Справа № 1540/3405/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОС ГРУП» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження висновку Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)» від 23.10.2017 року № 103695/3М/17 за заявкою від 16.08.2016 року № m 2016 17693, -

ВСТАНОВИВ :

З позовом до суду звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю «АРОС ГРУП» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження висновку Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)» від 23.10.2017 року № 103695/3М/17 за заявкою від 16.08.2016 року № m 2016 17693.

Ухвалою суду від 11.087.2018 року було відмовлено у відкритті провадження по справі, в зв`язку із тим, що цей спір не підвідомчий судам адміністративної юрисдикції.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 року апеляційна скарга ТОВ «АРОС ГРУП» була задоволена, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

06.12.2018 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні 17.07.2019 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та в судових дебатах просив їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов та просив суд розглянути в нарадчий кімнаті питання про закриття провадження по справі, в зв`язку із тим, що Верховний Суд визначився нарешті з підвідомчістю таких спорів судам господарської юрисдикції.

Розглянувши в нарадчий кімнаті матеріали справи та письмові докази, суд приходить до висновку, що провадження по справі повинно бути закрито в зв`язку із не підвідомчістю даного спору судам адміністративної юрисдикції з огляду на наступне.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 11.07.2018 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 31.10.2018 року зазначив, що по цій справі оскаржуються рішення суб`єкта владних повноважень до моменту реєстрації за позивачем права на товарний знак, що обумовлює публічний характер цього спору.

Натомість, після цього висновку суду апеляційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду винесла постанову від 29.05.2019 року по справі №826/15263/18, якою нарешті визначили підвідомчість такої категорії справ.

Так, в цьому судовому рішенні за позовом ПП «Курорти Приазов`я» звернулось до суду з позовом до Міністерства, у якому просить скасувати рішення Апеляційної палати Міністерства про відмову в задоволенні заперечення ПП «Курорти Приазов`я» на рішення Міністерства від 26 липня 2017 року про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг «Artek-Berdyansk» за заявкою № m2016 20704, затверджене 3 липня 2018 року наказом № 909 Міністерства (далі - спірне рішення) та повернути заявку № m 2016 20704 до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» для продовження проведення експертизи був зроблений наступний правовий висновок.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від

4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частин першої та другої статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з частиною першою статті 420 ЦК до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп`ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що спір про скасування рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг безпосередньо стосується охорони права інтелектуальної власності останнього. Доводи касаційної скарги позивача такий висновок не спростовують.

Положеннями частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) визначено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування.

Згідно з частиною першою розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК частина четверта статті 3, частини перша та друга статті 20 (в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності), частина третя статті 24, частина третя статті 25, частина дев`ята статті 31, частина друга статті 33, частина третя статті 253, частина перша статті 320 цього Кодексу (в частині права на подання заяви про перегляд судового рішення Вищого суду з питань інтелектуальної власності) вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Пунктом 16 частини першої розділу ХІ «Перехідних положень» ГПК установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки між позивачем та відповідачем виник спір, пов`язаний із захистом прав інтелектуальної власності, тому з огляду на склад учасників цього спору та предмет позову його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України вказаний висновок Верховного Суду повинні враховувати суди загальної юрисдикції при розгляді аналогічних спорів, оскільки як в зазначеній справі, що розглядалось Верховним Судом, так й у цій справі, предметом розгляду є саме захист права інтелектуальної власності, яке вже виникло від перешкод у його реалізації (реєстрації цього права у встановленому законом порядку за позивачем) у вигляді актів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України .

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження по справі, якщо спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює, що для вирішення цього спору позивачу необхідно звернутись до цивільного суду, в порядку визначеному положеннями ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.239 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 1540/3405/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОС ГРУП» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження висновку Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)» від 23.10.2017 року № 103695/3М/17 за заявкою від 16.08.2016 року № m 2016 17693.

Роз `яснити, що даний спір належить до розгляду в порядку господарського судочинства.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 22.07.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання повного тексту ухвали суду в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.