ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/2207/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про:

- визнання протиправною та скасування постанови від 11.05.2019 про відкриття виконавчого провадження №59078486,

- зобов`язання зняти арешт на все нерухоме майно та кошти боржника;

- зобов`язання відмінити відрахування із доходів боржника на користь стягувача (Київського відділу ДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області) у розмірі 20% від суми боргу до виплати загальної суми боргу 64 588,73 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем 11.01.2018 року, а відтак у державного виконавця були відсутні законні підстави для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП №31500773 - 11.05.2019 року, тобто виконавчий документ пред`явлений до примусового виконання поза межами строку, встановленого для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, вказував, що відповідно до п. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута за виконавчим документом, а отже сума яку позивач сплатив у розмірі 85472,73 грн є часткою у 10% від фактично сплачених грошових сум до ПАТ АБ "Укргазбанк", тому є законною та не підлягає повторному стягненню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

03 липня 2019 року від позивача до суду надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито провадження у справі №440/2207/19 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зазначив, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". При цьому зазначив, що в силу положень статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача до суду з`явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2010 року у справі №2-12081/10 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки позовні вимоги задоволено, в рахунок стягнення заборгованості за договором про овердрафтові обслуговування № 313-О від 23 січня 2006 року, що укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" та Приватним багатопрофільним підприємством "Айкон-Полтава" у сумі 1 498 104 грн. 59 коп., судового збору 1 700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної № 313-О від 27.11.2006 року, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 74,7 кв. м, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та зареєстрованого ПП ПБТІ "Інвентаризатор" 26.10.2006 року в реєстровій книзі № 150 за реєстровим номером № 20259.

Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист №2-12081/10 від 18.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ "Укргазбанк" боргу в сумі 1 499 924,59 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 74,7 кв.м.

22 лютого 2012 року представник Полтавської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження (вих №363 від 20.02.2012) з виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави №2-12081/10 від 18.01.2012.

01 березня 2012 року головним державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31500773 з виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави №2-12081/10 від 18.01.2012 та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 08.03.2012.

У вказаний строк боржником самостійно рішення суду не виконано.

12 листопада 2015 року головним державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773, якою постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 149 992,46 грн.

11 січня 2018 року старшим державним виконавцем Київським відділом державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №31500773.

За змістом цієї постанови ДП "СЕТАМ" "18.11.2017 проведено електронні торги з продажу предмета іпотеки: трикімнатної квартири загальною площею 74,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Стартова ціна предмета іпотеки: 772 030.00 грн., ціна продажу предмета іпотеки: 990 000.00 грн. Переможцем торгів ОСОБА_2 за трикімнатну квартиру загальною площею 74,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на депозитний рахунок Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, згідно платіжного доручення від 29.11.2017, внесено суму в розмірі 940 500,00 грн., також сплачено суму гарантійного внеску за участь у торгах у розмірі 38601,50 грн, відповідно до платіжного доручення №2 від 29.11.2017 перераховано додаткову винагороду організатора торгів у розмірі 10 898,50 грн. Київським ВДВС м. Полтава перераховано: 854727,27 грн. на користь стягувача АБ "Укргазбанк" (п/д №8973 від 06.12.2017), витрати виконавчого провадження - 300 грн. (п/д №9037-3038 від 06.12.2017), виконавчий збір - 85472,73 грн. (п/д №9632 від 03.01.2018). Таким чином, коштів від реалізації предмета іпотеки недостатньо для повного задоволення вимог стягувача".

11 травня 2019 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області на підставі статей 3, 4, 24-27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59078486 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №31500773 від 12.11.2015, якою постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 149992,46 грн. (залишок складає 64519,73 грн).

Не погодившись з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59078486 від 11.05.2019, накладенням арешту на все нерухоме майно та кошти боржника, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування та зобов`язання зняти арешт на все нерухоме майно та кошти боржника, відмінити відрахування із доходів боржника на користь стягувача (Київського відділу ДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області) у розмірі 20% від суми боргу до виплати загальної суми боргу 64 588,73 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року /в редакції, чинній на час винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №31500773 від 12.11.2015/ та Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року /в редакції, чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59078486 від 11.05.2019/.

До 05 жовтня 2016 року був чинним Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року /далі - Закон №606-XIV/.

Згідно із частиною другою статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Таким чином, зі змісту наведених норм слідує, що у разі невиконання рішення суду протягом семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець розпочинає примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та виконавчих витрат.

Статтею 28 Закону №606-XIV унормовані положення щодо виконавчого збору.

Так, частиною першою цієї статті встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Отже, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження для самостійного його виконання, державний виконавець виносить постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується з боржника незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання.

Матеріалами справи підтверджується, що у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №31500773 від 01.03.2012, виконавчий лист Київського районного суду м. Полтави №2-12081 від 22.11.2010 року боржником не виконаний. У зв`язку з цим, державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773 від 12.11.2015, якою постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 149992,46 грн, що становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Посилання позивача на те, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, не відповідає правильному застосуванню статті 28 Закону №606-XIV (чинного на момент прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773 від 12.11.2015), адже у статті 28 Закону №606-XIV вказано, що розмір виконавчого збору складає 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Дія норми статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року, на яку посилається позивач, на правовідносини з приводу винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №31500773 від 12.11.2015 не поширюється, оскільки цей закон набрав чинності після винесення вказаної постанови.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 21.04.99 №606-XIV "Про виконавче провадження" (був чинним до 05.10.2016) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (набув чинності з 05.10.2016) передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частинами першою, другою статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

За приписами частини першої статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

За змістом частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Системно проаналізувавши наведені вище положення законів №№ 606-XIV та 1404-VIII, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору є виконавчим документом, на виконання якого поширюються загальні вимоги щодо вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

Державний виконавець до відкриття провадження на підставі виконавчого документа має пересвідчитись чи дотримано стягувачем строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

З урахуванням фактичних обставин даної справи суд зазначає, що строк пред`явлення до виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773 від 12.11.2015 має відраховуватись з наступного дня після прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.01.2018, тобто з 12.01.2018.

Таким чином, строк пред`явлення до виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773 від 12.11.2015 закінчився 12.04.2018.

Законом №1404-VIII не передбачено можливості поновлення строку пред`явлення до виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Докази відкриття виконавчого провадження та/або неможливості відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773 від 12.11.2015 у період з 12.01.2018 по 12.04.2018 у матеріалах справи відсутні.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про пропуск визначеного Законом №1404-VIII строку для пред`явлення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773 від 12.11.2015 до примусового виконання.

Посилання представника відповідача на положення абзацу третього частини п`ятої статті 13 Закону №1404-VIII, відповідно до якого порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом, суд визнає безпідставними, оскільки наведена норма не стосується спірних відносин.

При цьому суд звертає увагу на те, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору є виконавчим документом, на правила пред`явлення якого до виконання поширюються загальні вимоги Закону №1404-VIII, зокрема, щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

А оскільки за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку про пропуск строку пред`явлення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31500773 від 12.11.2015 до примусового виконання, у старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Полтави ГТУЮ у Полтавській області були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного виконавчого документа.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, у зв`язку з чим, вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59078486 від 11.05.2019.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зняти арешт на все нерухоме майно та кошти боржника, відмінити відрахування із доходів боржника на користь стягувача (Київського відділу ДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області) у розмірі 20% від суми боргу до виплати загальної суми боргу 64 588,73 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході судового розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження №59078486.

Разом з цим, суд зауважує, що у спірних відносинах права позивача порушені також рішеннями державного виконавця у формі постанови від 11.05.2019 про арешт майна боржника, постанови від 20.05.2019 про арешт коштів боржника та постанов від 20.05.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а не діями щодо накладення арешту на все нерухоме майно та кошти боржника, звернення стягнення із доходів боржника на користь стягувача (Київського відділу ДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області) у розмірі 20% від суми боргу.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 11.05.2019 про арешт майна боржника, постанову від 20.05.2019 про арешт коштів боржника, а також постанови від 20.05.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2305,20 грн, що підтверджено квитанціями від 24.06.2019 №0.0.1391305793.1, від 03.07.2019 №0.0.1398632409.1, №0.0.1398632405.1.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою для виникнення даного спору стало протиправне рішення відповідача про відкриття виконавчого провадження, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у повному розмірі.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (Ватутіна, 29, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 34962532) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 11 травня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №59078486.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 11 травня 2019 року про арешт майна боржника ВП №59078486.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20 травня 2019 року про арешт коштів боржника ВП №59078486.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20 травня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №59078486.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20 травня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №59078486.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 305,20 грн (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя

Н.Ю. Алєксєєва