ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2019 Справа № 908/1138/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Осоцький Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат», 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Запорізька трансформаторна асоціація», 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64Д

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Міщенко В.В., адвокат, договір про надання правової допомоги від 25.02.2019.

суть спору

14.05.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Запорізька трансформаторна асоціація", м. Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 76 394,60 грн за договором поставки № 2018/п/ОО/537 від 11.05.2018.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019, справу № 908/1138/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 15.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1138/19, присвоєно справі номер провадження 15/102/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 13.06.2019.

В судовому засіданні 13.06.2019 оголошувалась перерва до 15.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору поставки № 2018/п/ОО/537 від 11.05.2018 в частині своєчасного реєстрування податкової накладної на товар у Єдиному реєстрі податкових накладних (розрахунки коригування до податкових накладних складені відповідачем та зареєстровані в ЄРПН із помилковою датою виникнення збільшення податкових зобов`язань), що на думку позивача, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції по збільшенню податкових зобов`язань з постачання товарів за вказаними податковими накладними, не надає права позивачу на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, які зазначені у таких податкових накладних (ПДВ із сплати курсової різниці збільшення ціни товару). Обґрунтовуючи позов посилається на ст. ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 614, 623 Цивільного кодексу України. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

13.06.2019 позивачем на адресу суду надано відповідь на відзив № 52-16/410 від 11.06.2019, в якій позивач зазначає, що наведені відповідачем у відзиві аргументи є безпідставними. Представник позивача у судове засідання 15.07.2019 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача заперечив поти позову з підстав викладених у відзиві № 383 від 03.06.2019 та запереченнях на відповідь позивача № 477 від 03.07ю2019. В обґрунтування відзиву зазначив, що наведена позивачем обставина по помилковості складання та реєстрування відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування датою 26.11.2018, є невірною та не відповідною нормам права. Також зазначає, що відповідач в жодному разі не порушував вказані умови договору поставки № 2018/п/ОО/537 від 11.05.2018. Усі необхідні податки по договору поставки сплачені, порушення в процесі реєстрації податкових накладні або розрахунків коригування відсутні, фактів наявності в ланцюзі контрагентів постачальника підприємств, які допустили вчинення податкового правопорушення нема. Відповідач звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази позбавлення покупця права на податковий кредит, наприклад судове рішення, податкове повідомлення рішення, звернення позивача відносно цього питання до податкового органу та належна відповідь податківців, чи прописаного в договорі акту ненормативного характеру податкового органу. В матеріалах справи крім необґрунтованих посилань позивача на помилковість відповідача при реєстрації розрахунків коригувань відсутні докази нанесення позивачу збитків взагалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу «Оберіг».

В судому засіданні 15.07.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Заслухавши доводи представника відповідача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо - збагачувальний комбінат», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Запорізька трансформаторна асоціація», м. Запоріжжя (відповідач, постачальник) укладено договір поставки № 2018/п/ОО/537 від 11.05.2018.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар відповідно до додатків - специфікацій за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 5.2. договору, оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах та в строки, вказані в специфікаціях до договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що постачальник надає покупцю на поставлений товар, наступні документи: рахунки-фактури на товар; сертифікат якості; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов відносно реєстрації в порядку визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої особи, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних; копія витягу з реєстру платника податку на добавлену вартість/копія свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку; Видаткові накладні.

Відповідно до п. 6.3. договору, зобов`язання постачальника за поставкою товару вважаються виконаними після надання постачальником документів, зазначених в п. 6.1. договору.

Умови оплати визначені п. 7 приміток Специфікації № 1 від 11.05.2018 до договору:

- оплата товару здійснюється за допомогою безвідкличного документарного покритого акредитиву, відкритого на протязі 10-ти календарних днів після надання рахунку Постачальника на суму 100% вартості товару.

- датою оплати, виконаної поза межами акредитиву, вважається дата списання грошових коштів з рахунку покриття за акредитивом. пунктом 8 приміток Специфікації до договору, встановлені умови ціни:

- ціна товару розрахована за офіційним курсом 1 долар США = 26.1609660 грн, встановленим НБУ на 03.04.2018. В разі змін діючого курсу на день виконання оплати більш ніж на + 1%. ціна перераховується пропорційно зміні офіційного курсу долару США, встановленого НБУ. Джерело курсів НБУ сайт НБУ. В разі зміни ціни в зв`язку зі зміною офіційного курсу долару США на + 1 % і більше постачальник надає рахунки/рахунки - фактури. податкові накладні та інші документи, передбачені договором, з урахуванням нової ціни товару на дату кожного платежу.

- у разі зміни ціни товару відповідно до умов Специфікації, що сплачується в межах відкритого акредитиву, курсова різниця компенсується поза акредитивом шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на протязі 5 робочих днів, після надання коригувального рахунку постачальника.

Відповідно до п. 8.6.1 договору, постачальник зобов`язаний відшкодувати збитки в частині не визнаного ПДВ у зв`язку з порушенням порядку виписки (реєстрації) податкової накладної, в разі якщо це призвело до позбавлення Позивача права на податковий кредит.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що всі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з договору або у зв`язку з його виконанням, по можливості вирішуються шляхом переговорів уповноважених представників сторін. Досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають при проведенні розрахунків за цим Договором або що стосуються умов оплати за даним договором, є обов`язковим.

Будь-який спір, неврегульований сторонами, підлягає передачі на розгляд і вирішення до господарського суду згідно з чинним законодавством України (п. 9.2 договору).

На виконання умов договору відповідачем здійснено поставки товару:

- 11.10.2018 на суму 763 200,00 грн (в т.ч. ПДВ 127 200,00 грн), надано рахунок -

фактуру № 87 від 11.10.2018 та видаткову накладну № 40 від 11.10.2018;

- 16.10.2018 на суму 1 032 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 172 000,00 грн), надано рахунок -

фактуру № 88 від 16.10.2018 та видаткову накладну № 41 від 16.10.2018;

- 17.10.2018 на суму 1 375 080,00 грн (в т.ч. ПДВ 229 180,00 грн), надано рахунок -

фактуру № 90 від 17.10.2018 та видаткову накладну № 43 від 17.10.2018;

- 18.10.2018 на суму 1 375 080,00 грн (в т. ч. ПДВ 229 180,00 грн), надано рахунок -

фактуру № 91 від 18.10.2018 та видаткову накладну № 44 від 18.10.2018;

- 22.10.2018 на суму 1 032 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 172 000,00 грн), надано рахунок - фактуру № 93 від 22.10.2018 та видаткову накладну № 46 від 22.10.2018. Всього поставлено товар на загальну суму 5 577 360,00 грн (в т.ч. ПДВ).

Відповідачем були складені та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

- № 4 від 11.10.2018 на суму 763 200,00 грн (в т.ч. ПДВ 127 200.00 грн);

- № 5 від 16.10.2018 на суму 1 032 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 172 000,00 грн);

- № 7 від 17.10.2018 на суму 1 375 080,00 грн (в т.ч. ПДВ 229 180,00 грн);

- № 8 від 18.10.2018 на суму 1 375 080,00 грн (в т.ч. ПДВ 229 180,00 грн);

- № 11 від 22.10.2018 на суму 1 032 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 172 000.00 грн).

26.10.2018 позивачем здійснено платіж за акредитивом № 27LCOUTG072018UАН від 11.07.2018 за поставки товару згідно рахунків № № 87, 88, 90, 91 на суму 4 545 360,00 грн (в т.ч. ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 2006475024.

30.10.2018 позивачем здійснено платіж за акредитивом № 27LCOUTG072018UАН від 11.07.2018 за поставку товару від 22.10.2018 (рахунок № 93) на суму 1 032 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 2010470773, всього за поставлений товар позивачем сплачено 5 577 360,00 грн (в т.ч. ПДВ).

З урахуванням умов договору та п. 8 приміток Специфікації до договору, на день оплати за поставку товару за видатковими накладними № № 40,41, 43, 44, тобто 26.10.2018 - офіційний курс USD, встановлений НБУ, змінився в сторону збільшення по відношенню до офіційного курсу НБУ встановленого на 03.04.2018. У зв`язку із чим, ціна поставленого товару за вказаними видатковими накладними була змінена в сторону збільшення.

На підставі збільшення ціни поставленого товару, в результаті зміни офіційного курсу USD, встановленого НБУ на 03.04.2018 та на дату оплати за поставлений товар (26.10.2018 та 30.10.2018), відповідачем надані наступні коригувальні рахунки з урахуванням нової ціни товару:

- коригувальний рахунок № 96 від 26.10.2018 (до рахунку на оплату № 87 від 11.10.2018) на суму 63 440,78 грн (в т.ч. ПДВ 10 573,46 грн);

- коригувальний рахунок № 97 від 26.10.2018 (до рахунку на оплату № 88 від 16.10.2018) на суму 85 784.69 грн (в т.ч. ПДВ 14 297.45 грн);

- коригувальний рахунок № 98 від 26.10.2018 (до рахунку на оплату № 90 від 17.10.2018) на суму 114 303,12 грн (в т.ч. ПДВ 19 050,52 грн);

- коригувальний рахунок № 99 від 26.10.2018 (до рахунку на оплату № 91 від 18.10.2018) на суму 114 303,12 грн (в т.ч. ПДВ 19 050,52 грн)

- коригувальний рахунок № 100 від 30.10.2018 (до рахунку на оплату № 93 від 22.10.2018) на суму 80 535,89 грн (в т.ч. ПДВ 13 422,65 грн).

На виконання умов договору та Специфікації до договору, позивачем було сплачено курсову різницю ціни поставленого товару за наданими відповідачем коригувальними рахунками, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 495267 від 23.11.2018 на оплату курсової різниці за рахунком № 96 від 26.10.2018 суму 63 440,78 грн (в т.ч. ПДВ 10 573,46 грн);

- № 495263 від 23.11.2018 на оплату курсової різниці за рахунком № 97 від 26.10.2018 суму 85 784,69 грн (в т.ч. ПДВ 14 297,45 грн);

- № 495264 від 23.11.2018 на оплату курсової різниці за рахунком № 98 від 26.10.2018 суму 114 303,12 грн (в т.ч. ПДВ 19 050,52 грн);

- № 495266 від 23.11.2018 на оплату курсової різниці за рахунком № 99 від 26.10.2018 суму 114 303,12 грн (в т.ч. ПДВ 19 050,52 грн);

- № 495265 від 23.11.2018 на оплату курсової різниці за рахунком № 100 від 30.10.2018 суму 80 535,89 грн (в т.ч. ПДВ 13 422,65 грн).

Списання коштів із банківського рахунку позивача за вказаними платіжними дорученнями (оплата курсової різниці за коригувальними рахунками), проведено банком 26.11.2018.

Виконуючи умови договору та податкового законодавства, постачальником складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування до податкових накладних: № 1 від 26.11.2018 до податкової накладної № 4 від 11.10.2018 на суму 63 440,78 грн (в т.ч. ПДВ 10 573,46 грн); № 2 від 26.11.2018 до податкової накладної № 5 від 16.10.2018 на суму 85 784,69 грн (в т.ч. ПДВ 14 297,45 грн.); № 3 від 26.11.2018 до податкової накладної № 7 від 17.10.2018 на суму 114 303,12 грн (в т.ч. ПДВ 19 050,52 грн.); № 4 від 26.11.2018 до податкової накладної № 8 від 18.10.2018 на суму 114 303,12 грн (в т.ч. ПДВ 19 050,52 грн); № 5 від 26.11.2018 до податкової накладної № 11 від 22.10.2018 на суму 80 535,89 грн (в т.ч. ПДВ 13 422,65 грн).

На думку позивача, датою виникнення збільшення податкових зобов`язань у зв`язку із збільшення ціни поставленого товару (курсова різниця), в частині такого збільшення за вищезазначеними рахунками коригування є дата виписування відповідного коригувального рахунку, а саме: 26.10.2018 - щодо РК № 1 від 26.11.2018, РК № 2 від 26.11.2018, РК № 3 від 26.11.2018, РК № 4 від 26.11.2018; 30.10.2018 - щодо РК № 5 від 26.11.2018. Однак. Відповідачем, у всіх складених та зареєстрованих в ЄРПН вищезазначених розрахунків коригування. - вказана дата 26.11.2018 (дата отримання коштів за коригувальними рахунками), с помилковою та не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції по збільшенню податкових зобов`язань.

З метою досудового урегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із претензією № 52-16/10 від 08.02.2019, в якій вимагав відшкодувати збитки у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації спірних розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит.

Дана претензія залишена без реагування, сплата збитків не здійснена.

Внаслідок бездіяльності, що виражена у не здійсненні дій, встановлених Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 та нормами Податкового кодексу України, щодо виправлення помилки у даті складання розрахунків коригування до податкових накладних (дата виникнення збільшення податкового зобов`язання), відповідачем допущено порушення положень Податкового кодексу України і Порядку, та не виконано зобов`язання за договором, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит в сумі 76 394,60 грн, зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень по суті спору, їх допустимість, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Зміст господарського зобов`язання, підстави його виникнення та порядок виконання викладено в ст. ст. 173 - 175, 193, 265 - 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 510, 526, 712 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 71 Цивільного кодексу України встановлює: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Господарський кодекс України визначає поняття санкцій у господарських правовідносинах: Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні. При цьому сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях. визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (п. 1.1 ст. 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Правила складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та формування і коригування податкових зобов`язань з ПДВ встановлено ст. ст. 187, 192, 201 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України термін.

Відповідно до пункту 187.1 ст. 1 87 розділу V Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН: а) постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; б) отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку - постачальника таких товарів/послуг виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов`язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування відповідно до пункту 1 92.1 ст. 192 розділу V ПКУ і реєстрації його в ЄРПН.

Виходячи з викладеного твердження позивача, що датою виникнення збільшення податкових зобов`язань у зв`язку із збільшення ціни поставленого Товару (курсова різниця), в частині такого збільшення за РК, є дата виписування відповідного коригувального рахунку, а саме: 26.10.2018 та 30.10.2018 є невірним та не відповідає нормам права.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріалами справи встановлено факт складання відповідачем податкової накладної та її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, позивач був обізнаний про реєстрацію відповідачем в ЄРПН розрахунків коригувань на зміну ціни товару № 1, 2, 3, 4, 5 датою 26.11.2018, тобто міг відобразити податковий кредиту відповідному своєму податковому періоді протягом 1095 календарних днів.

Крім того, позивач свої вимоги помилково обґрунтовує в тому числі нормами статті 187.5. Податкового кодексу України, у разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов`язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Адже, між сторонами укладений договір поставки товару без використання кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, тощо. Більш того, 26.11.2018 позивач оплатив коригувальні рахунки відповідача з свого розрахункового рахунку, а не через акредитив.

Крім того, згідно з п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства.

21.05.2019 відповідачем направлено на адресу Фіскальної служби України запит на отримання податкової консультації. Поставлені в запиті питання стосуються предмету та сутності господарського спору: на яку саме дату складається розрахунок коригування в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг в випадку, який описується в даному запиті?

03.04.2019 відповідач отримав Податкову консультацію Державної фіскальної служби від 24.06.2019 року за номером 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Висновки податкової консультації підтверджують правову та практичну позицію відповідача, а саме: розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації.

Тобто, відповідно до пункту 192.1 ст. 192 Кодексу розрахунок коригування може бути складений тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної та не може бути складений на підставі коригувального розрахунку (на збільшення ціни) без факту його оплати.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг внаслідок наступного за постачанням перегляду цін, з урахуванням норм пункту 187.1 ст. 187 Кодексу та Порядку № 1307, розрахунок коригування складається на дату доплати коштів.

Отже, у випадку наведеному у зверненні ТОВ «Виробниче підприємство «Запорізька трансформаторна асоціація`до Державної фіскальної служби України, якщо на дату постачання товару постачальником - платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім у зв`язку із збільшенням вартості відвантаженого товару та зміною курсу валюти при незмінному обсязі покупець здійснив доплату, постачальник повинен на дату доплати скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження товару, та реєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН.

За приписами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Позивач посилається на відсутність права на віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 76 394,60 грн до податкового кредиту. Однак така позиція позивача спростовується вище викладеними обставинами та вимогами чинного законодавства України.

Крім того, доказів проведення перевірки органами Державної фіскальної служби України стосовно нібито порушення відповідачем положень Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, що на думку позивача, призвело до позбавлення його права на податковий кредит в сумі 76 394,60 грн. з вини відповідача, не надано.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та за наявності яких можливо було б стверджувати про те, що відповідачем завдано збитків позивачу.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 липня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов