ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2019 року № 826/5477/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мазур А.С., суддів Вєкуа Н.Г., Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії"

до Державної авіаційної служби України

про визнання нечинною та скасування постанови № 3061 від 27.02.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Аерофлот - російські авіалінії" з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації № 3061 від 27.02.2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2015 №826/5477/15 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 826/5604/15 та зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

У зв`язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа № 826/5477/15 та не була ним розглянута, справу було повторно розподілено між суддями.

За результатом повторного автоматичного розподілу судових справ, для розгляду справи № 826/5477/15 було визначено суддю Мазур А.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 прийнято справу до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2019 суд вийшов із письмового провадження у зв`язку зі зміною складу колегії суддів по справі та призначив справу до судового розгляду.

У судовому засіданні, що відбулося 23.07.2019, суд на підставі вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 16.03.2015 отримав оскаржувану постанову Державної авіаційної служби України № 3061 від 27.02.2015 про накладення на Відкрите акціонерне товариство "Аерофлот - російські авіалінії" штрафу за порушення у галузі цивільної авіації.

Оскаржувана постанова прийнята на підставі протоколу про правопорушення у сфері цивільної авіації №3061, який, на думку позивача, складено державним інспектором без належних на те повноважень та з порушенням вимог Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що Державна авіаційна служба діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачений ст. 128-129 Повітряного кодексу України, у зв`язку з чим, останнім було розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації та за порушення правил використання повітряного простору правомірно накладено на позивача штрафні санкції.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що згідно вимог п. 3.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №637 від 26.12.2011 штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіації протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення. В свою чергу, оскаржувана постанова була прийнята з порушенням зазначених строків, у зв`язку з чим є нечинною та підлягає скасуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії" відповідно до свідоцтва про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб про юридичну особу, зареєстрованому до 01.07.2002, зареєстроване 21.06.1994 за №1027700092661 та згідно із пунктом 7.2 Статуту, затвердженого річними загальними зборами акціонерів 29.06.2011, здійснює авіаційні перевезення пасажирів, багажу, вантажу, пошти по міжнародним і внутрішнім авіалініям на комерційній основі.

Відповідно до пунктів 5.1-5.4 Статуту товариство має право відкривати як на території Російської Федерації, так і на території іноземних держав представництва, відомості про які знаходяться в додатку до статуту. Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію від 02.11.2001 №ПІ-0654 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.07.2012 АА №636508, в Україні відкрито та зареєстровано представництво ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії" без права юридичної особи.

За результатами перевірки інформації, викладеної у телеграмах Украероцентру тлг №200447 державним інспектором Державіаслужби України Байдужем Р.Е. виявлено порушення порядку використання ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії" повітряного простору України, а саме здійснення польотів 19 липня 2014 року з порушенням порядку використання повітряного простору України повітряними суднами рейсів AFL 1827, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено статтю 30 Повітряного кодексу України та пункти 94, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України".

Крім того, як вбачається згідно даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" правомірність складання протоколу №3061 від 23.02.2015 була встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2016 по справі №826/5604/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, якою в задоволенні позовних вимоги було відмовлено повністю.

На підставі протоколу №3061 від 23.02.2015 Державною авіаційною службою України винесено оскаржувану постанову №3061 від 27.02.2015 якою на підставі вимог абз. 4 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України накладено на Відкрите акціонерне товариство "Аерофлот - російські авіалінії" штраф у сумі 136 000, 00 грн. Обставини, які покладені в основу оскаржуваного рішення - порушення позивачем правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1827 о 23:18 год., 19.07.2014 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, що є порушенням статті 30 ПК України, пунктів 94 та 118 постанови КМ України від 29.03.2002 № 401.

Як вбачається із повідомлення №5593 та накладної №11190028400910438 копія оскаржуваної постанови отримана позивачем 16.03.2015.

Вважаючи постанову протиправною та нечинною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України від 19.05.2011 №3393-УІ з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Відповідно до частини 2 статті 4 Повітряного кодексу України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 16 Повітряного кодексу України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.

Частиною 1 ст. 29 Повітряного кодексу України передбачено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Відповідне Положення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. №401 (далі - Положення №401).

Так, Положення №401 визначає порядок організації та використання повітряного простору України (далі по тексту - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР). Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов`язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.

Згідно п. 118 Положення №401 до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать, у тому числі: використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням (пункт 1); порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору (пункт 4); виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання (пункт 5); політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім суден, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів (посадкових майданчиків) іноземних держав, де ремонт такої апаратури неможливий (пункт 6).

Відповідно до п. 94 Положення №401 заборона та обмеження використання повітряного простору встановлюються за місцем, часом та висотою з таким розрахунком, щоб звести до мінімуму їх вплив на діяльність інших користувачів повітряного простору (абзац перший). Встановлення заборони та обмежень передбачає визначення частини повітряного простору, використання якої забороняється або обмежується відповідно до умов, визначених Украероцентром або районного диспетчерського центру (абзац другий). Під час виконання польоту повітряне судно на запит та з дозволу відповідного органу може перетинати межі зони обмеження польотів, небезпечної зони та зони, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, під час їх використання. В інших випадках повітряне судно повинно виконувати політ поза межами зазначених зон згідно з установленим порядком (абзац третій).

Як вбачається із матеріалів справи підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стало встановлення порушення останнім правил та порядку використання повітряного простору України без відповідного дозволу.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов`язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною першою статті 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Державіаслужба відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520 має право накладати штрафи за умов, визначених Повітряним кодексом України (пп. 6 п. 6 Положення №520).

При цьому, штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення (ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України).

Крім того, Державна авіаційна служба України, як уповноважений орган з питань цивільної авіації, під час накладення штрафу за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті керується положеннями Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 №637 (надалі - Порядок №637).

Так, п. 2.1 Порядку №637 визначено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1.

Як вбачається зі змісту протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 23.02.2015 №3061, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, факт здійснення позивачем польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України зафіксовано у телеграмі Украероценту тлг №200447, яку направлено на адресу відповідача.

Крім того, з даного протоколу №3061 також вбачається, що державним інспектором Державіаслужби за позивачем виявлено правопорушення19.07.2014, однак зафіксовано у протоколі тільки 23.02.2015.

Відповідно до частини третьої статті 128 Повітряного кодексу України та пункту 3.5. Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

За своєю суттю передбачена статтею 127 Повітряного кодексу України фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк адміністративно - господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно зі статтею 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб`єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Отже, враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваною постановою штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав би бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, з урахуванням положень статті 128 Повітряного кодексу України.

Так, стаття 128 Повітряного кодексу України та пункт 3.5 Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, передбачають, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Таким чином, стаття 128 Повітряного кодексу України містить два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб`єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених статтею 128 Повітряного кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 121 розділу X Положення про використання повітряного простору України, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома ДАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог, встановлених частиною третьою статті 128 Повітряного кодексу України та пунктом 3.5 Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, щодо граничних строків накладення штрафу на позивача, а відтак недотримання строку притягнення позивача до відповідальності є самостійною і безумовною підставою для визнання прийнятого відповідачем рішення протиправним та його скасування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №826/2911/15.

Разом з тим, судом не приймається до уваги посилання позивача на відсутність правопорушення у галузі цивільної авіації, з огляду на те що відповідно до вимог ч. 6, 7 ст. 46 Повітряного кодексу України для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України. Порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України, в той же час, останнім не доведено та не підтверджено належними доказами існування обставин, за наявності яких можливе виконання польотів у повітряному просторі чи в окремих його частинах.

Таким чином, суд приходить висновку, що при виконанні рейсу AFL 1827 позивачем вчинено порушення правил та порядку використання повітряного простору України, однак, у зв`язку з тим, що факт вчинення правопорушення було встановлено 19.07.2014, то штраф, згідно вимог Повітряного кодексу України мав бути застосований до 20.01.2015 включно, натомість оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації була прийнята 23.02.2015, тобто поза межами шестимісячного строку з дня виявлення порушення правил.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" (119002, Російська Федерація, м. Москва, вул. Арбат, 10) в особі представництва ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 112-а) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України (адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ: 37536026) про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації від 27.02.2015 №3061.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" (119002, Російська Федерація, м. Москва, вул. Арбат, 10) в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 112-а) за рахунок бюджетних асигнувань Державної авіаційної служби України (адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ: 37536026) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Суддя Н.Г. Вєкуа

Суддя А.В. Літвінова