22. Цією редакцією статті 16 Закону вже були передбачені наступні умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям:

-у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону);

- у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (підпункт 5 пункту 2 статті 16 Закону);

- у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (підпункт 7 пункту 2 статті 16 Закону);

-у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (підпункт 8 пункту 2 статті 16 Закону).

23. Таким чином, законодавець у різні періоди по-різному визначав підстави та умови виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, в тому числі залежно від виду військової служби (строкова, кадрова, за контрактом, навчання тощо), обставин отримання військовослужбовцями поранення чи захворювання (під час виконання обов`язків військової служби або під час проходження ними військової служби), зі встановленням інвалідності або без встановлення такої.

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, яка набрала чинності з 01.01.2014 р., затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

25. Пунктом 2 постанови Уряду від 25.12.2013 р. № 975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.052008 р. № 499 (далі Порядок № 499), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 р. № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. № 1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

26. Як встановлено судами, одноразова грошова допомога на час первинного встановлення ОСОБА_1 інвалідності 3 групи не призначалась йому і не виплачувалась.

27. Виходячи з цього та з урахуванням приписів абзацу 3 пункту 3 Порядку № 975, суди дійшли висновку, що днем виникнення у позивача права на отримання такої допомоги є дата, зазначена у довідці МСЕК про встановлення позивачу 2 групи інвалідності (25.08.2015 р.).

28. Проте такий висновок судів попередніх інстанцій не ґрунтується на положеннях ні пункту 8 Порядку № 975, ні абзацу шостого підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499, якими передбачено виплату різниці в сумі одноразової грошової допомоги в разі встановлення вищої групи інвалідності, що свідчить про те, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці МСЕК про первинне встановлення інвалідності.

29. У зв?язку з цим висновки судів щодо заявлених позовних вимог, які мотивовані посиланням на статтю 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону України від 04.07.2012 р. № 5040-VI та норми Порядку № 975, є необґрунтованими, адже застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, чинне на момент первинного встановлення позивачу 3 групи інвалідності (19.06.2012 р.), а саме: стаття 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону України від 03.11.2006 р. № 328-V та Порядок № 499.

30. Важливою умовою для правильного тлумачення норм статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції, чинній з 01.01.2007 р. по 01.01.2014 р., є розуміння видів військової служби, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

31. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції до 01.01.2014 р.) існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

32. Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

33. В контексті спірних правовідносин саме частина шоста статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону України від 03.11.2006 р. № 328-V є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

- визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

34. Аналогічне правило закріплено Порядком № 499, згідно з підпунктом 4 пункту 2 якого військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

35. Таким чином,частиною шостою статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції чинній з 01.01.2007 р. по 01.01.2014 р.) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

36. Такий висновок щодо застосування наведеної норми права відповідає правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 750/5074/17, в якій колегія суддів судової палати відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 276/322/17.

37. У зв?язку з цим доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, оскільки спростовують висновки судів попередніх інстанцій про наявність у позивача, як військовослужбовця строкової військової служби, права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, незалежно від часу настання інвалідності.

38. Оскільки позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 30 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у нього відсутнє.

39. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

40. Враховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 344, 351, 355, 356, 359 КАС України, Cуд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

2 Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року.

3. Ухвалити нове рішення.

4. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.А. Уханенко

Судді О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська