ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/3379/19

категорія 110000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

прокурора Рудченка М.М., представників відповідача Лагоди О.А., Кемки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарбо Ресурс", Державна служба геології та надр України, про визнання протиправними та скасування протоколу № 4557 від 25.10.2018, рішення № 1349 від 18.12.2018,

встановив:

Заступника прокурора Житомирської області звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол № 4557 від 25.10.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1349 від 18.12.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11.12.2018 № 24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс".

В обґрунтування позову зазначає, що отримання ТОВ "Габро Ресурс" спеціального дозволу на користування надрами можливе лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку, та за умовами, що визначені Порядком № 865; ТОВ "Габро Ресурс" не є надрокористувачем в розумінні вимог Закону; Державною комісією України по запасах корисних копалин незаконно розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки доцільності розподілу Сліпчицького родовища габроноритів, як окремого об`єкту надрокористування, і протиправно складено протокол від 25.10.2018 № 4557, яким апробовано балансові запаси основної і спільно залягаючої корисних копалин вказаного родовища; Житомирською обласною радою незаконно, на підставі протиправного протоколу від 25.10.2018 № 4557, погоджено надання на поза конкурсних умовах спеціального дозволу на користування надрами суб`єкту господарювання не надрокористувачу - ТОВ "Габро Ресурс", з метою видобування габраноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища площею 8,29 га.

Ухвалою від 17.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження; поновлено строк на звернення до суду.

Житомирська обласна рада подала відзив на позовну заяву (а.с. 59-64), в якому просить відмовити в його задоволенні, оскільки у обласну раду надано повний пакет документів, що передбачений Порядком, за результатами його розгляду у строки, встановлені чинним законодавством України, обласною радою прийнято рішення від 18.12.2018 № 1349 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11.12.2018 № 24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Гарбо Ресурс"; порядком не передбачено жодних додаткових дій, які мають вчинятися обласними радами, як органом, що здійснює погодження, окрім строку розгляду документів і виду документу, яким надається погодження.

Державна комісія України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) подала відзив на позовну заяву (а.с. 69-80), в якому просила відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені ст. 13 Кодексу України про надра, тобто для здійснення робіт і досліджень з геологічного вивчення, що визначені відповідною державною реєстрацією ТОВ "Габро Ресурс" прирівнюється/є користувачем надр, оскільки воно є виконавцем РДГВН; ДЗК не має підстав для відмови в прийнятті матеріалів ГЕО за відсутності у суб`єкта господарювання спеціального дозволу на користування надрами при наявності реєстрації робіт відповідно до Порядку реєстрації РДГВН.

На вказані відзиви прокурором були подані відповіді (а.с. 89-100), в яких вказав, що статус користувача надр юридична особа або фізична особа отримує лише з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу; подати на розгляд ДЗК матеріали геологічно-економічних оцінок мають право лише користувачі надр, які мають відповідний спеціальний дозвіл; ні Порядок № 865, ні наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263 не містить положень про безумовний обов`язок ДЗК приймати на розгляд матеріали ГЕО, з огляду лише на одну форму 3-гр.; рішення ДЗК оформлюється у формі протоколу та є результатом здійснення відповідачем публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, а тому може бути предметом оскарження у судді; Житомирською обласною радою не перевірено чи було додержано порядок надання надр у користування ДЗК та протиправно прийнято рішення про погодження надання надр у користування суб`єкту господарювання, який не мав права замовляти державну експертизу в ДЗК та відповідно отримати право на одержання спеціального дозволу на поза конкурсних умовах, чим визначено дії, які порушують право власності Українського народу на надра.

Державна служба геології та надр України подала пояснення на позовну заяву (а.с. 128-136), в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно з наказом Держгеонадр від 27.12.2018 № 521, на підставі пп. 1 п. 8 Порядку № 615 у зв`язку з наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції комісії з питань надрокористування ТОВ "Габро Ресурс" надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища у Житомирській області; враховуючи державну реєстрацію в Держгеонадрах робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр для ТОВ "Габро Ресурс" на підставі висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, ТОВ "Габро Ресурс" мала підстави для проведення геолого-економічної переоцінки запасів габро, як виду РДГВН, та подальшого звернення до ДКЗ України для державної експертизи матеріалів ГЕО; одним із видів наукової (науково-технічної) експертизи є державна експертиза оцінки запасів корисних копалин, що проводиться ДКЗ; протокол - не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, а тому сам по собі не може бути предметом спору.

В судовому засіданні:

- прокурор позов підтримав;

- представники відповідачів просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третіх осіб до суду не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Протоколу № 4557 від 25.10.2018 на засіданні комісії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України було розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки доцільності розподілу Сліпчицького родовища габроноритів і лабрадоритів в Черняхівському районі Житомирської області і виділення його в межах Східної ділянки Сліпчицького родовища габроноритів як окремого об`єкта надрокористування, поданих на розгляд ТОВ "Габро Ресурс" (а.с. 27-40).

Після чого, ТОВ "Габро Ресурс" звернувся до Державної служби геології та надр України з заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (а.с.22), в якій просив надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища у Черняхівському районі Житомирської області на термін 20 років, з підстав здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ (протокол від 25.10.2018 № 4557), до якої додало документи, зазначені у додатку 1 до постанови КМУ № 615 від 30.05.2011.

12.12.2018 Держгеонадра України звернулися до Житомирської обласної ради з листом № 6/5051 (а.с.21) щодо погодження видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища площею 8,29 га, яка знаходиться у Черняхівському районі Житомирської області, ТОВ "Габро Ресурс".

Рішенням двадцятої сесії Житомирської обласної ради VІІ скликання від 18.12.2018 № 1349 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11.12.2018 № 24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс" (а.с.41) вирішено погодити надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс" з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища площею 8,29 га, яка знаходиться у Черняхівському районі Житомирської області.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМ України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615), Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим Постановою КМ України від 22.12.1994 №865 (далі - Положення №865), Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 №263 (далі - Порядок №263).

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Відповідно до вказаного пункту, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, згідно п. 2 якого, крім іншого, подаються копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі.

Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів (пункт 4 Порядку № 615).

Надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин (пункт 28 Положення № 865).

Вказані норми свідчать про те, що наданню спеціального дозволу на користування надрами повинно передувати проведення експертизи та погодження ДКЗ.

Дійсно, п. 16 Положення № 865 передбачено, що матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Відповідно до п. 1 порядку № 615, користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (далі - надрокористувачі).

В пункті 1.2 Порядку № 263 зазначено:

"Дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Для цілей цього Порядку виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра."

Згідно ч. 1 ст. 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Пунктом 1.4 Порядку № 263 передбачено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі:

діючого спеціального дозволу на користування надрами;

затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН;

висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

Як вбачається з п. 1.7 Порядку № 263, для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються, крім іншого, копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо).

Тобто реєстрація РДГВН проводиться не виключно на основі діючого спеціального дозволу на користування надрами, а і висновку щодо доцільності розподілу запасів.

Державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою N 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (пункт 1.3 Порядку № 263).

Таким чином, для здійснення робіт і досліджень з геологічного вивчення, що визначені відповідною державною реєстрацією, ТОВ "Гарбо Ресурс" є користувачем надр, згідно ст. 13 Кодексу України про надра, оскільки є виконавцем РДГВН (а.с.81-82).

Пунктом 3.9 Порядку № 263 передбачено, що звітні матеріали про результати робіт, які виконані без державної реєстрації або не відповідають реєстраційним даним, не приймаються до розгляду Державної комісії України по запасам корисних копалин.

Таким чином суд вважає, що ТОВ "Гарбо Ресурс" мав право подати, а ДКЗ не мала підстав відмовити в прийнятті матеріалів геолого-економічної оцінки запасів за відсутності у третьої особи спеціальний дозвіл для геологічного вивчення надр.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи прокурора щодо неможливості проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин і погодження надання спеціального дозволу на користування надрами без чинного спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, варто зауважити, що на момент прийняття рішення від 18.12.2018 № 1349 спірний протокол ДКЗ, як і на даний час, не був визнаний протиправним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що протокол від 25.10.2018 № 4557 та рішення від 18.12.2018 № 1349 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позов прокурора є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Щодо посилання відповідачів на те, що прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і його обґрунтування є несумісним з розумінням "інтереси держави" адже суперечить нормі ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; у разі дійсного допущення порушень інтересів держави та вимог Кодексу України про надра, порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, порядку проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, незаконної видачі спецдозволів на користування надрами, захист інтересів держави в Житомирському окружному адміністративному суді мають здійснювати як позивачі Міністерство екології та природних ресурсів України та Кабінет Міністрів України; в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач перед зверненням до суду перевірив, що захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; позивач не встановив, не обґрунтував та не надав суду жодних доказів попереднього звернення в порядку статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Кабінету Міністрів України, не встановлено неправомірної бездіяльності ("неналежного урядування") Мінекології, Кабінету Міністрів України як державних органів, які уповноважені державою здійснювати функції у спірних відносинах, для обґрунтування згідно з вимогами ч. 5 ст. 53, ч. 7 ст. 160 КАС України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; висновок прокурора про відсутність державного органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також звертатись до адміністративного суду з вказаним позовом суперечить ст. 23 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положенню про Міністерство екології та природних ресурсів України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1174, державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Пунктом 4 даного положення закріплено завдання Державної служби геології та надр України, серед яких з поміж іншого:

"9) видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);

10) зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення;

11) здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);".

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 32, міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Перелік покладених на Міністерство екології та природних ресурсів України завдань закріплено в п. 4 даного Положення, дослідивши які суд зазначає, що Міністерство екології та природних ресурсів України не наділено повноваженнями в сфері видачі спеціального дозволу та проміжних документів.

Так, Міністерство екології та природних ресурсів України має лише повноваження щодо забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони атмосферного повітря з питань визначення вимог до оформлення документів для отримання дозволів та встановлення форми дозволів (пп. 17 п. 4) та забезпечує у сфері охорони та відтворення вод (поверхневі, підземні, морські), раціонального використання водних ресурсів нормативно-правове регулювання з питань встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти та переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, розроблення та затвердження критеріїв оцінки забруднення підземних горизонтів водних об`єктів (пп. 59 п. 4), а щодо видачі спеціальних дозволів на користування надрами, то дані повноваження відносяться до Державної служби геології та надр України та закріплені у відповідному положенні.

Суд зазначає, що Державна служба геології та надр України є окремим, самостійним, центральним органом влади, який реалізує політику у сфері видання спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупинення та анулювання в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлення їх дії у разі зупинення; здійснення переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), тобто Державна служба геології та надр України під час видачі спеціального дозволу надає оцінку документам, на підставі яких буде видано спеціальний дозвіл.

Варто зауважити, що Міністерство екології та природних ресурсів України має широкий спектр загальних повноважень, в той час як повноваження Державної служби геології та надр України деталізовані.

Враховуючи те, що чинним законодавством не встановлено який саме орган влади має право оскаржувати до суду рішення, дії, прийняття, вчинення яких передує вирішенню питання про надання дозволу на користування надрами, то у відповідності до вимог ч. 3 ст. 53 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право звертатися до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008, код 02909950) до Державної комісії України по запасах корисних копалин (вул. Кутузова, 18/7, оф. 816, м. Київ, 01133, код 01432865), Житомирської обласної ради (м-н С.П. Корольова, 1, м. Житомир, 10014, код 13576948), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарбо Ресурс", (вул. Корольова, 132, оф. 4306, м. Житомир, 10025, код 42367398), Державна служба геології та надр України (вул. Антона Цедіка,16, м. Київ, 03057, код 37536031), відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 15 липня 2019 року