Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2019 р. Справа№200/7586/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати рішення №1761 від 04 червня 2019 року відповідача Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) про відмову громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пільгової пенсії за Списком №1, відповідно до п.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 03.09.2004 р., протиправним;

- зобов`язати відповідача Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) призначити громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий 29.03.2000р. Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації за паспортом: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення за призначенням пенсії (27.05.2019 року) згідно п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 03.09.2004р., зарахувавши до загального стажу роботи, який дорівнює 27 років 3 місяці 10 днів, пільговий стаж в період роботи за Списком № 1, що складає 26 роки 8 місяця 19 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» з 28.01.2009 р. по 21.04.2009 р., у зв`язку з тим, що довідка довідка підлягає перевірці, не зараховано до пільгового стажу період 03 місяця 13 днів (безкоштовні відпустки - 36 днів, страйки - 48 днів, курси - 10 днів, сесія - 9 днів, на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р., на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2017 р. по 28.03.2019 р., оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ (форма ОК - 5 від 29.05.2019 р.)

Позивач вважає таке рішення позивача протиправним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного пенсійного законодавства.

Відповідачем через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що відповідно до наданих позивачем документів, страховий стаж заявника складає 24 роки 04 місяці 2 дні, в тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, складає 20 років 04 місяця 13 днів, в тому числі за ст. 14-20 - шахтарі складає 09 років 11 місяців 18 днів, за ст. 14-25 - шахтарі складає 10 років 04 місяців 25 днів.

За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Стосовно неврахування до пільгового стажу період роботи позивача на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» з 28.01.2009 року по 21.04.209 року, на підприємстві ВП шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та на підприємстві ВП «шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2017 року по 28.03.2019 року, відповідач зазначає, що для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах позивачу необхідно підтвердити спеціальний (пільговий) стаж довідками за правилами встановленими Порядком № 637 та надання довідок підтверджуючих зайнятість в підземних (гірничих) роботах спусками під землю.

З огляду на викладене відповідач вважає, що позивачем не надано належних документів для підтвердження пільгового стажу.

Також, відповідач вказує, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивач діяв в межах наданих йому законами та нормативно - правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 10-12).

З матеріалів справи встановлено, що 27 травня 2019 року позивач звернувся до відповідачаіз заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповдно до п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 13).

До заяви про призначення пенсії позивачем надані наступні документи:

1) заява; копія паспорту та ІПН;

2) копія трудової книжки від 05.01.1994 року;

3) копія диплома про навчання серії НОМЕР_3 від 26.05.1995 року;

4) довідки про особовий характер роботи, видані підприємством ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 139, № 140 від 10.04.2019 року;

5) довідка про підземні спуски в шахту, видана ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 141 від 10.04.2019 року;

6) довідка про особливий характер роботи, видана підприємством ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» № 111 від 21.04.2019 року;

7) довідка про підземні спуски в шахту, видана ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» № 1-800 від 27.03.2019 року;

8) довідка про особливий характер роботи, видана підприємством ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» № 09-23/914 від 28.03.2019 року;

9) довідка про заробітну плату, видана ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 170 від 10.04.2019 року.

04 червня 2019 року Селидовським управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 1761 про відмову в перерахунку пенсії, відповідно до наданих документів.

Зі змісту рішення видно, що до пільгового стажу відповідачем не зараховано період роботи на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» з 28.01.2009 р. по 21.04.2009 р., у зв`язку з тим, що довідка підлягає перевірці.

Не зараховано до пільгового стажу період 03 місяця 13 днів (безкоштовні відпустки - 36 днів, страйки - 48 днів, курси - 10 днів, сесія - 9 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та з 01.03.2017 р. по 28.03.2019 р., на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ (форма ОК - 5 від 29.05.2019 р.).

Згідно з вказаним рішенням, відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 24 років 04 місяця 2 дні. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 20 років 04 місяці 13 днів, в тому числі за ст. 14-20- шахтарі складає 09 років 11 місяців 18 днів, за ст. 14-25 - шахтарі складає 10 років 04 місяців 25 дні.

За таких обставин ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії із заниженням пенсійного віку за нормами п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Не погодившись з прийнятим Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області рішення про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідач приймаючи рішення про відмову в призначення пенсії позивача не врахував до пільгового стажу період роботи позивача на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» з 28.01.2009 р. по 21.04.2009 р., у зв`язку з тим, що довідка підлягає перевірці.

Суд вважає зазначене посилання відповідача необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного пенсійного законодавства.

Так, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (надалі по тексту також - Порядок № 22-1), встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637) згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як встановлено з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв якісь дії для перевірки інформації зазначених у довідках Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктиквугілля» від 19.02.2015 року № 119/сп.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статтей 2, 3, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Питання пенсійного забезпечення регулюються двосторонніми угодами в цій галузі, а також Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання.

Для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.

Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

За змістом цих норм стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Згідно зі ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

З вищенаведених норм міжнародних встановлено, що трудовий стаж, набутий на території Російської Федерації, визнається Україною.

Таким чином, суд зазначає, про те, що відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували неможливість перевірки наданих позивачем довідок про підтвердження пільгового стажу чи про те, що зазначені довідки містять неправдиву інформацію.

Так, з копії трудової книжки видно, що позивач 28.01.2009 року прийнятий на філію шахти «Денисовская» на ділянку підготовчих робіт прохідником п`ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах.

Також з уточнюючої довідки № 111 від 21.04.2019 року про особливий характер праці або умов праці необхідний для призначення пільгової пенсії яка підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі встановлено, що позивач дійсно працював в ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» з 28.01.2009 р. по 21.04.2009 р. на посаді прохідника з повним робочим днем під землею.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що професію "прохідник підземний", на яку був прийнятий позивач у ВАТ « Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» філії «Шахти «Денисовская», віднесено до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно прийняв рішення в частині не зарахування до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на підприємстві ВАТ « Вугільна компанія «Нерюнгриуголь» з 28.01.2009 року по 21.04.2009 рік.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача період 03 місяці 13 днів (безкоштовної відпустки - 36 днів, страйки - 48 днів, курси - 10 днів, сесія - 9 днів)

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.

Отже, судом було встановлено вище, що позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати за періоди з 18 серпня 1995 року по 28 лютого 1998 року - 3 місяці 20 днів, з 1 серпня 1998 року по 24 квітня 2000 року - 23 дні, з 2 листопада 2000 року по 2 жовтня 2001 року - 18 днів, з 22 квітня 2004 року по 21 грудня 2006 року - 11 днів, з 27 вересня 2007 року по 31 жовтня 2017 року - 8 днів.

В оскаржуваному рішенні від 5 червня 2018 року № 5073 відповідач зазначає, що управлінням не зараховано до пільгового стажу зазначені періоди, проте, жодним чином не обґрунтував причини їх не зарахування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не з`ясував чи пов`язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю чи того, що зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим незаархування відповідача до пільгового стажу позивача періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати 03 дні у грудні 1999 р. що підтверджується довідкою № 140 від 10.04.2019 року про підтвердженні наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 17-18), 06 днів у вересні 2000 р. що підтверджується довідкою № 141 від 10.04.2019 року про підтвердженні наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 19 зворотній бік), 01 день у березні 2013 р., 01 день у квітні 2013 р., 01 день у червні 2014 р., 01 день у липні 2014 р., 01 день у вересні 2014 р., 01 день у вересні 2014 р., 01 день у жовтні 2014 р., 04 дня у жовтні 2015 р., 02 дня у липні 2015 р., 01 день у грудні 2015 р., 01 у березні 2016 р., що підтверджується довідкою № 29-23/914 від 28.03.2019 року про підтвердженні наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 14-15).

З довідки № 140 від 10.04.2019 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки видно, що страйки - 1998 рік липень - 13 дні, жовтень - 4 дні, грудень - 13 днів, 1999 рік березень - 7 днів, липень - 11 днів. Відпусткою без оплати не користувався (арк. справи 17 зворотній бік-18).

Частиною 3 статті 28 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Тобто періоди перебування у страйках не зараховуються до стажу роботи за умови визнання їх у судовому порядку незаконними.

Відповідних судових рішень щодо визнання вказаних страйків, у яких брав участь позивач незаконними, відповідачем суду не надано.

Згідно п. "д" абз. 3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

З довідки № 29-23/914 від 28.03.2019 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки (а.с. 14 зворотній бік - 15) видно, що ОСОБА_1 дійсно проходив курси з охорони праці з 13.05.2013 р. по 17.05.2013 р (05 днів), а також у березні 2011 року - 05 днів, що підтверджується довідкою № 141 від 10.04.2019 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки (а.с. 19 зворотній бік).

Що стосується не зарахування періоду знаходження позивача на сесії, то відповідно наданої довідки № 141 від 10.04.2019 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки позивач дійсно перебував у червні 2000 р (09 днів) на сесії.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період 03 місяці 13 днів (безкоштовної відпустки - 36 днів, страйки - 48 днів, курси - 10 днів, сесія - 9 днів).

Відповідно до рішення Селидовського ОУПФУ про відмову в призначенні пенсії від 04 червня 2019 року, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та період роботи з 01.03.2017 р. по 28.03.2019 р., на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ (форма ОК - 5 від 29.05.2019 р.).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії.

Згідно довідки формі ОК-5 ВП Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" саме з 01 липня 2010 року перестало перераховувати страхові внески за позивача, а не з 01 червня 2010 року, як про це помилково зазначив відповідач у спірному рішенні №1761 від 04 червня 2019 року.

На підтвердження того, підприємство дійсно сплачувала єдиний соціальний внесок позивач надав підтверджуючу довідку ДП «Селидіввугілля» № 484 від 25.06.2019 року видно, що ОСОБА_1 дійсно працював на вказаному підприємстві та в період з червня 2010 року по грудень 2010 року йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нарахований єдиний внесок і перераховано в Селидовське ОУПФУ Донецької області та довідку ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» № 04-22/1848 від 21.06.2019 року, що підтверджує нарахування єдиного соціального внеску за період з 01.03.2017 року по 31.01.2019 року (а.с. 72-73).

З аналізу вищезазначених довідок встановлено, що ДП «Селидіввугілля» здійснювало відрахування єдиного внеску із заробітної плати позивача та сплачували єдиний внесок, шляхом безготівкового перерахування коштів.

Крім того, оскільки на заробітну плату позивача щомісячно нараховувалась сума єдиного соціального внеску, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків щодо сплати обов`язкових платежів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та період роботи з 01.03.2017 р. по 28.03.2019 р., на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що спірне рішення № 1761 Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії згідно п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Крім цього, Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади та втручатися у делеговані повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити даний позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 1761 від 04.06.2019 року про відмову позивачу в призначенні пенсії, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № 996 від 04.06.2019 року про призначення пенсії і вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правових висновків суду про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача період роботи з 28.01.2009 року по 21.04.2009 року на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь», період 03 місяця 13 днів (безкоштовні відпустки - 36 днів, страйки - 48 днів, курси - 10 днів, сесія - 9 днів) та до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та з 01.03.2017 р. по 28.03.2019 р., на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1761 від 04.06.2019 року про відмову позивачу в призначенні пенсії.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , 85487 ) № 996 від 04.062019 року про призначення пенсії і вирішити питання, щодо якого він звернувся, з урахуванням правових висновків суду про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача період роботи з 28.01.2009 року по 21.04.2009 року на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Нерюнгриуголь», період 03 місяця 13 днів (безкоштовні відпустки - 36 днів, страйки - 48 днів, курси - 10 днів, сесія - 9 днів) та до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та з 01.03.2017 р. по 28.03.2019 р., на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повне рішення складено 19 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч