ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

16 липня 2019 року

м. Одеса

Справа № 923/552/15

Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Аленіна О.Ю.

суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників справи:

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - Кулініч В.О.

від ТОВ "Славутич" - Штульман З.В., адвокат Канібор С.І.

від Херсонської державної морської академії - адвокат Слєпченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської державної морської академії

на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2017 року, проголошене о 14:55 суддею Закуріним М.К. у м. Херсоні, повне рішення складено 19.07.2017р.

по справі №923/552/15

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Міністерства освіти і науки України

- Херсонської державної морської академії

про стягнення 585 309 грн. збитків

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, яке наказом відділення від 22.12.2015 №556 перейменовано в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополь, звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про стягнення 585309,00 грн., з яких: 579509,00 грн. - збитки, завдані знищенням та псуванням орендованого останнім державного майна, 3000,00 грн. - додаткові витрати у зв'язку із замовленням незалежної оцінки з метою визначення розміру збитків, а також 2800,00 грн. - амортизаційні відрахування.

У правове обґрунтування позову Фонд пославшись на приписи ст.ст. 18, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 386, 526, 611, 623, 629, 785 ЦК України та статті 193, 224, 225, 287 ГК України зазначив, що відповідачем у порушення умов договору оренди не повернуто орендоване майно у повному обсязі у зв'язку із чим державі були завдані збитки.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.04.2015 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Міністерство освіти і науки України та Херсонську державну морську академію.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.05.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015, позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 585309 грн., а також судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.05.2015 у справі № 923/552/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області. При цьому суд касаційної інстанції вказав на необхідність вирішення питання призначення судової експертизи з метою визначення суми завданих збитків, оскільки справа вирішена без її проведення.

За підсумками нового розгляду спору рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.07.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на відсутність у позивача права на пред'явлення позову, оскільки власником майна, переданого в оренду за умовами договору оренди №148-23-065 від 14.03.2003, є Міністерство освіти і науки України. При цьому суд першої інстанції зазначив, що потреба в проведенні судової експертизи на предмет визначення суми збитків відсутня.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Херсонська державна морська академія звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи та наданим документам.

Так апелянт зазначає, що наявними матеріалами справи підтверджується, що передане в оренду майно було включено до балансу орендаря, зокрема, згідно з рішення Господарського суду Херсон6ської області від 12.10.2010 по справі №13/117-ПН-09, ТОВ "Славутич" було зобов'язано передати РВ ФДМУ по Херсонській області за актом приймання-передачі орендоване майно.

За твердженням апелянта, під час розгляду справи було документально підтверджено фактичне знищення державного майна, яке знаходилось в оренді, що свідчить про порушення орендарем приписів с.2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо збереження майна під час оренди.

З огляду на що апелянт вважає, що у орендодавця виникло, відповідно до умов договору оренди, приписів ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", право на відшкодування завданих орендарем збитків.

Крім того апелянт вважає, що не виконано обов'язкових до виконання вказівок, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 08.06.2016, щодо необхідності призначення експертизи з метою визначення розміру завданих орендарем збитків.

02.10.2017 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в якому позивач просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В своїх запереченнях позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги те, що відповідачем у зв'язку з неповерненням державного майна з оренди, його знищенням та псуванням були нанесені збитки, які підлягають відшкодуванню.

Позивач вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції з приводу відсутності у нього права на звернення із даним позовом до суду, оскільки у даному випадку позивач, як особа уповноважена на укладення договору оренди державного майна, виконує від імені держави повноваження орендодавця, що дає право на захист державних інтересів в судовому порядку шляхом стягнення з орендаря завданих за цим договором збитків державі.

Також позивач вважає, що судом першої інстанції проігноровано вирішення питання необхідності призначення у справі судової експертизи на предмет визначення суми завданих збитків.

05.10.2017 Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Славутич" в якому відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За твердженням відповідача суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, з посиланням на приписи чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що правом на відшкодування збитків наділена особа, якій завдано збитків та відносно майна, яке належить їй, а не іншій особі. В той же час Фонд державного майна здійснює повноваження власника державного майна лише у процесі приватизації, що передбачено п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України». В процесі передачі державного майна в оренду Фонд державного майна України не набуває статусу власника майна, а є лише державним органом, уповноваженим на виконання певних функцій орендодавця.

Отже, враховуючи обставини щодо можливості судового захисту лише особи, права та законні інтереси якої порушено діями відповідача, відсутність у позивача права власності на майно, яке відсутнє за результатами оренди, та відсутність у позивача права на пред'явлення позову в інтересах власника майна, відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають.

До того ж, як стверджує відповідач, позивачем не доведено розмір завданих збитків.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2018 призначено у справі комплексну економічну та оціночно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Херсонської державної морської академії зупинено до отримання експертного висновку.

26.02.2018 до суду апеляційної інстанції надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому повідомлено про те, що на даний момент в КНДІСЕ відсутні спеціалісти, які можуть встановити ринкову вартість майна ЦМК структурного підрозділу СОТ «Славутич» станом на 07.04.2015, що, у свою чергу, унеможливлює визначення збитків, заподіяних внаслідок пошкодження і знищення цього майна. Зважаючи на викладене, ухвалу суду від 19.10.17 залишено без виконання, а матеріали справи повернуто до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 апеляційне провадження у справі № 923/552/15 поновлено, призначено справу до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 призначено комплексну економічну та оціночно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ), провадження у справі №923/552/15 з розгляду апеляційної скарги зупинено до отримання експертного висновку.

31.05.2018 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов лист Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз в якому останнім повідомлено, що поставлені на вирішення експерта питання у зазначеній судом редакції не належать до завдань товарознавчої експертизи. Окрім цього експертною установою повідомлено, що відповідно до п. 4.1. "Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень" вирішення питання по оцінці ЦМК структурного підрозділу СОТ "Славутич" станом на 07.04.2015 р. потребує спеціальних знань, а на теперішній час в інституті відсутні фахівці відповідного фаху, а саме суб'єкти оціночної діяльності, які мають сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України.

27.08.2018 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов лист Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз в якому повідомлено про те, що на даний момент в Україні відсутня експерта спеціальність 16.1. "Визначення ринкової вартості цілісних майнових комплексів" та судові експерти, які мають право на проведення експертиз щодо встановлення ринкової вартості майна ЦМК. Без встановлення ринкової вартості майна ЦМК неможливо визначити розмір завданих збитків, тобто без проведення оціночно-товарознавчої експертизи економічну експертизу провести не є можливим. Враховуючи викладене інститутом зазначено, що провести комплексну судову економічну та оціночно-товарознавчу експертизу по наданим документам справи не є можливим, ухвалу суду залишено без розгляду, а матеріали справи повернуто до суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 апеляційне провадження у справі № 923/552/15 поновлено, призначено справу до розгляду на 04.10.2018.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

На виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №923/552/15 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 26.10.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 прийнято справу №923/552/15 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Філінюка І.Г.

04.12.2018 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано клопотання Херсонської державної морської академії про призначення судової експертизи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 призначено по справі №923/552/15 комплексну судову експертизу, на вирішення судового експерта поставлено питання: яка ринкова вартість майна, що входить до спортивно-оздоровчого табору "Славутич" за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне вул. Курортна 8 та яке не було повернуто Товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич" Регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь після припинення укладеного між ними Договору оренди державного майна ЦМК СОТ "Славутич" від 14.03.2003р. № 148-23-065, станом на день звернення Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (07.04.2015 р.) з позовом до Господарського суду Херсонської області, згідно наведеного в ухвалі переліку, проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та/або повернення матеріалів справи №923/552/15 до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Південно-західним апеляційним господарським судом отримано клопотання експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи та про надання доступу до об'єкту дослідження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №923/552/15, призначено судове засідання для розгляду клопотань судових експертів про надання додаткових документів, зобов'язано учасників справи надати, належним чином оформлені, запитувані експертами документи необхідні для проведення експертизи, зобов'язано учасників справи забезпечити безперешкодний доступ до огляду об'єктів дослідження.

18.03.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано лист від Херсонської державної морської академії в якому остання повідомляє, що є правонаступником Херсонського судномеханічного технікуму ім. Ф.Ф. Ушакова. Згідно архівних документів у ХДМА відсутні будь-які документи, пов'язані з матеріальними цінностями, а також правоустановчими документами на майно та нерухомість цілісного майнового комплексу Спортивно-оздоровчого комплексу "Славутич". При цьому Херсонська державна морська академія зазначає, що дані документи можуть бути наявні у колишнього орендодавця - Регіонального відділення фонду державного майна України по Херсонській області (позивач).

В частині надання інформації щодо об'яв про продаж аналогічних об'єктів спортивно-оздоровчого табору "Славутич", проведено аналіз основних інтернет агенцій нерухомості та знайдена інформація лише про продаж однієї бази відпочинку в смт. Лазурному. Всі інші об'яви пов'язані з продажем житлових будинків приватного сектору.

Додатками до цього листа Херсонської державної морської академії є об'яви з мережі інтернет та платіжні доручення про сплату вартості проведення експертиз.

Також, 18.03.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано лист від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі разом з додатками, а саме актом оцінки ЦМК структурного підрозділу СОТ "Славутич" від 04.03.2002, інвентаризаційні описи №№ 1, 2, 3, 4, 5 основних засобів СОТ "Славутич" станом на 31.01.2003, відомість розрахунку залишкової вартості основних фондів СОТ "Славутич" станом на 31.01.2003, перелік необоротних активів СОТ "Славутич" станом на 31.01.2003, які передавались в оренду, затверджений Міністерством освіти і науки України, довідка про вартість спеціального інструмента, спеціальних засобів, які обліковуються на рахунку 11 "Інші оборотні матеріальні активи" СОТ "Славутич" станом на 31.01.2003, перелік матеріальних цінностей ЦМК СОТ "Славутич", що не повернуто з оренди станом на 07.02.2014.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 р. вирішено матеріали надані Херсонською державною морською академією та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 надіслати до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, апеляційне провадження у справі №923/552/15 зупинено до закінчення проведення експертизи та/або повернення матеріалів справи №923/552/15 до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Враховуючи отримання Південно-західним апеляційним господарським судом матеріалів справи разом із повідомленням експертів про неможливість надання висновку, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.07.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 р. апеляційну скаргу Херсонської державної морської академії на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2017 року у справі №923/552/15 до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

Під час судового засідання від 16.07.2019 представники апелянта та позивача підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Представники ТОВ "Славутич" надали пояснення відповідно до яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник Міністерства освіти і науки України у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке вручено останньому 24.06.2019 р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Херсонської державної морської академії підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2003 між Фондом (орендодавець) та ТОВ «Славутич» (орендар) був укладений договір № 148-23-065 оренди державного майна ЦМК структурного підрозділу СОТ «Славутич», за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Херсонського судно-механічного технікуму імені адмірала Ф.Ф. Ушакова - спортивно-оздоровчий табір «Славутич», який розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне.

Склад і вартість державного майна визначено відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 04.03.2003 №94, протоколу про результати інвентаризації від 04.03.2003 №1 та передавального балансу структурного підрозділу СОТ «Славутич», складеного станом на 31.01.2003 р. вартість якого становить 306500 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 281400 грн.

У відповідності до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном - СОТ «Славутич» у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.

Передача майна СОТ «Славутич» в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником СОТ «Славутич» залишається держава, а орендар користується ним протягом строку дії договору на умовах цього договору та чинного законодавства (п.2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору передача державного майна СОТ «Славутич» здійснюється згідно з актом приймання-передачі складеному на момент підписання цього договору.

Пунктами 2.6.. 2.7. договору визначено, що державне майно СОТ «Славутич» вважається поверненим орендодавцю з дня підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі. Орендоване майно повертається орендодавцю після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду (господарського суду) в порядку, визначеному чинним законодавством та цим договором.

Відповідно до п.5.3 договору орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна з вини орендаря.

У відповідності до п.п. 10.1., 10.2. цей договір діє з 15 березня 2003 р. до 01 березня 2008 р. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії та у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Додатком №2 до договори оренди є акт прийому-передачі майна від 14.03.2003 р. за яким орендодавцем та балансоутримувачем передано, а орендарем прийнято в оренду державне майно - цілісний майновий комплекс структурного підрозділу СОТ «Славутич» Херсонського судно механічного технікуму ім. адм. Ф.Ф. Ушакова.

Відповідно до Акту оцінки цілісного майнового комплексу підприємства, організації, їх структурного підрозділу, що передається в оренду, структурного підрозділу СОТ «Славутич» станом на 31.01.2003 оціночна вартість переданого в оренду майна складає 306500 грн.

Листом від 14.12.2007 № 1/12-4985 Міністерство освіти та науки України, як орган уповноважений управляти державним майном, повідомило позивача про своє рішення щодо припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку його дії 01.03.2008. Фонд, у свою чергу, листом від 25.02.2008 за № 03-615 також направив відповідачу повідомлення про припинення договору оренди.

У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення орендованого майна, рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.10.2010 у справі №13/117-ПН-09, яке набрало законної сили 07.12.2010, ТОВ «Славутич» було зобов'язано передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області за актом приймання - передачі орендоване майно - цілісний майновий комплекс спортивно - оздоровчого табору „Славутич", розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Курортна, 8.

За результатами виконавчих дій з примусового виконання наказу №13/117-ПН-09 державним виконавцем ВДВС Скадовського РУЮ було складено акт від 07.02.2014, яким зафіксовано та передано позивачу 19 одиниць наявного нерухомого майна ЦМК СОТ «Славутич». Між тим, інших основних засобів, у тому числі і необоротних активів, що є державною власністю, відповідно до переліку основних засобів і необоротних активів станом на 31.01.2003, затвердженого Міністерством освіти і науки України, з оренди ТОВ «Славутич» не повернуто.

За обліковими даними позивача відповідно до Переліку об'єктів ЦМК СОТ "Славутич", що не повернуті з оренди та на які нараховані збитки, вартість неповернутого та фактично відсутнього майна за залишковою вартістю станом на 31.01.2003 складала 74623,83 грн.

На виконання положень Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 та п. 104 Методики оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, ПП «Експерт-Центр» було здійснено незалежну оцінку розміру збитків, які ТОВ «Славутич» завдало державі внаслідок знищення (пошкодження) державного майна.

Відповідно до Висновку про вартість об'єкту державної власності - індивідуально визначеного майна, яке входить до складу ЦМК СОТ «Славутич» та знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурное, вул. Курортна, 8, а саме: літній кінотеатр, артезіанська свердловина з водонапірною вежею, водонапірна башта, житловий будинок з 10 кімнат "Ялинка" (спальний корпус) та малоцінні швидкозношувані предмети (93 одиниці згідно переліку) від 05.09.2014, затвердженого начальником РВ ФДМУ по Херсонській області, розмір збитків складає 579509,00 грн.

Фондом було направлено відповідачеві претензію від 14.10.2014 №11-09-03513 щодо відшкодування збитків на загальну у суму 585309,00 грн., яку останнім залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову за наслідками нового розгляду даної справи, місцевий господарський суд виходив з того, що Фонд державного майна України в процесі передачі державного майна в оренду не набуває статусу власника майна, а є лише державним органом, уповноваженим на виконання певних функцій орендодавця.

При цьому судом не прийнято до уваги посилання позивача на положення статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносно відшкодування збитків саме орендодавцеві, оскільки в даному випадку, як вказав суд, збитки, які пов'язані з відсутністю орендованого майна, завдані не орендодавцеві, а власнику майна.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на пред'явлення позову в інтересах власника майна. При цьому, суд зазначив про відсутність потреби у проведенні судової експертизи на предмет визначення суми збитків, тому вказівка касаційного суду не була виконана.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з вищенаведеним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

За приписами ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є, зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України.

Таким чином, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено право Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв бути орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів.

Так за умовами укладеного між сторонами договору оренди орендодавцем є Регіональне відділення ФДМУ по Херсонській області (наразі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі).

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" один із основних обов'язків орендаря є використання та зберігання орендованого майна відповідно до умов договору, запобігання його пошкодженню, псуванню.

Статтею 761 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Приписами 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України, зокрема, виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди.

З аналізу наведених положень чинного законодавства та умов п.п.5.3, 5.6 Договору слідує, що Фонд як орендодавець має право на звернення з вищевказаним позовом про стягнення з ТОВ "Славутич" збитків, завданих знищенням та пошкодженням орендованого державного майна.

До того ж колегія суддів відзначає, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.10.2010 у справі №13/117-ПН-09, яке набрало законної сили 07.12.2010, ТОВ «Славутич» було зобов'язано передати за актом приймання - передачі орендоване майно - цілісний майновий комплекс спортивно - оздоровчого табору „Славутич", розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Курортна, 8 саме Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області (нині Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі).

Відтак у відповідача виник обов'язок щодо повернення орендованого майна орендодавцеві, а тому господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на пред'явлення вказаного позову.

У відповідності до приписів ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).

За приписами ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України унормовано, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Крім того, статтею 224 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Так, відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються; вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із цих елементів унеможливлює настання відповідальності у вигляді зобов'язання з відшкодування збитків.

У п.п. 5.3., 5.6. договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

У разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна з вини орендаря.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.10.2010 по справі №13/117-ПН-09 встановлено, що ТОВ "Славутич" не виконує свого обов'язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору оренди, у зв'язку із чим було зобов'язано останнє передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області за актом приймання-передачі орендоване майно - цілісний майновий комплекс спортивно-оздоровчого табору „Славутич", що знаходяться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Курортна, буд. 8.

Проте, у відповідності до акту державного виконавця від 07.02.2014, складеного на виконання вищевказаного рішення, позивачеві було повернуто 19 одиниць наявного нерухомого майна ЦМК СОТ „Славутич", інші основні засоби, у тому числі і необоротні активи, що є державною власністю, відповідно до переліку основних засобів і необоротних активів станом на 31.03.2003 р., з оренди ТОВ „Славутич" не повернуто.

При цьому колегія суддів відзначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності у нього майна, його зникнення, списання, за погодженням з позивачем, тощо.

З огляду на що відповідач має відшкодувати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі збитки, які останній зазнав у зв'язку з втратою частини переданого відповідачеві за договором оренди майна.

Судова колегія не приймає до уваги твердження відповідача з приводу відсутності доказів знищення або пошкодження орендованого майна, оскільки у даному випадку орендоване майно не повернуто взагалі. При цьому відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача з приводу не повернення та відсутності частини переданого в оренду майна.

Визначаючи вартість неповернутого позивачеві майна колегія суддів зазначає, що наявні матеріали справи містять затверджений перелік необоротних активів СОЛ «Славутич» станом на 31.01.2003 р., довідку про вартість спеціального інструмента, спеціальних засобів, інвентарної тари, тимчасових (нетитульних) споруд, предметів прокату, які враховуються на рахунку 11 «інші необоротні матеріальні активи» СО «Славутич» станом на 31.01.2003 р.

Також позивач додано до позовної заяви перелік об'єктів ЦМК СОТ «Славутич», що не повернуті ТОВ «Славутич» з оренди та на які нараховані збитки у відповідності до якого загальна вартість неповернутого майна складає 74623,83 грн.

При цьому колегія суддів відзначає, що вартість майна визначена у вказаному переліку відповідає його вартості визначені у вищевказаних переліку необоротних активів СОЛ «Славутич» станом на 31.01.2003 р. та довідку про вартість спеціального інструмента, спеціальних засобів, інвентарної тари, тимчасових (нетитульних) споруд, предметів прокату, які враховуються на рахунку 11 «інші необоротні матеріальні активи» СО «Славутич» станом на 31.01.2003 р.

Колегією суддів не може бути прийнятий до уваги наданий позивачем висновок про вартість об'єкту державної власності - індивідуально визначеного майна, яке входить до складу ЦМК СОТ «Славутич» та знаходиться за адресою Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Курортна, 8, у відповідності до якого розмір збитків складає 579 509 грн. з наступних підстав.

Так судова колегія відзначає, що вартість частини майна, за вказаним висновком (579 509 грн.) значно перевищує ціну договору оренди (306500 грн.) за яким відповідачеві було передано не частину ЦМК, а все майно ЦМК СОТ «Славутич».

Також у відповідності до вказаного висновку оцінювачем встановлено вартість неповернутого з оренди майна станом на 31.08.2014 р., у той час як в укладеному між сторонами договорі (п.1.1.) вказано вартість майна станом на 31.01.2003 р. Отже, на думку колегії суддів, визначення вартості неповернутого майна повинно було відбуватись саме станом на 31.01.2003 р.

До того ж колегія судів відзначає, що у п. 4 Розділу «прийняті допущення, обмеження та межі застосування результату оцінки об'єкта» вищевказаного висновку зазначено, що у зв'язку з відсутністю даних про марки (моделі) оборотних та необоротних активів розрахунки проведені на підставі середньоринкової інформації. Оцінщики виходили з того, що вихідні дані, використані ними, були отримані з надійних джерел, є точними та достовірними, і не проводили їх перевірки. Тим не менш, оцінщики не можуть гарантувати їх абсолютної точності і прийняти на себе відповідальність за точність цих даних, тому там, де це можливо, здійснюються посилання на джерела інформації.

Судова колегія відзначає, на виконання вказівок Вищого господарського суду України судом апеляційної інстанції неодноразово призначалась комплексна економічна та оціночно-товарознавча експертизи, проведення якої доручалось різним експертним установам.

Проте, усі ухвали суду залишені без виконання у зв'язку із ненаданням сторонами запитуваних експертами первинних документів.

Відтак, експертні установи дійшли висновку, що за відсутності первинних документів провести експертне дослідження не являється можливим.

Разом з цим у наданому позивачем висновку проведено дослідження без наявності запитуваних експертами документів.

Так судова колегія суддів відзначає, що у наданому позивачем висновку оцінщиками зроблено висновком, зокрема, щодо вартості колісних транспортних засобів, при цьому зазначено про відсутність даних щодо номера шасі, реєстраційних номерів, об'єму двигуна, року випуску, свідоцтва про реєстрацію, дату видачі свідоцтва про реєстрацію, кольору, показників одометра, прийнятого до розрахунку значення пробігу, додатково встановленого обладнання, відсутності складових.

Разом з цим, в межах призначеної судом апеляційної інстанції експертизи, експертом для виконання судової автотоварознавчої експертизи було запитано у сторін наступні документи: реєстраційні документи (копії в належній якості) колісних транспортних засобів (далі КТЗ), які підлягають дослідженню, а саме автомобіля УАЗ-452Д, автомобіля УАЗ 469, автомобіля "Таврія", автомобіля "Газель", причепа 2ПТС 4М, трактору МТЗ-80 (технічні паспорти або свідоцтва про реєстрацію КТЗ або інші реєстраційні документи, які підтверджують реєстрацію КТЗ у державних органах та органах ДАІ).

Листом від 10.05.2019 (отримано судом 03.06.2019) експерт повідомив про неможливість надання висновку автотоварознавчої експертизи за матеріалами господарської справи №923/552/15 у зв'язку з ненаданням додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

При цьому позивач під час судового засідання у суді апеляційної інстанції зазначив про відсутність у нього таких документів.

Відтак у колегії суддів виникають обґрунтовані сумніви щодо наданого позивачем висновку та відповідно вартості майна ЦМК СОТ «Славутич», яка визначена у сказаному висновку.

З огляду на що колегія суддів при визначені розміру завданих відповідачем позивачеві збитків виходить із вартості неповернутого майна, яка визначена у переліку необоротних активів СОЛ «Славутич» станом на 31.01.2003 р., довідці про вартість спеціального інструмента, спеціальних засобів, інвентарної тари, тимчасових (нетитульних) споруд, предметів прокату, які враховуються на рахунку 11 «інші необоротні матеріальні активи» СО «Славутич» станом на 31.01.2003 р. на наданому позивачем переліку об'єктів ЦМК СОТ «Славутич», що не повернуті ТОВ «Славутич» з оренди та на які нараховані збитки, у відповідності до яких загальна вартість неповернутого майна складає 74623,83 грн.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків у розмірі 74623,83 грн.

Також відповідно до приписів ст. 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню також слід віднести і додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків.

Так звертаючись із позовом позивач просив стягнути з відповідача додаткові непередбачувані витрати у зв'язку із замовленням незалежної оцінки з метою визначення розміру збитків, завданих державі, які складають 3000 грн. та 2800 грн. амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства станом на 01.10.2014 р.

З огляду на відхилення колегією суддів наданого позивачем висновку щодо оцінки майна, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню й вимоги щодо стягнення з відповідача витрат пов'язаних з замовленням такої оцінки.

Щодо амортизаційних відрахувань колегія суддів зазначає наступне.

Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (надалі - Порядок), затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року №847, забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

Пунктом 8 Порядку визначено, що до державної частки майна в цілісному майновому комплексі орендованого підприємства на етапі інвентаризації і складання передавального балансу слід віднести залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.

У даному випадку, довідка про рух коштів та передаточний баланс не складались, залишок амортизаційного фонду не визначено.

До того ж, ані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ані Порядком не встановлено жодних зобов'язань щодо повернення чи сплати відповідачем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави (грошового зобов'язання).

Відповідно до Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року за № 92, "амортизація" являє собою систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Статтею 14.1.3 Податкового кодексу України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Таким чином, амортизаційні відрахування не передбачають будь-яких грошових сплат, а відображають в бухгалтерському обліку розподіл вартості необоротного активу, зокрема, нерухомого майна з врахуванням встановлених законодавством норм зносу в процесі експлуатації та залишкової вартості.

З огляду на що колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2800 грн. амортизаційних відрахувань.

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності на звернення із даною позовною заявою з огляду на наступне.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 ЦК України).

За приписами ст. 253 ЦК України перебіг позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що перебування майна у володінні особи, яка не є його законним власником, є триваючим порушенням права до моменту припинення в законному порядку правового титулу дійсного власника майна, який має право у будь-який час вимагати відновлення свого права. Отже, наслідки спливу позовної давності положення законодавства про позовну давність до заявлених позовних вимог не застосовуються.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на приписи ст. 786 ЦК України з огляду на таке.

Так, ст. 786 ЦК України встановлено, що до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Отже, наведеним положенням ЦК України передбачена скорочена позовна давність в один рік для вимоги наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, при цьому перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03 липня 2012 року №14-рп/2012 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „VD MAIS" щодо офіційного тлумачення положень статті 786 Цивільного кодексу України зазначено, що під час вирішення спорів стосовно належного виконання зобов'язань, що випливають із договору найму (оренди), застосовуються положення, встановлені в главі 19 Кодексу, щодо позовної давності та порядку її обчислення.

Згідно зі статтею 786 ЦК України, яка була предметом тлумачення, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік; перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму (частини перша, друга).

Зі змісту статті 786 ЦК України вбачається, що її положення встановлюють спеціальну позовну давність - один рік - та початок її перебігу щодо вимог наймача і наймодавця, зазначених в частині першій цієї статті, на стадіях припинення та розірвання договору найму (оренди).

З огляду на наведене Конституційний Суд України вважає, що положення статті 786 ЦК України мають єдиний зміст, завершену структуру і встановлюють спеціальну позовну давність - один рік - та початок її перебігу щодо вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі. Положення частини другої цієї статті не поширюється на інші вимоги, що випливають із договору найму (оренди).

Враховуючи, що у даному випадку передане в оренду майно не було повернуто позивачеві взагалі, судова колегія не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 786 ЦК України.

З урахуванням викладеного та оцінюючи надані докази в сукупності, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Херсонської державної морської академії підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2017 року у справі №923/552/15 скасуванню, із прийняттям нового рішення про часткове засдовлення позовних вимог.

Відповідно до пунктів "б", "в" ч. 4 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич".

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2017 року у справі №923/552/15 скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі збитки у розмірі 74 623 грн. 83 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 1492 грн. 53 коп. судового збору за подання позову.

6. В решті позову відмовити.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на користь Херсонської державної морської академії 11234 грн. 31 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.07.2019 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.