ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5145/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, ухвалене суддею Карп`як О.О. у м. Львові о 15:42, повний текст якого складений 22 квітня 2019 року, у справі №1340/5310/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просив:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3481 від 04.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП» в частині накладення на старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3599 від 05.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП» в частині накладення на старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 660 о/с від 18.10.2018 про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

-поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 18 жовтня 2018 року, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років та стягнувши з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.08.2018 з УСБУ у Львівській області на адресу Сихівського ВП ГУНП у Львівській області надійшли матеріали позапланової перевірки стану охорони державної таємниці, за наслідками перевірки якої встановлено, що позивачем порушено вимоги законодавства у сфері дотримання державної таємниці, чим могло бути створено передумови для витоку секретних відомостей технічними каналами зв`язку. За вказані дії на позивача наказом №3481 від 04.10.2018 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

05.10.2018 наказом відповідача №3599 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції за обставинами затримання 03.08.2018 ОСОБА_1 правоохоронними органами за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке 24.01.2018 внесено до ЄРДР №42018140410000011 за ч.3 ст.368 КК України, порушення вимог законодавства з охорони державної таємниці, незаконного використання та розголошення (конфіденційно) інформації щодо з`єднань операторів мобільного зв`язку.

Зазначає, що з часу внесення відомостей до ЄРДР (24.01.2018) та фізичного затримання (03.08.2018) ОСОБА_1 проходить в справі в якості свідка. Підозра не оголошувалась, запобіжні заходи не обирались, відтоді вина особи у вчиненні описаних дій не встановлена.

Порушення службової дисципліни, інкриміноване позивачу, пов`язане з підозрою вчинення позивачем адміністративного та кримінального правопорушення, за відсутності письмової підозри у вчиненні злочину, протоколу про адміністративне правопорушення чи рішення суду.

Покликаючись на п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», вказує, що поліцейський звільняється зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, однак такі рішеня відносно ОСОБА_1 відсутні.

Вважає, що опис фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 «дисциплінарних проступків» фактично підпадає під ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.172-8, 202-2 КУпАП, як порушення законодавства про державну таємницю та використання службовою особою конфіденційної інформації, що стала відома особі у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Правом складати адміністративні протоколи за вчинення даних адміністративних правопорушень, зокрема за ст.172-8 КУпАП наділені посадові особи НАЗК, а також спеціально створені органи, що ведуть боротьбу з корупцією, а за ст. 202-2 КУпАП - уповноважені особи СБУ. Розгляд таких матеріалів віднесено (ст.221 КУпАП) до компетенції місцевих (районних судів), проте жодні матеріали відносно позивача не складались.

Крім того, позивач зазначає, що за одні і тіж дії на нього двічі накладено дисциплінарне стягнення, що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що виходячи із системного аналізу норм застосованого судом законодавства, проаналізувавши обставини справи у сукупності викладених норм, а також зважаючи на встановлені обставини порушення позивачем службової дисципліни, суд прийшов до висновку про те, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення - сувора догана відповідно до п.1 ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 № 3855-ХІІ, п. 116 "Порядку організації та забезпечення секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, та звільнення зі служби в поліції відповідно до ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, вимог Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та статті 28 Закону України "Про державну таємницю" здійснювалося за наявності для цього достатніх підстав, у межах повноважень та в порядку, що передбачені нормативно-правовими актами, а відтак оскаржувані позивачем накази №3481 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді - сувора догана, № 3599 від 05.10.2018 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції та № 660 о/с від 18.10.2018, яким реалізовано наказ № 3599 від 05.10.2018, винесені правомірно. Щодо інших позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що вони є похідними від вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаних наказів, а тому також не можуть бути задоволені.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Правовий порядок в Україні за визначенням ст. 19 Конституції України ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 28 серпня 2018 року з Управління Служби безпеки України у Львівській області в Сихівський ВП ГУНП у Львівській області надійшли матеріали позапланової перевірки охорони державної таємниці в Сихівському ВП ГУНП у Львівській області.

На підставі наказу ГУНП у Львівській області від 30.08.2018 №30 проведено службове розслідування по факту порушення стану охорони державної таємниці у Сихівському ВП.

27 вересня 2019 року т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області полковником поліції Сабанюком Т.Р. затверджено висновок службового розслідування за фактом виявлення порушень режиму секретності в Сихівському відділі поліції ГУНП у Львівській області, згідно п.2 та п.4 якого відомості, які стали підставою для призначеня службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження; за порушення вимог п.1 ст.28 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-ХІІ, п.116 «Порядку організації забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, чим було створено передумови до витоку відомостей технічними каналами зв`язку, старшому оперуповнваженому сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - сувора догана.

04 жовтня 2018 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області було прийнято наказ №3481 "Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Сихівського відділу поліції ГУНП у Львівській області", яким за порушення вимог п.1 ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 № 3855-ХІІ, п. 116 "Порядку організації та забезпечення секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, чим було створено передумови до витоку відомостей технічними каналами - старшому оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - сувору догану.

Також наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №2827 від 06.08.2018 на виконання п.п.2.1, 2.2.2 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, призначено службове розслідування за фактом затримання 03.08.2018 працівниками УСБУ у Львівській області та військовою прокуратурою Західного регіону в рамках кримінального провадження №42018140410000011, розпочатого 24.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, старшого слідчого СВ Сихівського ВП капітана поліції ОСОБА_8 та старшого оперуповноваженого СКП Сихівського ВП капітана поліції ОСОБА_1 Проведення службового розслідування доручено старшому інспектору ВІОС УКЗ ГУНП капітану поліції Сороці В.М. старшому слідчому в ОВС ОМВ СУ ГУНП у Львівській області підполковнику поліції Осташ Т.В. До проведення службового розслідування залучено старшого оперуповноваженого ЛУ ДВБ НП України капітана поліції Кузьо І.Й.

Наказом Головного управління Національної подіції у Львівській області №2846 від 09.08.2018 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків старшого оперуповноваженого СКП Сихівського ВП капітана поліції ОСОБА_1

05.09.2019 старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області Сорокою В .П. подано рапорт, яким у зв`язку із закінченням терміну службового розслідування 06.09.2018 просить про продовження терміну проведення службового розслідування на один місяць - до 06.10.2018. Рапорт мотивований тим, що з метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного вивчення обставин подій, що стали підставою для проведення службового розслідування, було скеровано запити начальнику слідчого відділу УСБУ України у Львівській області, однак станом на час подання рапорту відповідь по даному запиту до ВІОС УКЗ не надійшла та жодній особі, відносно яких призначено службове розслідування, про підозру не оголошено.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №3429 від 26.09.2018 до проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 06.08.2018 № 2827, залучено інспектора ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській област капітана поліції Шевчука Р.Р.

Зі змісту даного наказу слідує, що термін проведення службового розслідування було продовжено до 06.10.2018. Підставою для його винесення слугувало те, що відповідно до п.8.7 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами поліції), однак згідно наказу ГУНП у Львівській області капітан поліції Сорока В.М. , котрий входить до складу комісії у вказаному службовому розслідуванні, з 17.09.2018 до 13.10.2018 перебуває у невідбутій щорічній відпустці за 2018 рік, у зв`язку з чим висновок службового розслідування не може бути належним чином оформлений.

04.10.2018 начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області Середа В.В. було затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітанами поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що 03 серпня 2018 року працівниками УСБ України у Львівській області та військовою прокуратурою Західного регіону, в рамках кримінального провадження №42018140410000011, розпочатого 24.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в м. Львові по вул. Сихівській, поблизу торгового центру "Іскра" затримано старшого слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Сливар Діану Валеріївну та старшого оперуповноваженого СКП Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1, які, зловживаючи службовим становищем, незаконно отримували інформацію про з`єднання абонентських номерів операторів мобільного зв`язку, яку в подальшому розголошували стороннім особам, за що отримували неправомірну вигоду.

Проведеним службовим розслідуванням установлено, що старший оперуповноважений Сихівського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 вніс неправдиві відомості до свого рапорту від 08.11.2017 щодо номерів телефонів, якими користується особа, причетна до вчинення кримінального правопорушення. Свій рапорт на порушення Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НП України №414 від 20.05.2016, на розгляд керівництва не надав, а передав без відповідної реєстрації ОСОБА_8 ., яка звернулась із клопотанням до суду для отримання тимчасового доступу до інформації про вихідні та вхідні з`єднання абонентів оператора мобільного зв`язку. У подальшому, ОСОБА_1 , всупереч статті 28 Закону України "Про державну таємницю", передав вказану інформацію, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Також установлено, що старший оперуповноважений СКП Сихівського ВП капітан поліції ОСОБА_1 зберігав на власному мобільному телефоні електронні файли з грифом секретності "Таємно", чим порушив пункт 3 частини 2 статті 23 "Про державну таємницю", за що УСБУ у Львівській області старшому оперуповноваженому СКП Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці від 05.09.2017 № 153 дск.

05 жовтня 2018 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області було прийнято наказ № 3599 "Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП", яким за грубе порушення службової дисципліни, зокрема основних обов`язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, вимог Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та статті 28 Закону України "Про державну таємницю" на старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

18 жовтня 2018 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області було прийнято наказ № 660 о/с "По особовому складу" у відповідності до Закону України "Про Національну поліцію" 02.07.2015 № 580-VІІІ, яким звільнено зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України") - капітана поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області з 18 жовтня 2018 року.

Позивач, вважаючи накази Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3481 від 04.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - сувора догана, № 3599 від 05.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби та № 660 о/с від 18.10.2018 протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 18 цього ж Закону визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Станом на час накладення на ОСОБА_1 оскаржуваними наказами дисциплінарних стягнень та звільнення зі служби в поліції Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» набрав законної сили, однак дії позивача, що були предметом дослідження в рамках службових розслідувань, охоплюються періодом, коли Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» не набрав законної сили.

Водночас, пунктом 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

В розумінні статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з статтею 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Разом з тим, розумінні ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною другою цієї статті визначено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції ( ч.3 ст.13 Статуту про Національну поліцію).

Згідно з статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення призначається службове розслідування.

Згідно з ст.17 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції врегульвано строки проведення службового розслідування.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

За правилами ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція).

Пункт 1.2 Інструкції №230 визначає службове розслідування як комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.

Розділом ІІ Інструкції визначено підстави для проведення службового розслідування.

Так, відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пп. 2.2.20 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.

Пунктами 8.1, 8.3 Інструкції №230 встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) особою рядового і начальницького складу обов`язків або вчинення ним дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з врахуванням характеру та обставин вчиненого проступку, його наслідків, попередньої поведінки, кваліфікації тощо та бути співмірним дисциплінарному проступку.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Слід зазначити, що відповідно до аналізу положень ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції накладенню дисциплінарного стягнення має передувати доведення вини працівника у вчиненні дисциплінарного проступку.

В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків внаслідок вчинення особою певних дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення «сувора догана» накладене на позивача п.2 наказу №3481 від 04.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Сихівського ВП ГУНП у Львівській області» за порушення вимог п.1 ст.28 Закону Укаїни «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-ХІІ, п.116 Порядку оргнізації і забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, чим було створено передумови до витоку відомостей технічними каналами зв`язку.

Підставою для видання спірного наказу є висновок службового розслідування за фактом виявлених порушень режиму секретності в Сихівському відділі поліції ГУНП у Львівській області від 27.09.2018, затверджений т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області 27.09.2018.

Слід зазначити, що обов`язок зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, прямо визначений п.5 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини четвертої цієї статті також встановлено, що додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Так, відповідно до ст. 28 Закону України "Про держану таємницю" від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ, встановлено обов`язки громадянина щодо збереження державної таємниці. Громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків; не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України, додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовим розслідуванням.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення - суворої догани за порушення ним Присяги працівника поліції, вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог Правил етичної поведінки поліцейських та ст.28 Закону України «Про державну таємницю».

При цьому, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області №3599 від 05.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби та № 660 о/с від 18.10.2018, яким позивача звільнено зі служби в поліції.

Так, пунктом 2 оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3599 від 05.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема основних обов`язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, вимог Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ст.28 Закону України «Про державну таємницю» на старшого оперуповноваженого поліції ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення - звільнення в поліції.

Дане дисциплінарне стягнення на позивача накладено на підставі висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітанами поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_1 від 04.10.2018.

Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частиною 8 цієї статті під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (ч.12 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції).

Разом з тим, в силу приписів частини 9 цієї статті за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів зауважує, що на ОСОБА_1 пунктом 2 наказу №3599 від 05.10.2018 фактично було накладено повторно стягнення за вчинення одного дисциплінарного проступку, що супечечить ч.1 ст.61 Конституції України та ч.9 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції, вказує на його протиправність та має наслідком його скасування.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Оскільки наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №660 о/с від 18.10.2018 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийнятий у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного п.2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №3599 від 05.10.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання даного наказу протиправним є обгрунтованими.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №660 о/с від 18.10.2018 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді старшого оперуповнваженого сектору кримінальної поліції Сихівського відділу поліції ГУНП у Львівській області, яку він обіймав до звільнення, з 19 жовтня 2019 - дати, наступної за днем неправомірного звільнення.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, то суд також вважає її такою що підлягає задоволенню, оскільки, згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

В даному Порядку не міститься застережень щодо неможливості застосування його положень для обчислення розміру грошового забезпечення, а також слід зазначити, що заробітна плата і грошове забезпечення є формами оплати праці працівників (співробітників), загальні засади формування і обчислення яких є ідентичними.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому, згідно з п.5 вищевказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної та розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 цього Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства (абз.3 п.8 вказаного Порядку).

Згідно з довідкою ГУНП у Львівській області від 31.10.2018 №414 нараховане позивачу грошове забезпечення за два місяці роботи, що передують дню його звільнення, становить: у вересні - 5932,82 грн, у жовтні - 3444,86 грн.

Колегією суддів на підставі даних довідки розраховано середньоденний розмір грошового забезпечення, що становить 284,17 грн.

Вимушений прогул позивача з 19.10.2018 по день постановлення судового рішення 11.07.2019 становить 181 календарних днів, а відтак, сума середнього заробітку, належна до виплати ОСОБА_1 , становить 51434,77 грн (181 х 284,17 грн) за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

При обрахунку середньоденного розміру грошового забезпечення колегією суддів враховано саме дані довідки про доходи, виданої ОСОБА_1 , за останні два місяці, що передують даті звільнення, з огляду на наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №2846 від 09.08.2018 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків старшого оперуповноваженого СКП Сихівського ВП капітана поліції ОСОБА_1 , що вплинуло на розмір нарахованого позивачу грошового забезпечення у бік зменшення, починаючи із серпня 2018 року.

При цьому, звільнення з посади (зі служби) та відсторонення від посади не є поняттями тотожними.

Відсторонення особи від посади має тимчасовий характер, і його слід відрізняти від звільнення з роботи, яке вирішується відповідно до вимог трудового законодавства.

Відповідно до ст.17 Дисциплінарного статуту Національної поліції відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Відповідно до частин першої, другої ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року №988 (далі - постанова № 988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 4 Постанови №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МАС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 12 розділу ІІ Порядку №260 визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Відповідно до п.5 Розділу ІІІ Порядку №260 за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов`язків (посади) у зв`язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.

Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов`язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою.

Рішення про відсторонення поліцейського від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Слід зазначити, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №2846 від 09.08.2018 в частині відсторонення від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування позивачем не оскаржено, відтак обрахунок середньоденного грошового забезпечення колегією суддів здійснено відповідно до п.8 Порядку №100 шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні перед звільненням на число відпрацьованих робочих днів ((5932,82 грн + 3444,86 грн) : 33 дні).

Крім того, колегія суддів зауважує, що довідку про доходи Головного управління Національної поліції у Львівській області № 414 від 31.10.2018 із сумами нарахованого грошового забезпечення надано до матеріалів справи позивачем, розміри зазначених у цій довідці сум позивачем не оспорювались (т.1 а.с.69).

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.

Позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом заявлено вимогу про зарахування часу вимушеного прогулу до вислуги років.

Водночас в розумінні ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.

Виплата позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу безпосередньо впливає і на порядок обчислення його вислуги років, однак на час розгляду справи права позивача в цій частині вимог не були порушені, відтак колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №1340/5310/18 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3599 від 05.10.2018 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського ВП ГУНП» в частині накладення на старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 660 о/с від 18.10.2018 про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 19 жовтня 2018 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 51434 (п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн 77 коп. з відрахуванням податків та обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді Р. Й. Коваль В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 17.07.2019.