П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 420/6851/18

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Димерлія О.О.,

– Єщенка О.В.,

за участю: секретар судового засідання – Уштаніт Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Стороженко Ольги Петрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, прийняте у складі суду судді: Вовченко О.А. в місті Одесі по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 року; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Нерубайського сільського голови з питань виконавчих органів; стягнути з Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 296071,80 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, адвокат Стороженко Ольги Петрівни звернулась до суду із апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №04-VII від 3 листопада 2015 р. ОСОБА_1 було затверджено на посаді заступника Нерубайського сільського голови з питань виконавчих органів ради VII скликання. 04 листопада 2015 р. між виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області в особі Нерубайського сільського голови Юрківського В ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено контракт. Відповідно до розділу V, контракт діє відповідно до строку повноважень виконавчого комітету ради, який утворено відповідно Нерубайською сільською радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського голови, виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. 09 лютого 2017 р. Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області було прийнято рішення № 274-VII про звільнення заступника Нерубайського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів (заступник Нерубайського сільського голови з питань виконавчих органів ради) ОСОБА_4 С.В..

Апелянт вважає, що ОСОБА_1 був звільнений без законних на те підстав, тому підлягає поновленню на попередній роботі з поновленням дії контракту з дня прийняття оскаржуваного рішення №274-VII від 09 лютого 2017 р. та є всі підстави для скасування оскаржуваного рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 р. В рішенні №274-VII від 09 лютого 2017 р. відповідач посилається, зокрема, на те, що позивач порушив умови реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування, оскільки відносно нього не проводилось спеціальної перевірки в порядку встановленому Законом України «Про запобігання корупції» та не склав присягу. Позивача затверджено на посаді рішенням сесії від 03 листопада 2015 р. з посиланням на ст. 51 ч. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 10 ч.1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». В рішенні немає посилання на статтю 11) присяга посадових осіб місцевого самоврядування; статтю 14) класифікація посад в органах місцевого самоврядування; статтю 15) ранги посадових осіб місцевого самоврядування; статтю 21) оплата праці, відпустки та пенсійне забезпечення; статтю 22) обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування. Позивача було звільнено з роботи посилаючись на порушення вимог, які до нього не ставились при прийнятті на роботі відповідно до рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №04-VII від 03 листопада 2015 р. Особи, прийняті на роботу на умовах контракту в органи місцевого самоврядування, не набувають статусу посадових осіб місцевого самоврядування, вони не складають Присяги, їм не встановлюється ранг і період роботи за контрактом не зараховується до стажу служби в органах місцевого самоврядування чи стажу державної служби. Однак, при прийнятті рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 р. вищезазначене не було враховане. В трудовій книжці позивача є відмітка про прийняття присяги держслужбовця і позивач вже проходив спеціальну перевірку. Відповідно до посадової інструкції заступник голови Нерубайської сільської ради підпорядкований безпосередньо голові Нерубайської сільської ради, а самій раді лише підзвітний. Оскільки позивач перебував в трудових відносинах саме з Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області, від якої отримував заробітну плату та відповідна Нерубайська сільська рада має розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, несе відповідальність за своїми зобов`язаннями, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен бути стягнутий саме з Нерубайської сільської ради Біляївського району. Крім того, апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на відсутність доказів скасування рішення №273-VII від 09 лютого 2017 р., оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, яке було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року по справі №496/1031/18 за позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішення «Про розпуск виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області за поданням сільського голови та визнання чинним сформованого та затвердженого персонального складу виконавчого комітету від 09.02.2017 року» №445- VII від 13.02.2018 року мали значення для вирішення справи.

18.06.2019 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу ґрунтуються на тому, що звільнення ОСОБА_1 з посади являється цілком законним, так як сільською радою був затверджений новий кількісний та персональний склад виконавчого комітету Нерубайської сільської ради до складу якого не ввійшов ОСОБА_1 . Позивачем було порушено умови реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (відсутність спеціальної перевірки в порядку встановленому ЗУ «Про запобігання корупції»), не складано Присягу. Виконавчий комітет підпорядкований (підзвітний та підконтрольний) виконавчому комітету сільській раді, у той час як до складу депутатського сільської ради входить депутат ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_1 .

Представник відповідача посилається на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 08.05.2018 року по цивільній справі № 496/491/17, залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 08.11.2018 року, якою встановлено, що посада заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів сільської ради віднесена до посад публічної служби. На посаду ОСОБА_1 був затверджений рішенням сільської ради № 04-VII від 03.11.2015 року до укладення контракту, отримував зарплатню за рахунок місцевого бюджету, виконував організаційно-розпорядчі функції щодо підготовки розпоряджень про призначення, звільнення з посад, присвоєння категорій, рангів службовим особам сільської ради, ведення трудових книжок, був матеріально-відповідальною особою, відповідальним за кадрові питання. Як службовець він подавав декларацію про доходи за 2015 рік, яка міститься в матеріалах особової справи № 41-ОС та електронну декларацію за 2016 рік. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не являється державним службовцем та на час перебування на посаді йому не присвоювалися категорія та ранг службовця суд визнав необгрунтованим, так як він перебував на посаді в органах місцевого самоврядування, тобто на публічній службі. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 78 КАСУ, вказані обставини не підлягають доказуванню, так як встановлені Біляївським районним судом Одеської області. Крім того, представник відповідача вказує, що апелянтом було невірно розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки при розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 вказав два останні календарні місяці роботи листопад та грудень 2016 року за які він отримав 10 007, 46 грн. та 17 709,97 грн., х оча рішення про його звільнення було 09.02.2017 року. Тобто в січні та лютому 2018 року він ще займав посаду заступника сільського голови і отримував заробітну плату. В довідці про доходи від 13.08.2018 року № 538 вказана зовсім інша сума заробітної плати за січень та лютий 2018 року, а саме 953,31 грн. та 1 256,10 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №04-VII від 03.11.2015 року прийнято на службу та затверджено на посаду заступника Нерубайського сільського голови з питань виконавчих органів ради VII скликання ОСОБА_1 з 03.11.2015 року (Т. 1 а.с. 96-97, 177-178).

Рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №273-VII від 09.02.2017 року, за пропозицією сільського голови було затверджено новий персональний склад виконавчого комітету Нерубайської сільської ради, до якого не включено ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 188-189).

Доказів скасування вищевказаного рішення №273-VII від 09.02.2017 року сторонами до суду не надано.

Рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №247-VII від 09.02.2017 року (Т. 1 а.с. 98, 190-191, 204) припинено трудовий договір із заступником Нерубайського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради сьомого скликання ОСОБА_1 на підставі рішення «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету сьомого скликання Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області» від 09.02.2017 року за №273-VII. Вказане рішення обґрунтовано затвердженням нового кількісного та персонального складу виконавчого комітету Нерубайської сільської ради, до складу якого не ввійшов ОСОБА_1 , порушенням умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (відсутність спеціальної перевірки в порядку встановленому Законі України «Про запобігання корупції»), не складанням Присяги, підпорядкуванням (підзвітність та підконтрольність) виконавчого комітету сільській раді, у той час як до складу депутатського корпусу сільської ради входить депутат ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_1 , а Виконавчий комітет Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області є підзвітним та підконтрольним раді, укладеним з ОСОБА_1 строкового трудового контракту, тоді як відповідно до ст.1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Не погоджуючись з вищенаведеним рішенням №247-VII від 09.02.2017 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області діяла у межах її повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 під номером запису 35 зазначено, що 03 листопада 2015 року на підставі рішення Нерубайської сільської ради від 03.11.2015 року прийнято на службу та затверджено на посаду заступника сільського голови з питань виконавчих органів ради VII скликання на підставі ч. 2 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 03 листопада 2015 року (Т. 1 а.с. 93-94).

Як посадова особа органу місцевого самоврядування позивач виконував організаційно-розпорядчі функції, отримував зарплату з місцевого бюджету, подавав декларації про доходи за 2015 р., 2016 р., при цьому позивач не виконував роботу тимчасово відсутнього заступника сільського голови і був прийнятий на службу в органи місцевого самоврядування на посаду заступника Нерубайського сільського голови з питань виконавчих органів VII скликання шляхом затвердження на посаду сесією ради, як того вимагає закон.

Публічна служба – це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі регулюються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Посадовою особою місцевого самоврядування Закон Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (ч. 1 ст. 2) визначає особу, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Позивач був призначений на посаду першого заступника міського голови відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» шляхом затвердження відповідною радою.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно зі статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує; прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.

За приписами частини 2-4 статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР) визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

На підставі статті 3 Закону України від 7 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III) посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №2493-ІІІ крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Як визначено частиною першою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР після закінчення повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради закінчуються після сформування нового складу виконавчого комітету.

Якщо новий склад виконавчого комітету ради не сформований, ОСОБА_1 повинен продовжувати виконувати повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів до сформування нового складу виконавчого комітету.

Як свідчать матеріали справи рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 09 лютого 2017 року №273-VII, за пропозицією сільського голови було затверджено новий персональний склад виконавчого комітету, до якого не ввійшов ОСОБА_1 .

Разом з тим, в цей же день 09.02.2017 року, Рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №247-VII від 09.02.2017 року (Т. 1 а.с. 98, 190-191, 204) припинено трудовий договір із заступником Нерубайського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради сьомого скликання ОСОБА_1 на підставі рішення «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету сьомого скликання Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області» від 09.02.2017 року за №273-VII.

Відповідно до частин першої – третьої статті 51 Закону України від 21 травня 1997 року, №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції Закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

З огляду на приписи статей 3, 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада першого заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради є посадою, на яку особа затверджується відповідною радою. Таке затвердження в силу пункту 3 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» є виключною компетенцією відповідної ради.

У свою чергу, не входження позивача до нового персонального складу виконавчого комітету, затвердженого рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 року є підставою для його звільнення із займаної посади в силу вимог закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року (справа № 191/222/16-а).

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, щодо посилань апелянта на судові рішення у справах №496/405/17 та №496/1031/18 колегія суддів зазначає наступне.

Так, постановою Біляївського районного суду Одеської області 05.09.2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі №496/405/17 було визнано протиправним та скасовано рішення Нерубайської сільської ради Біліяївського району Одеської області №243-VII від 27 січня 2017 року «Про розпуск виконавчого комітету Нерубайської сільської Ради».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, було визнано протиправним та скасовано рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №445-VII від 13.02.2018 року.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з аналізу вищевказаних судових рішень, наявних в матеріалах справи (т.1 а.с. 37-47, 59-68) підставою для скасування рішень «Про розпуск виконавчого комітету Нерубайської сільської Ради» слугували процедурні порушення, допущені Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області при їх прийнятті.

Разом з тим колегія суддів наголошує, що рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 року «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету сьомого скликання Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області», яке було фактично основною підставою для звільнення ОСОБА_1 предметом судового розгляду у вищевказаних справах не було, у судовому порядку не скасоване, жодних доказів скасування вищевказаного рішення №273-VII від 09.02.2017 року сторонами до суду не надано. При цьому колегія суддів зазначає, що скасування рішення сільської ради про розпуск виконавчого комітету зазначеної ради від 27 січня 2017 року саме по собі не може слугувати автоматичною підставою для скасування рішення сільської ради «Про затвердження персонального складу виконавчого комітету» від 09 лютого 2017 року, до якого позивач не увійшов.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що як вбачається з рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №247-VII від 09.02.2017 року, однією з підстав для звільнення ОСОБА_1 були положення ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. При цьому аналогічні положення містяться і у заключеному ОСОБА_1 при вступі на роботу контракті від 04.11.2015 року (т.1 а.с. 99-101), відповідно до положень якого контракт діє відповідно до строку повноважень виконавчого комітету. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п.8, 9 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є, зокрема: підстави, передбачені контрактом; підстави, передбачені іншими законами.

Таким чином, з моменту сформування нового складу виконавчого комітету 09.02.2017 року, у Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області були підстави для звільнення апелянта на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗПП України.

При цьому, як встановлено судом, у рішенні Нерубайської сільської ради Біляївського району №247-VII від 09.02.2017 року в якості підстави для звільнення було вказано зокрема пункт 9 частини першої статті 36 КЗпП України та ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Аналізуючи вказані у рішенні Нерубайської сільської ради Біляївського району №247-VII від 09.02.2017 року та у трудовій книжці апелянта підстави для звільнення, колегія суддів звертає увагу, що згідно положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39 - 41 КЗпП).

Щодо доводів апелянта про поновлення позивача на посаді заступника Нерубайського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз приписів ст.ст. 3, 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» свідчить, що повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради закінчуються після сформування нового складу виконавчого комітету.

Оскільки рішенням Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 09.02.2017 №273-VII «Про затвердження складу виконавчого комітету Нерубайської сільської ради», суд вважає, що повноваження позивача ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради припинені 09.02.2017 року, а відтак вказаний юридичний факт виключає його поновлення на посаді, як наслідок, відсутні підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 року у справі №2а/1711/1377/11 (провадження № К/9901/1502/18).

Що стосується посилань апелянта на те, що він не являється державним службовцем, так, як укладений трудовий договір між заступником сільського голови ОСОБА_6 С ОСОБА_7 В ОСОБА_7 та виконкомом Нерубайської сільської ради в особі голови Нерубайської сільської ради Юрківським ОСОБА_8 з діяльності виконавчих органів ради від 04.11.2015 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апелянт перебував на посаді в органах місцевого самоврядування та затверджений рішенням сільської ради №04- VII від 03.11.2015 р., отримував зарплатню за рахунок місцевого бюджету, виконував організаційно-розпорядчі функції щодо підготовки розпоряджень про призначення, звільнення з посад, присвоєння рангів, категорій службовим особам сільської ради, ведення трудових книжок, був матеріально-відповідальною особою, відповідальним за кадрові питання, тобто на публічній службі. Як службовець ОСОБА_1 подавав декларацію про доходи за 2015 рік (а.с. 209-213), та електронну декларацію за 2016 рік (Т.1 а.с. 214-220).

Стаття 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначає, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Частина 1 статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачає, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР); на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою; на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою; на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).

Отже, у випадку працевлаштування особи заступником сільського голови з питань виконавчих органів на постійній основі сільською радою приймається відповідне рішення про затвердження.

Трудовий договір (контракт) укладається тимчасово сільською радою з особою, яка претендує на посаду заступника сільського голови з питань виконавчих органів, на строк відсутності (відпустки) заступника сільського голови з питань виконавчих органів, працевлаштованого на постійній основі.

Колегією суддів встановлено, що будь-які записи щодо працевлаштування позивача на посаду заступника сільського голови з питань виконавчих органів ради на підставі контракту у трудовій книжці відсутні.

Щодо доводів апелянта про не проведення спеціальної перевірки в порядку встановленому Законом України «Про запобігання корупції» та не складання Присяги, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України (254к/96-ВР) та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки» (ч.1). Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги (ч.2). Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби (ч.3). Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що у трудовій книжці позивача відсутні записи щодо складання ОСОБА_1 Присяги під час прийняття на службу в Нерубайській сільській раді Біляївського району Одеської області, що також підтверджується довідкою Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №02-17-170 від 13.02.2018 року (Т.т1 а.с. 162).

В матеріалах справи міститься копія Присяги державного службовця, яку позивач склав 01.08.2013 року наступного змісту: «Я, ОСОБА_1 , повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки» (Т.1 а.с. 95).

Судом першої інстанції встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 під номером запису 33 зазначено про складання позивачем Присяги державного службовця 01.08.2013 року.

Отже, колегія суддів вважає посилання апелянта на складання ним Присяги державного службовця як на підставу відсутності необхідності складання Присяги при прийнятті на службу в Нерубайській сільській раді Біляївського району Одеської області необґрунтованим, оскільки Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не передбачено право особи не складати Присягу у випадку складання перед цим Присяги державного службовця.

Крім цього колегія суддів зауважує, що зміст Присяги, який визначений Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», відрізняється від змісту Присяги державного службовця, копія якої надана позивачем до суду.

Таким чином особа, яка вперше вступає на службу до органу місцевого самоврядування має скласти Присягу посадової особи органу місцевого самоврядування навіть якщо складала раніше Присягу державного службовця.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад.

При прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до п`ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг (абз. 6 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Частина 3 статті 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачає, що стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону, а також стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзаці четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

У примітці у ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що посадами, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, є посади, які частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої - третьої категорій.

Враховуючи те, що позивач працював на посаді, яка віднесена до 5 категорії посад в органах місцевого самоврядування, а обов`язок проходження спеціальної перевірки передбачено щодо посад у органах місцевого самоврядування, які віднесені до 1-3 категорій згідно ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість посилання відповідача у оскаржуваному рішенні Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 року на вказану підставу звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у Нерубайській сільській раді Біляївського району Одеської області.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що ОСОБА_1 не перебував у прямому підпорядкуванні, та не був прямо підпорядкованим ОСОБА_5 (дружина позивача), яка входить до складу депутатського корпусу виконавчого комітету сільської ради з огляду на наступне.

Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Стаття 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні`передбачає, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1). Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови (ч. 7 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (ч. 8 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно із статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою. Примітка. Терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів», «неправомірна вигода», «подарунок» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції».

Згідно ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов – зокрема чоловік та дружина.

Разом з тим, згідно положень статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені зокрема у підпункті "в" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам. При цьому вказані положення не поширюється зокрема на близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв`язку з набуттям одним з них статусу виборної особи; а також осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах. Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_5 є виборною особою, а також село Нерубайське є сільським населеним пунктом, який не є районним центром, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість посилання відповідача у оскаржуваному рішенні Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 року на вказану підставу звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у Нерубайській сільській раді Біляївського району Одеської області

При цьому колегія суддів наголошує на тому, що необґрунтованість двох підстав винесення рішення №274-VIII від 09 лютого 2019 року не свідчить про наявність причин для його скасування, оскільки судом встановлено обґрунтованість інших підстав припинення Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області трудового договору із заступником Нерубійського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, покладених в основу оскаржуваного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №274-VII від 09 лютого 2017 року.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що похідні позовні вимоги про стягнення з Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 296071,80 грн. не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в апеляційній скарзі не зазначено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області діяла у межах її повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Стороженко Ольги Петрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 02 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П.Коваль

Суддя : О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко