Справа № 583/2764/19

2-а/583/75/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді Ярошенко Т.О., з участю секретаря судового засідання Безрядіної О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Охтирка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №6 батальйону №1 взводу №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Єльнікова Валерія Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №142256 від 21 червня 2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., винесену інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Єльніковим Валерієм Івановичем.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21 червня 2019 року відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії НК №142256 за ч.1 ст.121 КУпАП за те, що він 21.06.2019 року о 12:20 год. на 87 кілометрі автодороги М-29 Харків-Сімферополь керував транспортним засобом DAF FT XF 105.410 (власник ОСОБА_2 ) державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричіпом SCHMITZ SKO 24 номерний знак НОМЕР_2 , переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, а саме з не вписаним у свідоцтво про реєстрацію заднім гідрологічним бортом, чим порушив пункт 31.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП. На місці зупинки автомобіля на нього було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

З постановою він не згоден та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки пунктом 31.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Інспектор патрульної служби Єльніков В.І. не вказав у винесеній ним постанові про те, які саме порушення вимог стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкції підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації він порушив.

На напівпричепі керованого ним автомобіля дійсно в задній частині встановлений гідравлічний борт, тобто пристрій, який допомагає піднімати та опускати вантажі, а не гідрологічний борт, як вказано в постанові.

Крім того, інспектором патрульної поліції в порушення вимог Наказу МВС України від 06.11.2015 року №1376 «Про затверджен6ня Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» не був складений протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не роз`яснив права, передбачені ч.1 ст.268 КУпАП, статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Також він не вчиняв будь-яких дій, зазначених у фабулі ч.1 ст.121 КУпАП, а тому вважає оспорювань ним постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Процесуальні дії у справі та позиція сторін.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Копія ухвали про відкриття провадження від 02.07.2019 року з копією позову та доданих матеріалів була отримана відповідачем електронною поштою 03.07.2019 року, відзиву на позовну заяву у встановлений строк та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідач не надав.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

21 червня 2019 року інспектором роти №6 батальйону №1 взводу №2 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Єльніковим В.І. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії НК №142256, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 21.06.2019 року о 12:20 год. на 87 кілометрі автодороги М-29 Харків-Сімферополь керував транспортним засобом DAF FT XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричіпом SCHMITZ SKO 24 номерний знак НОМЕР_2 , переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, а саме з не вписаним у свідоцтво про реєстрацію заднім гідрологічним бортом, чим порушив пункт 31.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП. На місці зупинки автомобіля на нього було та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.6).

Нормативне обґрунтування.

Положеннями статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.ст.10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою серії НК №142256 від 21.06.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за порушення вимог п. 31.1 ПДР.

Згідно із ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

При цьому, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху України).

Положеннями п.31.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.п. «а» п.31.3 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Згідно із ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, приписами ч.8 ст. 121 КУпАП передбачено, що під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, частинах першій - четвертій статті 130, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими,речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд звертає увагу, що на підтвердження вчиненого позивачем правопорушення відповідачем до матеріалів справи не додано будь-яких належних та допустимих доказів.

Крім того, згідно ст.32 Закону України «Про Дорожній рух» переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371), встановлено єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до п.3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Згідно із п.7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах Міністерства внутрішніх справ та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах Міністерства внутрішніх справ та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Положеннями п.8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про Дорожній рух»).

Відповідно до п.33 даного Порядку перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Приписами п.37 Порядку №1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).

Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб`єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п`яти і більше транспортних засобів протягом року та мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб`єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства-виробника газобалонного обладнання.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.

Переобладнання транспортного засобу, у результаті якого змінюється його повна маса та її розподіл за осями, центр ваги, тип двигуна, його вага і потужність, колісна база чи колісна формула, система гальмового і рульового керування та трансмісії, здійснюється за погодженням з виробниками транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, або з державним підприємством «ДержавтотрансНДІпроект» чи Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ. Зазначене погодження може надаватися тільки після проведення огляду транспортних засобів із дотриманням вимог пункту 15 цього Порядку та надання відповідного акта, засвідченого підписом та скріпленого печаткою адміністратора сервісного центру МВС.

Суд звертає увагу на те, що оскаржуваною постановою серії НК №142256 від 21.06.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за порушення вимог п.31.1 Правил дорожнього руху України, при цьому не надано будь-якого належного, допустимого доказу.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення суд відзначає наступне.

Положення КУпАП є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 5-рп/2015).

Разом з тим, Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

У зв`язку із викладеним, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

В той же час, судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано жодних доказів.

Крім того, відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Дослідивши постанову у справі про адміністративне правопорушення серія НК №142256 від 21.06.2019 року судом не добуто належних та допустимих доказів того, що позивачем дійсно порушено п.31.1 Правил дорожнього руху України, за що його притягнуто до відповідальності, що тягне за собою її скасування.

Щодо закриття провадження в справі згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. необхідно скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 10, 14, 241-246, 255, 262, 286, 296 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №6 батальйону №1 взводу №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Єльнікова Валерія Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія НК №142256, винесену 21 червня 2019 року інспектором роти №6 батальйону №1 взводу №2 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Єльніковим Валерієм Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Т.О. Ярошенко