РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2019 року

м. Рівне

№460/1529/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Рівненського об`єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області (далі – відповідач), в якому просила суд:

1. Визнати протиправними дії Рівненського об`єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області, щодо не урахування ч.1 ст.27, 40, Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відмови застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, при призначенні ОСОБА_1 (реєстр. номер НОМЕР_1 ) пенсії за віком, з 01.03.2019 року.

2. Зобов`язати Рівненське об`єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області провести розрахунок та виплачувати ОСОБА_1 (реєстр. номер НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.27, ч.2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки починаючи з 01.03.2019 року з урахуванням коефіцієнта заробітної плати визначеного після додатково наданих довідок Рівненської ОДПІ ГУ ДВС у Рівненській області від 08.02.2018 р. №12/17-12-05-30, №12/1/17-12-05-30 та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.03.2019 їй призначено пенсію за віком, згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2009. До того, вона отримувала пенсію за нормами Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII. Однак, відповідачем при визначені розміру пенсії безпідставно не здійснено перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки. Поміж тим, 21.03.2019 позивач звернулася до відповідача з заявою про врахування під час обчислення загальної пенсії по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» довідки Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області про заробітну плату від 08.02.2018 р. №12/17-12-05-30 та №12/1/17-12-05-30. З підстав наведених у позові, позивач звернулася до суду та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк до 26.07.2019.

На адресу суду 05.07.2019 надійшов відзив на адміністративний позов. В обґрунтування відзиву управління зазначило, що позивача з 01.03.2019 автоматичним способом переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV та проведено перерахунок пенсії. 25.03.2019 позивач звернулася із відповідною заявою та необхідними документами стосовно перерахунку їй пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по України за 2016-2018 роки. 03.04.2019 управлінням надано відповідь позивачу. Наголошено, що вона звернулася із заявою про перерахунок пенсії, яка не відповідає Додатку 3 до Порядку №22-1. Нормами чинного законодавства не передбачено припинення виплат за одним видом пенсії, з наступним призначенням іншого виду. Законодавством чітко передбачений перехід - за вибором пенсіонера. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 10.01.2003 призначено пенсію за віком, згідно положень статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723- ХІІ в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії, з урахуванням норм ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. №803-ХІІ, що підтверджується копією протоколу Здолбунівського УПФ №24 від 23.01.2003 року де в графі «умови призначення» зазначено – держслужбовці (Закон «Про зайнятість) (а.с.5).

Позивачу з 01.03.2019 автоматизованим способом призначено пенсію за віком, згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003.

21.03.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії №276. Поміж тим просила врахувати та долучити під час обчислення загальної пенсії по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» довідки Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області про заробітну плату від 08.02.2018 р. №12/17-12-05-30 та №12/1/17-12-05-30 (а.с.17, 18, 19).

Крім того, 25.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до управління з відповідною заявою та просила провести розрахунок та виплату пенсії за віком з 01.03.2019, з врахуванням середньої заробітної плати за 2016-2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум(а.с.12).

Листом від 03.04.2019 за №К-25/01,25/02 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з врахуванням середнього показника заробітної плати за 2016, 2017, 2018 роки. Крім того, Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило, що з 01.03.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведено перерахунок пенсії.

Після зазначеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2019 становить 3988,90 грн. (3764,35грн. - основний розмір пенсії + 224,55грн. - доплата за 15 років понаднормового стажу). З огляду на наведене, перерахунок проведено згідно з чинним пенсійним законодавством (а.с.13).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, в частині не здійснення перерахунку та виплати призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2016-2018 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, в редакції на момент призначення пенсії (далі - Закон України №1058-ІV від 09.03.2003) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-ІV від 09.03.2003, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В ч.3 ст.45 цього Закону також зазначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV від 09.03.2003 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-IV від 09.03.2003.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України №1058-IV від 09.03.2003.

Отже, у даному випадку позивачу призначено іншу пенсію за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії ( пенсії за віком на умовах Закону України № 1058-IV від 09.03.2003).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 14.02.2018 (справа № 465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

В силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже, судом встановлено, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 ОСОБА_1 здійснено вперше. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV від 09.03.2003. Водночас, відповідачем неправомірно не враховано приписи ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV від 09.03.2003.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дії Рівненського об`єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області, щодо не урахування ч.1 ст.27, 40, Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відмови застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.03.2019 року.

Як зазначалося вище, позивач 21.03.2019 звернулася до відповідача з заявою про врахування під час обчислення загальної пенсії по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» довідки Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області про заробітну плату від 08.02.2018 р. №12/17-12-05-30 та №12/1/17-12-05-30.

Водночас, у матеріалах справи відсутні відомості про врахування відповідачем коефіцієнта заробітної плати визначеного після додатково наданих довідок про заробітну плату позивача, для обчислення пенсії за віком починаючи з 01.03.2019.

А тому суд вважає, що до задоволення також підлягає позовна вимога про зобов`язання Рівненське об`єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області провести розрахунок та виплачувати ОСОБА_1 (реєстр.номер НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.27, ч.2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки починаючи з 01.03.2019, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати визначеного після додатково наданих довідок Рівненської ОДПІ ГУ ДВС у Рівненській області від 08.02.2018 р. №12/17-12-05-30, №12/1/17-12-05-30, та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98). У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02). У пункті 52 рішення у справі “Щокін проти України” (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі “Скордіно проти Італії” (“Scordino v. Italy” № 36813/97).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул. Яворницького, 34, м. Рівне,33001, код ЄДРПОУ 40373305) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Рівненського об`єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області, щодо не урахування ч.1 ст.27, 40, Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відмови застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, при призначенні ОСОБА_1 (реєстр. номер НОМЕР_1 ) пенсії за віком з 01.03.2019 .

Зобов`язати Рівненське об`єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області провести розрахунок та виплачувати ОСОБА_1 (реєстр.номер НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.27, ч.2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки починаючи з 01.03.2019 з урахуванням коефіцієнта заробітної плати визначеного після додатково наданих довідок Рівненської ОДПІ ГУ ДВС у Рівненській області від 08.02.2018 р. №12/17-12-05-30, №12/1/17-12-05-30, та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 18 липня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.