КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року № 320/1030/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Масловської К.І.,

позивача: ОСОБА_1 ,

третя особа-1: ОСОБА_2 ,

третя особа-2: ОСОБА_3 ,

третя особа-3: ОСОБА_4 ,

представника відповідача: Бєлякова М.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Бучанської міської ради

про

визнання незаконним та скасування рішення,

І . Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бучанської міської ради, у якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 24.01.2019 №2929-53-VII «Про затвердження матеріалів «Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення» .

ІІ . Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що детальним планом території, затвердженим рішенням Бучанської міської ради від 24.01.2019 № 2929-53 VII, змінено цільове призначення земельної ділянки, а саме територія в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області віднесена саме для будівництва та обслуговування громадської забудови, а не житлової забудови.

Позивач наголошує, що Генеральним планом міста Буча ділянка у межах вулиць І. Руденка , Сім`ї Забарило , бульвару Богдана Хмельницького передбачена для будівництва бібліотеки та залу урочистих подій.

У зв`язку з цим, стверджує, що оскаржуване рішення, яким затверджено детальний план території є незаконними, позаяк суперечить положенням Генерального плану м. Буча, що затверджений рішенням Бучанської міської ради від17.03.2015 № 2124-67-VI.

Позивач зауважує, що право на звернення до суду в контексті спірних правовідносин виникає із недотримання органами місцевого самоврядування правил та процедур розробки містобудівної документації, які спрямовані, зокрема, на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Зазначає, що відповідачем протиправно не були враховані пропозиції та зауваження громадськості, зміст яких полягав у збереженні традиційного характеру середовища, що є однією з вимог до містобудівної діяльності відповідно до статті 5 Закону України «Про основи містобудування» та не створено погоджувальну комісію.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у процесі розробки детального плану території були повністю дотримані вимоги як Генерального плану м. Бачу, так і плану зонування території м. Буча. Вказує, що врахування державних та регіональних інтересів передбачено при розробці детальних планів території лише за межами населених пунктів, при цьому оспорюваний детальний план стосується території, що повністю розташована в межах міста Буча. Звертає увагу, всі пропозиції були враховані та оприлюднені належним чином у газеті «Бучанські Новини», а позивач був повідомлений про результати розгляду його пропозицій.

Окрім того, відповідач зазначив, що права позивача не порушуються оскаржуваним рішенням міської ради і таке рішення не стосується його прав та законних інтересів.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому в цілому зазначено, що доводи представника відповідача не спростовують твердження позивача. Позивач звернув увагу на відсутність в реєстрі атестованих осіб відомостей про сертифікат архітектора ОСОБА_5 , якою зокрема був розроблений детальний план території, та на те, що відповідачем протиправно не було проведено стратегічну екологічну оцінку оскаржуваного детального плану.

Відповідач надав заперечення на відповідь, у яких зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення було в повному обсязі дотримано вимоги чинного законодавства України. Вказав, що норми Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» не поширюють свою дію на даний детальний план території, а строк дії кваліфікаційного сертифікату архітектора для осіб, які працюють за фахом не обмежується.

Позивач надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що доводи позивача відповідачем не спростовано, а відтак відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.

Треті особи надали пояснення по суті спору, зміст яких в цілому повторює зміст вимог позивача викладених у позовній заяві.

ІІІ . Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 відкрите загальне провадження у справі №320/1030/19, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначене підготовче судове засідання.

Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд зупинити дію спірного рішення Бучанської міської ради від 24.01.2019 №2929-53-VII.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 у вжитті заходів забезпечення позову відмовлено.

У підготовчому судовому засіданні 02.04.2019 до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача були залучені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; витребувані додаткові докази від сторін.

06 травня 2019 року до суду надійшла заява про доповнення підстав позову.

У підготовчому судовому засіданні 06.05.2019 позовну заяву з урахуванням заяви про доповнення підстав позову прийнято до розгляду судом; витребувані додаткові докази від сторін та продовжено строк підготовчого провадження строком на один місяць.

У підготовчому судовому засіданні 28.05.2019 судом було перевірено, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом; задоволено клопотання позивача про виклик свідка - ОСОБА_6 - голови постійної комісії Бучанської міської ради з питань містобудування та природокористування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2019закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.06.2019.

У судовому засіданні 10.06.2019 допитано свідка ОСОБА_6 .

24 квітня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем не обґрунтовано порушення саме його прав та інтересів. Протокольною ухвалою від 02.07.2019 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

У судовому засіданні 02.07.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.07.2019.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2017 Бучанська міська рада прийняла рішення про розробку детального плану території орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної і багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення (том 1, а.с. 10).

На виконання зазначеного рішення Бучанської міської ради, 27.10.2017 між Комунальним підприємством «Бучабудзамовник» (замовник), ТОВ «Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну» (виконавець) та фізичною особою ОСОБА_7 (платник) укладено договір №27-10-1/64, за умовами якого виконавець за завданням замовника розробляє містобудівну документацію, а саме: Детальний план території земельної ділянки загальною площею близько 6,50 га, що розташована в м. Буча Київської області (том 1, а.с. 13-14).

Відповідно до умов зазначеного договору погоджено договірну ціну, кошторис та графік виконання проектних робіт за цим договором (том 1, а.с.15, 16, 17).

14 листопада 2017 року ТОВ «Проект АПЛД» отримало від КП «Бучабудзамовник» завдання на розроблення детального плану території.

З 08.11.2018 року по 07.12.2018 відбулося громадське обговорення проекту детального плану території, про що уповноваженим органом містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради 07.12.2018 складено протокол громадських слухань (том 1, а.с.46-48).

За період громадських обговорень з 08.11.2018 по 07.12.2018 (включно) до відповідальної особи було подано 17 заяв та пропозицій, які було розглянуто комісією з розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації.

06 грудня 2018 року позивачем подано пропозиції та зауваження до проекту детального плану території (том 1, а.с.43-45).

07 грудня 2018 року уповноваженим органом складено звіт про результати розгляду пропозицій громадськості згідно з яким усі пропозиції громадськості було відхилено (том 1, а.с.49-56).

29 грудня 2018 року позивач отримав від відповідача лист №Ч-2638, яким його повідомлено про опрацювання пропозицій громадськості, результати розгляду яких будуть оприлюднені відповідно до вимог чинного законодавства (том 1, а.с.57).

Як встановлено позивачем пізніше, рішенням Бучанської міської ради від 24.01.2019 №2929-53-VII затверджено матеріали містобудівної документації, а саме «Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення» (том 1, а.с.58).

Позивач вважаючи, що зазначене рішення є протиправним та таким, що порушує його права як учасника громадських слухань, звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, повноваження Бучанської міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

На підставі аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що Бучанська міська рада Київської області наділена повноваженнями щодо замовлення та затвердження містобудівної документації м. Буча, зокрема, детального плану території.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з частиною четвертою статті 19 цього ж Закону детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

VI. Оцінка суду

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Суд погоджується з твердженням позивача про невідповідність детального плану території Генеральному плану зважаючи на наступне.

Згідно з п. 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану територій», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.03.2012 №107, детальний план розробляється, зокрема, на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 №164, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико- культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на селищну, виробничу в т. ч. зовнішнього транспорту і ландшафтно-рекреаційну. До селищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньоселищна, вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до частини 11 статті 17Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 7 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Положеннями текстової частини детального плану території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького в м. Буча Київської області визначено, що детальний план розроблено з метою визначення планувальної організації, функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови земельної ділянки, визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державним будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 детального плану території перебачено компактну організацію нового житлового кварталу, природно повязаного з існуючою житловою забудовою. Детальний план уточнює положення Генерального плану міста Буча в частині планувальної структури і функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови.

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 детального плану території передбачено створення житлової забудови, яка формується багатоквартирним п`ятиповерховим 7-секційним будинком з вбудованими громадськими приміщеннями. Також проектом передбачається двоповерхова добудова центру надання соціальних послуг.

В структурі житлового кварталу, що проектується, передбачено розміщення озелененого простору. Таке рішення дає можливість для розміщення всіх необхідних елементів та об`єктів благоустрою та організації комфортного середовища для мешканців будинків. Таким чином, формується територія спільного користування з передбаченими на ній майданчиками відпочинку, дитячими та спортивними майданчиками та місцями відпочинку різних вікових груп населення.

В структуру відкритого простору входять елементи благоустрою, спортивні майданчики та майданчики для відпочинку дітей та дорослого населення.

У пункті 2.4 розділу 2 детального плану території проаналізовано систему обслуговування населення та зроблено висновок, що при проектуванні житлової забудови слід передбачити розміщення дитячих майданчиків, при цьому будівництво дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, розрахованих у Генеральному плані м. Буча, детальним планом території не охоплюється. Для зберігання автотранспорту проектом передбачено розміщення автостоянок для постійного зберігання автотранспорту.

Натомість, Положеннями Генерального плану м. Буча, Плану зонування (зонінгу) м. Буча Київської області визначено, що територія, де проектом передбачено розміщення проектної забудови, відноситься до зони загальноміського центру.

Зона включає загальноміський центр з багатофункціональним використанням території, зона призначена для розташування адміністративних, ділових, фінансових, торговельних, культурно-просвітницьких установ та супутніх до них елементів транспортної інфраструктури.

Переважні види використання: 1. адміністративні споруди, офіси, організації управління, приміщення архівів; 2. будівлі змішаного використання - з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах обєктів ділового, культурного, комерційного використання; 3. окремі багатоквартирні житлові будинки, що існували на території зони на момент розроблення зонінгу; 4. окремі житлові будинки садибного типу, що існували на території зони на момент розроблення зонінгу; 5. отелі, центри обслуговування туристів; 6. банки, відділення банків; юридичні установи; 7. відділення звязку, поштові відділення; 8. заклади культури та мистецтва; 9. музеї, виставкові зали, художні галереї; 10. культурні споруди; 11. підприємства громадського харчування; 12. магазини, торговельні комплекси; 13. підприємства побутового обслуговування населення; 14. відділки, дільничні пункти міністерства внутрішніх справ; 15. парки, сквери, бульвари.

Супутні види використання: 1. установи освіти та виховання; 2. спортивні та культурно-оздоровчі заклади; 3. споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів, для обслуговування існуючих в зоні об`єктів; 4. центри сімейної медицини, поліклініки; 5. аптеки, реабілітаційні центри; 6. кабінети лікарів, що займаються практикою; 7. малі архітектурні центри.

Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): 1. окремі багатоквартирні житлові будинки (за умови обов`язкового розроблення детального плану території); 2. гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів для обслуговування існуючих в зоні об`єктів; 3. розважальні центри; 4. громадські вбиральні.

Судом встановлено, що зміст містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва відповідає вимогам Генерального плану м. Буча, встановленим для земельних ділянок загальноміського центру Г-1.

Разом з тим, планом існуючого використання території згідно з Генеральним планом м. Буча визначено, що земельна ділянка по вулиці Б. Хмельницького розділена на 3 території: (1) територія храму Андрія Первозванного (існуючий); (2) територія бібліотеки по вулиці Б.Хмельницького, 7-б (0,2226 га); (3) територія Зали Урочистих подій по бульвару Б.Хмельницького, 7-а (0,4135 га).

Як свідчать матеріали справи, будівництво бібліотеки та Залу Урочистих подій передбачалося на підставі пропозицій громадськості, що підтверджується протоколом попередніх громадських слухань по матеріалах «Ескіз генерального плану міста Буча Київської області» від 08.02.2014 (том 4, а.с.26-28).

В подальшому, вказані пропозиції громадськості були враховані робочою нарадою за участі голів постійних депутатських комісій Бучанської міської ради та архітектурно-містобудівною радою відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради, про що свідчить протокол №1 від 17.04.2014 (том 4, а.с.18-25).

Зокрема, пунктом 4.2 Генерального плану м. Буча, підтверджується, що по бульвару Б. Хмельницького планується будівництво бібліотеки та залу урочистих подій (том 3, а.с.144).

Так, зміст таблиці 4.2-1 Розрахунку установ та підприємств обслуговування для постійного та тимчасового населення свідчить, що до проекту прийнято будівництво 1-єї міської масової бібліотеки та 1-го залу урочистих подій по бульвару Б. Хмельницького (том 3, а.с. 151).

Суд зауважує, що хоча зазначена земельна ділянка і віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, цільовим призначенням вказаної земельної ділянки є для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, зокрема, для будівництва та обслуговування бібліотеки та залу урочистих подій, що підтверджується державними актами право постійного користування земельною ділянкою від 15.08.2011 серії НОМЕР_1 та від 15.08.2011 серії НОМЕР_2 (том 2, а.с. 97, 103).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що проектні рішення детального плану території в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило , бульвару Богдана Хмельницького в м. Буча Київської області не відповідають вимогам чинного Генерального плану м. Буча, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 17.03.2015 № 2124-67-VI.

Відтак, проектування будівництва багатоквартирного житлового будинку замість бібліотеки та залу урочистих подій не може вважатися уточненням генерального плану населеного пункту чи плану зонування. При цьому, при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано цільового призначення зазначеної земельної ділянки.

Відносно зауважень позивача щодо відсутності звіту про стратегічну екологічну оцінку, суд вказує наступне.

Приписами частини 4 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі- Закон 2354-VII)( набрав чинності 12.04.2018) регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону 2354-VII визначено, що документи державного планування - стратегії, плани, схеми,містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону 2354-VII суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є серед інших замовник; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.

Статтею 9 Закону 2354-VII визначені етапами стратегічної екологічної оцінки:

1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону;

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону враховуються в документі державного планування.

Відповідно до статті 11 Закону 2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Положеннями статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, де зокрема визначено наступне.

Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про:

1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту;

2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування;

3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі:

а) дату початку та строки здійснення процедури;

б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо);

в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення);

г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій;

д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до статті 13 вищевказаного Закону проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.

Судом встановлено, що матеріали оскаржуваного детального плану території та його зміст не містять Звіту про стратегічну екологічну оцінку, а розділ 2.8 «Містобудівні заходи для поліпшення стану навколишнього середовища» - не є Звітом і не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Суд акцентує увагу, що громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Як зазначалося судом вище, громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

За вимогами частини 3 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, з поміж іншого, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

Судом встановлено, що вимоги стосовно оприлюднення розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті відповідачем дотримані не були.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідачем порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбачений статтями 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням позивача про протиправність оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у ньому звіту про стратегічну екологічну оцінку та/або розділу «Охорона навколишнього природного середовища».

Судом також встановлено, що детальний план території був розроблений архітектором Перегон О.С . , інформація про кваліфікаційний сертифікат якого відсутня в реєстрі атестованих осіб.

Відповідно до пункту 4.6 Порядку розроблення містобудівної документації №290 детальний план території розробляється суб`єктами господарювання, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.

За умовами статті 17 Закону України «Про архітектуру» професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом.

Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.

Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується.

Досліджуючи витяг з реєстру атестованих осіб, судом з`ясовано, що архітектором ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_3 від 17.06.2013) порушено вимоги статті 17 Закону України «Про архітектуру». Зокрема, у реєстрі відсутні відомості про чинність сертифікату архітектора ОСОБА_5 (том 1, а.с. 235).

Зазначене дає підстави для висновку, що детальний план території розроблено особою, яка не пройшла професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Стосовно доводів позивача про порушення порядку проведення громадських слухань обговорення детального плану території, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів; склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 цього ж Закону, детальний план території не підлягає експертизі.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Відповідно до частини третьоїь статті 21 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з частинами п`ятою-шостою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555).

Відповідно до пунктів. 7, 8 порядку № 555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів; особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Тобто, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

При цьому, обов`язок органу місцевого самоврядування щодо узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію прямо визначено законодавством.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 19.02.2019 у справі № 461/4009/15-а.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Бучанської міської ради від 29.06.2017 № 1456-32-VII надано дозвіл на розроблення детального плану території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило , бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення; зобов`язано КП «Бучабудзамовник» виступить замовником розроблення містобудівної документації та забезпечити врахування громадських інтересів під час розроблення вказаної документації.

Також, як стверджує відповідач, 08.11.2018 на виконання пункту 5 Порядку проведення громадських слухань № 555 щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні було здійснено оприлюднення повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації в друкованому засобі масової інформації «Бучанські новини» № 45 (713) опубліковано повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості з питань розгляду матеріалів «Детальний план території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної садибної забудови з обєктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І.Руденка, сімї Забарило, бульвару Б. Хмельницького в м. Буча», яке містило інформацію про мету, склад, зміст та основні показники документації, можливість ознайомлення з проектом детального плану та строки подання пропозицій до нього (том 2, а.с.8-12).

08 листопада 2018 року розпочато громадські обговорення щодо врахування думки громадськості під час розроблення «Детального плану території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної садибної забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І.Руденка, сім`ї Забарило , бульвару Б . Хмельницького в м. Буча ».

Суд звертає увагу, що за умовами частини 6 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, відповідачем порушено порядок проведення громадських слухань, що свідчить про наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Посилання позивача на те, що засідання погоджувальної ради проводилось з порушенням регламенту, та не була утворена постійна депутатська комісія для розгляду детального плану території суд до уваги не приймає, позаяк позивач просить визнати незаконним рішення відповідача, а не дії міської ради щодо протиправності його прийняття.

Щодо зауважень відповідача про відсутність у позивача права на звернення з даним позовом суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 у справі №522/3665/17 зазначив, що заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача (п. 58); заінтересованість повинна мати об`єктивну основу (п. 59); позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень (п. 74).

Причиною звернення до суду стала незгода позивача з рішенням про затвердження детального плану території без урахування його зауважень, що висловлювалися під час громадських слухань.

Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста) (відповідною територіальною громадою) та депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування (ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). У певних випадках громадські слухання є обов`язковими.

Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні зазначеної містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Відповідно до частини 3 цієї статті замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, зокрема: 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

У пункті 7 Порядку № 555 передбачено коло осіб, які можуть подавати пропозиції до проектів містобудівної документації. Серед них повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні (п. 1); власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях (п. 3); депутати відповідних місцевих рад (п. 5). Зазначена норма фактично окреслює коло зацікавлених осіб.

Позивач є мешканцем м. Буча Київської області. Окрім того, позивач ОСОБА_1 є учасником громадських слухань, відтак оскаржуваним рішенням міської ради порушуються її права як представника територіальної громади.

Судом встановлено, що позивач звертався з пропозиціями та зауваженнями до детального плану територіїта висловлював свої міркування щодо неможливості його затвердження у запропонованій редакції. Ці пропозиції були обґрунтовані порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Право громадськості брати участь в обговоренні проектів містобудівної документації було б ілюзорним, якщо б в інших учасників містобудівних правовідносин не було обов`язку враховувати ці пропозиції.

Обов`язок і порядок врахування таких пропозиції визначено у пункті 11 Порядку № 555, за яким пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що обґрунтованої відповіді по суті висловлених зауважень не отримав, а погоджувальної комісії не створено. Отже, позивач звернувся за захистом своїх прав, які виникли у нього як в учасника містобудівних правовідносин, пов`язаних із громадським обговоренням проекту містобудівної документації - детального плану території.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 369/8195/17.

VIII. Висновок суду

Встановивши, що детальний план території суперечить вимогам Генерального плану м. Буча, а також враховуючи порушення відповідачем приписів норм чинного законодавства щодо порядку та процедури прийняття містобудівної документації, суд приходить до висновку, що рішення Бучанської міської ради «Про затвердження матеріалів «Детальний план території, орієнтовною площею 5.0 га, що розташована в межах вулиць І. Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення» є протиправним, позаяк прийняте з порушенням норм містобудівного законодавства, зокрема, із невідповідністю намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні, а тому підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

02 липня 2019 року позивачем подано до суду заяву про постановлення окремої ухвали про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час розроблення детального плану території.

02 липня 2019 року позивачем подано до суду заяву про постановлення окремої ухвали про порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 384 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. При цьому, суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для необхідності винесення у даній справі окремої ухвали.

IX. Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 769,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1286429712.1 від 04.03.2019 (том 1, а.с.3).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (тут і далі - в редакції станом на момент звернення позивача до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою цього Закону встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень.

Оскільки предметом позову є позовна вимога немайнового характеру, сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем під час звернення до суду з цим адміністративним позовом становить 768,40 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Бучанської міської ради Київської області.

Також у заяві про розподіл судових витрат позивач просить присудити на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини пятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що статті 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі/WestAllianceLimited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст. 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст. 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 01.07.2019 між адвокатом Басараб Наталією Володимирівною та Чиляєвою Іриною Анатоліївною було підписано звіт (акт) про надання послуг(виконання робіт) за договором про надання правової допомоги від 28.02.2019 №00010 (том 4, а.с. 194).

У вказаному акті зазначено, що у справі №320/1030/19 за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення були проведені такі роботи (надані послуги): вивчення та аналіз доказів замовника 28.02.2019 - 6 годин; опрацювання та підготовка матеріалів позовної заяви 01.03.2019 - 6 годин; опрацювання та підготовка заяви про вжиття заходів про забезпечення позову 01.03.2019 - 2 години; опрацювання та підготовка заяви про зміну підстав позову 05.03.2019 - 4 години; опрацювання та підготовка апеляційної скарги на ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову 17.03.2019 - 4 години; опрацювання та підготовка клопотання про дослідження електронних доказів 23.04.2019 - 30 хв.; опрацювання та підготовка заяви про виклик свідка 10.05.2019 - 30хв.; опрацювання та підготовка клопотання про відтворення та видачі копії технічного запису судового засідання 13.06.2019 - 30 хв.; опрацювання та підготовка клопотання про долучення долучення письмових доказів та залишення без розгляду клопотання про дослідження електронних доказів 24.06.2019 - 30 хв.; опрацювання та підготовка додаткових пояснень 02.07.2019 - 2 години; опрацювання та підготовка заяви про постановлення окремої ухвали на ім`я Бучанського міського голови - 30 хв.; опрацювання та підготовка заяви про постановлення окремої ухвали щодо ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 384 КК України -1 година; опрацювання та підготовка заяви про розподіл судових витрат - 30хв.

Загальна вартість робіт 30000,00 грн. за 30 годин використаного часу адвокатом із розрахунку вартості роботи адвоката 1 година - 1000,00 грн.

Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. додано копію квитанції на оплату №821937 від 01.07.2019(том 4, а.с.195).

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), оскількивартість наданих позивачу відповідно до рахунку послуг є завищеною.

У зв`язку з цим, враховуючи складність адміністративної справи та обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Бучанської міської ради Київської області підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 24.01.2019 №2929-53-VII "Про затвердження матеріалів "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бучанської міської ради (ідентифікаційний код 04360586, місцезнаходження: 08290, Київська обл.., м. Буча, вул. Енергетиків, 12) судові витрати у розмірі 15 768 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду 15.07.2019.

Суддя Леонтович А.М.