ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2019 року м. Херсон
Номер справи: 665/1215/17
Номер провадження: 22-ц/819/801/19
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Приходько Л.А.,
суддів: Базіль Л.В.,
Бугрика В.В.,
секретар Давиденко І.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - відділ освіти, молоді та спорту Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області,
відповідач -відділ освіти молоді та спорту Чаплинської селищної ради Херсонської області,
відповідач - начальник відділу освіти, молоді та спорту Кулик Олена ОСОБА_2 ,
відповідач - Опорний заклад Чаплинської спеціалізованої школи I-III ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області,
відповідач - директор ОСОБА_3 ,
відповідач -Комунальна установа «Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської селищної ради Херсонської області на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 лютого 2019 року у складі головуючого судді Пилипенко І.О., повний текст рішення складено 14 лютого 2019 року,
встановив:
29 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, відділу освіти молоді та спорту Чаплинської селищної ради Херсонської області, начальника відділу освіти, молоді та спорту Кулик Олени Єгорівни, Опорного закладу Чаплинської спеціалізованої школи I-III ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області, директора ОСОБА_3 , Комунальної установи «Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29 листопада 2011 року наказом № 297 від 29 листопада 2011 року вона була звільнена з посади директора школи але продовжувала працювати вчителем. Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року її було поновлено на посаді директора Чаплинської загальноосвітньої школи №3 І-ІІІ ступенів та стягнуто з відділу освіти Чаплинської РДА Херсонської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 листопада 2011 року по 19 червня 2012 року.
Вказане рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 22 листопада 2012 року з підстав того, що відповідачем у позові про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути юридична особа, а саме Чаплинська ЗОШ №3 І – ІІІ ступенів, з якою позивачка перебуває в трудових відносинах.
За наслідками розгляду її позову до Чаплинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 15 січня 2015 року з відповідача на її користь стягнуто 18 126.72грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 листопада 2011 року по 19 червня 2012 року. В частині стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду з 20 червня 2012 року по 15 січня 2015 року відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 21 січня 2016 року зазначене вище рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за період невиконання рішення суду про поновлення на роботі скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Чаплинської спеціалізованої школи на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час невиконання рішення суду у розмірі 7301.04грн за період з 20 червня 2012 року по 10 вересня 2012 року.
Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначений сумою заробітної плати, яка нараховувалася їй як директору школи, без врахування заробітної плати, яку вона отримувала за роботу за суміщенням на посаді вчителя.
З вимогами про стягнення заробітної плати вчителя вона зверталась в іншій справі, у якій рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 20 листопада 2015 року у задоволені її позову про поновлення на посаді вчителя та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.
Залишаючи вказане рішення без змін Апеляційний суд Херсонської області в ухвалі від 22 лютого 2016 року зазначив, що її поновлення на роботі за рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року розповсюджується і на всі умови її праці до звільнення у тому числі вона поновлена і як вчитель.
Фактичне допущення її до роботи на виконання рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року відбулося лише 09 грудня 2015 року.
Посилаючись на викладене просила з підстав визначених ст. 236 КЗпП України стягнути з Чаплинської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів Чаплинської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2011 року по 09 грудня 2015 року у сумі 96910.97грн.
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Опорного закладу Чаплинської спеціалізованої школи I-III ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2012 року по 09 грудня 2015 року у розмірі 59595 грн. Стягнено з Опорного закладу Чаплинської спеціалізованої школи I-III ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області на користь держави судовий збір у розмірі 595,95 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення мотивовано тим, що оскільки позивачку ОСОБА_1 було поновлено на посаді педагогічного працівника, а тому з відповідача, Опорного закладу Чаплинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області, слід стягнути середню заробітну плату вчителя за час вимушеного прогулу за період з вересня 2012 року (заробітна палата ОСОБА_1 нараховувалась як вчителю по серпень 2012 року включно) по 09 грудня 2015 року (наказ про допущення до роботи) у відповідності до приписів ст. 235 КЗпП України. Розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивачки, за період з 01 вересня 2012 року по 09 грудня 2015 року у сумі 59 595грн., визначений судом виходячи з заробітку за два останні календарних місяці роботи.
В апеляційній скарзі відділ освіти, молоді та спорту Чаплинської селищної ради Херсонської області посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та закрити провадження у справі
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, задовольняючи позовні вимоги не врахував, що справа за позовом ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як вчителю в період з 01 вересня 2012 року по 09 грудня 2015 року була предметом судового розгляду в іншій цивільній справі, за наслідками розгляду якої ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позову. Крім того, на думку апелянта, - викладання позивачем світової літератури та російської мови у 2011-2012 навчальному році є трудовими відносинами на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, на основі суміщення професій - між ОСОБА_1 як директором школи на час встановлення трудових відносин та ОСОБА_1 вчителем до кінця навчального року, оскільки такі трудові відносини не урегульовані трудовим договором на невизначений термін, а є строковим трудовим договором на визначений період, погоджений працівником і роботодавцем у відповідності до педагогічного навантаження. Своїм правом укласти трудовій договір на невизначений строк після закінчення терміну дії строкового договору ОСОБА_1 не скористалася. Також на думку апелянта ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду визначений ст. 233 КЗпП України.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що на її думку рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а тому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.
Під час розгляду справи представник відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської селищної ради Херсонської області Пархоменко А.О. апеляційну скаргу підтримала за обставинами викладеними у скарзі, уточнивши вимоги апеляційної скарги. Просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 зазначили, що рішення суду на їх думку є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а тому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник КУ «Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради» адвокат Гончаров М.В., апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Чаплинською загальноосвітньою школою №3 І – ІІІ ступенів, працюючи з 20 вересня 1993 року на посаді директора школи.
29 листопада 2011 року наказом начальника відділу освіти Чаплинської РДА ОСОБА_1 звільнена з посади директора Чаплинської ЗОШ №3 І – ІІІ ступенів на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 працюючи на посаді директора школи вела викладацьку роботу в обсязі 11.45 годин на тиждень.
Після звільнення 29 листопада 2011 року з посади директора школи ОСОБА_1 продовжувала викладати світову літературу та російську мову у відповідності до раніше розподіленого педагогічного навантаження до кінця 2011-2012 навчального року, по серпень 2012 року включно, в обсязі: з 30 листопада 2011 року 11.45 годин на тиждень, з 01 січня 2012 року 9.3 години на тиждень, з 10 січня 2012 року 8.5 годин на тиждень.
Розмір педагогічного навантаження за цей період підтверджується тарифікацією на 2011-2012 навчальний рік директора і вчителя Чаплинської ЗОШ №3.
Як вбачається з довідок про заробітну плату та інші доходи, виданих КУ «Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинського району» від 04 вересня 2012 року за №23 та від 22 січня 2014 року за №22 ОСОБА_1 отримала заробітну плату вчителя за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року у сумі 20 346.76грн.
Згідно копії листа КУ «Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинського району» від 09 січня 2014 року № 06/01-13 заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася як вчителю з грудня 2011 року по серпень 2012 року включно. З вересня 2012 року по жовтень 2013 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалася так як вона не працювала.
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Чаплинської ЗОШ №3 І - ІІІ ступенів. Стягнуто з відділу освіти Чаплинської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 28 442.41грн.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 22 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Чаплинської ЗОШ №3 І – ІІІ ступенів залишено без змін, а в частині стягнення з відділу освіти Чаплинської РДА на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволені цих позовних вимог. Рішення в цій частині мотивовано тим, що відділ освіти Чаплинської РДА не є належним відповідачем, щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а належний відповідач, Чаплинська ЗОШ №3 І – ІІІ ступенів, до участі у розгляді справи не залучений.
Наказом начальника відділу освіти Чаплинської РДА від 06 вересня 2012 року №222 «Про поновлення на роботі», ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Чаплинської спеціалізованої школи (правонаступник Чаплинської загальноосвітньої школи №3 І-ІІІ ступенів) з 29 листопада 2011 року із вказівкою, що до виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 слід приступити з 10 вересня 2012 року.
Однак до виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 з 10 вересня 2012 року допущена не була, оскільки розпорядженням голови Чаплинської РДА від 10 вересня 2012 року №400 «Про наказ відділу освіти» скасовано наказ начальника відділу освіти Чаплинської РДА від 06 вересня 2012 року №222 «Про поновлення на роботі». Вказані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року, яке набрало законної сили, а тому, в силу вимог ч. 4 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 19 лютого 2014 року, яке набрало законної сили, скасовано розпорядження голови Чаплинської РДА від 10 вересня 2012 року №400 «Про наказ відділу освіти».
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року, яке набрало законної сили, зобов`язано відділ освіти, молоді та спорту Чаплинської РДА Херсонської області, відповідно до рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року, допустити ОСОБА_1 до виконання обов`язків директора Чаплинської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів Чаплинської районної ради Херсонської області.
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 15 січня 2015 року, яке в цій частині набрало законної сили, стягнуто з Чаплинської спеціалізованої школи №3 І – ІІІ ступенів Чаплинської районної ради Херсонської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, з підстав визначених ст. 235 КЗпП України, за період з 29 листопада 2011 року по 19 червня 2012 року у сумі 18 126.72грн.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 21 січня 2016 року, яке набрало законної сили, стягнуто з Чаплинської спеціалізованої школи №3 І – ІІІ ступенів Чаплинської районної ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період невиконання рішення суду, з підстав визначених ст. 236 КЗпП України, у розмірі 7301.04грн. за період з 20 червня 2012 року по 10 вересня 2012 року.
Як вбачається зі змісту вказаних судових рішень розмір середнього заробітку стягнений на користь позивачки визначений виходячи з посадового окладу директора без врахування доплат за викладацьку роботу.
Відповідно до наказу відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської РДА від 09 грудня 2015 року №240 «Про допущення до роботи ОСОБА_1 », який видано на виконання рішення Апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року, ОСОБА_1 допущено до виконання посадових обов`язків директора Чаплинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з грудня 2015 року та визначено приступити до роботи з 14 грудня 2015 року.
Рішенням сьомої сесії УІІІ скликання Чаплинської селищної ради від 23 травня 2017 року «Про створення Чаплинського освітнього округу №1 Чаплинської селищної ради Херсонської області» вирішено створити з 01 червня 2017 року Чаплинській освітній округ №2 до складу якого введено Чаплинську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області та визначено опорним закладом.
Як вбачається зі змісту позовних вимог та пояснень даних під час розгляду справи ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_4 , позивачка звернулась до суду з даним позовом з підстав визначених статтею 236 КЗпП України, та просила у зв`язку з невиконанням рішення суду про поновлення її на роботі стягнути з Опорного закладу Чаплинської спеціалізованої школи I-III ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області, який є правонаступником Чаплинської ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів, середній заробіток за весь час затримки виконання рішення про поновлення її на роботі, за вирахуванням сум, стягнутих іншими судовими рішеннями.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що поновленням ОСОБА_1 рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року на посаді директора, в силу вимог ст. 24 Закону України «Про загальну середню освіту», її було поновлено у складі педагогічних працівників шкоди у тому числі і вчителя світової літератури та російської мови, у зв`язку із чим підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з вересня 2012 року по 09 грудня 2015 року, коли ОСОБА_1 була допущена до роботи.
Так, відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За змістом зазначеної норми права затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Негайно, після проголошення рішення суду, наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі уповноваженим органом не видано.
Наказ начальника відділу освіти Чаплинської РДА від 06 вересня 2012 року № 222, яким ОСОБА_1 поновлено на роботі, було скасовано розпорядженням голови Чаплинської РДА від 10 вересня 2012 року №400.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 19 лютого 2014 року вказане розпорядження голови Чаплинської РДА скасовано як незаконне, однак ОСОБА_1 тривалий час до виконання своїх обов`язків не допускалась. Вказані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року, яке набрало законної сили.
Рішення суду про поновлення ОСОБА_1 , на роботі виконано фактично лише 09 грудня 2015 року, коли відділом освіти, молоді та спорту Чаплинської РДА видано наказ №240 «Про допущення до роботи ОСОБА_1 ».
Частиною 7 статті 235 КЗпП України встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Таким чином рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі підлягало виконанню негайно, проте фактично було виконано лише 09 грудня 2015 року, тобто через 3 роки 5 місяців 19 днів.
Допустивши порушення вимог ч.7 ст. 235 КЗпП України щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення незаконно звільненого працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки.
Згідно п.3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Отже, при обчисленні середньої заробітної плати позивачки за час затримки виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі має бути врахована також і доплата за ведення викладацької роботи, за період з 01 вересня 2012 року по 09 грудня 2012 року.
Розмір середнього заробітку вчителя за час весь час затримки виконання рішення про поновлення на роботі визначений судом першої інстанції відповідно до вимог пункту 8 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи, шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.
Визначений судом першої інстанції розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача, сторонами у справі не оскаржувався.
Відмова у задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржена.
Повно і правильно встановивши обставини справи суд першої інстанції помилково зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав визначених ст. 235 КЗпП України, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 236 КЗпП України, як на підставу задоволення позовних вимог, та вважати, що позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до положень статті 236 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, позбавлені правового обґрунтування.
Так, частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
Посилання апелянта на те, що провадження у справі слід закрити у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду, яке ухвалено з приводу спору між тими ж сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
20 листопада 2015 року Чаплинським районним судом Херсонської області ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання трудового договору, що виник з 30 листопада 2011 року між відділом освіти, молоді та спорту та ОСОБА_1 безстроковим, щодо зобов`язання відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської РДА видати наказ про прийняття ОСОБА_1 на посаду вчителя світової літератури та російської мови Чаплинської спеціалізованої школи та про стягнення з Чаплинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 лютого 2016 року, яка набрала законної сили.
Як вбачається зі змісту вказаних судових рішень ОСОБА_1 просила стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з підстав, визначених статтею 235 КЗпП України, у той час як у даній справі вона просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про її поновлення на роботі з підстав визначених ст. 236 КЗпП України, також у цих справах не збігаються періоди, за який вона просить стягнути середній заробіток. Крім того слід зазначити, що підставою відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення її трудових прав є те, що її було поновлено у складі педагогічних працівників школи в розумінні ст. 24 Закону України «Про загальну середню освіту», тим самим її поновлено у праві отримати педагогічне навантаження у порядку, визначеному статтею 25 цього Закону.
За таких обставин, підстави визначені статтею 255 ЦПК України для закриття провадження у справі відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що трудовий договір з ОСОБА_1 щодо викладання нею світової літератури та російської мови був укладений на визначений строк, а саме на 2011-2012 навчальний рік не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Статтею 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Зі змісту пункту 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102 вбачається, що керівним працівникам закладів освіти надано право вести викладацьку роботу в цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку). У сільській місцевості директори і їх заступники при відсутності вчителів або викладачів з відповідних предметів можуть вести викладацьку роботу в обсязі не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік) з дозволу відповідного органу управління освіти.
Матеріали справи будь-яких доказів, що з ОСОБА_1 укладався окремий строковий трудовий договір щодо викладання нею світової літератури та російської мови, не містять. Позивачка, будучи директором школи вела викладацьку роботу, з визначеним розміром педагогічного навантаження. Будь-яких відомостей, що визначений розмір педагогічного навантаження не узгоджувався з відповідним органом управління освіти матеріали справи не містять.
Також апелянтом не надано жодного доказу, що трудові відносини з ОСОБА_1 не могли бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, чи в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Посилання на те, що позивачка, після закінчення 2011-2012 навчального року, не скористалася своїм правом на укладення безстрокового трудового договору для продовження ведення викладацької роботи не мають правового значення для вирішення даного спору, враховуючи те, що трудові відносини на цей час між ОСОБА_1 та Чаплинською ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів не були припинені, оскільки рішенням суду позивачка вже була поновлена на посаді директора, а отже мала право вести викладацьку роботу у школі при своєчасному виконанні рішення суду.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Чаплинської селищної ради Херсонської області залишити без задоволення.
Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 лютого 2019 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 236 КЗпП України, як на підставу задоволення позовних вимог, та вважати, що позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до положень статті 236 КЗпП України
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 19 липня 2019 року
Головуючий Л.А. Приходько
Судді : Л.В. Базіль
В .В. Бугрик
