ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2019 року

Київ

справа №855/322/19

адміністративне провадження №А/9901/231/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Івашків Р.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Кавун Т. М., Яросюк Т.А., Гурарія Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2019 року

(головуючий суддя: Кузьмишина О.М., судді: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)

у справі № 855/322/19

за позовом ОСОБА_1

до Центральної виборчої комісії

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі також - відповідач або ЦВК), в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача, що полягає у відсутності заходів для сприяння реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (далі також - ВПО) на одномандатних виборчих округах, відсутності реагування, ненаданні відповіді на заяву позивача «Про сприяння в реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема, заявника, на участь у голосуванні на одномандатному виборчому окрузі на дострокових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року» від 17 липня 2019 року;

- зобов`язати ЦВК прийняти рішення про сприяння в реалізації виборчих прав ВПО, зокрема, позивача, за місцем його проживання та обліку як ВПО, а саме: забезпечити ВПО, зокрема, позивачу можливість на підставі довідки про взяття на облік позивача як ВПО за адресою місця проживання прийняти участь у голосуванні по одномандатному виборчому округу на дострокових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача, що полягає у невиконанні свого обов`язку щодо надання належної відповіді на заяву позивача, а також невжиття відповідачем заходів щодо ініціювання змін до законодавства України, які б забезпечили, на думку, позивача належні умови для реалізації внутрішньо переміщеними особами свого активного виборчого права.

Шостий апеляційний адміністративний суд рішенням від 20 липня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Приймаючи таке рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем було надано відповідь позивачу у строк, визначений частиною другою статті 15 Закону України «Про центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року № 1932-IV, а тому відсутні підстави вважати, що останнім було допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді позивачу.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом були неправильно застосовані норми матеріального права та невірно встановлені підстави його адміністративного позову.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до таких висновків.

ІІ. Оцінка Верховного Суду

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є вимушеним переселенцем.

Відповідно до довідки від 16 вересня 2015 року № 3001007990 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 . Фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 .

Позивач 15 липня 2019 року звернувся до Відділу по роботі зі зверненнями громадян Голосіївської районної держаної адміністрації із заявою вх. № 100/ОП/О-902 про зміну виборчої адреси, в якій просив:

- прийняти рішення про зміну його виборчої адреси для голосування по одномандатному виборчому округу на дострокових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року на наступну адресу: 03118, м. Київ, вул . Костанайська, буд. 6, к . 610;

- передати відповідну інформацію про зміну його виборчої адреси для голосування на одномандатному окрузі до відповідної ДВК для включення його до списку виборців;

- надати письмове рішення (наказ) за наслідками розгляду його заяви.

Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією позивачу було надано відповідь від 16 липня 2019 року № 100-100/ОП/О-902-2430, в якій було відмовлено у внесенні змін до його виборчої адреси, з огляду на ненадання ним підтверджуючих документів щодо зміни його виборчої адреси.

Також зазначено, що відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 15 липня 2019 року № МГ-3737 щодо зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, йому змінено місце голосування на виборчу дільницю № 800064 виборчого округу № 211 за адресою: м. Київ, вул. Костанайська, 9, де він зможе проголосувати на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

ОСОБА_1 17 липня 2019 року звернувся із заявою до ЦВК, в якій просив:

- припинити незаконну бездіяльність та прийняти необхідні заходи (правові, організаційно-правові, технічні) для сприяння реалізації виборчих прав ВПО, зокрема, заявника, за місцем його проживання та реєстрації як ВПО, а саме: забезпечити ВПО, зокрема, заявнику можливість прийняти участь у голосуванні по одномандатному виборчому округу на дострокових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року;

- розглянути заяву негайно, враховуючи, що мова йде про відновлення прав заявника, а також всіх внутрішньо переміщених осіб, як категорії населення в Україні (1,5 млн. осіб).

Заява обґрунтована тим, що позивач є громадянином України, є виборцем, включеним до Державного реєстру виборців, і має намір у повному обсязі реалізувати його права на виборах 21 липня 2019 року як виборця.

Місце постійного проживання заявника (як члена приймаючої місцевої територіальної громади) понад 1 рік підтверджується довідкою ВПО, але не зважаючи на вказаний факт, до Державного реєстру виборців досі не були внесені дані про їх нову фактичну виборчу адресу як адресу їх постійного місця проживання.

Заявник звернувся за місцем свого проживання як ВПО до районного відділу ведення Державного реєстру виборців та висловив бажання взяти участь у голосуванні на дострокових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року, у зв`язку із чим йому було видано посвідчення про тимчасову зміну місця голосування.

В той же час, в своєму зверненні до ЦВК заявник зазначає про те, що із Постанови ЦВК № 893 від 13 вересня 2012 року «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси» вбачається, що він не зможе взяти участь у голосуванні на одномандатному виборчому окрузі.

У пункті 4.3 цієї Постанови зазначено, що у разі, якщо виборцю на період проведення чергових і позачергових виборів народних депутатів України тимчасово змінено місце голосування поза межами одномандатного виборчого округу, до якого такий виборець відноситься на підставі відомостей Реєстру (виборець за виборчою адресою не відноситься до одномандатного виборчого округу, до складу якого входить звичайна виборча дільниця, на яку тимчасово змінено місце голосування), також у графі «Примітки» робиться відмітка «Отримує лише бюлетень для голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі».

Отже, заявник зазначає, що внаслідок таких правових обмежень половина народних депутатів до Верховної Ради України буде обиратися без участі ВПО як категорії населення (1,5 млн. людей).

Але на позачергових виборах 21 липня 2019 року держава не врегулювала питання забезпечення прямої дії статті 38 Конституції України щодо ВПО на повноправну участь у голосуванні на виборах нарівні з членам місцевих територіальних громад по одномандатному округу.

Відсутність механізму участі ВПО у голосуванні по одномандатному округу порушує права кандидатів у депутати в такому окрузі та виборців, зокрема, заявника.

Таким чином, на думку позивача, ЦВК має повноваження для того, щоб поновити права ВПО на участь у голосуванні на виборах до Верховної Ради шляхом прийняття постанови, зокрема, для осіб з числа ВПО, які виявили бажання взяти участь у виборах та звернулися до органів ведення Державного реєстру виборців.

Позивач вважає, що права ВПО на голосування в одномандатному виборчому окрузі є обмеженими.

Відповідно до частини другої статті 273 КАС України виборець (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

Зважаючи на те, що відповідачем не було прийнято жодного рішення стосовно звернення заявника, останній звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи викладені доводи апеляційної скарги, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-VI, «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року № 1932-IV, «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 року № 698-V, «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII.

Відповідно до частини першої статті 38 Конституції України громадяни мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

У статті 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII зазначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 року № 698-V виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Частиною 2 статті 20 цього Закону передбачено, що в разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою заяву, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця.

За мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах чи референдумі, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п`ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі. Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою ЦВК, яке видається виборцю (частина третя статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців»).

Частиною четвертою статті 39 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-VI визначено, що при включенні виборця, якому тимчасово змінено місце голосування, до попереднього списку виборців у графі «Примітки» навпроти його прізвища зазначаються номер посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування, дату його видачі та найменування органу ведення Державного реєстру виборців, який його видав, а також, у разі якщо виборча адреса виборця знаходиться за межами відповідного одномандатного округу, робиться відмітка про отримання виборцем лише бюлетеня для голосування у загальнодержавному окрузі.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України» громадянин України, якому тимчасово змінено місце голосування (без зміни виборчої адреси) на іншу виборчу дільницю поза межами одномандатного округу, до якого такий виборець віднесений на підставі відомостей Державного реєстру виборців про його виборчу адресу, має право голосу на виборах депутатів лише у загальнодержавному окрузі. Реалізація цього права забезпечується включенням виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці із зазначенням, що такий виборець отримує лише бюлетень для голосування у загальнодержавному окрузі.

Згідно з Міжнародним пактом про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року, Загальної декларації прав людини, статей 38, 70 Конституції України кожен громадянин без будь-якої дискримінації й без необґрунтованих обмежень має право і можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах. Зміст принципу загальних виборів розкривається у тому, що загальне виборче право означає, що кожна людина має право обирати й бути обраною, однак це право може й по суті має бути обмеженим певними умовами.

Такими обмеженнями активного виборчого права, зокрема, є обмеження, встановлені згаданою вище частиною десятою статті 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Отже, законодавством регламентовано гарантії реалізації ВПО конституційного виборчого права шляхом зміни місця голосування.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» заяви та скарги, які подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються цього процесу, розглядаються Комісією протягом п`яти днів з дня надходження заяви або скарги, якщо інший строк не встановлено відповідним законом України про вибори або референдуми. Днем подачі такої заяви чи скарги вважається день фактичного отримання скарги Комісією.

Судом першої інстанції встановлено, що заяву було подано позивачем до ЦВК 17 липня 2019 року о 16 год. 40 хв., а отже звернення позивача повинно бути розглянуто ЦВК протягом п`яти днів, тобто до 22 липня 2019 року.

А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про своєчасне надання ЦВК відповіді на звернення позивача від 17 липня 2019 року.

Також слід зазначити, що ЦВК не є законодавчим органом, а тому не уповноважена за відсутності відповідних норм закону визначати механізм врегулювання питання участі у голосуванні ВПО.

Повноваження ЦВК щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України визначені в статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», відповідно до якої в межах виборчого процесу з виборів народних депутатів України ЦВК не наділена повноваженнями щодо ініціювання законодавчих змін до чинного Закону України «Про вибори народних депутатів України», зокрема і з тих питань, які порушені в зверненні позивача до ЦВК від 17 липня 2019 року.

Стосовно доводів апеляційної скарги про не вирішення судом першої інстанції пункту 2 прохальної частини позовної заяви, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові в цій частині, оскільки відповідно до статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» остання не наділена повноваженнями щодо забезпечення можливості голосування певної особи в інакший спосіб, ніж це визначено Законом України «Про вибори народних депутатів України».

Отже, аргументи, наведені позивачем у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 272, 273, 278, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Н.М. Мартинюк

Судді: А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко