П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0640/4277/18

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

23 липня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирторф" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (повний текст якого складено в м. Житомирі 18 лютого 2019 року) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Житомирторф" до Державної служби геології та надр України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна комісія України по запасах корисних копалин, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лисс", про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування рішення №4238 від 26.12.2017, № 4447 від 19.07.2018 та скасування спеціального дозвілу №6286 від 04.10.2018,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2018 року Державне підприємство "Житомирторф" (ДП "Житомирторф") звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна комісія України по запасах корисних копалин, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лисс" (ТОВ «Фірма «Лисс»), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

-визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України з державної реєстрації ТОВ "Фірма "Лисс" робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу "Гвоздь" в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, вчинені за державним реєстраційним номером У-17-484/1 від 10.10.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновки) засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо апробації запасів торфу по матеріалам попередньої геолого-економічної оцінки родовища торфу "Гвоздь" в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, викладені в Протоколі ДКЗ України від 26.12.2017 №4238 та №4447 від 19.07.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати Спеціальний дозвіл на користування надрами №6286 від 04.10.2018, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "Фірма "Лисс".

07 лютого 2019 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Третя особа - Державна комісія України по запасах корисних копалин у судове засідання повноважного представника не направила, проте до початку розгляду справи подали клопотання з проханням розглянути справу без їх участі.

Позивач, відповідач та третя особа - ТОВ «Фірма Лисс» будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання повноважних представників не направили.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП "Житомирторф" засноване на державній власності відповідно до наказу Державного комітету України по вугільній промисловості від 10.02.1993 року №16, належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Метою діяльності підприємства є виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг для отримання прибутку. Основним напрямом діяльності є розвідування, видобуток, переробка торфу та виробництво торфопродукції.

09 квітня 1998 року Державним комітетом України по геології і використанню надр позивачу була видана ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами №1317 строком на 16 років - до 09 квітня 2014 року. Ліцензована площа родовища згідно вказаного дозволу становила 20,80 кв.км - Овруцький район Житомирської області. Термін дії вказаної ліцензії не продовжувався.

Рішенням Житомирської обласної ради від 11.09.2014 року №1317 ДП "Житомирторф" погоджено отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою здобування торфу родовища "Гвоздь" на території Усівської сільської ради Овруцького району площею 2080 га.

З метою отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища ДП "Житомирторф" було подано матеріали в Державну службу геології та надр України в процесі розгляду яких, було виявлено неточність географічних координат родовища.

За замовленням ДП "Житомирторф" (реєстраційний номер від 24.02.2016 року №2659) ДНВП "Геоінформ" опрацювало фондові матеріали та надало підприємству ситуаційний план та каталог координат по родовищу торфу "Гвоздь", що підтверджується листом від 01.03.2016 року №06/306-0687. Згідно наданих матеріалів площа родовища торфу "Гвоздь" становить 20,56 кв.км. (Овруцький, Олевський та Лугинський райони Житомирської області).

За таких обставин, позивачем було направлено в Житомирську обласну раду звернення від 01.03.2016 року №16/1-44 щодо внесення відповідних змін до рішення №1317 від 11.09.2014 року.

Так, рішенням Житомирської обласної ради №260 від 19.05.2016 року погоджено ДП "Житомирторф" отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища торфу " Гвоздь " в існуючих межах, згідно з рішенням обласної ради від 11.09.2014 №1317, а саме на території Усівської сільської ради Овруцького району площею 2080 га.

Крім того, 02.10.2017 року ТОВ "Фірма "Лисс" звернулося до Держгеонадра із заявою про реєстрацію геологорозвідувальних робіт на родовищі торфу "Гвоздь" в Овруцькому районі Житомирської області. До заяви додано: проект форми з-ГР, оглядову карту району робіт, ситуаційний план району робіт, пояснювальну записку, технічне завдання.

Внаслідок чого, 10.10.2017 року відповідачем здійснено державну реєстрацію за ТОВ «Фірма Лисс» робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу "Гвоздь" в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області за державним реєстраційним номером У-17-484/1.

26 грудня 2017 року на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, оформленій протоколом №4238, розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища торфу "Гвоздь", поданих ТОВ "Фірма Лисс" з метою визначення їхнього промислового значення (Державний реєстраційний номер У-17-484/1) та погоджено перелік кондицій для підрахунку запасів торфу родовища "Гвоздь" ТОВ "Фірма Лисс" та апробовано підраховані балансові запаси торфу родовища "Гвоздь".

За таких обставин, ТОВ "Фірма Лисс" звернулось із заявою до Держгеонадра про надання спеціального дозволу на користування надрами родовища торфу "Гвоздь" на підставі п.п.1.п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615.

На сесії Житомирської обласної ради, яка відбулась 26.07.2018 року, було розглянуто звернення Державної служби геології та надр України від 24.07.2018 року №14121/03/12-18 та прийнято рішення погодити надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Фірма Лисс", площею 2464,0 га, яке знаходиться в Овруцькому, Олевському та Луганському районах Житомирської області терміном на 20 років.

Так, наказом Держгеонадр від 31.08.2018 року №300 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" надано спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ «Фірма Лисс» для видобування торфу родовище "Гвоздь", яке знаходиться на території Житомирської області терміном на 20 років.

Таким чином, спецдозвіл ТОВ "Фірма "Лисс" видано 04.10.2018 року з реєстраційним номером 6286 на підставі протоколу від 30.08.2018 року №9/2018 та наказу від 31.08.2018 року №300.

Вважаючи такі дії та рішення протиправними та такими, що порушують права, інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 04 листопада 1999 року №1216-XIV «Про державну геологічну службу України» державну геологічну службу України складають: - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; - державні підприємства, установи та організації, які входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).

Згідно з п. 2 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391/2011 (Положення) (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Держгеонадр України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Пунктом 4 Положення визначено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, серед яких: видає у встановленому порядку спеціальні дозволи на, зокрема: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин; видобування корисних копалин; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує термін дії спеціальних дозволів на користування надрами; видає, анулює, зупиняє та переоформлює ліцензії на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.

Згідно з п. п. 7, 9 Положення Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на декілька областей), які є структурними підрозділами апарату Держгеонадр.

Держгеонадра у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держгеонадр, організовує і контролює їх виконання.

Так, регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян регулюється Кодексом України про надра.

Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно з ст. 5 Кодексу України про надра родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи; лікувальні, оздоровчі заклади та ін); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Права та обов`язки користувача надрами визначені ст. 24 Кодексу України про надра.

Так, користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов`язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою.

Так, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011року №615 (Порядок №615).

Відповідно до п. 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл, що встановлено п. 3 Порядку №615.

Згідно з п. 4 Порядку №615 дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування корисних копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовища у межах наданої йому ділянки надр.

Підпунктом 1 п. 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур`єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу.

У разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом із зазначеними у додатку 1 документами щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону.

Так, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Пунктом 9 Порядку №615 визначено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з:

-Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

- відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Вказане узгоджується із вимогами п. 22 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змісту якої встановлено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно до закону питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Житомирської обласної ради від 11.09.2014 року №1317 ДП "Житомирторф" погоджено отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою здобування торфу родовища "Гвоздь" на території Усівської сільської ради Овруцького району площею 2080 га.

З метою отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища ДП "Житомирторф" було подано матеріали в Державну службу геології та надр України в процесі розгляду яких, було виявлено неточність географічних координат родовища.

За замовленням ДП "Житомирторф" (реєстраційний номер від 24.02.2016 року №2659) ДНВП "Геоінформ" опрацювало фондові матеріали та надало підприємству ситуаційний план та каталог координат по родовищу торфу "Гвоздь", що підтверджується листом від 01.03.2016 року №06/306-0687. Згідно наданих матеріалів площа родовища торфу "Гвоздь" становить 20,56 кв.км. (Овруцький, Олевський та Лугинський райони Житомирської області).

За таких обставин, позивачем було направлено в Житомирську обласну раду звернення від 01.03.2016 року №16/1-44 щодо внесення відповідних змін до рішення №1317 від 11.09.2014 року.

Так, рішенням Житомирської обласної ради №260 від 19.05.2016 року погоджено ДП "Житомирторф" отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища торфу " Гвоздь " в існуючих межах, згідно з рішенням обласної ради від 11.09.2014 №1317, а саме на території Усівської сільської ради Овруцького району площею 2080 га.

Так, п. 25 Порядку №615 визначено, що про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів у контексті розгляду цієї справи вважає за необхідне звернути увагу на те, що Держгеонадра України як орган держави, до відання якого віднесено вирішення питань стосовно видачі спеціальних дозволів на користування надрами (а також їх переоформлення, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну їх дії, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії в разі зупинення) при здійсненні своїх повноважень зобов`язана діяти у той спосіб, який передбачено наведеними вище положеннями законодавства.

Правовий статус Держгеонадр визначено Положенням про Державну службу геології та надр України, згідно з яким організаційно-розпорядчою формою рішення з питань, віднесених до повноважень Держгеонадр України, є наказ за підписом Голови цього відомства. Процедуру видачі спеціальних дозволів на користування надрами і повноваження органу з питань надання цих дозволів визначено Порядком №615, відповідно до якого прийняття рішення з цього питання є компетенцією лише органу з питань надання дозволу. При цьому, з аналізу змісту положень п. 25 Порядку №615 поряд зі згаданими вище нормами Положення щодо повноважень Держгеонадр, то формою такого розпорядчого рішення є наказ (який, зокрема, у випадку відмови надрокористувачу у задоволенні його звернення, може бути предметом оскарження).

Тобто, у разі відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу та внесенні змін Держгеонадра повинно прийняти відповідно рішення, яке оформлюється наказом.

Проте, у даному випадку відповідач за результатами розгляду заяви позивача не приймав відповідного рішення у вигляді наказу починаючи з 2014 року, у зв`язку із чим Держгеонадра порушена процедура, встановлена Порядком №615, тобто відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, що свідчить про протиправність його дій та порушення прав позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що пп. 4 п. 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету.

Так, відповідно до пп. 13 п. 8 Порядку №615 (в редакції станом на 11.09.2014 року) без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин суб`єктами господарювання державного сектора економіки та господарськими товариствами, у статутному (складеному) капіталі яких не менш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі.

При цьому, пп. 13 п. 8 Порядку №615 (в редакції станом на 19.05.2016 року) визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб`єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.

Із аналізу вказаних вище норм слідує, що державним підприємствам дозвіл надається без проведення аукціону, оскільки геологічне вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету самими державними установами, а не підприємствами самостійно.

Проте, відповідач в даному випадку надав перевагу в отриманні дозволу без проведення аукціону приватному підприємству, а саме ТОВ «Фірма «Лисс», яке здійснює геологічне вивчення надр за власні кошти, а не позивачу, яке здійснює таке вивчення за рахунок державного бюджету і своєчасність результатів такого вивчення не залежить від дій позивача.

Факт наявності двох претендентів, а саме: ТОВ «Фірма «Лисс» та ДП «Житомирторф», щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр, зобов`язує проведення аукціону, що не було здійснено відповідачем.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що рішенням Житомирської обласної ради від 26.07.2018 року погоджено надати спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ "Фірма Лисс", площею 2464,0 га, яке знаходиться в Овруцькому, Олевському та Луганському районах Житомирської області терміном на 20 років, тоді як матеріали геолого-економічної оцінки апробовані на засіданні колегії ДКЗ України лише в частині родовища, що знаходиться в Овруцькому районі Житомирської області, а не в трьох районах області (Олевський, Овруцький, Лугинський) і експертний висновок щодо вартості геологічної інформації по родовищу теж визначалась по одному району, а саме Овруцькому.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Рисовський проти України» (рішення від 20.10.2011, заява № 29979/04, п. 71) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Застосовуючи ці принципи до справи, що розглядається, колегія суддів звертає увагу, що відносини щодо погодження надання дозволу виникли між Держгеонадра та ТОВ «Фірма «Лисс», тобто без участі ДП «Житомирторф», як користувача надрами та претендента на отримання дозволу. ДП «Житомирторф» мало підстави сподіватися на те, що дії Держгеонадра є добросовісними і дотримані умови, необхідні для надання дозволу. За таких обставин покладення на ДП «Житомирторф» негативних наслідків недотримання процедури погодження дозволу, до того поза аукціоном є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права.

Таким чином, колегією суддів встановлено обставини на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирторф" задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Державного підприємства "Житомирторф" до Державної служби геології та надр України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна комісія України по запасах корисних копалин, товариство з про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування рішення №4238 від 26.12.2017, № 4447 від 19.07.2018 та скасування спеціального дозвілу №6286 від 04.10.2018, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України з державної реєстрації товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лисс" робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу "Гвоздь" в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, вчинені за державним реєстраційним номером У-17-484/1 від 10.10.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновки) засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо апробації запасів торфу по матеріалам попередньої геолого-економічної оцінки родовища торфу "Гвоздь" в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, викладені в Протоколі ДКЗ України від 26.12.2017 №4238 та №4447 від 19.07.2018 року.

Взнати протиправним та скасувати Спеціальний дозвіл на користування надрами №6286 від 04.10.2018, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лисс".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Державного підприємства "Житомирторф" понесені ним судові витрати в сумі 8810,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий

Матохнюк Д.Б.

Судді

Курко О. П. Совгира Д. І.