ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року

Київ

справа №826/16725/17

адміністративне провадження №К/9901/66655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайдзен Капітал" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.) по справі № 826/16725/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайдзен Капітал" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та нечинним (в частині) рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ" 15.12.2017 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому позивач просив визнати протиправним та нечинним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.13 №816 "Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)" у частині підпункту 1 пункту 4 розділу ІІ в частині порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого вказаним рішенням.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року - скасовано. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та нечинним (в частині) рішення - залишено без розгляду.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваний нормативно-правовий акт застосовано до позивача рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.12.2016 року №1195, яким зупинено дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами позивачем у зв`язку з несплатою фінансової санкції, що була застосована до нього при проваджені цього виду професійної діяльності, протягом трьох місяців з дати винесення постанови про накладення санкції.

За висновками суду апеляційної інстанції, позивач став суб`єктом відповідних правовідносин (провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами) у 2012 році, отримавши ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Таким чином, позивач не був позбавлений права оскаржити рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 року №816 з моменту його прийняття, щоб запобігти його застосуванню відносно себе.

Питання щодо визнання причин пропуску строків звернення до адміністративного суду поважними судом першої інстанції не розглядалось, а з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не вбачається, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач, не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У скарзі посилається на те, що, в даному випадку, застосуванню підлягають положення ч.3 ст. 264 КАС України, відповідно до якої нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайдзен Капітал". Учасникам справи, встановлено строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення касаційної скарги заперечує в повному обсязі, зазначив, що, дійсно, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності, але за умови дотримання строків звернення до суду, передбачених ст. 122 КАС України.

Верховний Суд ухвалою від 17 липня 2019 року призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 14.05.13 р. №816 "Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)" відповідно до абзацу п`ятого статті 3, пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", яким затверджено відповідний Порядок, а також визнано таким, що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.06.06 р. № 432 "Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку".

Згідно п. 1 р. І Порядку (в первісній редакції) він розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статей 16, 17, 19 - 27 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про акціонерні товариства", "Про господарські товариства", "Про іпотечні облігації", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність професійних учасників фондового ринку, з метою визначення порядку та умов зупинення дії або анулювання ліцензії на здійснення певних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів (крім діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)).

Згідно п. 4 р. ІІ Порядку дія ліцензії за певним видом професійної діяльності може бути зупинена за відповідним рішенням Комісії у разі несплати ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом 6 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, за винятком тих постанов, які були скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, або дію яких зупинено за ухвалою суду.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 23.09.14р. № 1246 "Про затвердження Змін до Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку", згідно якого п. 4 р. ІІ Порядку викладено у такій редакції:

«Підставою для зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії на строк, встановлений цим рішенням, є: 1) несплата ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом 3 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, за винятком тих постанов, які були скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, або дію яких зупинено за ухвалою суду».

Вказане положення є чинним станом на час розгляду справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЙДЗЕН КАПІТАЛ", оскаржив в частині вказане положення Порядку з таких підстав.

Позивач є учасником ринку цінних паперів, здійснює діяльність з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерську діяльність згідно ліцензії АЕ №185423 від 31.01.13, дилерську діяльність згідно ліцензії АЕ №185111 від 08.10.12, виданих на підставі рішення Комісії №1113 від 07.12.11, і до нього застосовано оскаржуваний п. 4 р. ІІ Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, а саме: рішенням Комісії від 05.12.16 за №1195 дію вказаних ліцензій зупинено у зв`язку з несплатою фінансової санкції, що була застосована до позивача при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом трьох місяців з дати винесення постанови про накладення санкції від 28.01.16 №40-ЦА-УП-Т, на строк до отримання Комісією документа про сплату зазначеної фінансової санкції.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач став суб`єктом відповідних правовідносин (провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами) у 2012 році, отримавши ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Таким чином, не був позбавлений права оскаржити рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 року №816 з моменту його прийняття.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Колегія суддів переглянула постанову суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, з`ясувала повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України.

Відповідно змісту частини першої цієї статті такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.

Зі змісту положень цієї статті Кодексу слідує, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, як суб`єкт правовідносин, сфера дії в яких врегульована, в тому числі, оскаржуваним Порядком.

У цій справі суд апеляційної інстанції ухвалив постанову про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на те, що учасник справи звернувся до суду за захистом порушеного права у грудні 2017 року, тоді як нормативно-правовий акт, який оскаржується в певній частині, набув чинності в червні 2013 року. Про дату набрання чинності нормативно-правовим актом суб`єкту правовідносин було відомо принаймі з грудня 2016 року, коли рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.12.2016 року №1195 зупинено дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами позивача. Однак, звернення до суду відбулося поза межами встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку.

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За статтею 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Стверджуване порушення права позивача, полягало в негативній протиправній дії окремих положень нормативно-правового акта у сфері правовідносин (провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами).

Приписи цього акта почали діяти з червня 2013 року і тривали станом на час звернення до адміністративного суду з даним позовом, а отже продовжували діяти на час ухвалення оскарженого рішення.

Дія нормативно-правового акту, зокрема оскарженого в частині Порядку, мала вплив на права та обов`язки осіб, на яких поширювалася його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у разу, коли суб`єкт правовідносин оскаржує нормативно-правовий акт по спливу певного проміжку часу від дати набрання ним чинності, але який є чинним, діючим і обов`язковий до застосування на час звернення суб`єкта правовідносин до адміністративного суду із позовною заявою, то звернення до суду такого суб`єкта не повинно розцінюватися як здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про порушення права негативною триваючою дією чинного нормативного-правового акта, яка для суб`єкта правовідносин є реальною, актуальною, об`єктивно обґрунтованою і шкідливою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.

Слушність і обґрунтованість вимог позивача про застосування ретроспективного підходу і визнання нормативно-правового акту нечинним з певного часу або події є питаннями підставності і достовірності заявлених вимог, які мають досліджуватися в рамках розгляду позову по суті.

За наведеного змісту правового регулювання та фактичних обставин, встановлених у справі, Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при ухваленні постанови.

Частиною 1 ст. 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року - скасуванню, справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайдзен Капітал" - задовольнити.

Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року по справі № 826/16725/17.

Справу № 826/16725/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайдзен Капітал" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та нечинним (в частині) рішення - направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко