ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року

м. Харків

Справа № 611/108/19

Провадження № 22-ц/818/2505/19

Категорія: відшкодування шкоди

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Барвінківська міська рада Харківської області

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 19 березня 2019 року у складі судді Андросова О.М.

у цивільній справі №611/108/19 за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Харківської області про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-

встановив:

06.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Барвінківської міської ради Харківської області, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 261,00грн та моральну шкоду у розмірі 2000,00грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.08.2017 о 7 год.30 хв. внаслідок порушення правил тримання собак, дві собаки самовільно пересувались по вулиці та проникли на територію його присадибної земельної ділянки, яка розташована біля буд. АДРЕСА_1 , де знищили курку вагою 3 кг, чим заподіяли йому шкоду.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2017 року у справі 611/772/17 протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 154 КУпАП повернуто Барвінківському ВП Балаклійського ВП ГУНП України в Харківській області на доопрацювання.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 19 жовтні 2017 року у справі 611/772/17 протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст. 154 КУпАП вдруге було повернуто Барвінківському ВП Балаклійського ВП ГУНП України в Харківській області на доопрацювання.

Позивач зазначав, що з вказаних вище постанов Барвінківського районного суду Харківської області вбачається, що в матеріалах справи відсутні дані про собаку, а також не встановлено кому вона належить та хто є її законним володільцем.

Внаслідок цього за фактом знищення двома собаками майна позивача, а саме: курки звичайної, відповідальності ніхто не поніс, а майнова шкода залишилася не відшкодованою.

У відповідності до довідки начальника районної державної лікарні ветеринарної медицини в Барвінківському районі 09.08.2017 куриці червоної масті, несучці, вагою 3 кг були нанесені механічні ушкодження, в результаті яких птиця загинула і згідно протоколу розтину трупа №2 Барвінківської РДЛВМ тварина пала від рваних ран та розриву черевної порожнини.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру Барвінківській РДЛВМ позивачем сплачено 96,00грн за висновок про причинам гибелі птиці (курки).

Відповідно до довідки №9 ПП «Барвінківський ринок» ціна курки звичайної за 1 кг - 55,00грн.

Рішенням Барвінківської міської ради Харківської області від 15.04.2016 №181 затверджені Правила благоустрою м. Барвінкове в новій редакції, контроль за виконання цього рішення покладено на комісію з питань житлово-комунального господарства.

Як вбачається із листа Барвінківського міського голови Харківської області ОСОБА_4 від 08.11.2017 №02-26/М-78/87, протокол про адміністративне правопорушення, складений ДОП Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Мітроніним С.Ю. з матеріалами правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 154 щодо громадянина ОСОБА_2 30.08 2017 повернуто Барвінківському ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області.

Позивач вважає, що Барвінківський міський голова Харківської області ОСОБА_4 через уповноважених на те осіб за фактом, що стався 03.08.2017 о 7 год. 30 хв., внаслідок якого дві собаки проникли на територію його присадибної земельної ділянки, яка розташована біля буд. АДРЕСА_1 , де знищили курку вагою 3 кг, чим заподіяли майнову шкоду, мав змогу відреагувати на порушення вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та Правил благоустрою міста Барвінкове, затверджених рішенням Барвінківської міської ради Харківської області від 15.04.2016 №181, але самоусунувся і не забезпечив цього.

На думку позивача, якщо Барвінківський районний суд Харківської області у своїх постановах від 22 вересня та від 19 жовтня 2017 року вважає, що в матеріалах справи відсутні дані про собаку, а також не встановлено кому вона належить, хто є її законним володільцем, то дві собаки, що спричинили знищення однієї голови курей - майнової шкоди, підпадають під визначення безпритульних тварин.

Зазначає , що бездіяльність відповідача полягає у невжитті заходів щодо вилову безпритульних собак у м. Барвінкове, внаслідок чого виникає загроза безпечним умовам для життя та здоров`я громадян та їх майну.

Позивач оцінює завдану йому відповідачем моральну шкоду у 2000,00грн. На його думку, моральна шкода полягає у тому, що ведення особистого підсобного господарства дає можливість забезпечення його та його сім`ї продуктами харчування, а знищення собаками курки, для відновлення поголів`я яких потрібен час і матеріальні витрати, позбавляє його такої можливості.

Зазначає , що бездіяльність відповідача завдала йому принижень честі, гідності, моральних переживань, страждань, викликавши погіршення і без того слабкого здоров`я, тобто моральної шкоди.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 19 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить судове рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що суд не погоджується з твердженням позивача, оскільки з того, що не було встановлено власника собаки (собак), не вбачається, що ці собаки були безпритульними, тобто не мали власника. Якщо ж собака (собаки) мали власника, то саме він повинен нести відповідальність за шкоду, завдану належною йому твариною. Отже, Барвінківський районний суд Харківської області із протоколу про адміністративне правопорушення не вбачає власника собак, діями яких спричинена йому шкода, а в судовому рішенні є зворотнє твердження, що належність цих же собак встановлена і вони не підпадають від визначення безпритульних тварин.

В відзиві на апеляційну скаргу Барвінківська міська рада Харківської області просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Зазначає , що свою вимогу стягнути з Барвінківської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування, моральної та матеріальної шкоди позивач обґрунтовує бездіяльністю відповідача. При цьому позивачем не надано доказів визнання незаконною бездіяльності відповідача , а встановлення факту незаконної бездіяльності з боку відповідача, внаслідок якої позивачу, на його думку, завдано матеріальну шкоду, не входить до юрисдикції загальних судів та не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до змісту ч. 13 ст. 7, ч. ч. 4-6 ст.19, ст.ст.274, 353, 368, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 4 ЦПК).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 22.09.2017 року повернуто для доопрацювання протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , в якому зазначено, що 03.08.2017 року о 7.30 по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 порушив правила тримання собак, а саме собака самовільно пересувалась по вулиці, проникла на територію чужої ділянки, де задавила курицю вагою 3 кг, чим заподіяла шкоду. Підставою для повернення протоколу для доопрацювання є те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про собаку, а також не встановлено кому вона належить, хто її законним володільцем ( а.с. 3)

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 19.10.2017 року повернуто для доопрацювання протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , в якому зазначено, що 03.08.2017 року о 7.30 по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 порушив правила тримання собак, а саме собака самовільно пересувалась по вулиці, проникла на територію чужої ділянки, де задавила курицю вагою 3 кг, чим заподіяла шкоду. Підставою для повернення протоколу для доопрацювання є те, що недоліки, зазначені в постанові Барвінківського районного суду Харківської області від 22.09.2017 року, залишились без усунення.( а.с.4)

Згідно довідки районної державної лікарні ветеринарної медицини в Барвінківському районі Управління Держспоживслужби в Барвінківському районі Головного управління Держспоживслужби в Харківській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів від 01.09.2017, виданій ОСОБА_1 , його тварині ( куриці) червоної масті, несучка, вагою 3 кг були нанесені механічні ушкодження ( укуси собакою) в результаті якого тварина загинула і згідно протоколу розтину трупа №2 Барвінківськогої РДЛВМ тварина пала від рваних ран та розриву черевної порожнини ( а.с. 5)

Згідно довідки ПХО «Барвінковський ринок» №9 жива вага курки звичайної становить 55,00 грн. за 1 кг.(а.с.6)

Згідно квитанції Барвінківськогої РДЛВМ від 04.08.2017 року прийнято від ОСОБА_1 за видачу протоколу розтину трупа ( курка) - 96,00 грн. ( а.с.6)

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що мала місце бездіяльність відповідача, що ця бездіяльність була протиправною (незаконною), що цією бездіяльністю позивачу завдано матеріальні збитки і моральна шкода, що між цією бездіяльністю і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, внаслідок чого позивачу відповідачем завдано матеріальних збитків та моральної шкоди, пов`язаних зі знищенням бродячими собаками належної йому курки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, зазначена норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави, а саме наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності інших основних умов відповідальності, а саме неправомірних дій, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав; на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі Закон), собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях вважаються безпритульними і підлягають вилову. У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Відповідно до ст. 12 Закону шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Згідно з п. 44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення згідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Пунктами 1, 2, 3, 5, 7, 9 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів благоустрою населених пунктів, забезпечення їх виконання; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; розроблення схем санітарного очищення населених пунктів; визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни, а ст. 13 встановлено перелік об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів.

Отже, безпритульні тварини, на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому законом, перебувають у власності територіальної громади, на території якої їх знайдено.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факту, що належну йому курку знищили бродячі собаки.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін. Та відповідно до ч.3, 4 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 3 ст.12 та частини 1 статті 81 ЦПК України саме на сторони покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Згідно частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати інші процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що майнову шкоду позивачу спричинено саме собаками, на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому законом.

Надані позивачем копії постанов Барвінківського районного суду Харківської області від 22.09.2017 року та 19.10.2017 року навпаки свідчать, що відділом поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП, відносно громадянина ОСОБА_2 , собака якого, начебто, задавила курку. Ці підстави не узгоджуються з доводами ОСОБА_1 в тій частині, що його курку знищили дві безхазяйні собаки. Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, № 63566/00Л).

Згідно з статтею 375 суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже , суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи , що вимоги апеляційної скарги залишено без задоволення судові витрати, у відповідності до вимог ст. ст. 141, 382 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», між сторонами не розподіляються, а компенсуються за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1.ч.1ст. 374, 375; 381; 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 19 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 12 липня 2019 року.

Головуючий : П.В. Кісь

Судді : О.М. Хорошевський

В .Б. Яцина