликання позачергових загальних зборів, із змісту якої випливає, що позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою, зокрема, на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства (ч. 1); вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного; у разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.

Всупереч вказаним вимогам відповідач не надав суду доказів звернення з такою вимогою до виконавчого органу Товариства акціонера, що володіє більше 10% акцій Товариства.

Твердження відповідача про беззаперечне право акціонера, що володіє більше 10% акцій Товариства скликати позачергові загальні збори є хибним, оскільки такому скликанню мають передувати вказані вище дії і лише у разі неприйняття наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові загальні збори такого товариства можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду (ч. 6 ст. 47 ЗУ "Про акціонерні товариства").

Отже, скликання позачергових загальних зборів відбулось із грубим порушенням ЗУ "Про акціонерні товариства".

Посилання у повідомленні на ч. 5 ст. 47 ЗУ "Про акціонерні товариства" також є незаконним, оскільки вказаною нормою визначено, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, наглядова рада при прийнятті рішення про скликання позачергових загальних зборів може встановити, що повідомлення про скликання позачергових загальних зборів здійснюватиметься не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення в порядку, встановленому статтею 35 цього Закону. У такому разі наглядова рада затверджує порядок денний. Тобто, відповідно до вказаної норми за скороченою процедурою позачергові загальні збори може скликати виключно наглядова рада Товариства.

Твердження відповідача про відсутність Наглядової ради також не відповідає дійсності. Так, згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015 у справі № 912/3837/15 встановлено, що відповідно до протоколу № 2 від 07.09.2015 на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ "Весна", розглянуто 12 питань порядку денного, в тому числі щодо відкликання попереднього складу Наглядової ради ( ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) та обрання Наглядової ради у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 . Рішення таких позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна", яке відбулося за участю 3-х акціонерів, що у сукупності спільно володіють 246721 голосами - 83,2179 відсотками від загальної кількості голосуючих акцій, оформлені протоколом № 2 від 07.09.2015, підписаний головою зборів ОСОБА_11 , секретарем зборів ОСОБА_2 . , директором ОСОБА_11 .

Також за № 2 оформлений протокол позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна" від 07.09.2015, головою загальних зборів в якому зазначено ОСОБА_7 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_8 , головою лічильної комісії - ОСОБА_12 . Як вбачається із вказаного протоколу, загальна кількість голосів акціонерів власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у загальних зборах - 1 акціонер, що володіє 726971 голосом; кворум загальних зборів складає 74,5907 відсотків від загальної кількості голосуючих акцій.

Рішенням від 09.11.2015, що набрало законної сили 01.02.2016 визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.09.15, оформлені протоколом № 2 від 07.09.15, за підписом голови зборів ОСОБА_22 та секретаря зборів ОСОБА_23.

Отже, твердження директора ПрАТ "Весна" про скасування рішення про обрання Наглядової ради у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_10. , ОСОБА_6., що оформлене протоколом № 2 від 07.09.2015 не відповідає дійсності, оскільки скасовано інше рішення.

Також хибним є твердження відповідача про залишення в силі рішення Загальних зборів в частині припинення повноважень Наглядової ради в складі ОСОБА_2., ОСОБА_10. ОСОБА_24., оскільки у тому ж рішенні від 09.11.2015 у справі № 912/3837/15 Господарським судом Кіровоградської області визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Весна" від 28.09.15, оформлені протоколом без номеру від 28.09.15, тобто всіх рішень, в тому числі про звільнення наглядової ради ПрАТ "Весна" в складі ОСОБА_8 - голови наглядової ради, ОСОБА_9 , ОСОБА_2 - членів наглядової ради та припинення повноважень членів наглядової ради в будь-якому іншому складі.

Твердження відповідача про закінчення строку повноважень Наглядової ради частково є правильним, оскільки відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про акціонерні товариства" члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Проте відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про акціонерні товариства", якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не прийняті рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів.

Отже, повноваження Наглядової ради з підготовки, скликання і проведення загальних зборів, незважаючи на сплив трирічного строку, були дійсними і акціонер, який володіє більше 10% акцій зобов`язаний був дотримуватись порядку скликання позачергових загальних зборів, що визначений у ст. 47 ЗУ "Про акціонерні товариства", звернутись із вимогою до виконавчого органу ПрАТ "Весна" і лише після спливу 10 днів від дня пред`явлення вимоги, за наявністю передбачених законом підстав, мав право самостійно здійснювати заходи по скликанню позачергових загальних зборів.

Отже, господарський суд вбачає явні порушення передбаченої Законом процедури скликання позачергових зборів ПрАТ "Весна", що проведені 07.12.2018 в силу того, що відсутні будь-які докази подання акціонером до Товариства вимоги про скликання загальних зборів акціонерів, а отже відсутність у останнього права скликати такі збори, затверджувати проект порядку денного зборів, визначати дату складання переліку акціонерів для відсилки повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, призначати склад реєстраційної комісії загальних зборів, призначати тимчасову комісію для підрахунку голосів на загальних зборах, затверджувати проекти рішень щодо питань проекту порядку денного загальних зборів акціонерів, затверджувати порядок ознайомлення акціонерів з документами щодо проекту порядку денного загальних зборів акціонерів, затверджувати текст повідомлення для публікації в офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затверджувати текст повідомлення для розсилки акціонерам товариства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах проведених з порушенням порядку повідомлення про їх проведення, а саме Товариством в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - stockmarket.gov.ua не було розміщено інформації про проведення 07.12.2018 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна", як і не повідомлено за 30 днів позивача про проведення таких зборів, що позбавило позивача права вчасно підготуватися до розгляду питань порядку денного зборів та мати змогу вносити пропозиції до порядку денного.

Порядок повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів передбачено ст. 35 та ч. 5 ст. 47 ЗУ "Про акціонерні товариства".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про акціонерні товариства" повідомлення про проведення загальних зборів повинно бути зроблено шляхом:

- надсилання письмового повідомлення кожному акціонеру, зазначеному у переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України на дату, визначену наглядовою радою;

- здійснення Товариством публікації в офіційному друкованому органі;

- надсилання повідомлення фондовій біржі, на який це товариство пройшло процедуру лістингу;

- розміщення на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформації, передбаченої частиною третьої цієї статті.

Зазначені дії повинні бути здійснені не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів.

Досліджуючи подані сторонами докази судом встановлено, що повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ "Весна" на 07.12.2018 було опубліковано в газеті "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" №212 від 06.11.2018 та 15.11.2018, тобто з порушенням визначеного Законом тридцятиденного строку, розміщено в загально доступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформація - stockmarket.gov.ua (а.с. 176, 189 том 1).

В той же час публікація у засобах масової інформації повідомлення про скликання загальних зборів є додатковим заходом і саме по собі не свідчить про те, що зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів акціонер був повідомлений про скликання загальних зборів при відсутності персонального письмового повідомлення.

Відповідач стверджує, що позивача було належним чином повідомлено шляхом направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ "Весна" на 07.12.2018 за 30 днів, проте жодних доказів на підтвердження своїх тверджень відповідач не надав. Позивач стверджує, що ним отримано таке повідомлення 23.11.2018, тобто менше ніж за 30 днів, на підтвердження позивача надав копію конверту, у якому й надійшло дане повідомлення, який містить штемпель Укрпошти " 09.11.19, Кропивницький" та нерозбірлива дата на штемпелі із написом "Черкаси" (а.с. 55 том 1).

Відтак суду не надано доказів, які б підтвердили виконання вимог ЗУ "Про акціонерні товариства" щодо персонального направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ "Весна" на 07.12.2018 за 30 днів.

Як роз`яснено у пункті 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 №4, відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів інформації про час, місце проведення зборів та інформація про питання, що будуть внесені на розгляд зборів (порядок денний), як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів.

Разом з цим, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17).

Обов`язок доказування належного повідомлення учасника товариства про дату, час та місце проведення загальних зборів та їх порядок денний покладається законодавством саме на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у цій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17).

Господарський суд вважає слушним позицію позивача щодо визнання недійсними з моменту прийняття рішень викладених в пунктах 4-6 порядку денного (4. "Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 13 лютого 2015 року", 5. "Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 07.09.2015 року", 6. "Скасування рішень, затверджених Наглядовою радою ПрАТ "Весна" протягом 2014-2016 років") також й з тих підстав, що останні взагалі не містять ані переліку таких рішень, по пункту 6, ані дат їх прийняття, ані підстав їх скасування.

Господарський суд вважає також слушними доводи позивача щодо наявності, крім зазначених вище підстав, для визнання недійсним рішення загальних зборів, викладеного в пункті 7 порядку денного, а саме "Затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених у 2016-2017 роках", оскільки при внесенні на обговорення акціонерів питання про затвердження (подальше схвалення) на підставі статті 72 ЗУ "Про акціонерні товариства" правочинів на відчуження нерухомості у акціонерів виникає право вимоги обов`язкового викупу товариством належних їм акцій, тому ОСОБА_2 мав право на одержання від відповідача інформації про затверджену ринкову вартість акцій, за якою відбуватиметься такий викуп, ознайомитися з документами, пов`язаними з процедурою її визнання та затверджені умови договору про купівлю - продаж акцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 ЗУ "Про акціонерні товариства" встановлено, що акціонерне товариство зобов`язане викупити належні акціонерові акції у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а саме, якщо акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, зокрема, про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів та надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 36 ЗУ "Про акціонерні товариства" - у разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів, тобто вартість викупу однієї акції має бути визначена до проведення Зборів.

Зазначену позицію також навів й Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у Постанові від 20.02.2019 у справі №910/8705/18.

Так відповідно до зазначеної Постанови, Верховний Суд констатує, що стаття 36 Закону (ЗУ "Про акціонерні товариства") має назву: "Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів". Тобто, всі, перелічені в статті заходи в часі передують загальним зборам. Таким чином, дана стаття зобов`язує акціонерне товариство надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп акцій до проведення зборів.

Належне виконання цього обов`язку акціонерним товариством передбачає сукупність послідовних дій: по-перше - це виготовлення належного проекту договору, а по-друге - надання акціонеру фізичної можливості з ним ознайомитись.

У статті 36 Закону, визначаючи вимоги до проекту договору про викуп акцій, законодавець зазначив, що лише умови щодо кількості та загальної вартості акцій носять індивідуальний для кожного акціонера характер, а всі інші умови договору повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Отже, законодавець передбачив, що загальна вартість акцій (як індивідуальна договірна умова) повинна міститися в проекті договору про їх викуп.

Таким чином, для того, щоб виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача відповідач повинен був спочатку визначити загальну вартість акцій позивача.

Верховний Суд констатує, що ч. 2 ст. 69 Закону передбачає, що в повідомленні акціонера про право на викуп акцій товариство повинно зазначити 1) ціну викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальну вартість у разі викупу акцій товариством; 4) строк здійснення товариством укладення договору та оплати вартості акцій. Таким чином, загальна вартість акцій, в тому сенсі, який вживається законодавцем в статтях 36 та 69 вищевказаного закону, є добутком ціни викупу однієї акції та загальної кількості акцій, що належать акціонеру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в п. 10 Роз`яснень від 10.08.2010 №7 "Про порядок застосування розділу XII Закону України "Про акціонерні товариства" щодо здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій", зазначає, що ціна викупу акцій, яка є обов`язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору про обов`язковий викуп акцій.

Згідно ст. 36 Закону, відповідач повинен був ознайомити позивача з проектом договору до дня проведення Зборів

Враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду, відновити порушене право позивача можливо лише шляхом визнання недійсним оспорюваного рішення, адже відновити порушене право у інший спосіб неможливо, загальні збори вже відбулись. Такий спосіб захисту дозволить відновити порушене право позивача, а саме відповідачу необхідно буде прийняти оспорюване рішення без порушення прав позивача та із додержанням процедури обов`язкового викупу.

За таких підстав, права акціонера були порушені внаслідок недотримання відповідачем порядку схвалення, укладених із порушенням процедури значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, у тому числі і акціонером, який скликав ці Збори, відповідно до якого у разі внесення на затвердження загальних зборів вчинених значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, встановлений обов`язок до Товариства:

- відповідним органом акціонерного товариства визначати оцінювача акцій товариства та затверджувати договір щодо послуг з оцінки;

- відповідним органом акціонерного товариства затверджувати ринкову вартість акцій Товариства;

- відповідним органом акціонерного товариства затверджувати форму договору про продаж акцій.

У свою чергу, відповідним органом що уповноважений законодавством здійснювати вищевказані функції є Наглядова рада Товариства, а за її відсутності - Загальні збори акціонерів, і це органи Товариства до виключної компетенції яких ці питання відносяться.

Таким чином, відповідачем було порушено процедуру, що передувала внесенню питання про затвердження Загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна Товариства у 2016-2017 роках, що вплинуло на порушення права акціонерів ПрАТ "Весна", зокрема, акціонера ОСОБА_2 , на участь в управлінні акціонерним товариством та надання можливості належним чином підготуватися до участі у цих Загальних зборах, оскільки їй до винесення даного рішення на голосування не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би вона могла реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проект договору про продаж акцій.

Крім цього, було порушено право акціонера ОСОБА_2 на законне очікування справедливо визначеної вартості акцій, у разі проведення оцінки у 2016 та 2017 роках із врахуванням наявних об`єктів нерухомості Товариства (яке відчужувалося за цими договорами), яке є складовою оцінки акцій, відповідно ринкова ціна була би визначена із врахуванням вартості цих об`єктів нерухомості і за результатами оцінки було би визначено більший розмір вартості акцій ніж наразі. Однак, позивач взагалі позбавлений можливості бути обізнаним про вартість акцій станом як на період 2016-2017 років, так і на дату прийняття рішення на цих Зборах 07.12.2018.

Щодо тверджень відповідача про те, що питання 7-ме порядку денного Загальних зборів акціонерів, які відбулись 07.12.2018 - не є наданням згоди на вчинення значних правочинів, і відповідно не надає позивачу права на обов`язковий викуп, господарський суд вважає їх хибними, з огляду на наступне.

Так, відповідач вільно трактує законодавство, адже ч. 1 ст. 68 ЗУ "Про акціонерні товариства" визначено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, в т.ч., про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів та надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість.

Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов`язане викупити належні акціонерові акції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до річної фінансової звітності, яка розміщена відповідачем у загальнодоступній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів за 2017 рік (остання річна фінансова звітності на момент прийняття рішення на Зборах 07.12.2018) вартості активів товариства за 2017 рік складає - 7025,2 тис. грн. Відповідно, 10% від зазначеної вартості активів товариства складає 702,52 тис. грн. (роздруківка з сайту загальнодоступної бази даних НКЦПФР додається https://stockmarket.gov.Ua/db/xml/yearreports/l 17147/201/templ).

Будь-який правочин на суму понад 702,5 тис. грн є значним правочином для ПрАТ "Весна" у 2018 році.

Надані відповідачем відомості про вартість активів ПрАТ "Весна" за 2015-2016 роки не відповідають дійсності, не підтверджені будь-якими доказами.

Відповідач у відзиві зазначає, що загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна", які відбулись 07.12.2018 затверджено правочини з ТОВ "КДЦ" на загальну суму 6 421 711,00 грн, з ФОП ОСОБА_17 затверджено правочини на загальну суму 1 707 652,00 грн. та ФОП ОСОБА_18 на суму 716 740,00 грн. Тобто, всі затверджені правочини є значними у розумінні ст. 70 ЗУ "Про акціонері товариства".

Крім того, саме відповідач, після прийняття оспорюваного рішення, розмістив у загальнодоступній базі даних НКЦПФР особливу інформацію про прийняття рішення про надання згоди про вчинення значних правочинів, чим саме й визнав затверджені правочини як значні (роздруківка з сайту загальнодоступної бази даних НКЦПФР-https://stockmarket.gov.ua/db/xml/news/124203/show, а.с. 106-116 том 1).

Тому твердження відповідача, що зазначені правочини не є значними не відповідає дійсності.

Разом з тим, Господарський суд не погоджується з позицією позивача, що ТОВ "БУД-СПРЕД", як депозитарна установа не мала права надавати ОСОБА_2 депозитарні послуги з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерів Товариства, які відбулися 07.12.2018. Так, розмір пакету акцій ОСОБА_2 , які обліковуються в даній депозитарній установі становить лише 0,267053% статутного капіталу, тоді як, за твердженням позивача, депозитарна установа може укладати договір та надавати депозитарні послуги щодо інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів емітента з акціонерами (акціонером), якщо ці акціонери є депонентами (депонентом) цієї депозитарної установи, та які (який) обліковують (обліковує) сукупно 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства у цій депозитарній установі.

Викладені заперечення позивача не спростовують чинність укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "БУД-СПРЕД" договору від 23.10.2018 про інформаційне та організаційного забезпечення проведення загальних зборів ПрАТ "Весна", що відбудуться в 2018 році.

Крім того, правове регулювання провадження депозитарної діяльності передбачає окремі функції депозитарних установ щодо взаємодії з акціонером (акціонерами) які (який) сукупно є власниками (власником) 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства, що пов`язано з впровадженим механізмом реалізації повноважень акціонерів які володіють значним (10 і більше відсотків) пакетом акцій, при цьому не обмежує укладання договору на інформаційне та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонера з депозитарною установою, якщо саме в цій установі не обліковується сукупно 10 і більше відсотків акцій.

За обставин справи, ОСОБА_2 належать 852 103 простих іменних акцій, що складає 51,228431% у статутному капіталі ПрАТ "Весна", тобто вона сукупно є власником більше 10% простих акцій Товариства, які можуть обліковуватися у різних депозитарних установах і для реалізації її права на укладання з депозитарною установою договору не має правового значення кількість її акцій, які обліковуються саме в цій установі.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Господарським судом прийнято всі докази, надані сторонами та оцінені відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Мотивована оцінка основних аргументів сторін надана детально у розділі "Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини".

Стосовно перебігу загальних зборів 07.12.2018, на підтвердження чого сторони надали заяви свідків (позивач) та диски з відеозаписами (позивач і відповідач), то вказані на них порушення не є визначальними, які самі по собі могли б бути підставою для скасування рішення зборів, тому суд не досліджував детально перебіг загальних зборів.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено значний перелік норм законодавства при підготовці та проведенні Зборів, відповідно рішення загальних зборів від 07.12.2018, прийняті у незаконний спосіб, чим порушені права позивача, як акціонера відповідача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про акціонерні товариства" (надалі - Закон) цей Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.

Ст. 8 Закону встановлює, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою). Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Відповідно до ст. 32 Закону загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов`язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно з ст. 35 Закону повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами. Акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.

Стаття 36 Закону визначає перелік документів, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Так, від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами. У разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.

Стаття 47 Закону визначає порядок скликання позачергових загальних зборів.

1. Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:

1) з власної ініціативи;

2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;

3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);

4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства;

5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.

Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають. Якщо порядком денним позачергових загальних зборів передбачено питання дострокового припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), одночасно обов`язково подається пропозиція щодо кандидатури для обрання голови колегіального виконавчого органу акціонерного товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або для призначення особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження.

2. Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.

3. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерного товариства може бути прийнято тільки у разі:

якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абзацом першим частини першої цієї статті кількості голосуючих акцій товариства;

неповноти даних, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.

Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову у скликанні надається відповідному органу управління товариства або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж за три дні з моменту його прийняття.

Наглядова рада не має права вносити зміни до порядку денного загальних зборів, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів, крім включення до порядку денного нових питань або проектів рішень.

4. Позачергові загальні збори акціонерного товариства, які скликаються наглядовою радою, мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про їх скликання.

5. Якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, наглядова рада при прийнятті рішення про скликання позачергових загальних зборів може встановити, що повідомлення про скликання позачергових загальних зборів здійснюватиметься не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення в порядку, встановленому статтею 35 цього Закону. У такому разі наглядова рада затверджує порядок денний.

Наглядова рада не може прийняти рішення, зазначене в абзаці першому цієї частини, якщо порядок денний позачергових загальних зборів включає питання про обрання членів наглядової ради.

6. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові загальні збори такого товариства можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду.

Акціонери, які скликають позачергові загальні збори акціонерного товариства, не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення позачергових загальних зборів товариства розміщують повідомлення про проведення позачергових загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку. Акціонери, які скликають позачергові загальні збори акціонерного товариства, додатково надсилають повідомлення про проведення позачергових загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі (біржам), на якій акції такого товариства допущені до торгів.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів повинне містити дані, зазначені у частині третій статті 35 цього Закону, а також адресу, на яку акціонери можуть надсилати пропозиції до проекту порядку денного позачергових загальних зборів.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів затверджується акціонерами, які скликають загальні збори.

7. У разі скликання загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка здійснює облік прав власності на акції товариства, що належать акціонерам, які скликають загальні збори, або Центральним депозитарієм цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 52 Закону до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 53 Закону члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено інший строк повноважень наглядової ради, але такий строк не може перевищувати три роки. Якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не прийняті рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів. Особи, обрані членами наглядової ради, можуть переобиратися необмежену кількість разів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.

Стаття 69 Закону визначає порядок реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій.

1. Ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.

Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

2. Акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням:

1) ціни викупу акцій;

2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;

3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;

4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

3. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.

4. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

Стаття 70 Закону визначає поняття "Значний правочин":

1. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

У разі неприйняття наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Відповідно до ст. 72 Закону значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.

Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Судом застосовано норми права, на які посилались сторони.

За таких обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, як наслідок, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України документально підтверджені витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн покладаються на відповідача.

Водночас заявлені до відшкодування понесені витрати у розмірі 500 грн, як сума оплати нотаріального посвідчення підпису на заяві свідка ОСОБА_19 не підтверджуються доказами, а тому не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними з моменту прийняття усі рішення Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 10, код ЄДРПОУ 13743004) від 07 грудня 2018 року, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07 грудня 2018 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Весна", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 10, офіс 19, ідентифікаційний код 13743004) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам:

позивачу за адресою: 25018, м. Кропивницький, вул. Комунальна, буд. 1;

відповідачу за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 10, офіс 19;

третій особі за адресою: 25011, м. Кропивницький, вул. Воронцовська, 66а.

Дата складення повного рішення 24.07.2019.

Суддя Л.С. Вавренюк