Справа № 761/28213/19

Провадження № 2/761/6505/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шевченківського районного відділу Головного управління державної міграційної служби в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею, зобов`язавши зняти з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов`язати Шевченківський районний відділ Головного управління державної міграційної служби в м. Києві зняти з реєстрації ОСОБА_3

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

В пункті 7 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Відповідно до ст. 11 цього ж Закону реєстрація місця проживання здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації, яким є Відділ ГУ ДМС України.

Таким чином, суд вважає, що правовідносини щодо зняття з реєстрації місця проживання є публічно-правовими, а такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Вивчивши матеріали позовної заяви та зважаючи на вищезазначене, суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за зазначеним позовом, оскільки згідно ст. 19 ЦПК України та ст.ст. 4, 19 КАС України, позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 186, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шевченківського районного відділу Головного управління державної міграційної служби в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею, зобов`язавши зняти з реєстрації.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя