ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2019

Справа № 910/5573/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" до Міністерства оборони України про розірвання договору,

за участі представників:

позивача: Новікової В.О . за ордером від 30 січня 2019 року серії КС № 493973;

відповідача: Ніколової В.М. за довіреністю від 3 грудня 2018 року № 220/514/д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торум" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаною позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - Міністерство) про розірвання договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3, у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні даного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

17 травня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 7 травня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 травня 2019 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5573/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13 червня 2019 року.

5 червня 2019 року через відділ діловодства суду від Міністерства надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача, посилаючись на відсутність підстав для розірвання спірного договору, а також на те, що дії Товариства, які спрямовані на розірвання договору, вказують на його неспроможність виконувати свої господарські зобов`язання перед відповідачем.

У судовому засіданні 13 червня 2019 року оголошувалася перерва до 4 липня 2019 року.

4 липня 2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 2 липня 2019 року, в якій останній вказав, що умовами спірного договору прямо передбачено право сторони на його розірвання у випадку настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання сторонами своїх зобов`язань за договором та підтверджуються відповідними документами Торгово-промислової палати України чи її територіального (регіонального) відділення, наявними у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 4 липня 2019 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 11 липня 2019 року.

Слід також зазначити, що 19 червня 2019 року через відділ діловодства суду надійшла заява Генеральної прокуратури України від 19 червня 2019 року № 10/2/3-201вих-19, підписана заступником начальника управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері Головної військової прокуратури, в якій останній просив надати можливість прокурору відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Волошенюку О.Г. ознайомитися з матеріалами даної справи для визначення підстав для вступу прокурора у цю справу. Вказана заява була задоволена судом. Проте будь-яких заяв від Генеральної прокуратури України до Господарського суду міста Києва щодо вступу прокурора у справу № 910/5573/19 у порядку та строки, встановлені статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), подано не було.

У судовому засіданні 11 липня 2019 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2019 року між Міністерством та Товариством за наслідками проведення процедури закупівлі № UA-2018-12-20-003197-а було укладено договір про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/19/3, за умовами якого позивач для потреб Міністерства зобов`язався у 2019 році поставити останньому нафту і дистиляти (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0) згідно специфікації, а замовник, у свою чергу, - забезпечити приймання та оплату цієї продукції в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно із відповідною специфікацією.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Вищевказаною специфікацією, погодженою сторонами у пункті 1.1 договору, передбачено, що постачальник у 2019 році зобов`язується поставити паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0 та/або паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0 (ДТ-З-К5, клас 2) (61-013-3049), ДСТУ 7688:2015 у кількості 15 588,00 тонн загальною вартістю 355 681 528,20 грн. із кінцевим строком поставки - протягом 60 календарних днів з дати підписання договору (у термін до 24 березня 2019 року включно).

Додатковою угодою від 10 квітня 2019 року № 1 до спірного договору у наведену специфікацію були внесені зміни, за якими кінцевий термін постачання продукції було продовжено до 20 квітня 2019 року (включно).

Згідно з пунктом 3.3 договору ціна вказаної угоди коригується за погодженнями сторін у порядку, визначеному статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" не більше, ніж на 10 відсотків (протягом строку постачання продукції) у разі поставки не менше 30 відсотків від загального обсягу продукції за договором та документального підтвердження підстав. Ціна за одиницю продукції може змінюватися через 30 днів, починаючи з моменту подання виконавцем цінової пропозиції, у випадку зміни офіційного курсу долара США (курс НБУ) більше, ніж на 3 проценти пропорційно зміни такого курсу, а також пропорційно зміни індексу споживчих цін, біржових котирувань або показників Platts. Також цим пунктом договору передбачено, що зміна ціни оформлюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного договору.

Пунктом 5.1 цього правочину передбачено, що продукція поставляється Товариством на умовах DDP до складу замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з установленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами.

Договір вважається виконаним за умови постачання 99 процентів продукції (пункт 5.5 договору).

Пунктом 10.1 наведеної угоди визначено, що остання набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство починаючи з дати укладення спірного договору до квітня 2019 року поставило Міністерству 11 087,831 тон дизельного палива, а недопоставлений обсяг палива станом на 18 квітня 2019 року склав 4 500,169 тон. Вказана обставина при розгляді справи сторонами не заперечувалася.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з дати подання останнім цінової пропозиції під час проведення електронного аукціону із закупівлі нафти і дистилятів 09130000-9, а саме: 4 січня 2019 року, вартість дизельного палива на європейських ринках суттєво зросла. Так, згідно отриманої Товариством від його контрагентів інформації, середні котирування, що опубліковані агентством "Platts" у публікаціях "Platts European Marcetscan", станом на 4 січня 2019 року становили: під заголовком "Barges FOB Rotterdam" щодо позиції "Diesel 10 PPM" - 528,75 доларів США/метрична тонна; під заголовком Cargoes CIF NEW/Basis ARA щодо позиції "ULSD 10 PPM" - 531,25 доларів США/метрична тонна, а станом на 12 квітня 2019 року склали: під заголовком "Barges FOB Rotterdam" щодо позиції "Diesel 10 PPM" - 632,00 доларів США/метрична тонна; під заголовком Cargoes CIF NEW/Basis ARA щодо позиції "ULSD 10 PPM" - 637,50 доларів США/метрична тонна.

З урахуванням вищевикладеного, у період з 4 січня 2019 року по 12 квітня 2019 року значення середніх котирувань за позицією "Diesel 10 PPM" під заголовком "Barges FOB Rotterdam" зросло на 19,53 відсотка, а за позицією "ULSD 10 PPM" під заголовком Cargoes CIF NEW/Basis ARA - на 20 відсотків.

Крім того, Товариство посилалося на те, що вищевказані обставини впливають на можливість останнього у повному обсязі виконати свої зобов`язання за спірним договором, порушують баланс майнових інтересів сторін за цим договором і є істотними, оскільки, якби ці обставини можливо було передбачити раніше, то договір було б укладено на інших умовах. Водночас усунути вказані обставини, на думку Товариства, можливо лише шляхом коригування умов даного правочину щодо ціни товару відповідно до пункту 3.3 договору.

З матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2019 року позивач звернувся до Міністерства листом від 15 квітня 2019 року № 1504-3, в якому повідомив про зміну котирувань "Platts" у публікаціях "Platts European Marcetscan" та запропонував укласти додаткову угоду до договору на підставі пункту 3.3 цього правочину та частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", або розірвати спірний договір.

Проте у відповідь на вказане звернення листом Міністерства від 24 квітня 2019 року № 286/6/2937 позивача було повідомлено про відсутність підстав для розгляду його пропозиції та укладення відповідної додаткової угоди про збільшення ціни нафтопродуктів та продовження терміну їх постачання.

У той же час, з метою підтвердження факту настання істотної зміни обставин за спірним договором, позивач звернувся до Київської торгово-промислової палати із запитом від 18 квітня 2019 року № 18-04-19-1 щодо надання юридичних послуг з правової експертизи документів та видачі юридичного висновку про істотну зміну обставин (hardship) за договором.

Київська торгово-промислова палата у своєму висновку "Про істотну зміну обставин (hardship)" від 23 квітня 2019 року № 1703-4/199 підтвердила настання істотної зміни обставин в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3. Також у вказаному висновку позивачу було роз`яснено його право вимагати перегляду та внесення змін до договору або його розірвання.

Враховуючи наведені обставини, Товариство просило розірвати укладений між сторонами спірний договір у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, суд зазначає, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, за умовами якого, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За приписами частин 1, 4 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Однак, під час укладення договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Отже, укладення Товариством та Міністерством вищевказаного договору від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3 було спрямоване на отримання позивачем оплати за товар (прибутку) та виникнення обов`язку по здійсненню його поставки відповідачу для забезпечення державних потреб.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Як було зазначено вище, позивач листом від 15 квітня 2019 року № 1504-3 звернувся до відповідача з проханням розглянути можливість розірвання спірного договору, посилаючись на настання істотних змін обставин, якими сторони керувались у процесі погодження умов даного договору, та у зв`язку із неможливістю виконання своїх зобов`язань з незалежних від волі позивача причин.

Однак, у відповідь на зазначене прохання Міністерство повідомило позивача про відсутність підстав для розгляду його пропозиції та укладення відповідної додаткової угоди про збільшення ціни нафтопродуктів та продовження терміну їх постачання.

У статті 188 ГК України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як передбачено частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Частинами 1 та 2 статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, чинне законодавство України пов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 ЦК України.

Одночасне існування умов, що відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з`ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які створили ускладнення, або іншими словами "істотну зміну обставин", створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення.

Другою необхідною умовою є умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Третьою необхідною умовою є умова про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Нормативно-правове та зобов`язальне (договірне) регулювання відносин сторін з моменту укладення договору залишилося незмінним.

Четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов`язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що з метою підтвердження факту настання істотної зміни обставин за договором про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3, позивач звернувся до Київської торгово-промислової палати із запитом від 18 квітня 2019 року № 18-04-19-1.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Відповідно до приписів частини 2 статті 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

За приписами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Так, у відповідь на запит позивача Київська торгово-промислова палата надала висновок "Про істотну зміну обставин (hardship)" від 23 квітня 2019 року № 1703-4/199, в якому підтвердила настання істотної зміни обставин за спірним договором про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3.

Зокрема, у вищезазначеному висновку Київської торгово-промислової палати визначено, що після підписання та узгодження сторонами умов цього договору мала місце істотна зміна обставин, якими підприємство-постачальник керувалося при укладенні договору від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3, і які суттєво впливають на баланс інтересів сторін та строки виконання ними зобов`язань за наведеним правочином.

Згідно з пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Такий порядок був передбачений сторонами у пункті 3.3 договору, а дизельне паливо, поставка якого була предметом цієї угоди, підлягає котируванню агентством "Platts".

Зміна котирувань Platts на дизельне паливо була підтверджена листом державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 18 квітня 2019 року № 2/1, в якому, зокрема, зазначено, що зміна середніх котирувань на дизельне паливо на європейському ринку за даними "Platts European Marketskan" станом на 12 квітня 2019 року відносно 4 квітня 2019 року в абсолютних та відносних величинах становить майже 20% в сторону збільшення.

Оскільки Київською торгово-промисловою палатою було визначено, що вищевказані обставини впливають на можливість вчасно та у повному обсязі виконувати позивачем свої зобов`язання за спірним договором, порушують баланс майнових інтересів сторін за цією угодою і є істотними, оскільки, якби ці обставини можливо було передбачити раніше, то договір було б укладено на інших умовах, остання, керуючись частиною 1 статті 652 ЦК України, статтями 3, 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", підтвердила настання істотної зміни обставин за договором про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3.

У пункті 8.5. договору сторони передбачили можливість, зокрема, його розірвання у разі істотної зміни обставин, якими вони керувалися при укладанні договору. При цьому, за умовами пункту 8.6 вказаного правочину доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання свої обов`язків за договором, є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, або її територіальним (регіональним) відділенням.

Враховуючи положення пунктів 8.5-8.6 укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку щодо необхідності врахування при розгляді цієї справи отриманого позивачем висновку Київської торгово-промислової палати від 23 квітня 2019 року № 1703-4/199, яким було встановлено наявність у період виконання позивачем своїх зобов`язань за договором істотної зміни обставин.

Слід зазначити, що укладення даного договору зі сторони позивача обґрунтовувалося наміром отримати прибуток відповідно до принципів здійснення господарської діяльності. Отже, постачання товару за ціною, значно нижчою від середньої ринкової вартості ціни за одиницю товару (дизельного палива), є економічно недоцільним та таким, що наносить збитки Товариству.

Разом із тим, постачання дизельного палива за цінами, що існували на момент укладення договору, призводить до порушення майнових інтересів сторін, оскільки позивачу збитково постачати товар за такими цінами, тоді як Міністерство згідно наявних у матеріалах справи документів не виявило наміру вносити зміни до спірного договору в частині, зокрема, збільшення ціни договору.

У той же час положеннями спірного правочину не передбачено відшкодування збитків за ризики, які позивач несе в разі постачання товару за ціною, нижче від середньої ринкової вартості ціни за одиницю товару (дизельного палива) на внутрішньому ринку України.

Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено наявність настання одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України при істотній зміні обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства.

Вищенаведеними обставинами, встановленими при розгляді цієї справи, спростовуються заперечення Міністерства проти позову, викладені у його відзиві на позовну заяву.

У даному відзиві відповідач, заперечуючи проти вимог Товариства, також посилався на роз`яснення, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними". Проте такі посилання не беруться судом до уваги у зв`язку з тим, що наведені роз`яснення носять рекомендаційний характер та стосуються правильного і однакового застосування законодавства у розгляді справ, пов`язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, тоді як предметом спору в даній справі є розірвання спірного договору.

Також не беруться судом до уваги і посилання представника відповідача у судовому засіданні 11 липня 2019 року на рекомендаційний характер наявного у матеріалах справи висновку Київської торгово-промислової палати, оскільки у пункті 8.6 договору сторони прямо передбачили, що виданий Торгово-промисловою палатою України, або її територіальним (регіональним) відділенням документ є належним доказом виникнення істотної зміни обставин.

Твердження представника відповідача про те, що вказаний висновок не є належним доказом у справі у зв`язку з тим, що був складений після закінчення строку поставки нафтопродуктів і не стосується спірних правовідносин між сторонами, також визнається судом необґрунтованим, оскільки зі змісту висновку Київської торгово-промислової палати від 23 квітня 2019 року № 1703-4/199 вбачається, що останнім встановлені обставини саме щодо істотної зміни обставин, якими підприємство-постачальник (Товариство) керувалося при узгодженні між сторонами умов та укладенні договору від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3, про розірвання якого просив позивач, тоді як конкретні строки складення такого висновку не впливають на належність цього доказу та підтверджені даним висновком обставини.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищенаведені законодавчі приписи відповідачем не було у встановленому законом порядку доведено належними, достатніми і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача.

За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.

Суд також звертає увагу на положення частини 5 статті 188 ГК України, за якими якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торум" (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 82Г, офіси 4,5; ідентифікаційний номер 41367994) та Міністерством оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний номер 00034022) договір про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 23 січня 2019 року № 286/1/19/3.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний номер 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 82Г, офіси 4,5; ідентифікаційний номер 41367994) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 липня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко