-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн . № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 листопада 2009 року 13:15 № 3/434
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс»
до
Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт)
про
визнання дій протиправними та скасування рішень
У судовому засіданні 9 листопада 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс»(надалі -також «Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) та з урахуванням уточнених позовних вимог просило про визнання протиправними дій Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) при винесенні припису про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року та постанови про накладення штрафу від 1 березня 2007 року; скасування припису про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року та постанову про накладення штрафу від 1 березня 2007 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Відповідача при винесенні припису про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року та прийнятті постанови про накладення штрафу від 1 березня 2007 року, є незаконними, оскільки вчинені з порушенням вимог чинного законодавства України.
В судовому засіданні представником Позивача було зазначено про те, що висновки Акту перевірки додержання стандартів, норм і правил № 166 від 26 лютого 2007 року не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та вимогах чинного законодавства України, оскільки наданий під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс`сертифікат відповідності № UA 1.009.167142-06 термін дії з 16 лютого 2006 року з додатком до нього від 16 лютого 2006 року, виданий ДП «Державтотрансндіпроект`є чинним та дія його розповсюджується на продукцію, що перевірялася.
Відповідач , на думку представника Позивача, проігнорував письмові звернення Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про скасування припису та протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства України, передав постанову про накладення штрафу на Позивача до органів виконавчої служби.
Представник Відповідача -Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт), -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що припис про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року та постанова про накладення штрафу від 1 березня 2007 року є законними та такими, що винесені у відповідності до встановленої чинним законодавством процедури.
Представник Укрметртестстандарту також зазначив про те, що сертифікат, пред`явлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс», є недійсним, так як не відповідає відомостям, занесеним до Реєстру УкрСЕПРО, і Позивачем протягом року фактично здійснювалася реалізація продукції без сертифіката відповідності.
Таким чином, на думку представника Відповідача, постанова про накладення штрафу на Позивача та припис про заборону реалізації продукції є такими, що винесені відповідно до вимог чинного законодавства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про підтвердження відповідності`та Декретом Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення`від 8 квітня 1993 року № 30-93.
Правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, принципи забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності визначено Законом України «Про підтвердження відповідності»(надалі також -«Закон»).
Відповідно до статті 4 згідно з цим Законом об`єктами підтвердження відповідності є продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал.
Державна політика у сфері підтвердження відповідності базується на таких принципах, зокрема, координації дій органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання; неупередженості, прозорості та доступності процедур підтвердження відповідності; застосування з урахуванням існуючої міжнародної практики способів підтвердження відповідності залежно від потенційного ризику; забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження.
Правові основи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил суб`єктами підприємницької діяльності (підприємцями), відповідальність за порушення цих стандартів, норм і правил, визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення`від 8 квітня 1993 року № 30-93 (надалі також -«Декрет»).
Державний нагляд -діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров`я й майна людей і навколишнього середовища (стаття 1 Декрету).
Частиною 1 статті 2 Декрету визначено, що державний нагляд за додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів, стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов`язаних з якістю продукції (далі - стандарти, норми і правила), здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи - державні центри стандартизації, метрології та сертифікації, а також інші спеціально уповноважені органи.
Відповідно до статті 3 Декрету об`єктами державного нагляду є: 1) продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в тому числі продукція, що пройшла сертифікацію, - на відповідність стандартам, нормам і правилам; 2) продукція імпортна -на відповідність діючим в Україні стандартам, нормам і правилам стосовно безпеки для життя, здоров`я й майна людей і навколишнього середовища; 3) продукція експортна, що набувається за державні кошти, - на відповідність стандартам, нормам і правилам або окремим вимогам, обумовленим договором (контрактом), якщо відповідним договором (контрактом) не передбачено інше.
Згідно з статтею 4 Декрету державний нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду або на вмотивовану вимогу інших органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, прокуратури, або за зверненнями громадян у формі перевірки додержання: стандартів, норм і правил, крім будівельних, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних і ветеринарних норм і правил, при розробленні, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції підприємцями, в тому числі оптовими торговельними організаціями, за винятком реалізації товарів у сфері роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі, випуску і реалізації продукції на підприємствах громадського харчування та надання послуг громадянам як споживачам, шляхом проведення періодичних або постійних перевірок з вибірковим або суцільним контролем; стабільності якості сертифікованої продукції, правил проведення випробувань продукції.
Органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань: 1) здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил; 2) вносять в установленому порядку пропозиції про скасування, обмеження строку дії або перегляд стандартів, норм і правил, якщо вони не забезпечують якості продукції, безпеки життя, здоров`я й майна людей і навколишнього середовища або суперечать чинному законодавству; 3) здійснюють аналіз роботи підприємця з питань додержання стандартів, норм і правил; 4) узагальнюють результати державного нагляду, аналізують причини порушень стандартів, норм і правил; 5) забезпечують оперативне вжиття заходів до припинення порушень стандартів, норм і правил, усунення причин їх виникнення; 6) інформують органи державної влади і громадськість про стан справ із додержанням стандартів, норм і правил; 7) вносять на підставі висновків державного нагляду пропозиції органам виконавчої влади та виконавчим органам місцевих рад про удосконалення комплексу заходів щодо підвищення якості продукції; 8) розробляють і проводять заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї роботи з державного нагляду; 9) забезпечують взаємодію з правоохоронними та іншими спеціально уповноваженими на те органами державного нагляду, товариствами споживачів з питань контролю за якістю продукції (стаття 5 Декрету).
Відповідно до статті 6 Декрету головні державні інспектори, їхні заступники, державні інспектори, які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, є представниками органів виконавчої влади. Державні інспектори мають право, зокрема, безперешкодно відвідувати, при пред`явленні посвідчення та рішення про перевірку, підприємства, установи й організації (їх об`єднання) незалежно від форм власності (з урахуванням встановленого режиму роботи) для виконання покладених на них обов`язків; одержувати під час проведення державного нагляду необхідні відомості і матеріали з питань додержання стандартів, норм і правил; давати обов`язкові для виконання підприємцями приписи про усунення порушень стандартів, норм і правил; забороняти виробництво, випуск (у тому числі із ремонту), зберігання, транспортування, використання (експлуатацію), реалізацію продукції, в тому числі імпортної, та її окремих партій із порушеннями стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції; забороняти випуск і реалізацію продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації, але не пройшла її у встановлені строки, або підлягає іншій обов`язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також продукції, виробництво якої проводилося без ліцензії, якщо це передбачено законодавством; оформляти матеріали щодо накладання штрафу на підприємця у разі порушення ним стандартів, норм і правил.
Відповідно до частини 4 статті 8 Декрету на підставі акта перевірки, оформленого у встановленому порядку, за наявності порушень, передбачених пунктом 1 цієї статті, підприємцю видається обов`язкове для виконання рішення про сплату штрафів за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики. Постанову про накладання штрафів видають головний державний інспектор Республіки Крим, області, міста або його заступники, а у випадках, передбачених підпунктами 7 і 9 пункту 1 цієї статті, - головний державний інспектор України або його заступники.
В акті, на підставі якого видана постанова, зазначається: характер порушень -параметри і показники, за якими продукція не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, величини відхилень, їх вплив на якість продукції; період, в якому мало місце порушення вимог стандартів, норм і правил; обсяг продукції, що не відповідає цим вимогам у натуральному і вартісному виразі (за кожний місяць, у якому мало місце порушення); дані, що підтверджують факти випуску або реалізації продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил. У відповідних випадках зазначаються дані, що підтверджують ухилення підприємця від пред`явлення продукції органам державного нагляду для її контролю. До акта можуть бути додані інші необхідні документи.
На підставі рішення про перевірку № 96/50-05 від 13 лютого 2007 року згідно плану державного нагляду Укрметртестстандарту на І квартал 2007 року Відповідачем було проведено перевірку додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс`стандартів, норм і правил.
Актом перевірки додержання стандартів, норм і правил № 116 від 26 лютого 2007 року Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) встановлено факт реалізації продукції (шин пневматичних «КАМА»9.00Р20 (И-Н142БМ) до вантажних автомобілів) з лютого 2006 року по лютий 2007 року без наявності сертифіката відповідності. Наданий сертифікат відповідності за № UA 1.009.16712-06 не поширюється на продукцію, що перевіряється (пункт 4. 3 Акту).
Статтею 6 Декрету визначено, що державні інспектори мають право давати обов`язкові для виконання підприємцями приписи про усунення порушень стандартів, норм і правил; забороняти випуск і реалізацію продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації, але не пройшла її у встановлені строки, або підлягає іншій обов`язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також продукції, виробництво якої проводилося без ліцензії, якщо це передбачено законодавством.
На підставі акта перевірки від 26 лютого 2007 року № 116 Товариству з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс`видано припис про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року № 141П/50-07.
Як зазначено у вищевказаному приписі «при перевірці партії шин пневматичних «КАМА»9.00Р20 (И-Н142БМ) до вантажних автомобілів на відповідність вимог Закону України «Про підтвердження відповідності»… встановлено, що перевірена партія продукції в кількості 3 шт. вартістю 2 664 грн. не відповідає вимогам вказаних НД за такими показниками: відсутній сертифікат відповідності».
Відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил визначено статтею 8 Декрету.
Так, у разі порушення стандартів, норм і правил суб`єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність: за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов`язкової сертифікації, або за реалізацію продукції, яка підлягає іншій обов`язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також за застосування щодо такої продукції національного знака відповідності, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції (пункт 5 статті 8 Декрету).
На підставі акта перевірки № 116 від 26 лютого 2007 року Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) винесено постанову про накладення штрафу № 51С/50-09 від 1 березня 2007 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс`накладено штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції в сумі 20 871, 15 грн.
У відповідь на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемсервіс`до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики щодо проведення перевірки ТОВ «Авторемсервіс`державним наглядом Укрметртестстандарту ним було отримано Лист Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 3337-7-11/18 від 20 квітня 2007 року, в якому зазначено, що «наданий під час перевірки ТОВ «Авторемсервіс`сертифікат відповідності № UA 1.009.16712-06 від 16 лютого 2006 року, виданий ДП «Державтотрансндіпроект`є чинним та його дія розповсюджується на продукцію, що перевірялась. У зв`язку з вищевикладеним Держспоживстандартом України направлено лист Укрметртестстандарту щодо скасування припису № 141П/50-07 від 26.02.2007 р. … та постанови про накладення штрафу № 51с/50-09 від 01.03.2007 на суму 20 871,15 грн.».
30 травня 2007 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 51с/50-09 від 1 березня 2007 року про стягнення з ТОВ «Авторемсервіс`на користь держави штрафу в розмірі 20871,15 грн.
Листом Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) № 211/50-14 від 30 січня 2008 року державному виконавцю державної виконавчої служби у Солом`янському районі міста Києва Відповідач повідомив адресата про те, що скасування припису та постанови не передбачено порядком оскарження рішень про застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, закріпленим в статті 249 Господарського кодексу України, а тому таке скасування було б порушенням зазначеного порядку оскарження.
Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України в сфері стандартизації та підтвердження відповідності, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підставою винесення оскаржуваного припису про заборону реалізації продукції та постанови про накладення штрафу стало виявлення в ході проведеної Відповідачем перевірки факту реалізації Позивачем продукції (шин пневматичних «КАМА»9.00Р20 (И-Н142БМ) до вантажних автомобілів) з лютого 2006 року по лютий 2007 року без наявності сертифіката відповідності.
Наданий сертифікат відповідності за № UA 1.009.16712-06, за висновком Відповідача, не поширюється на продукцію, що перевіряється.
Суд звертає увагу на те, що на підтвердження факту сертифікації шин пневматичних «КАМА`Позивачем було надано сертифікат відповідності № UA1.009.16712-06 від 16 лютого 2006 року (бланк серія ВБ номер 491408), виданий органом сертифікації ДП «ДержавтотрансНДІпроект».
Судом встановлено, що вказаний сертифікат було видано терміном дії з 16 лютого 2006 року по 15 лютого 2007 року на продукцію - шини пневматичні до вантажних автомобілів (перелік марок, типів та розмірів згідно з додатком); виробник продукції -ВАТ «Нижнекамскшина», Республіка Татарстан, м. Нижнекамськ, Російська Федерація.
Відповідно до Додатку до сертифіката відповідності/свідоцтва про визнання № 886292 шини пневматичні «КАМА`типорозмір -9.00R20, тип (марка) И-Н142 БМ входять до переліку продукції та маркування, підтверджених Сертифікатом відповідності № UA1.009.16712-06 від 16 лютого 2006 року (бланк серія ВБ номер 491408).
Водночас, як підтверджується матеріалами справи, а саме -Листом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 3337-7-11/18 від 20 квітня 2007 року, «… 16 лютого 2007 року Держпоживстандартом України отримано роз`яснення ДП «ДержавтотрансНДІпроект», в якому підтверджено факт видачі сертифікату відповідності № UA 1.009.16712-06 від 16 лютого 2006 року терміном дії до 15.02.2007 року на типи шин пневматичних автомобільних виробництва ВАТ «Нижнекамскшина», Республіка Татарстан (Російська Федерація), що зазначені у додатку до цього сертифікату. Окремий сертифікат на шини КАМА-231, які випускаються серійно ВАТ «Нижнекамскшина`Республіка Татарстан (Російська Федерація) не видавався».
Судом встановлено, що Сертифікат відповідності № UA1.009.16712-06 від 16 лютого 2006 року (бланк серія ВБ номер 491408) є документом, який підтверджує відповідність шин пневматичних «КАМА»9.00R20 (И-Н142 БМ) технічним стандартам у даній галузі.
Щодо пояснень представника Відповідача про те, що сертифікат відповідності, пред`явлений під час перевірки, не відповідає сертифікату відповідності, зареєстрованому у Реєстрі системи УкрСЕПРО, Суд звертає увагу на наступне.
На підставі матеріалів справи та пояснень сторін Судом встановлено наступні реквізити сертифікату відповідності, зареєстрованого в Реєстрі системи УкрСЕПРО: номер сертифікату -№ UA1.009.0016712-06, продукція -шини пневматичні КАМА-231 до вантажних автомобілів, додаткова інформація -дія сертифікату поширюється на шини пневматичні КАМА-231 до вантажних автомобілів, що випускаються серійно з 16.02.2006 р. по 15.02.2007 р.; наявність додатку -відсутній.
Реквізити сертифікату відповідності, пред`явленого під час перевірки: номер сертифікату -№ UA1.009.16712-06, продукція -шини пневматичні до вантажних автомобілів (перелік марок, типів та розмірів згідно з додатком), додаткова інформація -«дія сертифіката поширюється на шини пневматичні до вантажних автомобілів, що випускаються серійно з 16.02.2006 р. по 15.02.2007 р. і які … мають позначення, зазначені у додатку …»; наявність додатку -наявний, бланк серія ГД № 886292.
З метою з`ясування причин розбіжностей між сертифікатами та отримання достовірної інформації Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся із судовим запитом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Листом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 10595-1-4/17 від 12 жовтня 2009 року Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики надано інформацію, яка полягає у наступному. «Щодо розбіжностей між сертифікатом відповідності № UA1.009.16712-06 та витягом його з реєстру роз`яснюємо. Електронна інформація для заповнення сертифікатів та їх додатків в Реєстр УкрСЕПРО подавались в неповному обсязі із-за обмежених можливостей застосованого у той час програмного забезпечення «Леонорм 6.32»і тому до реєстру була передана спрощена версія, в якій замість додатку у повному обсязі зазначався типовий представник сертифікованого ряду шин -шина КАМА 231. При оформленні сертифікату відповідності у графі «Додаткова інформація`замість дати «16.02.2006»було вказано «16.02.2007», що є помилкою технічного характеру».
Таким чином, системно та послідовно проаналізувавши матеріали справи, Суд приходить до висновку про те, що Позивачем на підтвердження факту сертифікації шин пневматичних «КАМА`правомірно було надано сертифікат відповідності № UA1.009.16712-06 від 16 лютого 2006 року (бланк серія ВБ номер 491408), виданий органом сертифікації ДП «ДержавтотрансНДІпроект», як документ, який підтверджує відповідність вказаних шин технічним стандартам.
Суд звертає увагу на те, що предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є рішення суб`єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі`означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб`означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та матеріали справи, Суд приходить до висновку про те, що Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) прийнято рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки неповно та необ`єктивно з`ясовано обставини даної справи, вирішено її всупереч вимогам чинного законодавства України, відтак, вказані рішення є неправомірними.
Жодних доказів на підтвердження законності рішення Відповідача не надано, а Судом не встановлено.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 6 Декрету, державні інспектори мають право, зокрема, одержувати під час проведення державного нагляду необхідні відомості і матеріали з питань додержання стандартів, норм і правил; залучати в необхідних випадках за домовленістю з керівництвом технічні засоби та спеціалістів підприємств, установ та організацій (їх об`єднань) до проведення перевірок і експертиз, пов`язаних із здійсненням державного нагляду за стандартами, нормами і правилами.
Таким чином, зміст вищевказаного нормативного положення свідчить про те, що вітчизняним законодавцем державного інспектора наділено широким колом повноважень для об`єктивного та повного з`ясування обставин кожної конкретної справи при проведенні перевірки щодо дотримання вимог сертифікації та підтвердження відповідності.
При виявленні в ході проведення перевірки певних розбіжностей чи неточностей, державний інспектор, як представник органу виконавчої влади, зобов`язаний активно використовувати надані йому законодавством права та повноваження для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Однак , як свідчать матеріали справи -а саме письмові пояснення Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут»№ 3.47.01-04-3543 від 14 жовтня 2009 року «висновок про те, що наданий сертифікат не поширюється на зазначені шини «Укрметртестстандарт`робить тільки на підставі інформації Реєстру УкрСЕПРО, в якій повідомляється, що перелік шин який наведений у копії сертифіката наданого ТОВ «Авторемсервіс`не співпадає з переліком, зазначеним у Реєстрі. В Орган по сертифікації, який видав цей сертифікат, а саме ДП «ДержавтотрансНДІпроект`під час прийняття рішення про стягнення штрафу ніяких запитів від ДП «Укрметртестстандарт`щодо переліку шин не надходило».
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що вищезазначене свідчить про невідповідність дій Відповідача закріпленому Кодексом адміністративного судочинства принципу обґрунтованості, як критерію правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, Суд приходить до висновку про те, що дії Відповідача при винесенні припису про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року та постанови про накладення штрафу від 1 березня 2007 року є неправомірними, а, відтак, припис про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року та постанова про накладення штрафу від 1 березня 2007 року підлягають скасуванню.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати дії Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) при винесенні припису про заборону реалізації партії продукції від 26 лютого 2007 року та постанови про накладення штрафу від 1 березня 2007 року, - протиправними.
3. Скасувати постанову про накладення штрафу від 1 березня 2007 року.
4. Стягнути на користь ТОВ «Авторемсервіс» 3,40 грн. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блаж
скопійовано
-
скопійовано
-
