-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Чортківський районний суд Тернопільської області
УХВАЛА
"08" липня 2019 р. Справа № 608/1919/18
Номер провадження1-кп/608/62/2019
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження, відомості про яке внесено 1 серпня 2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018210000000400, по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,-
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 1 серпня 2018 о 11-й годині 45 хвилин обвинувачений ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки Міцубісі Кантер, номерний знак НОМЕР_1 , наблизився вулицею Млинарська в м. Чорткові до Т-подібного перехрестя із вулицею Шевченка.
Під час руху обвинувачений ОСОБА_7 в порушення вимог пунктів 1.5 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, відволікся від керування автомобілем, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
В цей час правим тротуаром вулиці Шевченка рухалась малолітня ОСОБА_9 з матір`ю ОСОБА_5 .. Внаслідок проявленої неуважності під час керування транспортним засобом, а також в порушення вимог п. 11.13 ПДР України, обвинувачений ОСОБА_7 в`їхав автомобілем Міцубісі на перехрестя, проїхав проїзну частину вулиці Шевченка та безпричинно виїхав на тротуар, вчинивши на ньому біля будинку № 68 наїзд на малолітню ОСОБА_9 та її матір.
Внаслідок наїзду малолітня потерпіла ОСОБА_9 отримала травми від яких померла на місці пригоди.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В клопотанні прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для продовження такого строку, посилається на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відповідними доказами, що були зібрані в ході досудового розслідування, та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставами для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років без альтернативної міри покарання, а також обставини, які виправдовують тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 та підтверджують наявність зазначених ризиків. Зокрема, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і на даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання з метою уникнення покарання може переховуватись від суду.
Крім цього, ОСОБА_7 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень на транспорті та що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, що свідчить про його схильність до протиправної поведінки.
В разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, він, будучи місцевим жителем та перебуваючи на волі, використовуючи свої зв`язки та авторитет може незаконно впливати на свідків, шляхом схиляння до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань, чим перешкодить кримінальному провадженню.
Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів, не буде з`являтися за кожною вимогою до суду та належним чином виконувати процесуальні рішення у кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заявлені ризики не зменшились, а тому виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
В судовому засіданні представник потерпілих погоджується з клопотанням прокурора про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник вважають клопотання прокурора необґрунтованим, а тому просять змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою виходить з наступних мотивів.
Згідно вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
До спливу строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріпленої у ст. 8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року суд зазначив, що продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Враховуючи, що наявність достатніх підстав вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою не зникли, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується. Крім того, суд вважає, що прокурор довів наявність ризиків того, що обвинувачений перебуваючи на свободі, може порушувати процесуальні обов`язки, ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, продовжувати протиправну поведінку, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Такі ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам,
Враховуючи те, що кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду і такий не може бути завершено до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, ризики які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не відпали, а тому це дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.
Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою до 5 вересня 2019 року включно.
З врахуванням вищенаведених обставин суд не знаходить підстав задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд,--
П О С Т А Н О В И В:
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити по 5 вересня 2019 року включно.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
На ухвалу на протязі семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1
скопійовано
-
скопійовано
-
