1) від 25 червня 2019 року № 1275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» щодо кандидата в народні депутати України ОСОБА_2;

2) від 26 червня 2019 року № 1346 «Про форму, колір і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» у частині, що стосується кандидата в народні депутати України ОСОБА_2 .

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що на підставі рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2019 року у справі № 855/220/19, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 04 липня 2019 року, ЦВК прийняла спірну постанову, якою внесла зміни до постанов від 25 та 26 червня 2019 року № 1275, № 1346 відповідно, в частині належності кандидата в народні депутати України ОСОБА_2 до членів Політичної партії «Слуга народу». Однак, при розгляді зазначеної справи суд першої інстанції не встановив невідповідність документів, поданих позивачем до ЦВК, для реєстрації його як кандидата у депутати, а також не приймав рішення про внесення змін до постанови ЦВК від 25 червня 2019 року № 1275. Так чином, на думку позивача, ЦВК вийшла за межі повноважень та, одночасно з прийняттям рішення про внесення змін до постанови від 26 червня 2019 року № 1346, внесла зміни й до постанови від 25 червня 2019 року № 1275.

Рішенням від 11 липня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовив.

Висловлюючи таку правову позицію Шостий апеляційний адміністративний суд керувався тим, що відповідно до статті 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Суд дійшов висновку, що оскільки під час розгляду судової справи № 855/220/19 встановлено внесення відповідачем недостовірних відомостей щодо партійності кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 у Додатку № 14 до постанови від 25 червня 2019 року № 1275 та Додатку 121 до постанови від 26 червня 2019 року № 1346, то відповідач був зобов`язаний прийняти рішення про внесення відповідних змін до вказаних постанов шляхом зазначення, що кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 145 ОСОБА_2 є безпартійним. Крім того рішенням суду першої інстанції у вказаній судовій справі визнано протиправною бездіяльність ЦВК щодо невнесення змін до постанови від 25 червня 2019 року № 1275, а саме: виключення відомостей про членство ОСОБА_2 у Політичній партії «Слуга народу» та зазначення відомостей, що цей кандидат в народні депутати України є безпартійним. Відтак, відповідач прийняв спірну постанову на виконання судових рішень у справі № 855/220/19, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині скасування постанови ЦВК від 05 липня 2019 року №1502 щодо внесення змін до постанови Комісії від 25 червня 2019 року № 1275 (Додаток № 14).

На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача вказує, що суд першої інстанції, розглядаючи дану адміністративну справу, дійшов беззаперечного висновку про право ЦВК приймати за власною ініціативою постанови про внесення змін у свої рішення, у тому числі (але не виключно) про реєстрацію кандидатів у депутати внаслідок виявлення невідповідності інформації у поданих до Комісії для реєстрації кандидата документів(зокрема щодо партійності), проте залишив поза увагою інший беззаперечний факт, що був установлений пунктом 6 Роз`яснення, затвердженого постановою ЦВК від 14 червня 2019 року № 1009, та знайшов своє відображення у висновках суду у справі № 855/220/19, щодо відсутності правових підстав для прийняття ЦВК рішення про зміни до постанов про реєстрацію кандидатів у депутати після 25 червня 2019 року. Виходячи із того, що ЦВК, реєструючи ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, установила достовірність поданих ним відомостей, то прийнята у подальшому спірна постанова відповідача є нічим іншим як застосуванням подвійних стандартів та порушення прав і законних інтересів виборця, впливом на кандидата, а тому є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 відповідач до суду не подав.

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом установлено, що 25 червня 2019 року ЦВК прийняла постанову № 1275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», якою вирішила, серед іншого, зареєструвати в одномандатному виборчому окрузі № 145 кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, є громадянином України, протягом останніх п`яти років проживає на території України, має вищу освіту, є фізичною особою-підприємцем та членом Політичної партії «Слуга народу», проживає у місті Києві, судимість відсутня, самовисуванець (Додаток № 14).

26 червня 2019 року ЦВК прийняла постанову № 1346, якою затвердила форму і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

У Додатку 121 до цієї постанови у виборчому бюлетені по одномандатному виборчому окрузі № 145 розміщена інформація щодо кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 , 1987 року народження, освіта вища, фізична особа-підприємець, проживає у місті Києві, член Політичної партії «Слуга народу», самовисування.

При цьому судом установлено, що 28 червня 2019 року Політична партія «Слуга народу» звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом, у якому просила суд, зокрема:

- визнати протиправною бездіяльність ЦВК щодо незабезпечення внесення змін до постанов про реєстрацію кандидатів у народні депутати України щодо зазначення відомостей про їх партійність - «член Політичної партії «Слуга народу», а саме до постанови від 25 червня 2019 року № 1275, якою, у тому числі, зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №145 ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 26 червня 2019 року № 1346 у частині зазначення відомостей про партійність - «член Політичної партії «Слуга народу» кандидатів у народні депутати України, які включені до виборчих бюлетенів для голосування в одномандатних виборчих округах, у тому числі, в одномандатному виборчому окрузі №145 ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ЦВК протягом одного дня з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі шляхом прийняття рішення на засіданні внести зміни до постанови від 26 червня 2019 року № 1346 «Про форму, колір і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» та вказати відомості про партійність вказаних кандидатів у народні депутати України, які включені до виборчих бюлетенів для голосування в одномандатних виборчих округах шляхом зазначення таких відомостей - «безпартійний».

При вирішення спору у справі № 855/220/19 судом установлено, що у реєстрі переліку членів Політичної партії «Слуга народу» відомості про ОСОБА_2 - відсутні.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2019 року, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 04 липня 2019 року, позовні вимоги Політичної партії «Слуга народу» задоволено, серед іншого, щодо кандидата в народні депутати України ОСОБА_2 .

На виконання судових рішень у справі № 855/220/19, ЦВК прийняла постанову від 05 липня 2019 року № 1502, якою внесла відповідні зміни до постанови Комісії від 26 червня 2019 року № 1346 «Про форму, колір і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», зокрема, щодо відомостей стосовно партійності ОСОБА_2 .

Крім того, враховуючи встановлені судами обставини, з метою недопущення неналежного інформування виборців про особи вказаних кандидатів у народні депутати України та порушення принципу забезпечення вільного волевиявлення виборців, ЦВК визнала за необхідне внести зміни, серед іншого, до постанови від 25 червня 2019 року № 1275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», якою зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 145 ОСОБА_2 .

Вважаючи, що при винесенні постанови від 05 липня 2019 року № 1502 у частині, що стосується ОСОБА_2 , відповідач протиправно вийшов за межі судового рішення у справі № 855/220/19, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом (частина 3 статті 77 Основного Закону).

Організація і порядок проведення виборів народних депутатів України визначені Законом України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI).

За частиною 1 статті 1 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 1932-IV Комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

Стаття 19 указаного Закону визначає повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України.

Зокрема, Комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом, та затверджує форму, колір, текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатних виборчих округах, забезпечує їх виготовлення.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 9 і 14 частини 2 статті 30 Закону № 4061-VI, відповідно до яких Комісія реєструє кандидатів у депутати та затверджує форму, колір і текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатних виборчих округах; забезпечує централізоване виготовлення у необхідній кількості та облік виборчих бюлетенів і передає їх окружним виборчим комісіям.

Згідно з частиною 2 статті 55 Закону № 4061-VІ Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів, зокрема автобіографії кандидата в депутати на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.

Отже, реалізуючи зазначені повноваження, ЦВК у відповідності до приписів частини 1 статті 59 Закону № 4061-VІ, реєструє кандидатів у народні депутати України в одномандатних округах, за умови надання їй, документів, передбачених статтею 55 цього Закону.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 80 Закону № 4061-VІ у виборчому бюлетені для голосування в одномандатному окрузі зазначаються в алфавітному порядку прізвища, власні імена (усі власні імена) та по батькові (за наявності) зареєстрованих у цьому окрузі кандидатів у депутати з відомостями про рік народження, освіту, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, а також суб`єкт висування кожного кандидата. Ліворуч від прізвища кожного кандидата розташовується порожній квадрат.

Як зазначалося вище, 25 червня 2019 року ЦВК прийняла постанову № 1275, якою зареєструвала в одномандатному виборчому окрузі № 145 кандидата в народні депутати України ОСОБА_2 , зазначивши, що він є членом Політичної партії «Слуга народу».

У подальшому відомості про кандидата у депутати ОСОБА_2 були внесені у виборчий бюлетень по одномандатному виборчому округу № 145 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Інформація про належність позивача до Політичної партії «Слуга народу» внесена ЦВК до постанов від 25 червня 2019 року №1275 та від 26 червня 2019 року № 1346 на підставі відомостей, зазначених в автобіографії ОСОБА_2 .

За змістом пункту 2 Роз`яснення щодо розгляду звернень з питань внесення змін до постанов Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидатів у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, затверджених постановою ЦВК від 14 червня 2019 року № 1009 (далі - Роз`яснення № 1009), відомості про кандидатів у народні депутати України зазначаються у рішенні Центральної виборчої комісії щодо їх реєстрації та переліку кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах, що публікуються в газетах, в інформаційних плакатах кандидатів у депутати, виборчих бюлетенях, а також в інформації про кандидатів у депутати, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, на підставі документів, поданих до Комісії для реєстрації.

Тобто, джерелом інформації про посаду (зайняття), місце роботи позивача зазначених ЦВК на офіційному веб-сайті та у виборчому бюлетені є відомості самостійно викладені позивачем у автобіографії та які наведені у постанові ЦВК про реєстрацію позивача кандидатом у народні депутати України.

Відтак, відповідальність за достовірність та точність відомостей у документах, поданих до Комісії для реєстрації кандидатів у депутати, несуть відповідні суб`єкти виборчого процесу.

Частиною 7 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" передбачено, що рішення, прийняті Комісією, можуть бути змінені лише самою Комісією з власної ініціативи або на підставі рішення суду.

За пунктом 3 Роз`яснення № 1009 враховуючи, що відомості про кандидатів у депутати та про політичні партії, які висунули кандидатів у депутати у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, є важливою складовою частиною інформації, на підставі якої виборці формують свою волю та виявляють її під час голосування, внесення до таких відомостей змін, а також виправлення технічних помилок в рішеннях Комісії про реєстрацію кандидатів у депутати, здійснюються шляхом прийняття відповідних постанов Комісії.

З метою забезпечення достовірності відомостей про кандидатів у депутати та про політичні партії, які висунули кандидатів у депутати у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, такі рішення можуть прийматися Центральною виборчою комісією з власної ініціативи та за обґрунтованими зверненнями відповідних суб`єктів виборчого процесу.

Відповідно до пункту 4 Роз`яснення № 1009 уся інформація, подана до Комісії суб`єктами звернення, береться Комісією до уваги і в разі встановлення невідповідності відомостей у поданих до Комісії для реєстрації кандидатів у депутати документах, після прийняття Комісією рішень про їх реєстрацію (зокрема, щодо освіти, посади (заняття), місця роботи, партійності, місця проживання, суб`єкта висування окремого кандидата тощо, а також щодо політичних партій, які висунули кандидатів у депутати у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі) до таких рішень можуть вноситися відповідні зміни.

Отже, ЦВК наділена повноваженнями приймати за власною ініціативою постанови про внесення змін в свої рішення, у тому числі (але не виключно) про реєстрацію кандидатів у депутати внаслідок виявлення невідповідності відомостей у поданих до Комісії для реєстрації кандидатом у депутати документах (зокрема, щодо партійності).

Одночасно з цим, відповідно до частин 1-2 статті 63 Закону № 4061-VI виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об`єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору. Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб`єкт висування кожного кандидата у депутати.

Таким чином, з метою недопущення неналежного інформування виборців про особи зареєстрованих кандидатів у народні депутати України та забезпечення принципу вільного волевиявлення виборців Центральна виборча комісія зобов`язана вносити зміни до прийнятих Комісією рішень у випадку виявлення недостовірних даних у прийнятих ЦВК рішеннях відносно зареєстрованих кандидатів (зокрема, щодо освіти, посади (заняття), місця роботи, партійності, місця проживання, суб`єкта висування окремого кандидата тощо, а також щодо політичних партій, які висунули кандидатів у депутати у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі).

Так, судовими рішеннями у справі № 855/220/19 установлено, що ОСОБА_2 відсутній у реєстрі членів Політичної партії «Слуга народу», а ЦВК, отримавши відповідну інформацію, не забезпечила внесення змін до постанов про реєстрацію кандидата у народні депутати України щодо зазначення відомостей про його партійність - «член Політичної партії «Слуга народу», чим допустила протиправну бездіяльність.

На підставі встановлених у зазначеній судовій справі обставин, Шостий апеляційний адміністративний суд рішенням від 30 червня 2019 року визнав протиправною бездіяльність ЦВК щодо невнесення змін, зокрема, до постанови від 25 червня 2019 року № 1275, якою зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №145 ОСОБА_2, щодо виключення відомостей про членство останнього в Політичній партії «Слуга народу» та зазначення відомостей, що кандидат в народні депутати України є безпартійним. Зобов`язав ЦВК внести зміни до постанови від 26 червня 2019 року №1346 «Про форму, колір і тексти виборчих бюлетенів виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» шляхом зазначення, що кандидат в народні депутати України є безпартійним.

За частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У контексті зазначеного колегія суддів вважає, що обставини, які стали підставою для внесення відповідачем змін до постанов від 25 червня 2019 року № 1275 та від 26 червня 2019 року № 1346 були предметом дослідження у справі № 855/220/19, судове рішення у якій набрало законної сили 04 липня 2019 року, а тому не можуть повторно досліджуватися у справі, що розглядається.

Відтак, оскільки судами вже була надана оцінка діям відповідача щодо невнесення змін до вказаних вище постанов ЦВК у частині зазначення кандидата у депутати ОСОБА_2 безпартійним, то доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача щодо внесення таких змін є необґрунтованими.

В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, пов`язаних із виборчим процесом, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду такої категорії справ набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Оцінюючи в сукупності обставини цієї справи та наявні в ній докази, а також ураховуючи наведені правові положення законодавчих актів України, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова ЦВК від 05 липня 2019 року № 1502 «Про внесення змін до деяких постанов Центральної виборчої комісії» в оскаржуваній позивачем частині прийнята правомірно, на виконання судового рішення у справі № 855/220/19 та з метою недопущення неналежного інформування виборців про особу кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 , а також забезпечення реалізації принципу вільного волевиявлення виборців.

Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи позивача про те, що з огляду на те, що ЦВК зареєструвала його кандидатом у депутати, а, отже, установила достовірність поданих ним відомостей, то прийнята у подальшому спірна постанова є нічим іншим як застосуванням подвійних стандартів та порушення прав і законних інтересів виборця, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов`язку та не визначено процедури здійснення ЦВК перевірки достовірності даних, зазначених в документах кандидатів у народні депутати України, що подаються до ЦВК для реєстрації кандидатів. У той же час, законодавець передбачив можливість внесення змін до постанов відповідача у разі виявлення недостовірних відомостей чи неточностей щодо кандидата у депутати.

З огляду на це, внесення змін до постанов від 25 червня 2019 року № 1275 та від 26 червня 2019 року № 1346 шляхом зазначення, що кандидат у народні депутати України ОСОБА_2 , який балотується в одномандатному виборчому окрузі № 145 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, є безпартійним, не суперечить чинному законодавству України та не виходить за межі повноважень ЦВК.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 322 і 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Соколов

Судді Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк