2/179/101/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання – Бондар О.В.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача -2 – Сільман Н.С.

представника третьої особи – Феленко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), Гупалівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області (відповідач-2), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), Гупалівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області (відповідач-2), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

-визнати недійсним і скасувати рішення Гупалівської сільської ради № 301-34/VI від 14.07.2014 року про затвердження технічної документації з землеустрою щодо передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,2437 га.

-скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2437 га на ім`я ОСОБА_3 , здійснену Державною реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції 30.01.2015 року;

-скасувати запис в Державному земельному кадастрі про присвоєння кадастрового номеру НОМЕР_1 земельній ділянці площею 0,2437 га. на ім`я ОСОБА_3 , здійснене відділом Держземагенства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області 31.12.2014 року.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.1992 року позивачу належить житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . За заявою її чоловіка рішенням Гупалівської сільської ради про надання у приватну власність від 02.02.1995 року у власність було надано земельну ділянку загальною площею 0,13 га. Користувачем суміжної ділянки була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з чим, в порядку спадкування право на суміжну ділянку перейшли до ОСОБА_2 . Рішенням Гупалівської сільської ради № 80-14/VI від 24.10.2011 року позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в розмірі 0,068 га. та для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,062 га. На підставі виготовленої технічної документації відділом Держземагенства у Магдалинівському районі внесено відомості про земельні ділянки до державного земельного кадастру, їм присвоєно кадастрові номери, НОМЕР_2 для земельної ділянки площею 0,068 га. та НОМЕР_3 для земельної ділянки площею 0,062 га. Коли звернулася до Гупалівської сільської ради із заявою про затвердження технічної документації з землеустрою було відмолено, з тих причин, що земельна ділянка площею 0,062 га. межує із землями водного фонду, водоохоронна зона якого в натурі не встановлена та технічна документація не погоджена Дніпропетровським регіональним відділом навколишнього середовища та зазначена земельна ділянка знаходить у користуванні ОСОБА_3 . Рішенням Гупалівської сільської ради від 14.07.2014 року № 301-34/VI земельна ділянка, яка знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2437 га., в тому числі земельна ділянка площею 0,062 га., яка перебувала у власності позивача, була незаконно передана у власність ОСОБА_3 , земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 , право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 30.01.2015 року. Позивач вважає, що рішення Гупалівської сільської ради суперечить раніше прийнятому рішенню № 80-14/VI від 24.10.2011 року та порушує її права.

В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнить.

Відповідач-1 в судові засідання жодного разу не прибула, на адресу місця її реєстрації неодноразова направлялася судова кореспонденція, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомила, заяви, клопотання, відзив на позов до суду не надала.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з тих підстав, що оскаржуване рішення є законним та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства. Вказано, що ОСОБА_3 отримала у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 2437 га., що розташована за адресою АДРЕСА_2 , якою постійно користувалася з 1991 року, що підтверджується актом встановлення меж від 21.05.2012 року. Громадянка ОСОБА_1 при виготовлені технічної документації на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,062 га, розташовану в АДРЕСА_2 не погодила межі цієї ділянки з сільською радою і виготовила технічну документацію на земельну ділянку, якою постійно користувалася ОСОБА_3 . ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею, 1320 га для ведення ОСГ та для будівництва житлового будинку та господарських споруд, що підтверджується актом встановлення меж віл 20.08.2013 року, дана земельна ділянка межує з землями водного фонду (озеро «Козацький лиман»), проект землеустрою на який не виготовлено. Тому рішенням сільської ради від 01.03.2014 року за № 273-32/VI відмінено рішення сільської ради від 24.10.2011 року № 80-14/VI, так як воно суперечить вимогам Земельного кодексу України. Рішенням Гупалівської сільської ради від 01.03.2014 року № 274-32/VI ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для ведення ОСГ розміром 0,062 га. по АДРЕСА_3 , але ОСОБА_1 відмовилася отримати його на руки, так як технічна документація на таку ж площу нею виготовлена.

Представник третьої особи в судовому засідання просив прийняття рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши наявні в ній докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.08.1992 року придбала у ОСОБА_4 придбала будинок, що розташований в АДРЕСА_4 , що підтверджено також технічним паспортом на будинок.

Рішенням Гупалівської сільської ради від 24.10.2011 року № 80-14/VI «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність» (а.с. 22) сільська рада надала дозвіл на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_4 в розмірі 0,13 га. ОСОБА_1 .

Також в матеріалах справи міститься копія рішення Гупалівської сільської ради від 24.10.2011 року № 80-14/VI «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність» (а.с. 22), в якому викладено у іншій редакції п. 1 та відповідно до якого сільська рада надала дозвіл на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в розмірі 0,068 га. та для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,062 га. по АДРЕСА_4 .

Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» на підставі договору 12-18-02-0530 від 27.10.2011 року, замовник ОСОБА_1 виготовлялась технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_4 , на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. В пояснювальній записці до вказаної технічної документації вказана площа земельної ділянки 0,13 га., що відповідає поданій заяві ОСОБА_1 та рішенню сільської ради.

На підставі вказано розроблено відповідні проект та земельним ділянками присвоєно кадастрові номери.

По земельній ділянці площею 0,068 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_4 , 10.07.2013 року прийнято рішення Гупалівською сільською радою № 212-27/VI, яким затверджено технічну документацію та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку загальною площею 0,068 га на території Гупалівської сільської ради в АДРЕСА_4 .

Що стосується земельної ділянки площею 0, 062 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована території АДРЕСА_4 , вбачається наступне.

Згідно витягну з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.05.2013 року містяться відомості про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 , яка розташована на території АДРЕСА_4 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Згідно наявної технічної документації, зокрема акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), збірного кадастрового плану суміжних землекористувачів вбачається, що їх погодження з Гупалівською сільською радою, на них міститься підпис ОСОБА_5 .С. ОСОБА_6 . Тому посилання представника відповідача-2 про те, що ОСОБА_1 не погоджено межі вказаної земельної ділянки із сільською радою спростовуються матеріалами справи.

Рішенням Гупалівської сільської ради від 24.10.2011 року № 80-14/VI «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність» (а.с. 140) сільська рада надала дозвіл на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в розмірі 0,25 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .

ТОВ «Земляни» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність гр.. ОСОБА_3 Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .

Сектором містобудування архітектури та будівництва Магдалинівської РДА 02.06.2014 року погоджено технічну документацію із землеустрою і вважає за можливе передачу земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спорту загальною площею 0,2437 га., за адресою АДРЕСА_4 , гр.. ОСОБА_3 .

Водночас акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання та погодження меж земельної ділянки (а.с. 147) не містить дати його складання та відсутній підпис суміжного землекористувача ОСОБА_7 Долучено акт від 14.10.2014 року згідно якого зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від підписання технічної документації. В судовому засіданні позивач зазначила, що її взагалі не запрошували для підписання відповідної технічної документації про вказані події її не сповіщали.

Рішенням Гупалівської сільської ради від 14.07.2014 року № 301-34/VI затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 , на території Гупалівської сільської ради. Вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3

Передумовою вказаного слідувало те, що 01.03.2014 року рішенням Гупалівської сільської ради № 273-32/УІ «Про відміну рішення Гупалівської сільської ради від 24.10.2011 року № 80-14/УІ» (а.с. 215) вирішено відмінити рішення Гупалівської сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 » у частині, що стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,062 га. по АДРЕСА_4 , так як воно суперечить вимогам Земельного кодексу України: дана земельна ділянка межує з землями водного фонду (озеро «Козацький лиман») проект землеустрою на який не встановлено, тому рішенням сесії необхідно надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах затверджений в акті від 20.08.2013 року.

Згідно акту встановлення меж земельної ділянки АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_1 встановлено межі земельної ділянки що приватизується ОСОБА_1 : ширина земельної ділянки від шляху – 34, 9м, ширини земельної ділянки від озера «Козацький лиман» - 35,41 м., довжина земельної ділянки від ОСОБА_8 – 37,5 м., довжина земельної ділянки від ОСОБА_3 – 37,5 м.

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт встановлення меж земельних ділянок в АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 від 24.05.2012 року (а.с. 218-219), яким встановлено, що за гр.. ОСОБА_1 рахується земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового дубинку та господарських споруд площею 0,13 га., фактично при обмірі використовується земельна ділянка загальною площею 0,1463 га, відстань від зрізу води до початку земельної ділянки становить 15 метрів, що розташована в АДРЕСА_4 . За ОСОБА_3 рахується земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,26 га. Фактично при обмірі використовується земельна ділянка площею 0,2318 га, відстань від зрізу води до початку земельної ділянки складає 30м. та 20 м., що розташована в АДРЕСА_4 .

Пропозиції: для погодження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 необхідно встановити водоохоронну зону та обов`язково погодити документацію Дніпропетровським регіональним відділом навколишнього природного середовища, так як земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 межують з землями водного фонду (озеро «Козацький лиман»), водоохоронна зона якого натурі (на місцевості) не встановлена.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 31.12.2014 року внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2437 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_4 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного рішення та наявність порушення цивільних прав та обов`язків позивача, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 13 та 14 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу, від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту б) ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до ч.ч. 1-2, 6-10 цієї статті громадяни, зацікавлені у приватизації земельної ділянки подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виходячи зі змісту ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі документації із землеустрою (технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір, межі та місце розташування земельної ділянки).

Відповідно до п. в) ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

За змістом п. г) ст. 20 того ж Закону землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п. і ч.1 ст. 25 Закону).

Вимоги до технічної документації із землеустрою передбачені ст. 55 Закону України «Про землеустрій». Зокрема, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Водночас, згідно ст. 63 цього Закону функції по проведенню самоврядного контролю при здійсненні землеустрою покладаються на сільські, селищні, міські, районні та обласні ради відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі на землі водного фонду, які визначаються на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України (далі – ВК України) водний об`єкт це - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Пунктами «а», «б» частини першої статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України передбачено, що до земель водного фонду належать земельні ділянки, зайняті водосховищами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Прибережна захисна смуга – частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари –25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів (частина друга статті 88 ВК України, частина друга статті 60 ЗК України).

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 ЗК України та статтями 1, 88, 90 ВК України.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Згідно наданої технічної документації встановлено, що земельна ділянка 0,2437 га. межую з озером Козацький лиман, відсутні відомості про встановлення прибережних захисних смуг. Вказані обставини відображалась у акті 24.05.2012 року, яким також надавались відповідні пропозиції, про те як вбачається з оскаржуваного рішення їх враховано не було.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України (2001 року) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачені у статтях 186, 186-1 ЗК України.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

На виконання вказаної статті наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі - Інструкція), пунктом 3.12 якої передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 року № 376, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Матеріали технічної документації не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 повідомлялась про необхідність прибуття для вчинення дій з погодження меж земельної ділянки, технічна документація на яка розробляється ОСОБА_3 .

З матеріалів справ встановлено, що за даними які містяться в Гупалівській сільській раді за домоволодінням де проживав ОСОБА_9 в різні періоди рахувалась різна площа землі, так у ОСОБА_9 рахувалось 0, 13 га. за Нечепоренко 0,26 га.

Рішенням Гупалівської сільської ради від 02.02.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та користування» було вирішено передати, серед інших гр. ОСОБА_9 земельну ділянку 0,13 га.Про фактичне використання земельної ділянки зазначала й позивач та вказен підтверджено актами встановлення меж.

Окрім того, з наявної в кадастровій карті України (веб-сайт) інформації за кадастровими номерами земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 включає в себе земельну ділянку площею 0,062 га. з кадастровим номером НОМЕР_3 (архівні шари), технічна документація на яку розроблялась позивачем та яка мала розумні сподівання на отримання її у власність.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада с. Гупалівка як власник спірного об`єкта нерухомості делегує Гупалівській сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. (Постанова Верховного Суду України № 6-2161цс16 від 02.11.2016 року).

Рішення Гупалівської сільської ради № 301-34/VI від 14.07.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області» не відповідає таким вимогам, з огляду на вищевказані підстави. При прийняті вказаного рішення не враховано те, що фактично дана земельна ділянка включає в себе ділянку на яку розроблена технічна документація позивача. Не надана правова оцінка обставинам щодо межуваня земельної ділянки з землями водного фону, оскільки саме з цих підстав позивачу було відмоілено у затвердженні проекту, проте у випадку з ОСОБА_3 ця обставини не стала перепоною, хоча її земельна ділянка розташована в цих же межах.

Таким чином позовні вимоги в часині скасування вказаного рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,2437 га на ім`я ОСОБА_3 , здійснену Державною реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції 30.01.2015 року та скасувати запис в Державному земельному кадастрі про присвоєння кадастрового номеру НОМЕР_1 земельній ділянці площею 0,2437 га. на ім`я ОСОБА_3 , здійснене відділом Держземагенства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області 31.12.2014 року не підлягають задоволенню з тих причин, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, свідоцтво про право на спадщину видано на ОСОБА_2 12.04.2019 року, матеріали справи не містять відомостей про те, за ким на даний час зареєстровано право на вищевказану земельну ділянку.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача-2 на користь держави стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.15,16, 1217, 1218, 1220, 1241,1268 ЦК України, ст.ст. 3-15, 76, 82, 206, 211, 247,258, 259, 263, 265, 268,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), Гупалівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - задовольнити частково.

Скасувати рішення Гупалівської сільської ради № 301-34/VI від 14.07.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області».

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з Гупалівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Гупалівка, вул. Заліманська,11) на користь держави суму судового збору в розмір 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 17 липня 2019 р.

Суддя А.О. Кошля