ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа №826/10728/15

адміністративне провадження №К/9901/5856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Хрімлі О.Г., судді - Ганечко О.М., Літвіна Н.М.)

у справі №826/10728/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель»

до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артель» (далі - Товариство) звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ДПІ у Солом`янському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ «Норт Бізнес Альянс», ТОВ «Віртуал Консалтінг», ТОВ «Бізнес Тайм ЛТД», ТОВ «Варгус», ТОВ «Інвест-Стратегія», ТОВ «Ноллос», ТОВ «Мерідіан Інтернешенл» господарських договорів, а також вказує на те, що контролюючим органом всупереч вимог п. 86.9 ст. 86 ПК України оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте до отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Товариством не доведено, що здійснені ним господарські операції з вказаними вище контрагентами мали реальний характер.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2015 року скасовано, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2015 року скасовано та ухвалено нову, якою адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0007102206 від 25.12.2014.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Також апеляційний суд зазначив, що постановою СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Мінходоів у м. Києві від 30.06.2015 закрито кримінальне провадження відносно посадових осіб ТОВ «Артель» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив її скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2015. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

21 жовтня 2015 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

18 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податковим органом на підставі наказу № 41 від 13 листопада 2014 року та постанови СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28 жовтня 2014 року, згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 1/16-30/22948538 від 11 грудня 2014 року (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:

- пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135, пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України всього в сумі 15 162 611,37 грн., в т. ч. по періодах: - 2013 рік - 15 162 611,37 грн., у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у періоді, що перевіряється, на загальну суму 2 880 896,16 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007102206 від 25 грудня 2014 року, яким ТОВ «Артель» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 601 120,20 грн у тому числі 2 880 896,16 грн - основний платіж, 720 224,04 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Контролюючий орган дійшов висновку про те, що господарські операції між Товариством та його контрагентами - ТОВ «Норт Бізнес Альянс», ТОВ «Віртуал Консалтінг», ТОВ «Бізнес Тайм ЛТД», ТОВ «Варгус», ТОВ «Інвест-Стратегія», ТОВ «Ноллос», ТОВ «Мерідіан Інтернешенл» не мали реального характеру, а надані документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують правильності визначених Товариством податкових зобов`язань за наслідками здійснення цих операцій.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Пункт 198.3 статті 198 ПК встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведеної норми свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними виходячи з наступного.

Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Саме на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме на виконання постанови СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.10.2014, контролюючим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача.

Пунктом 36 Підрозділу 10 Інші перехідні положення (в редакції, що діє з 1 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

До запровадження наведених норм, зокрема на час ухвалення постанови слідчим про проведення перевірки Підприємства, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення рішення пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить передчасність та протиправність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення у цій справі, що вірно було враховано судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Верховний Суд вважає, що контролюючим органом порушено спосіб реалізації своїх владних управлінських функцій.

Так, загальний процес проведення перевірки, коли за результатами її проведення приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються до правоохоронного органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Лише після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі №815/708/16.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова