Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 727/9126/16-ц

провадження № 61-28342св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на рішення Апеляційного суду Чернівецької області, у складі колегії суддів: Владичана А. І., Міцнея В. Ф., Лисака І. Н., від 14 червня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» (далі - ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 31 липня 2016 року, керуючи автомобілем Фольксваген Туарег, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості, в результаті чого вчинив наїзд на стоячий автомобіль Фіат 500 L, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно рахунку № НОМЕР_3 від 20 жовтня 2016 року вартість ремонтних робіт з відновлення автомобіля Фіат 500 L становить 43 072, 00 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп». 01 серпня 2016 року позивач звернулася до вказаної страхової компанії із заявою про настання страхового випадку та з вимогою про здійснення їй страхової виплати.

28 жовтня 2016 року ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» надіслала їй рішення № 5575 від 21 жовтня 2016 року про те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не настала, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Вважає рішення про відмову у виплаті їй страхового відшкодування незаконним та необґрунтованим.

Позивач також зазначила, що дорожньо-транспортна (ДТП) пригода завдала їй та її дитині, яка була з нею під час вчинення ДТП, моральної шкоди, призвела до зниженого настрою, порушення сну, емоційної напруги, дратівливості, реакції замикання, які завдали їй та дитині немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у їхньому житті. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінила у 20 000 грн.

Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, зобов`язати ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» здійснити страхове відшкодування у розмірі 43 072 грн. Зобов`язати ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» здійснити відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. Зобов`язати ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» здійснити відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 13 920 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямШевченківського районного суду м. Чернівці, у складі судді Семенка О. В., від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не настала у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Отже суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення страхового відшкодування зі страховика.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 42 072, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки завдання шкоди позивачу шляхом пошкодження автомобіля ОСОБА_1 є наслідком невідповідності вимогам Правил дорожнього руху дій водія ОСОБА_2 , який мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем позивача Фіат 500L, що підтверджується висновком автотехнічної експертизи Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 271-а від 10 травня 2017 року. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, пред`явленні до страховика, до задоволення не підлягають, оскільки відшкодування моральної шкоди за рахунок страховика можливе тільки у випадку заподіяння ушкодження здоров`я.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У липні 2017 року ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасуватирішення Апеляційного суду Чернівецької області від 14 червня 2017 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є преюдиційною і відповідно до положень частини четвертої статті 61 ЦПК України, 2004 року, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду. Переглядаючи рішення районного суду, апеляційний суд порушив положення статті 303 ЦПК України. Позивач у суді апеляційної інстанції заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи та автотехнічної експертизи. Натомість, суд апеляційної інстанції не перевірив, з яких причин позивачем не було надано до суду першої інстанції відповідні докази.

Судове рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не оскаржується, отже не є у цій частині предметом касаційного перегляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 727/9126/16-ц розподілено судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, стягнення моральної шкоди призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 31 липня 2016 року близько 17 год. 15 хв. в м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 6, керуючи автомобілем Фольксваген Туарег, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить Національному університету «Одеська юридична академія», не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого вчинив наїзд на стоячий автомобіль Фіат 500 L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився в зустрічному напрямку, після чого від удару допустив зіткнення із велосипедистом ОСОБА_3 , яка рухалась в попутному напрямку.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 вересня 2016 року у справі № 727/6903/16, яка набрала законної сили, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрите у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Матеріалами адміністративної справи встановлено, що велосипедист ОСОБА_3 створила аварійну ситуацію, уникнути зіткнення ОСОБА_2 не мав можливості.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належить ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Фольксваген, реєстраційний номер НОМЕР_4 , Національного університету «Одеська юридична академія» була застрахована у ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп», що підтверджується копією полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № А/Е 9396988 від 26 травня 2016 року. За вказаним полісом на страховика покладається обов`язок із відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, у межах ліміту відповідальності 100 000 грн, розмір франшизи 1 000 грн.

Після ДТП позивач звернулася до ТОВ «Ніко-Чернівці» (транспортний засіб знаходиться на гарантійному обслуговуванні в цьому товаристві) у зв`язку з необхідністю здійснення ремонтних робіт її транспортного засобу. Згідно рахунку № 00276 від 20 жовтня 2016 року вартість ремонтних робіт становить 43 072 грн

01 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп»із заявою про настання страхового випадку та з вимогою про здійснення їй страхової виплати, однак їй було відмовлено відповідачем та надано письмову відповідь.

За клопотанням позивача з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалами Апеляційного суду Чернівецької області від 29 березня 2017 року було призначено судову автотоварознавчу та автотехнічну експертизи.

Згідно з висновком автотехнічної експертизи Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 271-а від 10 травня 2017 року в дорожньо-транспортній обстановці водію ОСОБА_2 необхідно було діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам пункту 12.3 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість уникнення зіткнення із автомобілем Фіат 500L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначалась виконанням водієм ОСОБА_2 вимог пункту 12.3 ПДР.

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 272-а від 12 травня 2017 року вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля марки Фіат 500L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження станом, на момент проведення експертизи (12 травня 2017 року) становила 26 566, 89 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Фіат 500L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження саном на момент проведення експертизи (12 травня 2017 року) становила 20 794, 33 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент розгляду справи автомобіль ОСОБА_1 не відремонтований.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 2.1 статті 2 вказаного Закону встановлено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього закону.

За змістом статті 979 ЦК України, статті 16 Закону України № 85/96-ВР «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій сторонці (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.

Згідно з частиною першою статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону встановлено правило, згідно з яким при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, і статті 33 - зобов`язання учасника дорожньо-транспортної пригоди повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду, зокрема в підпункті 33.1.2 пункту 33.1.

Стаття 33 Закону передбачає, що учасник дорожньо-транспортної пригоди зобов`язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, за правилами підпунктів 37.1.3, 37.1.4, пункту 37.1 статті 37 Закону підставами для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди та неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено судами, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Фольксваген, реєстраційний номер НОМЕР_4 , Національного університету «Одеська юридична академія» була застрахована у ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп».

01 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до страхової компанії із заявою про настання страхового випадку та з вимогою про здійснення їй страхової виплати, однак їй було відмовлено у здійсненні цієї виплати.

За змістом статті 10 ЦПК України, 2004 року, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З урахуванням положень статей 10, 57, 60 ЦПК України, 2004 року, з метою об`єктивного встановлення наявності причин виникнення ДТП, що сталась, апеляційним судом за клопотанням позивача призначено судову автотехнічну експертизу, а з метою встановлення вартості матеріального збитку - судову автотоварознавчу експертизу. Висновки проведених судових експертиз, разом із обставинами, встановленими постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 вересня 2016 року, із урахуванням положень частини четвертої статті 61 ЦПК України, взяті апеляційним судом до уваги та їм надано належну оцінку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, переоцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, встановивши, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Фольксваген Туарег, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тобто здійснюючи діяльність, яка є джерелом підвищеної небезпеки, пошкодив автомобіль Фіат 500L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який у нерухомому стані перебував на зустрічній смузі руху, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля Фіат 500L.

Відповідачем не спростовано встановлений апеляційним судом причинно-наслідковий зв'язок між діями водія транспортного засобу (цивільна відповідальність якого була застрахована) та пошкодженнями транспортного засобу, належного позивачу.

Розмір стягнутого судом апеляційної інстанції страхового відшкодування не оспорюється ПАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп».

Суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновку апеляційного суду по суті спору.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 14 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович