ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Справа № 915/870/18

м.Миколаїв

За позовом: Фермерського господарства «Колос»

(57230, Миколаївська область, Вітовський район, с.Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651),

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА Т АГРО»

(54025, м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 91, корп.1, оф. 501, код ЄДРПОУ 40705756)

третя особа без самостійних

позовних вимог на предмет

спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМАГРО»

(61080, м.Харків, пр. Гагаріна, 201)

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М..

Представники :

від позивача: Кіян О.В., за ордером.

від відповідача: Головченко О.А., за ордером.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 5 636 678,06 грн.

10.08.2018р. Фермерське господарство «Колос» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА Т АГРО» про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 5636678 грн. 06 коп., із яких: 965520 грн. - вартість неякісного посівного матеріалу; 4671158 грн. 06 коп. - збитки, із яких: 3361803 грн. 81 коп. - вартість матеріальних затрат на придбання матеріалів та 1309357 грн. 25 коп. - сума орендної плати, сплачена орендодавцям земельних паїв, на яких ФГ «Колос» у 2017 році вирощувало соняшник із неякісного посівного матеріалу, з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між ними договору поставки насіння від 02.03.2017 № 3/17, зокрема його п.4.1, яким встановлено вимоги до якості посівного матеріалу та його відповідності сертифікату (свідоцтву) на насіння.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору поставки насіння від 02.03.2017р. №3/17, нормах ст. ст. 22, 525, 526, 599, 610, 611, 622, 623, 629, 655, 662, 673, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 224-226, 265 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідачем було допущено неналежне виконання умов договору поставки насіння в частині поставлення позивачу насіння соняшнику неналежної якості, при цьому, в момент на момент укладання договору та поставки насіння (посів матеріалу) свідоцтва на підтвердження якості насіння позивачу не надавались, що виключило можливість визначення покупцем відповідності посів матеріалу визначеним виробником гібридного насіння посівним якостям, та в подальшому, позивач, здійснивши посів придбаного насіння та провівши усі необхідні роботи з культивації та внесення мінеральних добрив, не отримав того врожаю, який був заявлений виробником насіння для даного гібриду, що потягло за собою збитки у вигляді: 1) вартості посівного матеріалу, якість якого не відповідає умовам договору та свідоцтвам на гібридне насіння в сумі 965520,0 грн.; 2) суми сплаченої позивачем орендної плати за земельні ділянки, на яких відбувалось вирощування соняшнику - в сумі 1309357,25 грн. та 3) суми понесених позивачем в ході проведення осінньо-весняних польових робіт прямих матеріальних витрат у розмірі 3361803,81 грн., та які, в свою чергу складаються з вартості дизельного палива - 1005709,81 грн. та вартості мінеральних добрив - 2356094,0 грн. Відповідач в ході досудового врегулювання спору, в т.ч. обстеження посівів, відмовився визнавати завдані збитки та відшкодовувати їх, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 27.08.2018р. було відкрито провадження у справі за позовом ФГ «Колос» до ТОВ «АСТАРТА Т АГРО» про стягнення заборгованості в сумі 5636678,06 грн.

Згідно розпорядження В.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №298 від 29.10.2018р. за результатами повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі №915/870/18 призначено суддю Ткаченко О.В.

Ухвалою суду від 30.10.2018р. справу було прийнято до провадження суддею Ткаченко О.В., розгляд справи за правилами загального позовного провадження розпочато заново, підготовче засідання призначено на 29.11.2018р.

20.11.2018р. від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що по-перше, відповідач не є виробником проданого позивачу насіння соняшнику, по-друге, позивачу фактично було поставлено насіння з більшою масою та фракцією, ніж було оплачено останнім, однак жодних претензій до якості поставленого товару як під час отримання в тому числі і на відповідність ДСТУ, свідоцтва на гібридне насіння, як під час висівання та зростання позивачем не заявлялось; по-третє в силу приписів п. 4 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до претензій щодо недоліків проданого товару встановлюється строк позовної в один рік з урахуванням ст. ст. 680, 681 Цивільного кодексу України, який обчислюється в силу приписів ст. 681 вказаного Кодексу від дня виявлення недоліків. Тому, враховуючи, що ані при прийомці товару, ані в подальшому протягом строку вирощування соняшнику, позивач не заявив жодних претензій, він пропустив строк пред`явлення претензії, а відтак, прийняв товар з належною якістю; по-четверте, відповідач не зобов`язувався здійснювати спільний обробіток землі або спільне вирощування соняшнику з позивачем, тому тільки від особистої діяльності останнього залежить успішність його господарської діяльності, при цьому, з огляду на те, що Миколаївська область є зоною з високим ступенем ризику по вирощуванню сільськогосподарських культур, наслідки від вирощування продукції у цьому регіоні не залежать від відповідача. Також у відзиві відповідач зазначає, що посилання позивача на складений комісією акт огляду та обстеження посівів соняшника від 29.07.2017р. на думку відповідача є недопустимим, оскільки позивачем не надано будь-яких документів створення цієї комісії, у ній відсутні відповідні землевпорядники сільської ради, які мають право складати ці акти і навпаки присутні особи, які до складу комісії не включались, а також з огляду на посадові інструкції осіб, включених до складу комісії - вказані посадові особи не мають повноважень на складання такого роду документів: фіксації господарських відносин, фіксації способу і результатів збирання врожаю та участі в розгляді господарських спорів. Окрім цього, відповідач зауважує, що наданий акт не містить в собі доказів того, що позивач саме на оглянутих земельних ділянках здійснював вирощування саме придбаного у відповідача спірного насіння соняшнику. Також відповідач зазначає, що надані позивачем документи на придбання засобів хімічної та нафтової промисловості, проведені за ними розрахунки, договори оренди землі та розрахунки за ними, документи обліку по сільськогосподарським роботам не містять в собі доказів того, що саме на придбаний у відповідача товар були витрачені кошти позивача. Відповідач стверджує, що докази позивача про врожай соняшника за минулі роки є спірними за своєю суттю, оскільки довідки про врожай, видані безпосередньо позивачем та достовірність поданої інформації перевірити неможливо, та наявні суперечності в наданих позивачем довідках відділу агропромислового розвитку Вітовської райдержадміністрації. Окрім цього, згідно з наданої відповідачем довідки Миколаївського обласного центру з гідрометеорології та листа виробника «ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекцій», на періоді початкових етапів розвитку соняшнику, в період його цвітіння, під час формування та наливу зерна, в тих умовах температурного режиму, режиму атмосферної вологи, які були в тому регіоні і в ті періоди, які вказує позивач, був значний (дуже високий) температурний режим, кількість опадів в регіоні за вегетаційний період були дуже обмежені, що свідчить про неможливість реалізації генетичного потенціалу культури соняшнику у формуванні врожаю. За наслідками викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

23.11.2018р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що предметом договору поставки насіння від 02.03.2017р. №3/17, укладеного між позивачем та відповідачем, було саме гібридне насіння соняшнику, та відповідно до умов п. 4.1 даного договору. якість товару, що поставляється має відповідати сертифікату (свідоцтву) на насіння ДСТУ 2240-93, 6068:2008. Відповідно до норм вказаного стандарту кожна партія насіння, яка реалізуватиметься для посіву, супроводжується Атестатом на насіння за формою згідно з додатком 6 до цього Стандарту, гібридне насіння також Свідоцтвом на гібридне насіння за формою згідно з додатком №8 до Стандарту, які оформлюються виробником на підставі Посвідчення про кондиційність насіння, яке видається Державною насіннєвою інспекцією та актів апробації. Позивач зазначає, що станом на день прийняття посівного матеріалу від постачальника відповідачем не надано позивачу документів, які б підтверджували якість придбаного товару, зокрема, Свідоцтва на гібридне насіння за встановленою формою, Атестату на насіння, Посвідчення про кондиційність насіння, інших документів, визначених законодавством. Отримана від відповідача незавірена копія Свідоцтва на гібридне насіння №038/775-16/46 від 20.03.2017р. не відповідає встановленій Стандартом формі та містить незаповнені рядки і видано вказане свідоцтво установою, відмінною від установи, яка має видавати подібний документ згідно зі Стандартом, у зв`язку з чим даний документ не розцінюється позивачем як документ, що підтверджує належну якість поставленого насіння соняшнику. Та додатково, позивач не вважає вказане Свідоцтво належним доказом на підтвердження якості гібридного насіння з огляду на те, що виробник насіння - ТОВ «Семагро» знаходиться у м.Харкові, а Свідоцтво було видане Державною інспекцією у Полтавській області. Також позивач зазначає, що в силу приписів ст. 12<sup>5</sup> Закону України «Про насіння та садивний матеріал» в редакції, чинній на момент поставки товару, відомості про видані сертифікати на насіння та/або садивний матеріал вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. З вказаного реєстру вбачається, що сертифікат на партію насіння №UA 21-01-038/775-16 товариству «Семагро» був виданий 15.11.2017р., тобто майже через вісім місяців після здійснення поставки товару, а у 2016 році сертифікат на насіння соняшнику Ауріс з номером партії №UA 21-01-038/775-16 виробнику не видавався. З огляду на вказане, в силу норм ст. ст. 12, 15 Закону України «Про насіння та садивний матеріал», як відповідач так і виробник насіння не мали права реалізовувати насіння соняшнику за відсутності Сертифікату на насіння. Стосовно пропуску строк на звернення до суду за захистом порушеного права, позивач зазначає, що невідповідність придбаного посівного матеріалу заявленим продавцем вимогам була виявлена позивачем при складенні акту огляду посівів 29.07.2017р., таким чином строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами позивачем не пропущений. Також позивач зазначає, що акт огляду посівів був проведений комісією із обстеження, інвентаризації та визначення стану озимих та ярих сільськогосподарських культур по сільськогосподарських товаровиробниках усіх форм власності Вітовського району, створеній за окремим дорученням голови Вітовської райдержадміністрації від 17.01.2017р. №147/01-13/1317. Проведення вказаною комісією огляду посівів було здійснено правомірно на підставі звернення позивача, а у випадку неможливості такого огляду, позивачу був би направлений відповідний лист з відмовою. Факти витрачання позивачем паливно-мастильних матеріалів та мінеральних добрив, понесення витрат на оплату орендної плати підтверджені наданими позивачем належними та допустимими доказами. Та згідно з довідкою Миколаївського обласного центру з гідрометеорології за вих. №31/05-08/523 від 29.09.2017р. в період з травня по серпень 2017 року кількість атмосферних опадів була достатньою для нормального розвитку рослин, у зв`язку з чим, навіть якщо враховувати можливе підвищення температури повітря, розвиток рослин мав відбуватись у нормальному режимі, а з урахуванням того, що позивачем придбавався не звичайним вид насіння соняшнику, а гібридний, такий вид є більш стійким навіть до несприятливих погодних умов.

Ухвалою суду від 03.12.2018р. до участі у справі було залучено ТОВ «СЕМАГРО» в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача, запропоновано третій особі надати суду письмові пояснення по суті спору.

В ході підготовчого провадження учасники справи неодноразово надавали суду численні пояснення, заперечення та клопотання, які були судом розглянуті та за результатом розгляду яких були постановлені відповідні ухвали.

22.01.2019р. від ТОВ «Семагро» до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що у 2016 році товариство отримало від ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції» насіння батьківських форм соняшника, які були висіяні у 2016 році та отриманий врожай насіння соняшнику «Ауріс» (F1): партія UA 21-01-038/775-16 масою 22190 кг. (кількість місць упаковки 2581) та партія UA 21-01-038/787-16 масою 18450 кг. (кількість місць упаковки 1935). Вказані партії насіння були затарені в мішки з відповідним маркуванням. Посівні якості насіння UA 21-01-038/775-16 підтверджуються Сертифікатом на насіння (серія ПН номер бланка 0003530) реєстраційний номер №UA 17/27-445/4446-16, виданого Держаною інспекцією сільського господарства в Полтавській області 26.12.2016р. Посівні якості партії насіння UA 21-01-038/787-16 підтверджуються Сертифікатом, що засвідчує посівні якості насіння серія АА №005735 виданого Державним підприємством «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» 13.03.2017р. Таким чином насіння соняшнику Ауріс (F1) врожаю 2016 року вирощено ТОВ «Семагро» у повній відповідності до встановлених вимог та повністю відповідає встановленим законодавством вимогам щодо посівних якостей насіння. На підставі умов договору купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту №02-03/ТК/16-1 від 02.03.2017р. товариство «Семагро» передало товариству «Астарта Т Агро» 648 пак. насіння соняшнику Ауріс (F1) з яких 416 пак. насіння партії UA 21-01-038/775-16 та 232 пак. насіння партії UA 21-01-038/787-16, якість якого повністю відповідала встановленим законодавством вимогам та засвідчена вказаними сертифікатами та на підтвердження чого товариством «Семагро» були надані відповідні сертифікати. Одержавши інформацію від товариства «Астарта Т Агро» про наявність даної судової справи, ТОВ «Семагро» звернулось до ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції» та отримало від останнього листа від 17.09.2018р. №17-09/18, в якому з посиланням на довідку Українського гідрометеорологічного центру Миколаївського обласного центру з гідрометеорології було повідомлено, що саме екстремальні умови посухи з високими температурами у вказаному регіоні за вегетаційний період 2017 року були основним чинником, який вплинув на формування урожаю. У зв`язку з викладеним, ТОВ «Семагро» вважає позовні вимоги ФГ «Колос» необґрунтованими та просить суд у їх задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 28.02.2019р. було продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено, витребувано у ТОВ «Семагро» належним чином завірені копії та оригінали для огляду в судовому засіданні наступних документів: атестат на гібридне насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю (на партії №UA 21-01-038/775-16 та №UA 21-01-038/787-16); свідоцтво на гібридне насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю (на партії №UA 21-01-038/775-16 та №UA 21-01-038/787-16); посвідчення про кондиційність гібридного насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю (на партії №UA 21-01-038/775-16 та №UA 21-01-038/787-16; сертифікат, що засвідчує сортові якості гібридного насіння соняшника Ауріс 2016 року врожаю (на партії №UA 21-01-038/775-16 та №UA 21-01-038/787-16); сертифікат, що засвідчує посівні якості гібридного насіння соняшника Ауріс 2016 року врожаю (на партії №UA 21-01-038/775-16 та №UA 21-01-038/787-16); акти апробації гібридного насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю (на партії №UA 21-01-038/775-16 та №UA 21-01-038/787-16).

15.03.2019р. від позивача до суду надійшла відповідь на пояснення ТОВ «Семагро», в якій зазначає, що сертифікат на партію насіння UA 21-01-038/787-16 був виданий пізніше ніж дата укладання договору купівлі-продажу спірного насіння, а відомості про сертифікат на партію № UA 21-01-038/775-16 відсутні в Реєстрі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал за 2014-2016 роки, який ведеться Міністерством аграрної політики та продовольства України. На цій підставі позивач робить висновок, що на момент фактичної реалізації спірного насіння соняшнику ТОВ «Семагро» не мало відповідних підтверджуючих документів на це насіння. Позивач наполягає на тому, що ані відповідач ані виробник насіння не мали права на його реалізацію, оскільки станом на день укладення договору - 02.03.2017р. ані ТОВ «Астарта Т Агро» ані ТОВ «Семагро» не були включені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2016 та 2017 роки. Стосовно тверджень товариства «Семагро» щодо погодних умов для формування врожаю соняшнику, позивач наполягає на тому, що в період початкового етапу розвитку, цвітіння соняшнику а так саме і під час формування і наливу зерна кількість атмосферних опадів була достатньою для нормального розвитку рослин. При цьому, позивачем придбавався не звичайний вид насіння соняшнику, а гібрид, який за своїми заявленими в мережі Інтернет на сайтах постачальника та виробника властивостями є стійким до посухи. Позивач зазначає, що ним були дотримані усі технологічні вимоги до вирощування соняшника, погодні умови були відповідними для нормального розвитку рослин, натомість відповідачем та виробником не надані належні докази, підтверджуючі якісні характеристики гібридного насіння соняшнику Ауріс.

22.03.2019р. від ТОВ «Семагро» до суду надійшли витребувані документи стосовно посівних якостей насіння соняшнику. виконуючи ухвалу суду від 28.02.2019р. третя особа повідомила, що атестат на гібридне насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю, посвідчення про кондиційність гібридного насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю, сертифікат, що засвідчує сортові якості гібридного насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю та актів апробації гібридного насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю Законом України «Про насіння і садивний матеріал» не передбачено. Натомість у 2016 році замість сертифікатів, що засвідчують сортові якості гібридного насіння соняшника, підтвердження сортових якостей гібридного насіння соняшника здійснювалось на підставі актів польового обстеження ділянок гібридизації і розмноження батьківських форм, що засвідчують сортові якості гібридного насіння, копії яких також ТОВ «Семагро» надав до суду.

25.03.2019р. від ФГ «Колос» до суду надійшли додаткові пояснення у справі з урахуванням заперечень на відповідь на відзив, наданих відповідачем, в яких позивач наполягає на тому, що строк позовної давності ним не пропущений, а позовні вимоги є обґрунтованими.

22.04.2019р. від ТОВ «Астарта Т Агро» до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, роздруківки з Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2016 рік, в якому внесено такого виробника насіння - ТОВ «Семагро», в т.ч. як виробника насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю.

У підготовчому засіданні неодноразово оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 22.04.2019р. було закрито підготовче провадження , призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2019р.

17.05.2019р. від відповідача до суду надійшли клопотання про виклик свідка та клопотання щодо розгляду заяви відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та застосування судом відповідних наслідків до такого позову.

Вказані клопотання були розглянуті судом в судовому засіданні 21.05.2019р. та за результатом розгляду відхилені.

Того ж дня відповідачем надано заяву про відвід судді Ткаченко О.В., за наслідком розгляду такої заяви суд 21.05.20196р. ухвалив визнати відвід необґрунтованим, передати справу для розгляду заявленого відводу в іншому складі суду відповідно до приписів ст. 32 ГПК України.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 21.05.2019р. №158 та за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано для розгляду заяви про відвід судді Олейняш Е.М.

Ухвалою суду від 23.05.2019р. суддею Олейняш Е.М. було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Астарта Т Агро» про відвід судді Ткаченко О.В.

Ухвалою суду від 27.05.2019р. розгляд справи був призначений на 09.07.2019р.

За наслідками проведеного судового засідання 09.07.2019р., у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 10.07.2019р., та в судовому засіданні 10.07.2019р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02 березня 2017 року за №3/17 між фермерським господарством «Колос», як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Астарта Т Агро», як постачальником, був укладений договір поставки насіння, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити посівний матеріал: гібридне насіння соняшнику, кукурудзи та сої в асортименті, ріпаку, озимої пшениці та ячменю (товар) у асортименті, кількості, за ціною, в порядку і зі строками оплати та поставки товару, погодженому сторонами у специфікації (специфікаціях), яка оформлюється у вигляді додатку (додатків) до договору та є його невід`ємною частиною (п.п.1.1, 1.2 договору).

Відповідно до положень п. 3.1 договору покупець самостійно визначає терміни подання замовлення (заявки), враховуючи, що постачальнику знадобиться певний час на його обробку і остаточне погодження з покупцем.

Розрахунки за товари, які поставляються за цим договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100 % вартості партії - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку на товар (у тому числі факсимільною копією) (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 3.5 договору постачальник зобов`язується передати товар покупцю на умовах DAP - поставка у місці призначення (згідно з правилами Інкотермс 2010), після сплати 100% оплати товару. Умови поставки партії товару щодо її обсягів, вартості та строків вказуються у відповідній специфікації.

Умовами п. 4.1 договору його учасники погодили, що якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати сертифікату (свідоцтву) на насіння та ДСТУ 2240-93, 6068:2008.

За умовами п. 4.2 договору, питання, що стосуються якості товару, крім відповідності товарного вигляду, не є предметом обговорення при прийомі товару. В разі невпевненості або підозри покупця щодо якості отриманого товару, товар не може бути використаний. Претензії щодо якості отриманого товару, з наступним обміном товару або його поверненням покупець висуває протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після отримання товару. Підставою претензії має бути проведений аналіз якості товару, показники якого будуть суперечити відомостям, зазначеним у супровідних документах (свідоцтвах, сертифікатах тощо), наданих покупцем. Аналіз проводиться у відповідних закладах сертифікації.

Розділом 5 договору його учасники погодили відповідальність сторін і вирішення спорів. Так, відповідно до п. 5.1.1 порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

В силу умов п.5.6 договору, сторона, що порушила цей договір, зобов`язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків.

В подальшому, 02 березня 2017 року за №1/6 сторони підписали специфікацію до вказаного договору поставки (а.с.199 т.1), в якій узгодили поставку насіння соняшнику Ауріс (52,4 гр.) у кількості 648 мішків за ціною 1490,0 грн. за мішок, загальною вартістю 965520,0 грн. Згідно з пунктом 3 специфікації, передача товару покупцю здійснюється на умовах DAP - поставка у місці призначення (згідно з правилами Інкотермс 2010) до 30.03.2017р. після 100% оплати товару.

Фактично насіння соняшнику було поставлено позивачу 22 березня 2017 року, про що свідчать надана позивачем копія видаткової накладної №14 від 22.03.2017р. та актом приймання-передачі посівного матеріалу від 22.03.2017р. (а.с.200,201 т.1).

З даних документів вбачається, що відповідач передав позивачу, а останній прийняв насіння соняшнику Ауріс (57,3 гр.) у кількості 648 пак. на загальну суму 965520,0 грн.

У акті приймання-передачі посівного матеріалу від 22.03.2017р. вбачається, що весь товар переданий у повному обсязі та перевірений у присутності покупця, претензій немає.

Позивач зазначає, що відомості про біологічні характеристики насіння соняшника Ауріс (вегетаційний період від 105 до 108 діб, діаметр кошика соняшника 22-24 см, висота рослин 170-180 см, середня врожайність 38 ц/га) були ним отримані від відповідача, в тому числі на сайті ТОВ «Астарта Т Агро» в мережі Інтернет.

За твердженням позивача, з метою дотримання технологічних вимог до вирощування соняшника, ним у жовтні 2016 року було проведено дискування полів загальною площею 521,1101 га під посіви соняшника в один та другий сліди, проведено культивацію землі, внесено мінеральні добрива - нітроамофоску у кількості 78 т та аміачну селітру у кількості 78 т, а також у березні-квітні 2017 року було проведено культивацію полів в один та другий сліди, передпосівну культивацію, посів соняшнику та каткування посівів, внесення мінеральних добрив, у травні 2017 року проведено боронування посівів соняшника в один та другий сліди, на підтвердження чого надані суду копії облікових листів трактористів-машиністів за жовтень 2016 року та за березень-травень 2017 року, лімітно-забірних карток за жовтень 2016 року та за березень, квітень і травень 2017 року, акту про використання мінеральних, органічних і бактеріологічних добрив та засобів хімічного захисту рослин від 31.10.2016р., акту про використання мінеральних, органічних і бактеріологічних добрив та засобів хімічного захисту рослин від 29.04.2017р., актів списання №СпТ-000151 від 31.10.2016р., №СпТ-000152 від 31.10.2016р., №СпТ-00012 від 31.03.2017р., №СпТ-000038 від 28.04.2017р., №СпТ-000027, №СпТ-000028, №СпТ-000029 та №СпТ-000059 від 31.05.2017р. дизельного палива та мінеральних добрив, а також копії видаткових, прибуткових та товарно-транспортних накладних, які підтверджують придбання позивачем мінеральних добрив та дизпалива (а.с. 86-173 т.1).

Також позивач зазначив, що оскільки посів соняшника був здійснений ним у період з 13 квітня по 25 квітня 2017 року, строк визрівання рослин згідно із заявленим вегетаційним періодом (105-108 діб) мав закінчитись відповідно 26.07.2017р. та 07.08.2017р.

29.09.2017р. комісією у складі начальника відділу агропромислового розвитку Вітовської райдержадміністрації Паліводи І.І. , головного спеціаліста відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Балашової Т.В., депутатів Засільської сільської ради Мерзлої А.С. та Губенко Ю.М. , засновника ФГ «Колос» ОСОБА_4 , заступника голови ФГ «Колос» Бармятова В.М. , начальника юридичного відділу ФГ «Колос» Кіян О.В. та директора ТОВ «Астарта Т Агро» Артеменка М.О. здійснено виїзд на орендовані ВГ «Колос» земельні ділянки, розташовані біля с.Білозірка Вітовського району Миколаївської області для огляду посівів соняшника.

За результатом огляду комісією було встановлено, що земельні ділянки, орендовані ФГ «Колос» (поля №9 та №11) засіяні сільгоспкультурою - соняшник, бур`яну немає, зовнішнім оглядом посівів визначено, що: рослини соняшника не визрілі, мають неоднорідне забарвлення ,висота рослин неоднорідна, більшість рослин зелені (не висохлі), мають неодночасний термін визрівання; висота рослин соняшника на полі №9 становить від 82 до 128 см, діаметр кошиків соняшника становить від 2 до 11 см. Кількість рослин на 1 погонному метрі складає 4,5 одиниць. З кількості рослин, вирощених на 10 п.м. 18 одиниць не визрілі; висота рослин соняшника на полі №11 становить від 75 до 123 см, діаметр кошиків соняшника становить від 1,5 до 12 см. Кількість рослин на 1 п.м. складає 5 од. З кількості рослин, вирощених на 10 п.м. 22 одиниці не визрілих.

За таких обставин, комісією було встановлено, що рослини соняшника не відповідають заявленим продавцем посівного матеріалу властивостям, зокрема щодо строку вегетаційного періоду, висоти рослин соняшника та розміру кошиків соняшника тощо.

Позивач зазначає, що середня врожайність соняшника, вирощеного ним у 2017 році становить 7 ц/га, на підтвердження чого надає довідку відділу агропромислового розвитку Вітовської районної державної адміністрації від 13.10.2017р. №02.1-252 (а.с.196 т.1), що в рази менше за середню врожайність соняшника, вирощеного позивачем у попередні роки (36,485 ц/га) так і за середню врожайність, заявлену продавцем ТОВ «Астарта Т Агро» (38 ц/га).

Згідно з наданим позивачем листом Миколаївського обласного центру з гідрометеорології від 29.09.2017р. №31/05-08/523, норма опадів в період травня-серпня 2017 року відповідала технологічним вимогам вирощування соняшника, в зв`язку з чим рослини отримували достатню кількість вологи для забезпечення нормального їх росту та живлення.

Таким чином, враховуючи сприятливі погодні умови для вирощування та нормального визрівання соняшнику та забезпечення живлення посівів мінеральними добривами, позивач стверджує, що низький рівень врожайності соняшника пов`язаний виключно з поставкою відповідачем насіння, яке не відповідає заявленим постачальником параметрам, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача завданих збитків у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, які складаються з: вартості посівного матеріалу - 965520,0 грн.; суми виплаченої позивачем орендної плати власникам орендованих ним під посіви соняшнику земельних ділянок в розмірі 1309357,25 грн. та суми понесених позивачем в ході осінньо-весняних польових робіт прямих матеріальних витрат у розмірі 3361803,81 грн.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Предметом розгляду у цій справі є заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 5636678,06 грн. збитків відповідно до статей 224, 225, 226 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц.

Так, першим елементом, який підлягає доказуванню у даній справі є неправомірність поведінки відповідача.

Позивач на підтвердження такої неправомірної поведінки зазначає, що відповідачем, в порушення приписів чинного законодавства, а саме, норм ст. 662 Цивільного кодексу України та ст. ст. 12, 12⁵, 15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» здійснив реалізацію гібридного насіння без відповідної сертифікації (сертифікати на насіння були видані після укладення договору купівлі-продажу та після фактичної поставки) та без відповідних документів, що підтверджують якість гібридного насіння та які фактично були передані позивачу вже після здійснення посівних робіт. Також відповідач зазначає, що маса насінин, зазначена у специфікації відрізнялась від маси насінин, зазначеної у сертифікатах на насіння та які фактично були поставлені.

Відповідно до приписів ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору передбачений обов`язок постачальника передати у власність покупця посівний матеріал - гібридне насіння соняшнику, кукурудзи та сої в асортименті, ріпаку, озимої пшениці та ячменю (п.1.1 договору).

Умови розрахунку і поставки сторони узгодили у розділі 3 договору, зокрема, п. 3.5.

При цьому, обов`язку постачальника передати покупцю разом з товаром документи, що стосуються товару, умови договору та специфікації на поставку товару - не містять.

Основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських та інших рослин, містяться в Законі України "Про насіння і садивний матеріал".

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що сертифікат на насіння - це документ, що засвідчує сортові та посівні якості насіння і садивного матеріалу.

Сортові якості - сукупність показників, що характеризують належність насіння до відповідного сорту. Посівні якості - сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до посіву.

Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" кожна партія насіння і садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатами: насіння - сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його посівні якості; садивний матеріал - сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його товарні якості.

На момент проведення сертифікації та оформлення документації на партії гібридного насіння соняшнику Ауріс врожаю 2016 року товариством «Семагро» (виробником насіння) діяв порядок видачі сертифікатів на насіння визначений Тимчасовим порядком проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу, затвердженого Постановою КМ України №299 від 22.04.2013.

Відповідно до вказаного Тимчасового порядку, сертифікація насіння та садивного матеріалу проводиться територіальними органами Держсільгоспінспекції (далі - орган сертифікації) відповідно до цього Порядку (п.2). Сортові якості насіння та садивного матеріалу визначаються шляхом інспектування насіннєвих посівів або маточних насаджень багаторічних рослин, здійснення ділянкового та лабораторного сортового контролю щодо відповідності сорту морфологічним ознакам, визначеним під час його реєстрації (п.7). За результатами інспектування насіннєвих посівів, полів плодових розсадників або маточних насаджень багаторічних рослин складається акт за формою, що затверджується Мінагрополітики (10).

Так, із змісту вказаного порядку слідує, що оригінал сертифікату на насіння видається суб`єкту насінництва, що виключає можливість наявності його оригіналу у суб`єктів, які його реалізовують.

Сертифікат на насіння серії ПН №0003530 UA-17/27-4445/4446-16, виданий 26.12.2016р. Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області, та його форма відповідає типовій формі сертифікату на насіння, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України№299 від 22.04.2013р., яка була чинна на момент проведення сертифікації даної партії насіння.

При цьому, вказана постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність на підставі постанови Кабінету міністрів України №97 від 21.02.2017р. «Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».

Відповідно до п. 8 нового Порядку, процедура проведення сертифікації та видачі сертифікатів, що засвідчують сортові і посівні якості насіння або сортові і товарні якості садивного матеріалу, передбачає: подання заявки на проведення сертифікації; розгляд заявки та прийняття рішення; укладення договору про надання послуг з проведення сертифікації у сфері насінництва та розсадництва; проведення польового оцінювання; здійснення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю; відбір проб для проведення випробування; проведення випробування; проведення аналізу одержаних результатів і прийняття рішення щодо видачі відповідного сертифіката; видача сертифіката.

Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом польового оцінювання, ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним під час його реєстрації (п.9 нового Порядку).

Сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння серії АА № виданий 13.03.2017р., та також відповідає типовій формі сертифікату, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №97 від 21.02.2017р.

З наявних в матеріалах справи копій свідоцтв, наданих позивачем (а.с.202,203 т.1) та копій сертифікатів на насіння, свідоцтв на гібридне насіння, актів польових обстежень, наданих ТОВ «Семагро» (а.с.149-154 т.3) вбачається, що вони отримані виробником гібридного насіння - товариством з обмеженою відповідальністю «Семагро» у встановленому порядку з урахуванням зміни порядку проведення сертифікації у лютому 2017 року.

В ході розгляду справи судом встановлено, що при реалізації партії насіння соняшнику Ауріс позивачу були надані копії свідоцтв на гібридне насіння.

При цьому, нормами чинного законодавства України чинність виданих сертифікатів на насіння не ставиться у залежність від їх наявності або відсутності у Реєстрі сертифікатів на насіння.

Твердження позивача про те, що йому були надані свідоцтва на гібридне насіння вже після здійснення посіву та проведення робіт по збору врожаю не підтверджені належними доказами.

Також суд приймає до уваги, що позивач прийняв партію поставленого гібридного насіння соняшнику без зауважень та заперечень, а також те, що незважаючи на заявлену відсутність супроводжувальних документів на поставлений товар та прийняття насіння з більшою масою, ніж зазначено у специфікації, позивач не скористався своїм правом на обмін або повернення товару протягом 14 днів після його одержання, передбаченим пунктом 4.2 договору поставки, а також не провів аналіз якості товару у відповідному закладі сертифікації, що також передбачено пунктом 4.2 договору поставки.

При цьому, з огляду на наявність в матеріалах справи усіх необхідних документів, що підтверджують належну якість насіння соняшнику Ауріс 2016 року врожаю партії №UA 21-01-038/775-16 та № UA 21-01-038/787-16, та зважаючи, що вказані документи були видані відповідними органами до дати фактичної поставки товару позивачу, у суду відсутні правові підстави вважати, що відповідач діяв неправомірно, продавши позивачу спірне насіння соняшнику.

Другим елементом, який підлягає доказуванню у даній справі є наявність шкоди, завданої позивачу.

Позивач визначив загальний розмір збитків у сумі 5 636 678,06 грн., з яких 965520,0 грн. вартість посівного матеріалу, 1309357,25 грн. - сума орендної плати, сплаченої позивачем за оренди земельних ділянок, на яких вирощувався соняшник та 3361803,81 грн. прямі матеріальні витрати, понесені позивачем в ході осінньо-весняних польових робіт.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем для вирощування соняшнику у 2017 році використовувалась площа земельних ділянок 521,1101 га, що підтверджується копією звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року (а.с.84-85 т.1).

Позивач включив до розрахунку збитків вартість сплачених мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів, витрачених на обробіток усіх 521,1101 га, про що надані копії лімітно-забірних карток та інших первинних документів, а також кошти за оплату орендної плати усіх цих земельних ділянок, про що свідчить довідка за підписом директора та головного бухгалтера позивача за вих. №141 від 05.10.2017р. (а.с.70 т.1).

З даної довідки за вих. №141 від 05.10.2017р. також вбачається, що усі 521,1101 га орендованої позивачем землі розташовані у Вітовському районі Миколаївської області (117 га на території Засільської сільської ради та 404,1101 га на території Партизанської сільської ради).

За твердженням позивача середня врожайність насіння соняшнику у 2017 році з придбаного та посіяного гібридного насіння соняшнику Ауріс складала 7 ц/га.

Однак з акту огляду посівів соняшника від 29.09.2017р. та доданого до нього плану знаходження полів, вбачається, що фактично огляд здійснювався комісією на полі №11 та полі №9, чия сукупна площа складає 57,9 га.

Довідка Відділу агропромислового розвитку Вітовської районної державної адміністрації від 13.10.2017р. вих. №02.1-252 свідчить, що фермерським господарством «Колос» на території Вітовського району станом на 1 жовтня 2017 року зібрано соняшник на площі 304,38 га з валовим збором 2130,66 ц при урожайності 7,0 ц/га.

Відомостей щодо врожайності та кількості зібраного урожаю соняшнику на решті площі земельних ділянок позивачем до суду не надано.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для визнання доведеним належними та допустимими доказами розміру збитків, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Третім елементом доказування є наявність причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою.

Позивач на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв`язку посилається на дотримання ним усіх передпосівних робіт з дискування, культивації полів та внесення належної кількості мінеральних добрив, а також на наявність сприятливих погодних умов для належного зростання та розвитку рослин соняшнику, отже, за висновком позивача, низький врожай соняшнику у 2017 році спричинений саме поставкою неякісного насіння.

На підтвердження наявності сприятливих погодних умов позивач посилається на лист-довідку Миколаївського обласного центру з гідрометеорології Українського гідрометеорологічного центру від 29.09.2017р. №31/05-08/523, у якій зазначені фактичні опади у травні-серпні 2017 року.

Відповідач, в свою чергу, надав суду копію листа-довідки Миколаївського обласного центру з гідрометеорології Українського гідрометеорологічного центру від 23.08.2018р. №31/05-08/472 (а.с.148 т.2), в якій зазначені окрім зазначення даних по опадам також зазначені відомості щодо максимальної температури повітря та ґрунту. У відзиві відповідач зазначає, що згідно з даними центру гідрометеорології на періоді початкових етапів розвитку соняшнику, в період його цвітіння, під час формування та наливу зерна у регіоні, в якому вказує позивач, був дуже високий температурний режим, а кількість опадів за вегетаційний період - обмежена, що свідчить про неможливість реалізації генетичного потенціалу культури соняшнику у формуванні врожаю.

Окрім цього, ТОВ «Семагро» у своїх поясненнях (а.с.94 т.3) зазначає, що на формування врожаю могли вплинути як об`єктивні так і суб`єктивні фактори (погодні умови, дотримання/недотримання технології вирощування соняшника тощо) що ніяким чином не пов`язані з якістю одержаного позивачем насіння. На підтвердження товариство «Семагро» надало суду копію листа Всеукраїнського наукового інституту селекції від 17.09.2018р. №17-09/18 (а.с.95 т.3), в якому зазначено, що відмінних особливостей по системі підготовки грунту, місця в сівозміні, системи удобрення, технології посіву і технології збирання у гібриду насіння соняшнику Ауріс не існує. Також у даному листі зазначено, що оптимальна температура для росту і розвитку рослин соняшнику у першій половині вегетації близько 22 ^оС, а в період цвітіння-достигання - до 24-25 ^оС. температура вище 30^оС негативно позначається на розвитку і формуванню врожаю соняшнику. Транспіраційний коефіцієнт соняшнику становить 450-570. Від початку розвитку до утворення кошиків, соняшник витрачає 20-25% від загальної потреби у воді, засвоюючи її в основному з верхніх шарів ґрунту. Найбільше вологи (60%) він засвоює у період утворення кошика-цвітіння. При нестачі вологи в цей період кошики і насіння бувають недорозвиненими. Згідно наданої довідки Українським Гідрометеорологічним центром Миколаївським обласним центром гідрометеорології №31/05-08/472 від 23.08.2018р. умови температурного режиму та режиму атмосферної вологи, що склались в регіоні в квітні-вересні 2017 року на період початкових етапів розвитку соняшнику, свідчать про неможливість нормального розвитку молодих вегетуючих рослин культури, оскільки температура повітря за період з 1 травня не була нижчою 22 ^оС а температура ґрунту становила понад 43^оС. В період цвітіння температурний режим становив більше 31^оС в повітрі і від 55 до 64^оС на ґрунті. Під час формування та наливу зерна показники температури були ще вищими - 31-39^оС та 55-67^оС відповідно в повітрі та на ґрунті. Кількість опадів в регіоні за вегетаційний період були дуже обмежені, що свідчить про неможливість реалізації генетичного потенціалу культури соняшнику у формуванні врожаю зерна.

Позивач у своїх запереченнях та поясненнях зауважував, що ним придбавався саме гібрид насіння соняшнику, який має заявлену високу стійкість до посухи, однак не надав суду належних та допустимих доказів максимально витримуваних із збереженням заявленої врожайності температурних показників придбаного ним гібридного насіння соняшнику Ауріс, що у сукупності з поясненнями, наданими Всеукраїнським науковим інститутом селекції не може свідчити про наявність сприятливих кліматичних умов в період вирощування соняшнику у 2017 році в регіоні, заявленому позивачем.

Згідно з ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Отже, приписи частини другої статті 678 Цивільного кодексу України наділяють покупця правом відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару виключно у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару.

В порушення наведеної правової норми, позивач, до подання до господарського суду даного позову, не скористався наданим йому правом на відмову від договору та вимоги повернення сплаченої за товар грошової суми.

Під істотним порушенням Цивільного кодексу України розуміє наявність у товарі одного із наступних недоліків: 1) недоліків, які не можна усунути (невиправні недоліки); 2) недоліки, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які економічно невигідно); 3) недоліки, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення (повторювані недоліки).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З цих норм слідує, що в силу диспозитивності господарського судочинства сторони вільні самостійно обирати докази і засоби доказування, якими доводити певні обставини, окрім тих обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Істотного порушення відповідачем вимог щодо якості товару, отриманого по накладній №14 від 22.03.2017р. та акту приймання-передачі посівного матеріалу від 22.03.2017р., позивачем не доведено.

Окрім цього, за результатом розгляду справи та дослідження наявних у ній матеріалів, суд не вбачає доведеної належними та допустимими доказами вини відповідача у тому, що позивач не отримав у 2017 році врожай соняшника, на який розраховував згідно із заявленими характеристиками гібридного насіння соняшника Ауріс.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Колос».

Судові витрати, відповідно до норм ст. 129 ГПК України, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Фермерське господарство «Колос», (57230, Миколаївська область, Вітовський район, с.Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА Т АГРО», (54025, м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 91, корп.1, оф. 501, код ЄДРПОУ 40705756)

третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМАГРО», (61080, м.Харків, пр. Гагаріна, 201)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано судом « 22» липня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко