Провадження № 2/727/145/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Чебан В.М.

при секретарі: Меренчук Р.Ю.

за участю відповідача ОСОБА_1

за участю третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , де третьою особою на стороні відповідача виступає ОСОБА_2 , про захист авторського права та стягнення компенсаційних сум за порушення авторського права, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про захист авторського права та стягнення компенсаційних сум за порушення авторського права до відповідача ОСОБА_1 , де третьою особою на стороні відповідача виступає ОСОБА_2 , посилаючись на те, що починаючи з 1977 року і по теперішній час, ним на території Чернівецької області створюються карти для проведення змагань зі спортивного орієнтування та спортивної радіопеленгації для набуття учнівською молоддю, представниками збройних сил, МЧС, силових структур навичок орієнтування, проведення змагань різного рівня та наукових досліджень у сферах геоморфології та гідрології.

Вказує, що ним в 2002 році створено карту в околицях сіл Спаська-Дубово-Камяна.

Позивач стверджує, що 17.09.2017 року відповідач ОСОБА_1 використав об`єкт його авторського права - автентичну частину (першоджерело) картографічного зображення місцевості, виконаного виключно ним в околицях сіл Дубово-Камяна, порушивши цілісність твору та поширюючи її для проведення Чемпіонату області з багатоборства без його дозволу.

Зазначає, що намагаючись вирішити питання в порядку досудового розгляду, ним 19.11.2017 року було направлено ОСОБА_1 листи як електронною, так і рекомендованою поштою, однак відповіді на них отримані не були.

На основі наведеного, позивач просить суд поновити його порушені авторські права шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на його користь компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за факт протиправного використання об`єкта авторського права; оприлюднити в засобах масової інформації дані про допущення порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

Ухвалою судді від 24 квітня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , де третьою особою на стороні відповідача виступає ОСОБА_2 , про захист авторського права та стягнення компенсаційних сум за порушення авторського права - відкрито.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак спрямував до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву. Доповнив, що позивача він знає зі школи. Вказав, що він з 2013 року є головою Чернівецької обласної громадської спортивної організації «Федерація спортивного орієнтування». У них є свій кошторис. Обласне управління спорту виділяє їм кошти. Позивач 20 років не працює, однак він гарно малює карти. Позивачем ще в 2002 році були випущені карти, йому за це заплатили. В обласному спортивному управлінні були залишки цих карт, по яких вони дійсно провели змагання у вересні 2017 року. При цьому, позивач не був єдиним автором вказаної карти. Карти були роздруковані в типографії. Ствердив, що йому карти видало управління спорту, однак докази цього відсутні. Він готовий був заплатити позивачу 3000 грн., однак позивач захотів 7000 грн., на що він не погодився. Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердив, що до початку змагань від позивача ніяких претензій не поступало. При цьому, зауважив, що у позивача не було відповідної ліцензії на розробку таких карт. За тиражування цих карт - позивач не проплачував. Самі змагання проводились не на комерційній основі.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що спірні карти були на балансі обласного спортивного управління, за них в 2006 році позивачу було оплачено кошти. В спірній карті є чотири співавтора. Видавник Чернівецька обласна громадська спортивна організація «Федерація спортивного орієнтування». Зазначив, що крім спортивного орієнтування, ці карти нікому не потрібні. Вказані карти зроблені в 2003 році, у них на той час були кошти спонсорів, з яких вони тоді заплатили позивачу, однак офіційних доказів цього немає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_3 , тобто матеріально-правовою вимогою, є стягнення компенсації, а підставою позову є порушення авторського права на створену у співавторстві спортивну карту (картографічне зображення) в околицях сіл Спаська-Дубово-Камяна, зокрема в частині картографічного зображення в околицях сіл Дубово-Камяна, яка була використана під час проведення чемпіонату області зі спортивного орієнтування протягом 16-17 вересня 2017 року, в тому числі її розповсюдження.

Перелік об`єктів авторського права закріплений у ст.433 ЦК України та ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Частиною 1 ст.433 ЦК України визначений перелік об`єктів авторського права, до яких, відповідно п. 1 вказаної норми, відносяться твори живопису та графіки, ілюстрації, карти, плани, ескізи тощо.

Згідно із п.1.1 Положення про авторське право в картографії, затвердженого спільним наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України та Державного агентства України з авторських і суміжних прав при Кабінеті Міністрів України від 26 серпня 1997 року №85/41 це Положення визначає порядок регулювання правовідносин, пов`язаних зі встановленням авторського права на всі види картографічних творів та їх використання.

За змістом п.2.5 Положення картографічними творами, що охороняються є всі види атласів, карт, планів, картосхем незалежно від їх форми та виду носія інформації.

Спортивна карта є спеціальною великомасштабною тематичною картою, що випускається в умовних знаках національної та міжнародної федерації спортивного орієнтування і використовується виключно для проведення змагань зі спортивного орієнтування.

В силу вимог ч. 1 ст.437 ЦК України та ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право виникає з моменту створення твору.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

На друкованому примірнику спортивної карти Спаська-Дубово (а.с.8-9, 75-76) зазначено картографія: ОСОБА_3. Використані матеріали ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_4.

Також, як вбачається з листа Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації №01-04/1071 від 19.09.2018 року (а.с.95) авторами карти являються п`ять осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Згідно ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

За змістом статей 440, 441 ЦК України та статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, а саме: дозволяти або забороняти, зокрема розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом, а також подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів надання згоди позивача ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_1 на використання та розповсюдження спортивної карти.

Статтею 428 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належать кільком особам, здійснюється спільно.

Відповідно до ст.436 ЦК України авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати й самостійне значення. Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

Зміст наведеної статті встановлює, що будь-який результат творчої діяльності може бути створений не одним автором, а двома або декількома авторами. При цьому співавтори мають урегулювати свої правовідносини за допомогою договору між ними. Якщо сторони не уклали відповідного договору або не домовилися з усіх істотних умов, право інтелектуальної власності здійснюється ними спільно. Це означає, що кожний з таких суб`єктів не може самостійно розпоряджатися без згоди іншого із співавторів особистими немайновими і майновими правами.

У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку (ст.13 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Судом встановлено, що відносини між співавторами твору не були визначені відповідним договором, а тому авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно. Це означає, що кожний з таких суб`єктів не може самостійно розпоряджатися без згоди іншого із співавторів особистими немайновими і майновими правами.

Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, визнав обставини співавторства позивача ОСОБА_3 та використання спортивної карти (картографічне зображення) в околицях сіл Спаська-Дубово-Камяна, в частині Дубово-Камяна, для проведення чемпіонату області зі спортивного орієнтування протягом 16-17 вересня 2017 року без згоди позивача.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. Зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. (п. «г» ч. 1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Згідно з п.42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст.50 цього Закону, суб`єкти авторського права (і відповідно особи, які представляють їх інтереси) мають право подавати позови про виплату компенсації, а суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2018 року становить 3723 грн.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, якими б підтверджувалися заявлені ним заперечення.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи викладені обставини щодо характеру порушення і об`єктивні критерії, які характеризують наміри і поведінку ОСОБА_1 , оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що вимога про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 37230 грн. (10 мінімальних заробітних плат Х 3723,00 грн.) є обґрунтованою та відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

Разом з тим, суд вважає, що в задоволенні вимоги позивача про оприлюднення в засобах масової інформації даних про допущення порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень належить відмовити, оскільки вказане може негативно вплинути на імідж Чернівецької обласної громадської спортивної організації «Федерація спортивного орієнтування».

Також, згідно вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_3 судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.428, 433, 436, 437, 440, 441 ЦК України, ст.ст.8, 9, 11, 15, 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст.12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , де третьою особою на стороні відповідача виступає ОСОБА_2 , про захист авторського права та стягнення компенсаційних сум за порушення авторського права - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію в розмірі 37230,00 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 26 липня 2019 року.

СУДДЯ: