ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/806/19

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Щасливської сільської ради, с. Щасливе Бориспільського району,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Русь, ХХІ століття», с. Щасливе Бориспільського району,

про стягнення 482 942,01 грн., розірвання договору та

зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Поліщук І.А., адвокат, ордер від 17.09.2018 КВ №415573;

від відповідача: Журавель Р.О., адвокат, довіреність від 01.04.2019;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – Щасливська сільська рада, с. Щасливе Бориспільського району (далі по тексту – Щасливська сільрада) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 22.03.2019 до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Русь, ХХІ століття», с. Щасливе Бориспільського району (далі по тексту – ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття»), в якому просить суд:

стягнути з ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» на користь Щасливської сільської ради заборгованість з орендної плати за землю в сумі 482 942,01 грн.;

розірвати договір оренди земельної ділянки №36 від 08.02.2003, укладений між Щасливською сільською радою та ВАТ «Київська Русь, ХХІ століття», зареєстрований в реєстрі за №453;

зобов`язати ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» повернути Щасливській сільраді земельну ділянку загальною площею 2,1356 га кадастровий номер 3220888001:01:004:0115 у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому відповідач отримав її в оренду, за актом прийому-передачі (повернення);

стягнути з ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2003 між Щасливською сільрадою та право попередником відповідача ВАТ «Київська Русь, ХХІ століття» було укладено Договір оренди земельної ділянки №36, зареєстрований в реєстрі за № 453, під розміщення оздоровчо-житлового комплексу на строк 49 років.

Позивач твердить, що відповідач грубо та систематично порушує умови договору оренди, оскільки використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням та не використовує її відповідно до мети, визначеної у договорі. Так, Актом перевірки дотримання земельного законодавства від 29.01.2019 встановлено, що на земельній ділянці розташована будівля невстановленого призначення, складовано будівельні матеріали, інша частина земельної ділянки захаращена бур`янами та не використовується, відтак Актом встановлено порушення вимог пункту а) частини 1 ст. 96 ЗК України щодо невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що в порядку ст. 141 ЗК України є підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою.

Також позивач твердить, що відповідач систематично не сплачує орендну плату. У листі ГУ ДФС у Київській області від 18.01.2019 вказано, що відповідач станом на 01.01.2019 має заборгованість із сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 482 942,01 грн.

У листі ГУ ДФС у Київській області від 11.01.2018 зазначено, що відповідач станом на 01.01.2018 також мав заборгованість із сплати орендної плати з юридичних осіб в сумі 481 978,64 грн., що підтверджує систематичність порушення орендарем свого обов`язку із сплати орендної плати за землю.

На підставі викладеного позивач твердить про істотне порушення умов договору з боку відповідача, в результаті якого позивач як орендодавець значною мірою позбавлений того, на що він розраховував під час укладання договору, і вимагає розірвати договір оренди земельної ділянки на підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 651 ЦК України.

Оскільки розірвання договору оренди землі має наслідком припинення орендних відносин, позивач також просить суд зобов`язати позивача повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі (повернення) відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2019 позовну заяву Щасливської сільської ради прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/806/19, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.04.2019. Цією ж ухвалою суд зобов`язав позивача надати документи та пояснення щодо низки питань, що входять до предмету розгляду у справі, а також витребував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно Договору від 08.02.2003.

Ухвалою від 15.04.2019 сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі на 23.04.2019.Копію зазначеної ухвали відповідач та позивач отримали 18.04.2019.

22.04.2019 від позивача надійшла заява від 22.04.2019 про подання документів на вимогу ухвали від 28.03.2019, зокрема було надано копію листа ГУ ДФС у Київській області від 19.03.2019 щодо періоду виникнення заборгованості та порядку її визначення, та довідка Щасливської сільської ради щодо надходження орендних платежів від відповідача від 17.04.2019.

Також від представника позивача надійшла заява від 22.04.2019 про відкладення судового засідання.

Від представника відповідача також надійшла заява від 22.04.2019 про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі для надання часу відповідачу підготувати відзив із посиланням на відповідні докази.

В судове засідання 23.04.2019 представники сторін не з`явились, тож ухвалою від 23.04.2019 підготовче судове засідання було відкладено на 20.05.2019.

17.05.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд продовжити ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» строк для подання відзиву, прийняти відзив та у задоволенні позовних вимог Щасливської сільської ради відмовити в повному обсязі.

Заперечення мотивовані тим, що умовами договору оренди земельної ділянки визначено розмір орендної плати 3900,00 грн. за рік, з розрахунку 350,00 грн. за кожний місяць. Позивач звертався до господарського суду Київської області з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди від 01.06.2009 №1/130, якою встановлено орендну плату 10% від нормативної грошової оцінки. Рішенням господарського суду Київської області від 31.05.2017 у справі №911/4244/16 в позові відмовлено. Суд дійшов висновку, що вказана додаткова угода є неукладеною, не породжує для сторін жодних наслідків, оскільки не була нотаріально посвідчена та не була зареєстрована в установленому законом порядку.

Відповідач твердить, що орендна плата ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» навпаки, сплачувалась у розмірі більшому, ніж передбачено договором, що зокрема підтверджено рішенням господарського суду Київської області від 24.07.2017 у справі №911/2755/16 за позовом Щасливської сільської ради до ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» про стягнення 1 225 449,57 грн., розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Відповідач твердить, що заявлена підстава для розірвання договору оренди землі як невикористання земельної ділянки відповідно до мети, визначеної в пункті 2.1 Договору, була розглянута судом у справі №911/1616/15, за якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та Щасливської сільської ради до ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» про розірвання договорів та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Відповідач зазначає, що 05.06.2018 отримав від Щасливської сільської ради попередження про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та 26.06.2018 надав на нього обґрунтовану відповідь від 25.06.2018, у якій повідомив про відсутність підстав для дострокового розірвання, відтак сторони не дійшли згоди про розірвання договору за взаємною згодою сторін.

Відповідач заперечує факт істотного порушення договору та твердить про безпідставність позову Щасливської сільської ради щодо розірвання договору в судовому порядку та повернення земельної ділянки.

20.05.2019 від відповідача надійшло клопотання про доручення до справи доказів. Зокрема були надані копії платіжних доручень про сплату орендної плати за оспорюваним договором оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 20.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019.

29.05.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає аргументи, викладені у відзиві, необґрунтованими.

Так, позивач зазначає, що підставою поданого позову про розірвання договору оренди є іншими, ніж у справі №911/1616/15, а саме позов подано з мотивів використання орендарем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням. Позивач твердить, що відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 11.02.2019 №18-10-0.43-1871/2-19 за результатами перевірки дотримання відповідачем земельного законодавства встановлено порушення пункту а) частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України – невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Також позивач вказує, що його твердження про систематичну несплату орендної плати засноване не на підставі неукладеної додаткової угоди від 01.06.2009, яку позивач у позові навіть не згадує, а на підставі листів ГУ ДФС у Київській області про надання переліку боржників з плати за землю. Відповідно до листа ГУ ДФС у Київській області про надання переліку боржників з плати за землю від 18.01.2019 №1293/9-10-36-51-05 з додатком станом на 01.01.2019, ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» має заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 482 942,01 грн. Відповідно до листа ГУ ДФС у Київській області від 19.03.2019 за звітні періоди 2017-2019 роки відповідачем податкові зобов`язання самостійно не визначені, звітність не подано. Позивач твердить, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням та має значну систематичну заборгованість з орендної плати, тому заборгованість має бути стягнена, договір оренди має бути розірваним, а земельна ділянка повернута орендодавцю.

29.05.2019 від позивача надійшла заява про надання додаткових пояснень та доказів по справі, направлена відповідачу листом з описом від 29.05.2019.

Від відповідача 31.05.2019 надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, направлене позивачу листом з описом від 31.05.2019.

В судове засідання 03.06.2019 з`явились представники позивача та відповідача. В судовому засіданні судом розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 18.06.2019 до 12:40, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

Після оголошеної перерви в судове засідання 18.06.2019 з`явились представники обох сторін.

Розглянувши позов Щасливської сільради до ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» про стягнення 482 942,01 грн., розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статей 1, 2, 13, Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

08.02.2003 між Щасливською сільською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Київська Русь, ХХІ століття», правонаступником якого є позивач ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття», (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. (зареєстровано в реєстрі за №453) та зареєстрований у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис №19 від 12.02.2003 (далі – Договір).

Відповідно до умов Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, в межах с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, загальна площа якої згідно з п. 3 даного договору становить 2,1356 гектара земель громадського призначення (розділ 1 Договору).

Пунктом 2.1 договору визначена мета використання земельної ділянки – під розміщення оздоровчо-житлового комплексу.

Договір укладається на 49 років, починаючи з дати його реєстрації (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 2.3 договору:

- орендна плата становить 3900,00 грн. за поточний рік, що становить 325,00 грн за кожний місяць. У розмір орендної плати входить податок на землю в розмірі 1 984,61 грн;

- періодичність внесення орендної плати: щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця;

- розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

підвищення цін, тарифів тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря;

збільшення розмірів ставки земельного податку;

в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 2.4).

Згідно до розділу 4 договору, підставою для розірвання договору є:

- взаємна згода сторін;

- випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке перешкоджає її використанню;

- вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором;

- добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки;

- укладення договору оренди з порушенням порядку, встановленого законом.

Дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої сторони не пізніше ніж за 30 днів.

Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення, державної реєстрації (розділ 8).

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №946-п від 25.02.2011 Управління держкомзему у Бориспільському районі Київської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу у користування за договором оренди, становить 3 684 370,88 грн.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №125/86-18 від 01.02.2018 Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу у користування за договором оренди, становить 4 617 466,51 грн.

У листі ГУ ДФС у Київській області від 11.01.2018 №140/9/10-36-12-11 (з додатком) вказано, що станом на 01.01.2018 ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 481 978,64 грн.

У листі ГУ ДФС у Київській області від 18.01.2019 №1293/9/10-36-51-05 (з додатком) вказано, що станом на 01.01.2019 ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 482942,01 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Київській області №9405/9/10-36-51-05 від 19.03.2019, відповідач за 2016 рік подав декларацію з плати за землю, у якій самостійно визначив річну суму зобов`язання 46107,20 грн, з яких фактично було сплачено 34 413,81 грн.; за 2017-2019 роки податкові зобов`язання самостійно не визначені, звітність не подано. Вказано, що податковим органом відповідачу визначено зобов`язання з плати за землю за 2017 рік в сумі 480 265,79 грн. (фактично сплачено 8000,00 грн.), за 2018 рік – визначено зобов`язання в сумі 3198,53 грн., які не сплачені.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом – земельної ділянки від 29.01.2019 № 855-ДК/36/АП/09/01-19, складеним державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області – головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та в м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Прилєпко О.П. та Шмиголем Б.І. встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220888001:01:004:0115 використовується з порушенням вимог пункту а) частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України – невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

У акті зазначено, що земельна ділянка огороджена будівельним парканом. На частині земельної ділянки розташований одноповерховий будинок невстановленого призначення, інша частина земельної ділянки захаращена бур`янами та не використовується. Також на ділянці складовано будівельні матеріали.

Позивач, стверджуючи про систематичну несплату орендної плати за землю та використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, просить суд стягнути визначену органом ДФС заборгованість з орендної плати, та у зв`язку із істотним порушенням умов договору розірвати договір оренди земельної ділянки в судовому порядку та зобов`язати відповідача повернути орендодавцю земельну ділянку за актом прийому-передачі земельної ділянки.

Суд погоджується з твердженням позивача, що підстави позову у справі №911/806/19 є іншими, ніж у справах:

№911/2755/16 за позовом Щасливської сільської ради до ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття» про стягнення 1 225 449,57 грн., розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та №911/1616/15 (позов заявлено з підстав укладення додаткової угоди 01.06.2009);

№911/1616/15 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та Щасливської сільської ради до ТОВ «Київська Русь, ХХІ століття», треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 С. І. та ОСББ «Київська Русь» про розірвання договорів та зобов`язання повернути земельну ділянку (позов подано з підстав невиконання договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва – відсутності добудови лікарні на 120 ліжок)

відтак, у суду відсутні підстави для застосування пункту 3 частини 1 ст. 231 та пункту 2 частини 1 ст. 175 ГПК України та закриття провадження у справі.

Разом із тим, із заявлених позивачем підстав позов у справі № 911/806/19 не належить до задоволення з огляду на таке.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» визначає перелік істотних умов договору оренди землі, щодо яких сторони мають досягти згоди у будь-якому випадку (частина 2 ст. 180 ГПК України), а саме:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За таких обставин, правова природа орендної плати за комунальну земельну ділянку має подвійний характер – по-перше, це договірна плата за користування орендованим нерухомим майном, а по-друге, це платіж, який визначається та сплачується в порядку, передбаченому для податкових зобов`язань. Відповідно до наведеної статті Закону України «Про оренду землі» щодо питання строку внесення орендної плати за спірну земельну ділянку спеціальним законом, що має пріоритетне застосування, є Податковий кодекс України.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Статтею 141 ЗК України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема пунктом "д" такою підставою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Натомість, враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 N 6-1449цс17).

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналіз положень статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 ЗК та статті 651 ЦК дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі N 481/1073/16-ц, провадження N 61-26св17).

Отже підставою для розірвання спірного договору може бути систематична несплата орендної плати, передбаченої договором, а не податкова заборгованість, визначена у рішенні адміністративного суду.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 № 909/815/16).

Відповідно до пунктів 288.5.1 та 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового Кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (частини 1 та 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (вказана правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 17.05.2018 та від 08.08.2018, у справах № 916/2344/17 та №916/2956/17 відповідно).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Суду не подано доказів того, що сторони за взаємною згодою сторін або у судовому порядку привели у відповідність до закону положення договору щодо нарахування та сплати орендної плати шляхом внесення до договору відповідних змін.

Зокрема рішенням господарського суду Київської області у справі 911/4244/16 від 13.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 відмовлено у задоволенні позову Щасливської сільської ради до ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" про визнання дійсною та укладеною додаткової угоди №1/130 від 01.06.2009, якою було передбачено сплату орендної плати в розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Доказів того, що після 2009 року сторонами вживались заходи щодо перегляду порядку сплати та розмірів орендної плати за договором, суду не подано.

Відтак, розмір орендної плати за договором у спірний період 2016-2018 роки регулюється пунктом 2.3 Договору у первинній редакції, а саме: 3900,00 грн. за поточний рік, що становить 325,00 грн. за кожний місяць, тобто 11700,00 грн. за три роки 2016-2018.

Згідно інформації ГУ ДФС у Київській області (лист №9405/9/10-36-51-05 від 19.03.2019) відповідачем у 2016 році сплачено 34 413,81 грн., у 2017 році сплачено 8000,00 грн., тобто всього 42 413,81 грн.

Додатково відповідачем подано докази того, що орендна плата за 2019 рік відповідачем сплачена згідно квитанції № 4583839 від 17.04.2019 в сумі 3900,00 грн.

За таких обставин, існування заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2016-2018 роки в сумі 482942,01 грн. матеріалами справи не підтверджується, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати не належить до задоволення.

Само по собі визначення органом ДФС податкового боргу без внесення до договору оренди відповідних змін щодо зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та щодо розміру та порядку нарахування та виплати орендної плати не є підставою для розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати орендної плати.

Також неподання декларацій з плати за землю за встановленою формою у встановлений строк тягне за собою спеціальні санкції, передбачені Податковим кодексом України, однак, не має наслідком розірвання договору оренди землі у звязку із істотним порушення умов договору іншою стороною(частина 2 ст. 651 ЦК України) з підстав несплати орендної плати, у розмірі, що не передбачена договором.

Щодо другої заявленої позивачем підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, а саме щодо використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За змістом частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Стаття 96 Земельного кодексу України до обов`язків землекористувача відносить забезпечення використання землі за цільовим призначенням (пункт а) частини 1).

Статтею 141 Земельного кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт ґ).

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Частина 2 ст. 451 ЦК України, на яку посилається позивач, встановлює підставою розірвання договору істотне порушення другою стороною умов договору.

Відтак, підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що відповідач не використовує земельну ділянку та/або розпочав будівництво оздоровчо-житлового комплексу.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 3-36гс15 та від 21.01.2015 у справі № 3-211гс14.

З пункту 2.2 Договору вбачається, що договір укладено на 49 років. Пунктом 2.1 встановлено, що земельна ділянка передається в орендк під розміщення оздоровчо-житлового комплексу. В той же час, договір не містить умов щодо встановлення сторонами строків та порядку розміщення на земельній ділянці оздоровчо-житлового комплексу, а також не передбачає прав орендодавця контролювати та/або втручатися у процес та строки розміщення на земельній ділянці оздоровчо-житлового комплексу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

З матеріалів справи, в тому числі і з Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом – земельної ділянки від 29.01.2019 №855-ДК/36/АП/09/01/-19 вбачається саме те, що відповідач не використовує земельну ділянку, а факт використання земельної ділянки з іншою метою, ніж зазначено у договорі, або всупереч цільового призначення земельної ділянки матеріалами справи не підтверджується.

Згідно умов Договору на вищенаведених норм закону невикористання земельної ділянки в даному випадку не є істотним порушенням умов договору та не тягне за собою наслідків у вигляді припинення права користування земельною ділянкою.

За таких обставин, вимога позивача про розірвання договору з підстави використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є безпідставною та не належить до задоволення.

Повернення земельної ділянки орендодавцю є наслідком розірвання договору та припинення відносин оренди (пункт 2.4 Договору, ст. 34 Закону України «Про оренду землі»), відтак позовна вимога про повернення земельної ділянки Щасливській сільській раді є похідною від вимоги про розірвання договору, а відтак також не належить до задоволення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Щасливської сільської ради не належить до задоволення.

У зв`язку із відмовою у позові відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Щасливській сільській раді до товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь, ХХІ століття" у справі №911/806/19 відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 09.07.2019.

Суддя О.В. Конюх