Провадження № 2/760/1732/19
Справа № 760/27905/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Кривулько С.В.,
прокурора - Лапшиної О.В.,
представника позивача - Новаковського Р.Я.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації та визнання спадщини відумерлою, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Керівник Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 29 жовтня 2007 року та зареєстрованого у реєстрі за №8024, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №34461100 від 27.03.2017, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1207007780000.
Крім того, позивач просить визнати відумерлою спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,4 кв.м.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Київською місцевою прокуратурою № 9 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12018100090000458 від 15.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, встановлено порушення майнових прав та інтересів територіальної Громади міста Києва.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.12.2005, згідно листа КП КМР Київського міського бюро технічної інвентаризації №062/14-11638 (И-2018) від 21.09.2018.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019459558 від 26.01.2018, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його поховання здійснено за державний кошт.
Відповідно до інформації Дев`ятої Київської нотаріальної контори №5931/01-16 від 16.01.2018 та інформаційної довідки №53680485 від 16.10.2018 відсутні зареєстровані заповіти від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадкова справа відкрита за заявою про задоволення вимог кредитора (претензію кредитора) спадкодавця голови ЖБК «РАССВЕТ» ОСОБА_4 , оскільки померлий на момент відкриття спадщини мав борг за комунальні послуги в розмірі 31 839,00 грн. Інші особи щодо спадкових прав не звертались. Відповідно до листа №64/02-14 від 20.04.2018 свідоцтво про право на спадщину за цією спадковою справою не видавалось.
Таким чином, протягом встановленого законом строку, ніхто не звернувся для отримання спадщини.
Тобто, на даний час відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, а також особи, які усунені від права на спадкування чи мали б право на спадщину, але не прийняли чи відмовились від її прийняття.
Відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України квартира за адресою: АДРЕСА_1 має бути визнана відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Проте 22.03.2017 року було проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .
Разом з тим, прокурор у позові зазначив, що підставою для реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна зазначено договір купівлі-продажу серія та номер №8024 від 29.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О.
Відповідно до вказаного договору предметом є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , сторони: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Проте, Київським державним нотаріальним архівом повідомлено, що в справі №2-27 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» том №3 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вертебної Л.О. 29.10.2007 за реєстровим №8024 відсутній запис про посвідчення договору купівлі-продажу будь-якого майна. В 2007 році остання нотаріальна дія приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вертебної Л.О. зареєстрована за реєстровим №5623. Тобто запис за реєстровим №8024 взагалі відсутній в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вертебної Л.О. за 2007 рік.
Крім того, повідомлено, що в справі №2-03 «Договори відчуження квартир та документи, на підставі яких вони посвідчувались», том №2 (14.09.2007 - 29.12.2007) також відсутній договір купівлі-продажу квартири від 29.10.2007 за реєстровим №8024.
Разом з тим, позивач зазначив, що відповідно листа КП КМР Київського міського бюро технічної інвентаризації №062/14-11638(И-2018) від 21.09.2018 реєстрація права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведена лише за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.12.2005 року. Договір купівлі-продажу №8024 від 29.10.2007 року в книгах Бюро на праві власності не реєструвався, а інформаційна довідка КВ2016 №4081 від 17.03.2017 (міститься в реєстраційній справі) не друкувалась та не видавалась.
Таким чином, договір купівлі-продажу №8024 від 29.10.2007, ні 29.10.2007, ні у будь-який інший день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ветребною Л.О. на користь ОСОБА_2 не посвідчувався, а тому останній не набув права власності на спірне майно.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
29.10.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 31.10.2018 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник Київської місцевої прокуратури №9 та представник КМР підтримали позовну заяву з обставин викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.
Про причину неявки суд до відома не поставив.
Заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Керівник Київської місцевої прокуратури №9 посилається на те, що Київською місцевою прокуратурою № 9 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12018100090000458 від 15.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, встановлено порушення майнових прав та інтересів територіальної Громади міста Києва.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.12.2005, згідно листа КП КМР Київського міського бюро технічної інвентаризації №062/14-11638 (И-2018) від 21.09.2018 (а.с. 13).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019459558 від 26.01.2018, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15), а його поховання здійснено за державний кошт.
Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначеній у свідоцтві про смерть, виданому відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у вигляді спірної квартири.
Таким чином, спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що протягом встановленого законом строку, ніхто не звернувся для отримання спадщини, тобто, на даний час відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, а також особи, які усунені від права на спадкування чи мали б право на спадщину, але не прийняли чи відмовились від її прийняття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Зі змісту вказаних норм випливає, що у разі наявності вказаних умов, на підставі рішення суду спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. До звернення з заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці.
З метою захисту цього законного інтересу згідно з ч. 5 ст. 1277 ЦК України та ст. 1283 ЦК України передбачено, що спадщина, неприйнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу. Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах територіальної громади з метою збереження його.
Отже, вказаний охоронюваний законом інтерес, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, є об`єктом судового захисту.
Встановлено, що 29.06.2017 приватним нотаріусом КМНО Мамай І.В. заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 за №09/2017 (а.с. 24-39).
Спадкова справа №09/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрита за заявою про задоволення вимог кредитора (претензію кредитора) спадкодавця голови ЖБК «РАССВЕТ» ОСОБА_4 , оскільки померлий на момент відкриття спадщини мав борг за комунальні послуги в розмірі 31 839,00 грн. Інші особи щодо спадкових прав не звертались.
Відповідно до листа приватного нотаріуса КМНО Мамай І.В. №64/02-14 від 20.04.2018 свідоцтво про право на спадщину за цією спадковою справою не видавалось (а.с. 22).
Крім того, відповідно до інформації Дев`ятої Київської нотаріальної контори №5931/01-16 від 16.10.2018 (а.с.17) та інформаційної довідки №53680485 від 16.10.2018 (а.с.18) відсутні зареєстровані заповіти від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, спадкоємці за законом та заповітом у померлого ОСОБА_3 відсутні.
Отже, залишена після смерті ОСОБА_3 спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , має бути визнана відумерлою спадщиною і перейти у власність територіальної громади міста Києва.
Водночас, встановлено, що 22.03.2017 було проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу серія та номер №8024 від 29.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О. (а.с. 42).
Відповідно до вказаного договору предметом є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , сторони: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 44).
Також, встановлено, зокрема, з відповіді Київського державного нотаріального архіву від 12.02.2018 вих.№317/01-21, що в справі №2-27 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» том №3 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вертебної Л.О. 29.10.2017 за реєстровим №8024 відсутній запис про посвідчення договору купівлі-продажу будь-якого майна. В 2007 році остання нотаріальна дія приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вертебної Л.О. зареєстрована за реєстровим №5623. Тобто запис за реєстровим № 8024 взагалі відсутній в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вертебної Л.О. за 2007 рік (а.с. 57).
Крім того, повідомлено, що в справі №2-03 «Договори відчуження квартир та документи, на підставі яких вони посвідчувались», том №2 (14.09.2007 - 29.12.2007) також відсутній договір купівлі-продажу квартири від 29.10.2007 за реєстровим №8024.
Разом з тим, встановлено, що відповідно листа КП КМР Київського міського бюро технічної інвентаризації №062/14-11638(И-2018) від 21.09.2018 реєстрація права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведена лише за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.12.2005 року. Договір купівлі-продажу №8024 від 29.10.2007 в книгах Бюро на праві власності не реєструвався, а інформаційна довідка КВ2016 №4081 від 17.03.2017 (міститься в реєстраційній справі) не друкувалась та не видавалась (а.с. 13).
Таким чином, договір купівлі-продажу №8024 від 29.10.2007, ні 29.10.2007 року, ні у будь-який інший день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ветребною Л.О. на користь ОСОБА_2 не посвідчувався, а тому останній не набув права власності на спірне майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатись своїм майном за власною волею.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленні законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст, 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Частиною 1 статті 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
Згідно ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Таким чином, суд вважає встановленим, що спірний договір не посвідчувався та не реєструвався, тобто є нікчемним.
Також, вказане свідчить і про відсутність волевиявлення власника спірної квартири ОСОБА_3 на відчуження майна та порушення права власності, що суперечить приписам ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України.
Крім того, враховуючи спрямованість договору купівлі-продажу від 29.10.2007 на незаконне заволодіння спірною квартирою, вказаний правочин є таким, що порушує і публічний порядок, тобто є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, зазначений договір купівлі-продажу від 29.10.2007 №8024 підлягає визнанню судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У свою чергу, державна реєстрація це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і неможливо ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.
Указана позиція викладена у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16.
Спірним договором купівлі-продажу порушуються права та інтереси територіальної громади в особі Київської міської ради, які випливають з встановленого ст. 1277 ЦК України порядку визнання спадщини відумерлою.
Оскільки, здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру є потреба у скасуванні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №34461100 від 27.03.2017, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1207007780000.
Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 29.10.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 8024 (а.с. 42).
Разом з тим, вказана квартира має бути визнана відумерлою спадщиною та витребуваною на користь територіальної громади міста, оскільки вона незаконно зареєстрована на праві власності.
Вказані відомості стали відомі місцевій прокуратури під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені №12018100090000458 від 15.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом порушення майнових прав та інтересів територіальної Громади міста Києва
Тобто, про незаконну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , місцевій прокуратурі стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження зареєстрованого 15.01.2018.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України представництво інтересів держави у суді покладається на органи прокуратури.
Згідно з ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
У зв`язку з цим, незаконне вибуття спірної квартири із власності єдиного можливого власника, порушує майнові права територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Київська міська рада як розпорядник майна територіальної громади міста Києва.
Разом з цим, прокуратурою встановлено неналежне виконання Київською міською радою повноважень щодо контролю за використанням комунального майна.
Київською міською радою не вжито жодних заходів щодо повернення спірного майна у судовому порядку, що свідчить про бездіяльність Київської міської ради, а тому саме Київською місцевою прокуратурою № 9 пред`являється позов в інтересах територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Незаконне вибуття поза волею власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , порушує майнові інтереси держави в особі Київської міської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості розпоряджатись та здійснювати державний контроль за використанням вказаного об`єкта нерухомості.
З огляду на вищевикладене, місцевою прокуратурою відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Київську міську раду про намір звернутися до Солом`янського районного суду м. Києва з вказаним позовом в інтересах держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене вище, суд погоджується з доводами позивача обгрунтування поданого позову, як і обраного способу захисту порушеного права, а тому приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Прокуратури м. Києва сплачений судовий збір у розмірі 5 286,00 грн., тобто за три вимоги немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3-5, 11-13, 27, 30, 56, 57, 76-81, 141, 258-265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 220, 317, 319, 321, 655, 658, 1277, 1268 ЦК України,суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації та визнання спадщини відумерлою, задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 29 жовтня 2007 року та зареєстрованого у реєстрі за №8024, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №34461100 від 27.03.2017, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1207007780000.
Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,4 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019, р/р 35215057011062 ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) судовий збір у розмірі 5 286,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Букіна