ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2019

Справа № 910/352/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича (АДРЕСА_4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) (01033, м. Київ, вул. Панківська, буд. 11; ідентифікаційний код: 14323764)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про захист честі, гідності та ділової репутації

Представники учасників справи:

від позивача: Сінчук С.В., Нікіпелова К.Є.;

від відповідача: Корнієнко М.К.;

від третьої особи 1: Недоляк О.Б.;

від третьої особи 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) про: - визнання інформації, поширеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) в телепередачі «Надзвичайні новини» від 20.11.2018 недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, а саме: «Чуловський В.А. - «чорний» нотар. Це є його єдина фотографія у відкритому доступі…»; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) протягом 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати вказану інформацію шляхом оголошення в прямому ефірі телепередачі «Надзвичайні новини» вступної та резолютивної частин рішення Господарського суду міста Києва про спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем було поширено щодо позивача інформацію, яка є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, а саме: «Чуловський В.А. - «чорний» нотар. Це є його єдина фотографія у відкритому доступі».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 відкрито провадження у справі №910/352/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.02.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

06.02.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що на долученому позивачем до позовної заяви диску відсутній відеозапис про спірну інформацію, а за інтернет адресою https://kriminal.ictv.ua/videos/nadzvychajni-novyny-20-11-2018 (позивач у позовній заяві зазначає, що вказаною адресою на офіційному сайті відповідача міститься спірна інформація) міститься відео, яке не містить спірної інформації. При цьому відповідач вказав на те, що він не є автором youtube каналу, роздруківку якого долучив позивач до позовної заяви; сюжети для передачі «Надзвичайні новини» виробляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-ЮА» на замовлення відповідача за договором та ТОВ «Сіріус-ЮА» має власні інтернет-ресурси і можливість розповсюдження сюжетів.

За таких обставин, відповідач зазначив, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували факт поширення Товариством з обмеженою ідповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) оспорюваної інформації шляхом трансляції телеканалу «Зірка ICTV» в ефірі або в мережі інтернет.

У підготовчому засіданні 11.02.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 25.02.2019.

18.02.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 25.02.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 11.03.2019.

04.03.2019 позивачем подано до суду клопотання про надання доказів, в якому позивач вказав на те, що CD-диск, який було подано до суду з позовною заявою, було пошкоджено, у зв`язку з чим позивач надав відеозапис сюжету на телеканалі ICTV програми «Надзвичайні новини» від 20.11.2018 на портативному пристрої.

При цьому позивач зауважив, що спірний сюжет досі наявний у вільному доступі за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=N0s2X7ASu-M&t=1s.

Однак, як вказав позивач, на офіційному сайті відповідача за посиланням https://kriminal.ictv.ua/videos/nadzvychajni-novyny-20-11-2018 спірний відеозапис вже відсутній, його було видалено. На сайті youtube за посиланням https://www.youtube.com/playlist?list=PLa5h_4sQnW_SGs1r_YeFnb8y_AzbeX-pu відеозапис також було видалено.

У підготовчому засіданні 11.03.2019 відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У підготовчому засіданні 11.03.2019 відповідачем було подано відзив на позовну заяву (доповнення), в яких відповідач зауважив, що фраза «нотаріус, який посвідчив незаконний перехід право власності, - це є Чуловський В.А. Чорний нотар. Це є єдина фотографія в інтернеті, яку ви знайдете» є оціночним судженням - прямою мовою учасника сюжета.

У підготовчому засіданні 11.03.2019 судом було поставлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого провадження на 01.04.2019.

27.03.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просив суд визнати недопустимими докази на підтвердження трансляції (публічного сповіщення) в ефірі телевізійного каналу «Зірка ICTV»; не брати до уваги зави свідків; викликати свідків для уточнень свідчень.

29.03.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 відкладено підготовче засідання на 22.04.2019; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

22.04.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

22.04.2019 третьою особою 1 подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення досудового розслідування заяви «про вчинене кримінальне правопорушення» від 18.04.2019 та клопотання №0001 від 18.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви відповідача від 27.03.2019 в частині виклику свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для уточнення свідчень; підготовче засідання відкладено на 29.05.2019.

У підготовчому засіданні 29.05.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі та відмовлено у задоволенні заяви позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів, про що зазначено у протоколі судового засідання від 29.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/352/19, справу призначено до судового розгляду по суті на 01.07.2019.

01.07.2019 третя особа 1 подала клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи, а саме судових рішень, та заявлено усне клопотання про поновлення строку для їх подання.

Судом у судовому засіданні було постановлено протокольну ухвалу про приєднання вказаних доказів до матеріалів справи. Однак, суд зазначив, що даним доказам не буде надано оцінку при дослідженні доказів, про що зазначено у протоколі судового засідання від 01.07.2019.

Представники позивача у судовому засіданні 01.07.2019 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2019 надав усні пояснення по суті справи, проти задоволення позову заперечив.

Третя особа 1 у судовому засіданні 01.07.2019 надала усні пояснення по справі, підтримала позицію відповідача.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 01.07.2019 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103050528948.

У судовому засіданні 01.07.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 04.03.2019 долучено до матеріалів справи портативний носій, на якому міститься відеозапис телепрограми «Надзвичайні новини» (транслюється на телеканалі ICTV). У вказаному відеозаписі ОСОБА_1 (син власниці квартири, яку було відчужено на електронних торгах) зазначив: «нотаріус, який посвідчив незаконний перехід право власності, - це є Чуловський В.А. Чорний нотар. Це є єдина фотографія в інтернеті, яку ви знайдете. Я в відкритому доступі знайшов з реєстрів витяги, де скасовують його приписи, тобто, він цим займається. Цю справу було вже там сфальсифіковано, заказано і майже зроблено, лишилось тільки гроші поділити» (відповідне відео також розміщене на сайті youtube за адресою https://www.youtube.com/watch?v=N0s2X7ASu-M&t=1s).

При цьому ОСОБА_1 у сюжеті було показано фотографію позивача (Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича ) з написом «чорний нотар». Вказане фото позивача з написом «чорний нотар» було відображено у відеосюжеті на весь телеекран.

Позивачем долучено до матеріалів справи заяву свідка - ОСОБА_4 , підпис якого посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., в якій ОСОБА_4 зазначає, що вислів «чорний нотар» по відношенню до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича його неприємно здивував, так як він користується послугами позивача як приватного нотаріуса та реєстратора, рекомендує нотаріуса своїм друзям та колегам, та має сумнів, що така людина може посвідчувати незаконні угоди. Крім того, розмовляючи через декілька днів зі своїми знайомими з приводу нотаріального посвідчення угоди, ОСОБА_4 почув знову слова «чорний нотар» та небажання звертатись до цього нотаріуса саме через сюжет на ICTV та відео на youtube.

Також позивачем долучено до матеріалів справи заяву свідка - ОСОБА_3 , підпис якого посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., в якому ОСОБА_3 зазначає, що його вразив сюжет у програмі «Надзвичайні новини» на каналі ICTV від 20.11.2018, в якому позивач згадувався як нотаріус, що посвідчив незаконний перехід права власності, його було названо «чорним нотарем» та показана його фотографія, оскільки ОСОБА_3 давно користується послугами позивача та вдоволений ними.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що на телеканалі ICTV 20.11.2018 в телепередачі «Надзвичайні новини» було висвітлено інформацію та події, що безпосередньо стосуються Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича.

Зокрема, 20.11.2018 в телепередачі «Надзвичайні новини» на 25 хвилині 30 секунді ведуча програми почала розповідати сюжет про «кредитні розбірки». Як зазначив позивач у позовній заяві, прослухавши повністю весь сюжет можна дійти висновку, що жінка (ОСОБА_5 ) взяла в банку кредит, який на її особисту думку вона справно сплачувала. В якості забезпечення або гарантії перед банком було укладено Договір іпотеки, предметом якого була квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А. було відкрито виконавче провадження в рамках якого й була реалізована вказана квартира через електронні торги.

Починаючи з 33 хвилини 41 секунди у відеосюжеті було зазначено «нотаріус, який посвідчив незаконно перехід права власності, це Чуловський В.А. - чорний нотар. Це є його єдина фотографія у відкритому доступі…,…він «цим» займається…афера…сфальсифікована справа…». На 33 хвилині 50 секунді було показано фото Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича з підписом «чорний нотар» та з написом його прізвища та ініціалів «Чуловський В.А. ».

Позивач у позовній заяві вказав на те, що вказана інформація про позивача є недостовірною, а її зміст порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки створює враження причетності до протиправної діяльності, створює помилкове уявлення у родичів, сусідів, суспільства, клієнтів та партнерів як злочинця, спроможного до аморальних поступків та пов`язаного з вчиненням кримінальних злочинів.

Даний випуск телепередачі «Надзвичайні новини» від 20.11.2018 було опубліковано на офіційному сайті телеканалу ICTV та на сайті YOUTUBE. Позивач вказав на те, що він тривалий час займається нотаріальною діяльністю і має широкий досвід роботи. 20.11.2018 переглядаючи телепередачу «Надзвичайні новини» на телеканалі ICTV позивач був здивований та приголомшений інформацію, яка була подана в зазначеному сюжеті програми починаючи з 25 хвилини 30 секунди.

Вищезазначена негативна недостовірна інформація, розповсюджена серед широкої аудиторії, не лише стосувалася честі та гідності позивача, але й вплинула на його ділову репутацію. Ці дані є недостовірними, перекрученими та подані великій кількості глядачів, які в свою чергу прийняли подану інформацію в негативному сенсі стосовно позивача. Позивач здійснює приватну нотаріальну діяльність, а отже є публічною особою. Вищезазначений сюжет є доступним широкому колу глядачів, серед яких були клієнти позивача, або могли б ними стати. Розповсюджена інформація проти позивача має характер наклепу (тобто, поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить іншу особу) і ця інформація не є оціночним судженням, а є фактичним твердженням.

Вищевказана інформація порушує особисті немайнові права позивача, що виражається у негативному упередженому ставленні до позивача у осіб, які побачили/дізнались про дану інформацію в ефірі телеканалу ICTV 20.11.2018 та в мережі інтернет. Позивач вказав на те, що він вважає неприпустимим звинувачувати його у скоєнні злочинних діянь, оскільки посвідчуючи свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону) повністю у своїх діях керувався законодавством України (перевірив дійсність і повному документів, що вимагається законодавством) та позивачем було видано свідоцтво 27.09.2018 про перехід права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 .

Позивач зазначив, що обвинувачення нотаріуса у вчиненні незаконних нотаріальних дій, «чорної» діяльності та участі в аферах та фальсифікації документів жодним чином не підтверджується. Станом на дату подання позову відсутнє будь-яке кримінальне провадження, де б статус обвинуваченого чи підозрюваного був би присвоєний позивачу, також відсутні будь-які вироки судів по кримінальним справам, які б підтвердили факт злочину, вчиненого позивачем.

Поширена відповідачем інформація ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача в очах родини, друзів, колег, клієнтів та невизначеного кола осіб, формує негативне уявлення про позивача, про його начебто незаконну діяльність як нотаріуса, порушення ним правил професійної етики, вчинення кримінальних правопорушень, що в дійсності не мало місця бути.

За таких обставин, позивач просить суд: 1) визнати інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) в телепередачі «Надзвичайні новини» від 20.11.2018 недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, а саме: «Чуловський В.А. - «чорний» нотар. Це є його єдина фотографія у відкритому доступі…»; 2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) протягом 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати вказану інформацію шляхом оголошення в прямому ефірі телепередачі «Надзвичайні новини» вступної та резолютивної частин рішення Господарського суду міста Києва про спростування недостовірної інформації.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно з приписами 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 вказаної статті ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (ч. 2 ст. 200 ЦК України).

Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При цьому, згідно з положеннями ст. 277 Цивільного кодексу України і ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Суд зазначає, що предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), § 46).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Суд зазначає, що невід`єними ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що висловлювання ОСОБА_1 у телепрограмі «Надзвичайні новини» (відеозапис міститься на портативному носії, долученому позивачем до матеріалів справи та за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=N0s2X7ASu-M&t=1s) є оціночним судженням вказаної особи, яка є безпосереднім учасником подій, щодо яких проводилось журналістське розслідування, оскільки висловлювання вказаної особи не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, та відсутня можливість здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України нлежними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізація зобов`язана повідомляти свої вихідні дані (найменування, позивні, логотип або емблему).

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, що спірна інформація була поширена саме відповідачем.

Так, у позовній заяві позивач вказав на те, що ефір «Надзвичайних новин» від 20.11.2018, в якому було поширено про нього спірну інформацію, міститься на офіційному сайті телеканалу ICTV за посиланням https://kriminal.ictv.ua/videos/nadzvychajni-novyny-20-11-2018.

Однак, за вказаним посиланням відсутній відеозапис телепрограми «Надзвичайні новини» від 20.11.2018 (позивач зазначив, що вказаний запис було вилучено).

При цьому, у позовній заяві позивач також зазначив, що запис вказаної телепередачі міститься на диску, який ним долучено до позовної заяви.

Однак, на диску, який долучено позивачем до позовної заяви, відсутній відеозапис із спірною інформацією.

Водночас, відеозапис, який міститься за інтернет адресою https://www.youtube.com/watch?v=N0s2X7ASu-M&t=1s та наявний на портативному носії, долученому позивачем до позовної заяви, не містить будь-яких вихідних даних (найменування, позивних, логотипу або емблеми), які б давали можливість ідентифікувати, що спірну інформацію було поширено на каналі ICTV (на вказаному записі відсутній логотип телеканалу ICTV).

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що канал на youtube за вказаним посиланням належить відповідачу (враховуючи надані відповідачем пояснення та докази на їх підтвердження, що він не є автором youtube каналу, роздруківку якого долучив позивач до позовної заяви; сюжети для передачі «Надзвичайні новини» виробляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-ЮА» на замовлення відповідача за договором та ТОВ «Сіріус-ЮА» має власні інтернет-ресурси і можливість розповсюдження сюжетів).

Що стосується долученої позивачем до позовної заяви роздруківки екрану спірного відеосюжету з мережі інтернет (з сайту youtube), з неї також вбачається, що відео не містить логотипу каналу ICTV, та докази того, що саме відповідачу належить вказаний канал в Youtube матеріали справи не містять (враховуючи заперечення відповідача, що він не є автором цього каналу та не контролює його).

Враховуючи викладені обставини та оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що спірна інформація є фактичним твердженням та що таку інформацію було поширено саме відповідачем, в той час як відповідно до ст. 74 ГПК України саме на позивача покладено обов`язок доведення, як на особу, яка посилається на певну обставину.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що внесення позивача до списку державних реєстраторів та нотаріусів, яким тимчасово обмежено або анульовано доступ до державних реєстрів наказом №3602/5 від 16.11.2018 та наявність судових рішень, якими скасовані виконавчі написи, вчинені позивачем, не підтверджують твердження відповідача, що предмет спору (висловлене Недоляком Олександром оціночне судження) ґрунтується на достатніх фактичних підставах та є достовірними.

Що стосується поданих позивачем заяв свідків, суд зазначає, що з огляду на висновок суду, що спірна інформація є оціночним судженням, а не фактичним твердженням, заяви свідків не спроможні підтвердити чи спростувати обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, та водночас, не є належним доказом, який би підтверджував факт поширення спірної інформації відповідачем.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку відмовити у позові Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) про захист честі, гідності та ділової репутації.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката) покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.07.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова