П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/275/19

Провадження № 11-536заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року (суддя Смокович М. І.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Президента України Зеленського В. О., в якому просить визнати протиправним і нечинним Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів».

2. Позов мотивовано тим, що Указом відповідач, достроково припинивши повноваження Верховної Ради України восьмого скликання, порушив право позивача на вільні вибори, при цьому зашкодивши його планам на відпочинок влітку та участі у виборах народних депутатів України, як і планувалося, восени, що є порушенням виборчих прав позивача (не тільки як виборця, але і як суб`єкта права на самовисунення кандидатом у народні депутати України).

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

3. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою

від 27 травня 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1

4. Судове рішення мотивовано тим, що конституційний процес дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та участь у цьому процесі Президента України не є формою реалізації управлінських функцій останнього і не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції (з огляду на його завдання і повноваження).

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

5. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що позивач оскаржує Указ відповідача з підстав його неконституційності. Вважає, що він прийнятий при здійсненні відповідачем владних управлінських функцій і підлягає оскарженню до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рух апеляційної скарги

8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05 червня 2019 року відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 13 червня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

9. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

10. Положеннями частини першої статті 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Згідно з пунктами 1 - 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

12. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

13. Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

14. Частиною четвертою статті 22 КАС визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.

15. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені статтею 266 КАС, правила якої поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема, законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

16. Разом з тим, згідно з пунктом 1 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

17. Зі змісту позовної заяви, як правильно встановив суд першої інстанції, вбачається, що предметом спору у цій справі є правомірність Указу Президента України

від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів».

18. Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

19. Положеннями частини першої статті 106 Конституції України визначено, що Президент України, зокрема, призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією; припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією.

20. Підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України визначені у статті 90 Конституції України, і у цих правовідносинах Президент України реалізує свої владні повноваження шляхом ухвалення відповідного акта (у формі Указу).

21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність), зокрема, актів Президента України.

22. Конституційний Суд України у Рішенні від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 зазначив, що за змістом положень частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, перевірка на предмет відповідності Конституції України всіх без винятку правових актів Верховної Ради України і Президента України як за їх юридичним змістом, так і за дотриманням конституційної процедури їх розгляду, ухвалення та набрання ними чинності.

23. Отже, Конституційний Суд України, сформулювавши таку юридичну позицію, визначив, що акти Президента України, які мають конституційно-правову природу, належать до сфери конституційної юрисдикції.

24. При цьому у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти та/або дії чи бездіяльність Президента України, які виникли у правовідносинах, у яких він реалізовує свої владні (управлінські) повноваження, і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

25. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що конституційний процес дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та участь у цьому процесі Президента України не є формою реалізації управлінських функцій останнього і не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції та взагалі бути предметом розгляду судами загальної юрисдикції.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

27. Згідно з частиною шостою статті 170 КАС у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

28. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції роз`яснив, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

29. Велика Палата Верховного Суду вважає за потрібне вказати, що за певних умов Указ Президента України може бути предметом розгляду Конституційним Судом України, однак цей Суд не входить до системи судів загальної юрисдикції, тому наведене роз`яснення щодо юрисдикційної належності справи не відповідає вимогам статті 170 КАС.

30. Отже, ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

від 27 травня 2019 року слід змінити, виключивши з резолютивної частини цієї ухвали роз`яснення суду про віднесення такої справи до юрисдикції Конституційного Суду України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

31. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

32. Положеннями статті 317 КАС визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Висновки щодо розподілу судових витрат

33. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

34. Оскільки Велика Палата Верховного Суду змінює судове рішення першої інстанції, але виключно у частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 317, 322, 325 КАС, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

від 27 травня 2019 року змінити, виключивши з резолютивної частини цієї ухвали роз`яснення суду про те, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

3. В іншій частині ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков О. Г. Яновська