ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2019 року № 640/1527/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі:

представників позивача: адвокатів Антонець І.В., Світличного О.Ю.,

від відповідача-1: Гойденко І.О.

від відповідача-2: Кіцнак П.О.

від третьої особи: Горелик Р.М., Пижук Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовом

ОСОБА_1

до

Ради прокурорів України (Відповідач-1)

Генеральної прокуратури України (Відповідач-2)

третя особа:

Прокуратура міста Києва

про

визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Ради прокурорів України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДР: 00034051), третя особа: Прокуратура міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДР: 02910019), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України від 26.12.2018 № 154;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 26.12.2018 № 215к, яким звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади;

- поновити радника юстиції ОСОБА_1 на посаді керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що з 2004 по грудень 2015 працював в органах прокуратури. На посаду керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва (далі - КМП-6) призначений наказом Генерального прокурора України від 09.12.2015 № 821к.

Звертає увагу, що протягом усього безперервного часу роботи в прокуратурі (14 років) питання про притягнення до юридичної відповідальності керівництвом прокуратури Києва ніколи не піднімалося, а відтак, до дисциплінарної відповідальності в тому числі, ніколи не притягувався.

Більш того, як зазначає позивач, він неодноразово заохочувався прокурором міста Києва. У 2015 приймав участь та виходив у фінал конкурсу з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У лютому 2018 отримав свідоцтво Національної академії прокуратури України про проходження курсів підвищення кваліфікації з усіх напрямів прокурорської діяльності. Причому комплексний екзамен здав з оцінкою «відмінно». Також позивач зазначає про нагородження грамотою СБУ, посилається на лист працівників прокуратури від 09.11.2018 про підтримання у колективі взаємної поваги, належного психологічного та морального клімату.

Позивач зазначає, що наведене у сукупності свідчить про його достатній життєвий та професійний досвід, як для людини, що займає посаду керівника місцевої прокуратури в столиці держави.

Разом з тим, 30.10.2018 прокурором міста Києва Говдою Р.М. до Ради прокурорів України внесено подання про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва, у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади - керівника місцевої прокуратури (далі - Подання).

Позивач зазначає, що за результатами розгляду Подання, яке на засіданні Ради прокурорів України підтримував особисто заступник прокурора міста Києва ОСОБА_3., рішенням Ради прокурорів України від 26.12.2018 № 154 (надалі - Рішення):

відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скерування матеріалів щодо внесення рекомендацій про його звільнення для проведення перевірки відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»;

рекомендовано звільнити ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва.

Того ж дня, наказом Генерального прокурора України від 26.12.2018 № 215к (надалі - Наказ) звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»). Як вбачається із змісту цього наказу, його підставою стала рекомендація Ради прокурорів України від 26.12.2018, тобто вищезгадане Рішення. Позивач зазначає, що із наказом ознайомився 27.12.2018.

Позивач вважає, що як Рішення, так і його наслідок - Наказ, винесені всупереч вимогам рішень самої Ради, діючого законодавства та фактичним обставинам справи, а відтак вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

Як вбачається з подання та зазначається у позові, підставою його внесення були наслідки перевірки стану організації роботи у КМП-6, які оформлені на ім`я прокурора м. Києва Говди Р.М. у вигляді Доповідної записки про результати перевірки, проведеної 13-31 серпня 2018 року.

Відповідно до резолютивної частини Доповідної записки, позивачу було запропоновано невідкладно розробити комплекс заходів щодо усунення встановлених недоліків та підвищення ефективності роботи. Про результати проведеної роботи слід було проінформувати прокуратуру м. Києва у строк до 15.11.2018. Однак, доповідну записку було надіслано електронною поштою через 12, а не протягом 3-х робочих днів після закінчення перевірки, як то передбачено п. 16.5. наказу Генерального прокурора України № 15 від 19.01.2017. При цьому, позивачем ще 25.09.2018 були розроблені заходи (план усунення недоліків), їх виконано та повідомлено прокуратуру м. Києва листом від 15.11.2018, причому зауважень до плану усунення недоліків чи їх результатів міськпрокуратурою не зазначено.

Проте, як зазначає позивач, прокурор міста Києва Говда Р.М., ігноруючи факт відсутності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не дочекавшись навіть кінцевої дати усунення недоліків (15.11.2018), вирішив ініціювати щодо позивача найжорстокіше покарання шляхом звернення з поданням до Ради прокурорів України про звільнення позивача з посади керівника, поставивши резолюцію від 19.09.2018 щодо підготовки матеріалів на Раду прокурорів України.

В обґрунтування позову також зазначається про відсутність у Ради прокурорів України, на думку позивача, підстав на ухвалення оскаржуваного Рішення.

Зазначається, що керівником робочої групи (Голова Комісії) був заступник прокурора міста Києва ОСОБА_3. Разом з тим, з огляду на те, що позивач та ОСОБА_3 у 2015 році претендували на посаду керівника КМП-6, і за результатами цього конкурсу переміг позивач, Доповідну записку не можна вважати об`єктивною, а відтак, правильною, з огляду на наявність між цими особами конфлікту інтересів, який існував тоді та існує на даний час.

Наведене, на думку позивача підтверджується науковим висновком від 21.12.2018, за змістом якого раніше існуюча ситуація участі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (як кандидатів на посади керівника КМП-6 та заступника керівника, першого заступника та заступника керівника САП) у конкурсному відборі для обіймання відповідної посади може містити ознаки приватного інтересу та, відповідно, може впливати на прийняття рішення про оцінку якості (ефективності) та відповідності вимогам законодавства виконуваних повноважень іншою особою, яка також раніше брала участь у зазначеному конкурсному відборі як кандидат на посаду.

Проте, незважаючи на те обізнаність Відповідача-1 з цими висновками науковців, у задоволенні клопотання позивача від 26.12.2018 про повернення подання прокурору міста Києва для проведення перевірки, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпідставно та необґрунтовано було відмовлено.

При цьому, як зазначає позивач, у Рішенні безпідставно об`єднано вирішення процедурного питання та власне рішення по суті за внесеним поданням.

Позивач звертає також увагу, що ані під час призначення ОСОБА_3 керівником групи, ані під час проведення перевірки, він не повідомив керівника прокуратури м. Києва про наявний у нього конфлікт інтересів з позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який полягає у тому, що саме три останні особи були представлені Генеральному прокурору України за результатами конкурсу у 2015 році на посади керівника, першого заступника та заступника, а кандидатура ОСОБА_3 була відхилена.

Позивач вважає, що по суті ОСОБА_3 вирішив помститися за поразку.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 у Доповідній записці запропонував розробити комплекс заходів щодо усунення недоліків, на засіданні РПУ він підтримав Подання прокурора міста Києва про звільнення позивача, що на думку позивача, свідчить про непослідовність його позиції, можливість швидкої зміни на догоду керівнику, а відтак про відсутність справедливого та принципового підходу до вирішення будь-якого питання.

На надані позивачем заперечення щодо фактів, викладених у поданні, 21.12.2018 позивач отримав заперечення заступника прокурора м. Києва ОСОБА_3 . в образливому стилі, з явним порушенням вимог ст. ст. 4, 29 Кодексу професійної етики та поведінки, зокрема, щодо безглуздих заперечень позивача, нерозуміння ролі керівника, про некомпетентність позивача, неможливості вичленять головне та другорядне.

Відносно власне незаконності Рішення РПУ по суті, позивач зазначає про відсутність у ньому мотивування рішення. У той же час, якщо рішення оскаржуються в судовому порядку, то у випадках відсутності мотивувальної частини, скаржник не може обґрунтовано його оскаржити. Відтак, на думку позивача, Рішення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Крім того, зазначає позивач, рішенням РПУ від 31.10.2017 № 36 затверджено критерії та умови, які має враховувати РПУ при вирішенні такого роду питань. Однак, на думку позивача, у даному випадку ці критерії не були враховані.

Позивач зазначає, що визнає окремі порушення, наведені у Поданні, проте ці недоліки не могли стати об`єктивною підставою для звільнення.

У Поданні, як зазначає позивач, наведено досить багато зауважень, які стосуються кримінальних проваджень, що не може інкримінуватися позивачу РПУ, як порушення посадових обов`язків, встановлених для посади керівника КМП-6, оскільки це може тягнути дисциплінарну відповідальність (рішення КДКП від 14.11.2018 № 506дп-18).

При цьому, як зазначає позивач, РПУ проігноровано вимоги ч. 1 ст. 36 КПК України згідно з якою прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Не взято до уваги також положення ст. 40 КПК України про те, що саме слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Позивач також звертає увагу на вжиті у Поданні численні неконкретизовані твердження, які на думку позивача, є оціночними судженнями, без зазначення доказів таких порушень.

Проте, більшість наведених у поданні порушень, або не відповідають дійсності, або спростовуються іншими обставинами, або усунуті на час розгляду Подання, або пояснюються об`єктивними причинами, або є загальними для усіх місцевих прокуратур, що у свою чергу виключає звільнення з адміністративної посади (т.1, а.с. 15-27).

Щодо відповідності виявлених порушень, встановлених саме для посади керівника КПМ № 6, позивач зазначає, що оскільки він звільнений у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, то факт їх невиконання Рада повинна була встановити.

У цьому контексті позивач звертає увагу на положення ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» та наказ про розподіл обов`язків від 07.07.2018 № 6 та зазначає, що зважаючи на наявність законодавчо встановлених обов`язків, і тих, що покладені вказаним наказом, РПУ повинна була розглянути Подання, по-перше: щодо відповідності його змісту (виявленим «недолікам») його посадовим обов`язкам як керівника місцевої прокуратури (без оцінки діяльності як прокурора в розумінні КПК України); по-друге: наведені факти щодо порушення посадових обов`язків повинні дійсно мати місце та оцінені Радою об`єктивно, а не через призму «презумпцію правдивості» змісту Подання.

Проте, у Поданні взагалі не зазначено які ж саме обов`язки, установлені для адміністративної посади не виконує або неналежним чином виконує позивач. Позивач вважає, що другий критерій, визначений рішенням РПУ від 31.10.2017 № 36 не доведено.

Третій критерій, на думку позивача, не розкрито взагалі.

Щодо четвертого критерію, а саме - щодо можливості керівника виконувати покладені обов`язки, позивач вважає, що у цьому випадку слід зважати на бездоганний послужний список, періодичного заохочення, наявності фактів притягнення до відповідальності, прозорості призначення, ставлення колективу, оцінка діяльності та теоретичних можливостей незалежними особами. Позивач вважає, що всі критерії на користь позивача.

При цьому, питання можливості керівника КМП № 6 виконувати покладені посадові обов`язки, мало б чесно та публічно обговорюватись між ініціатором Подання та самим позивачем чи працівниками прокуратури, що і передбачено п. 16.4. наказу Генерального прокурора України № 15 від 19.01.2017. Проте, обговорення не було, а рішення про направлення подання прийнято необґрунтовано та з надуманих підстав, як і оскаржуване Рішення.

Щодо системного неналежного виконання посадових обов`язків, позивач звертає увагу на невідповідність дійсності таких фактів та їх спростування за текстом позову, вказане питання достатньо та чітко не висвітлено, а відтак Рішення прийнято всупереч цьому критерію.

Щодо наявності наслідків від неналежного виконання посадових обов`язків керівника, позивач зазначає, що наведені у Поданні факти не відповідають дійсності та спростовані за текстом позову. Крім того, зазначає позивач, ніяких наслідків, а тим більше таких, які б він не зміг усунути з об`єктивних причин, у Поданні не наведено, що свідчить про порушення РПУ цього критерію (6).

Щодо такого критерію, як вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень та недопущення їх в подальшому, ефективності та дієвості вжитих заходів, позивач зазначає, що вказане питання у Поданні не висвітлено та й не могло бути висвітлено, оскільки термін, який був наданий на усунення недоліків - до 15.11.2018, був порушений прокурором м. Києва шляхом внесення 30.10.2018 Подання до Ради прокурорів. У той же час, зазначені були заходи вжиті та до 15.11.2018 було виконано, про що повідомлено прокуратуру м. Києва.

Щодо критерію застосування дисциплінарних стягнень у поданні взагалі не висвітлено. Проте, протягом 14 років бездоганної роботи в органах прокуратури дисциплінарних стягнень позивач не мав. Позивач звертає увагу, що факт притягнення до дисциплінарної відповідальності є обов`язковою передумовою та безумовною підставою для прийняття РПУ рішення про звільнення у зв`язку з чим позивач посилається на рішення КДКП від 14.11.2018 № 506дп-18, рішення ОАС м. Києва від 16.05.2018 № 826/13848/17.

Проте, як зазначає позивач, застосування цього критерію РПУ проігноровано та несправедливо застосовано до позивача найжорсткіше покарання у вигляді звільнення з адміністративної посади. Проігноровано і позицію 47 працівників КМП № 6 щодо необґрунтованості Подання.

Відтак, враховуючи викладене та інші доводи, викладені у позові, позивач просить задовольнити позов, зазначаючи, що скасування наказу Генерального прокурора України та поновлення на посаді є похідними вимогами.

Позиція Відповідача-1 (Ради прокурорів України; РПУ).

Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У відзиві на позов зазначається, що 30.10.2018 надійшли матеріали про надання рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва. Листом від 08.11.2018 позивачу надіслано копію звернення та роз`яснено право брати участь у засіданні РПУ, надавати пояснення, висловлювати заперечення, клопотання та відводи, отримати копію відповідного рішення.

28.11.2018 встановлено, що від позивача надійшли письмові заперечення, у зв`язку з чим від представника прокуратури м. Києва надійшло клопотання про перенесення засідання для ознайомлення із запереченнями. Прийнято рішення про перенесення засідання для ознайомлення сторін.

За результатами вивчення матеріалів, заслуховування позивача та представників прокуратури м. Києва, на засіданні 26.12.2018 РПУ, шляхом відкритого голосування, на підставі ст. 41, 47, 71 Закону України «Про прокуратуру», п. 4.1. Положення про Раду прокурорів України, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, РПУ вирішила рекомендувати його звільнення з посади керівника КМП № 6 м. Києва.

Зазначається що прокуратурою м. Києва на виконання п. 4 протоколу оперативної наради у прокурора м. Києва від 19.07.2018 про підсумки роботи у 1 півріччі 2018 упродовж 13 - 30 серпня 2018 проведено перевірку стану організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності у КМП № 6 м. Києва. Перш ніж провести перевірку, вивчено питання достатності надання практичної та методичної допомоги місцевій прокуратурі на що отримано позитивну відповідь.

Зазначається у відзиві про обставини діяльності КМП № 6 м. Києва та встановлені недоліки, які на думку відповідача, мали місце при роботі прокуратури під керівництвом позивача. Матеріали перевірки у 4-х томах залучено до справи.

РПУ зазначає, що з огляду на той факт, що позивач працює в органах прокуратури з грудня 2004, тобто майже 14 років, до займаної посади останні 5 років перебував на різних керівних посадах, за своїм рівнем він здатен був забезпечити належний комплексний підхід в організації діяльності прокуратури, проте цього не зробив.

Зазначається, що прокурором м. Києва надано матеріали про суттєві порушення в організації діяльності КМП № 6 м. Києва упродовж 2016, 2017, 2018 років, що свідчить про системність неналежного виконання посадових обов`язків. Більшість порушень, як-то порушення вимог кримінального процесуального законодавства та у сфері координації діяльності правоохоронних органів, були з року в рік тотожними, що свідчить про системність неналежного виконання посадових обов`язків керівником КМП № 6 м. Києва.

За результатами вивчення всіх наданих матеріалів Рада прокурорів України дійшла висновку, що ОСОБА_1 самоусунувся від здійснення належної організації роботи, що призвело до системного допущення недоліків та суттєвих прорахунків.

Враховуючи викладене у позові та надані матеріали, РПУ вважає, що спірне Рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах повноважень, у зв`язку з чим не вбачає підстав для визнання спірного Рішення протиправним та його скасування.

Позиція Відповідача-2 (Генеральної прокуратури України).

ГПУ просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 зазначає, що оскаржуваний наказ Генерального прокурора України від 26.12.2018 № 215к прийнято на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» та рекомендації Ради прокурорів України від 26.12.2018, яка у свою чергу прийнята за подання прокурора м. Києва.

Відповідач-2 вважає, що рішення РПУ від 26.12.2018 про внесення рекомендації про звільнення позивача з адміністративної посади є таким, що ухвалено в межах наданих законом повноважень, на підставі та у спосіб, визначений ч. 3 ст. 41 Закону, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення.

Водночас, ГПУ зазначає, що із позову не вбачається у чому саме полягає протиправність наказу Генерального прокурора України, а позивачем не наведено жодних обставин, що свідчать про порушення його прав Генеральним прокурором України.

Таким чином, як вважає Відповідач-2, оскаржуваний наказ видано на підставі рекомендацій Ради прокурорів, у спосіб та у межах повноважень, передбачених п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 41 Закону.

Позиція Третьої особи на стороні відповідачів (Прокуратури м. Києва).

Третя особа просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи спірні рішення законними та обґрунтованими (т.5). Зміст пояснень по суті збігається із обставинами, які викладені відповідачами, та їх оцінкою оскаржуваних рішень.

При цьому, звертається увага, що усунення виявлених недоліків є необхідною умовою для подальшої належної роботи прокуратури, однак не спростовує факт неналежного виконання керівником своїх посадових обов`язків та наявності підстав для внесення відповідного подання до РПУ. Право та повноваження керівника регіональної прокуратури на звернення до Ради прокурорів України не обмежується усуненням чи не усуненням недоліків в роботі місцевої прокуратури. Таке право є безумовним та відповідає п. 14 Положення, затвердженого наказом ГПУ від 18.12.2017 № 351.

Прокуратура м. Києва також зазначає, що звернення прокурора м. Києва до РПУ жодним чином не позбавляло можливості позивача виконувати його обов`язки, у т.ч. усунути недоліки у строки, передбачені в доповідній записці. Між тим, виявлені під час перевірки 13-31 серпня 2018 недоліки не усунуто позивачем.

Щодо наявності конфлікту інтересів у відносинах з ОСОБА_3 , третя особа зазначає, що вказане не відповідає положенням Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, надано оцінку доводам позивача про усунення недоліків та щодо кваліфікації порушень, фактичним обставинам та наявності наслідків від неналежного виконання посадових обов`язків, сформовано таблицю з позицією прокуратури м. Києва з питань, щодо яких позивачем до РПУ були подані заперечення.

У поясненнях третьої особи, крім іншого, наведено статистичні дані найменшого рівня розкриття злочинів по місту за остаточними результатами досудового розслідування - 15,9% (середній 23%) та за підозрами 19.2% (середній 27%). Відсоток нерозкритих кримінальних правопорушень за остаточними результатами досудового розслідування - найбільший по місту і складає 84,1%. Рівень злочинності на 10 тис. населення складає 176 (друге місце по Києву), незважаючи на те, що Печерський район найменший за площею та кількістю населення.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 19.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 11.04.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засіданні 03.07.2019 щодо розгляду справи по суті з`явилися представники учасників справи, у т.ч. від позивача - два адвокати.

Між тим, 03.07.2019 канцелярією суду також зареєстровано клопотання позивача про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 205 КАС України у зв`язку із хворобою та бажанням бути присутнім особисто на судовому засіданні, до якого надано фотокопію листка непрацездатності від 02.07.2019.

У зв`язку з цим, судом враховано, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У даному випадку, враховуючи присутність у судовому засіданні двох адвокатів позивача та те, що явка безпосередньо позивача не визнавалася обов`язковою, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи по суті, відмовив у задоволені клопотання та ухвалив розглядати справу, зокрема, за участі двох адвокатів позивача. Крім того, додатково враховано, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. У даному випадку, враховуючи неявку позивача у засідання 21.03.2019 та неявку у засідання 03.07.2019, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особисто позивача незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні 03.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини, встановлені судом.

Так, як вже зазначалося, на підставі наказу Генеральної прокуратури України від 26.12.2018 № 215к звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»).

Оскаржуваний наказ у свою чергу прийнятий на підставі оскаржуваного рішення Ради прокурорів України від 26.12.2018 № 154 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва», яке у свою чергу прийнято на підставі подання прокурора м. Києва від 30.10.2018 №12/1-52вих-18 (т.7, а.с. 109 і далі), до якого додано матеріали на 898 аркушах, з урахуванням раніше складеної доповідної записки на 107 аркушах за результатами перевірки КМП № 6 (том. 7), проведеної 13-31 серпня 2018 року на підставі наказу прокурора м. Києва № 88 від 03.08.2018 (т.5), який у свою чергу виданий за результатами проведення 19.07.2018 оперативної наради у прокурора м. Києва.

Рішення РПУ прийнято за результатами розгляду та обговорення матеріалів щодо внесення рекомендації про звільнення позивача та клопотання про скерування матеріалів для проведення перевірки відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно із рішенням РПУ (т.7, а.с. 107), яке набирає чинності сили з моменту прийняття (п/п. 5.9.5 Регламенту РПУ), у задоволенні клопотання про скерування матеріалів відмовлено, рекомендовано звільнити позивача з посади керівника Київської місцевої прокуратури.

Під час засідання РПУ вівся протокол, який залучено до матеріалів справи (т.7). Згідно із протоколом, позивачем на засіданні РПУ було оголошено його заперечення щодо подання. При голосуванні, 11 членів РПУ висловились «за» прийняття вищезгаданого рішення.

Наказ ГПУ отриманий позивачем 27.12.2018.

До цього, листом від 08.11.2018 № 01/1/5-374вих-18 (т.7) копію звернення прокурора м. Києва про надання рекомендацій, надіслано позивачу та роз`яснено його право брати участь у засіданні РПУ, надавати пояснення, висловлювати заперечення, клопотання та відводи, отримати копію відповідного рішення.

При цьому, 22.11.2018 позивачем на ім`я Голови Ради прокурорів України подано заперечення щодо доводів, викладених у поданні прокурора м. Києва (т.3, а.с. 32) та матеріали на 214 аркушах. У зв`язку з цим та за клопотанням ініціатора внесення подання, засідання 28.11.2018 було відкладено.

У відповідь на заперечення позивача, прокуратурою міста Києва із супровідним від 19.12.2018 № 042/2-2765вих18 подано власні аргументи щодо заперечень позивача, викладених у формі «Позиція прокуратури міста Києва….» (т.3, а.с. 56).

З матеріалів справи вбачається, що позивач був присутній на засіданні 26.12.2018 та користувався наданими йому правами. Зауважень щодо своєчасності повідомлення позивача про засідання РПУ з боку позивача не надходило.

Судом встановлено, що рішення РПУ, яка (РПУ) знаходиться в одній будівлі з ГПУ, надійшло до ГПУ 26.12.2018 і зареєстровано в книзі обліку вхідної кореспонденції відділу роботи з кадрами управління роботи з кадрами та персоналом державної служби Департаменту кадрової роботи та державної служби за № 11/1/1-874вх-18, матеріали щодо чого (витяг з книги обліку вхідної кореспонденції) залучені до матеріалів справи у судовому засіданні 11.04.2019 (т. 11).

Щодо подання прокурора міста Києва (т.4., а.с. 174 і далі), слід зазначити, що воно складено на 17 аркушах та до нього надано матеріали на 898 аркушах, на підставі яких сформовано висновки (подання) та ініційовано питання звільнення позивача з адміністративної посади.

Так, у поданні зазначається наступне.

ОСОБА_1 , призначений на адміністративну посаду керівника Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва строком на п`ять років наказом Генерального прокурора України від 09.12.15 №821 к з 15.12.15 року.

В органах прокуратури працює з грудня 2004 року. До займаної посади останні п`ять років обіймав посади: заступника прокурора Оболонського району м. Києва, заступника прокурора Печерського району м. Києва, першого заступника прокурора Печерського району м. Києва.

У зв`язку із суттєвими недоліками у роботі Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва, попри застосовані раніше заходи, які не взяті до уваги керівником місцевої прокуратури, прокуратурою міста на виконання п. 4 протоколу оперативної наради у прокурора міста Києва від 19.07.18 «Про підсумки роботи органів прокуратури міста Києва у І півріччі 2018 року та завдання на наступний період» упродовж 13 - 30 серпня 2018 року проведено перевірку стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності у Київській місцевій прокуратурі № 6 м. Києва.

Результати перевірки засвідчили, що керівником місцевої прокуратури ОСОБА_7. не забезпечено належного виконання вимог Закону України «Про прокуратуру», інших законів України, галузевих наказів Генерального прокурора України та прокурора міста Києва.

Установлені численні прорахунку допущені ОСОБА_7 в організації діяльності очолюваної прокуратури та роботи підлеглих працівників щодо вирішення першочергових завдань прокурорської діяльності га розв`язання найбільш актуальних проблем. Надані Законом повноваження керівником прокуратури з цією метою повною мірою не використовувались, вичерпні заходи щодо усунення недоліків, на які зверталась увага прокуратурою міста, не вживались.

За таких умов, проведена робота виявилась недостатньо ефективною і не сприяла належному усуненню порушень закону, реальному захисту прав і свобод людини та інтересів держави.

Зазначається у поданні, що відповідно до статті 13 Закону України «Про прокуратуру» до повноважень керівника місцевої прокуратури серед інших належать: організація діяльності місцевої прокуратури; представлення місцевої прокуратури у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами і організаціями; забезпечення виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури; контроль ведення та аналіз статистичних даних, організація вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичного забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій; видання наказів з питань, що належать до його адміністративних повноважень; виконання інших повноважень, передбачених цим та іншими законами України.

Крім того, відповідно до наказів керівника Київської місцевої прокуратури №6 від 16.02.16 №35, від 20,09.16 №71, від 15.11.16 №85, від 13.07. і 7 №23, від 21.11.17 №42, від 07.05.18 №» 24 про розподіл обов`язків між працівниками Київської місцевої прокуратури №6 на ОСОБА_7 покладено організацію роботи з кадрами; роботу з питань внутрішньої безпеки; організацію діяльності у сфері запобігання і протидії корупції; здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у найбільш актуальних і резонансних кримінальних провадженнях про вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів; організацію роботи у міжнародно-правовій сфері; координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції, взаємодію з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та державного контролю; організацію нагляду за додержанням законів в Печорському управлінні поліції ГУ НП в м. Києві та СУ ФР ДЇЇІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві при здійсненні оперативно-розшукової діяльності; організацію діяльності за відповідними напрямами у сфері охорони дитинства та інші обов`язки.

З часу призначення ОСОБА_7 керівником Київської місцевої прокуратури №6 прокуратурою міста Києва здійснено дев`ять виїздів для надання йому практичної допомоги в організації: роботи з кадрами; роботи у сфері запобігання та протидії корупції; діяльності у кримінальному провадженні; підтримання державного обвинувачення та оскарження судових рішень; роботи щодо захисту прав і свобод дітей; діяльності з питань представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень; міжнародної правової допомоги у кримінальних провадженнях; роботи з питань ведення, діловодства; нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності: з ведення ЄРДР, статистики та її аналізу.

Також в цей період прокуратурою міста проведено тринадцять вивчень та перевірок в місцевій прокуратурі стану: додержання вимог кримінального процесуального законодавства України при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; представницької діяльності у сфері захисту прав дітей та інтересів держави; прокурорського нагляду за додержанням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ІІечерським УП ГУ НП у м. Києві: здійснення контролю за веденням та аналізом статистичних даних, організації вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичного забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій; нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність: нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове розслідування; діяльності у сфері запобігання і протидії корупції; нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян; роботи з прийому громадян, розгляду звернень та запитів; організації роботи з підтримання державного обвинувачення; здійснення представництва інтересів держави в суді та її захисту при виконанні судових рішень.

Протягом 2016-2018 років прокуратурою міста керівникам Київських місцевих прокуратур направлено 112 зауважень та листів орієнтовного характеру з вимогою активізації роботи з основних напрямків прокурорської діяльності, в яких вказувалось, зокрема і на недоліки в роботі Київської місцевої прокуратури №6.

На оперативних нарадах у керівництва прокуратури міста про підсумки роботи органів прокуратури та актуальні питання прокурорсько-слідчої діяльності неодноразово заслуховувались пояснення ОСОБА_7 щодо допущених недоліків у діяльності очолюваної ним місцевої прокуратури та зверталась увага на необхідність вжиття дієвих заходів з метою їх усунення (оперативні наради від 38.01.16, 22.09.16, 20.07.17, 19.07.18).

ОСОБА_7 не приділено достатньої уваги якісному розподілу обов`язків між працівниками прокуратури.

Зокрема, у відповідному наказі зазначено, що робота із взаємодії з кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів з кадрових питань проводитиметься після її створення, хоча зазначена комісія працює вже понад рік.

Без врахування положень ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» викладено обов`язок керівника прокуратури щодо координації діяльності правоохоронних органів.

Повноваження прокурора щодо організації діяльності в сфері захисту прав і свобод дітей та нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень / кримінальних справах, застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян віднесені також до обов`язків відповідно заступників керівника прокуратури ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , таке дублювання певною мірою негативно вплинуло на етап організації роботи за вказаними напрямами.

З наказом про розподіл обов`язків працівники прокуратури під розпис не ознайомлені.

Окремі організаційно-розпорядчі документи місцевої прокуратури видані з посиланням на недіючі накази прокуратури міста.

Зокрема, керівником прокуратури ОСОБА_1. видано наказ від 16.02.17 «Про створення робочої групи з метою оперативного документування та належного процесуального оформлення затримання правопорушників під час проведення заходів з нагоди третьої річниці Майдану в період з 17.02.17 по 22.02.17».

В наказі є посилання на розпорядження прокурора міста Києва від 29.08.14 №73 «Про додаткові заходи щодо вдосконалення координаційної діяльності, по боротьбі зі злочинністю та корупцією», яке втратило чинність. Аналогічний недолік допущено виконувачем обов`язків керівника місцевої прокуратури ОСОБА_4. при виданні наказу № 35 від 10.08.18 «Про створення спільної робочої групи з метою розкриття кримінальних проваджень, пов`язаних із заволодінням нерухомим майном комунальної та державної власності та у сфері земельних правовідносин».

Мають місце суттєві недоліки під час оформлення та контролю за виконанням оперативних нарад у керівника місцевої прокуратури. У більшості випадків за наслідками обговорення проблемних питань не надається об`єктивна оцінка роботі підлеглих прокурорів, приймаються формальні рішення без визначення конкретних заходів, термінів виконання та виконавців. Відсутні дати про ознайомлення працівників прокуратури з протоколами проведених нарад. Вимагають суттєвого поліпшення якість та контроль виконання прийнятих рішень.

У поданні також зазначається, що не налагоджено взаємодію із засобами масової інформації щодо висвітлення результатів роботи з найбільш актуальних для суспільства питань. Протягом поточного року усі повідомлення розміщено на офіційному веб-сайті прокуратури. Виступи у друкованих ЗМІ та на телебаченні відсутні.

Встановлено ряд прорахунків в організації роботи з кадрами та у сфері державної служби. Керівником прокуратури не забезпечено належну участь підлеглих працівників, у тому числі молодих спеціалістів, у колективних навчаннях, які проводились у поточному році в прокуратурі міста. При цьому, листи щодо неможливості прибуття на навчання з поважних причин до апарату не направлялися.

Неналежним чином формуються і ведуться особові справи державних службовців. В них відсутні дані про їх ознайомлення з Правилами внутрішнього службового розпорядку.

Працівники, які виконують функції обслуговування та робітники зі своїми функціональними обов`язками не ознайомлені.

В особових справах працівників допоміжного складу відсутні дані про ознайомлення з Правилами внутрішнього трудового розпорядку працівників, які виконують функції з обслуговування та робітників органів прокуратури міста Києва, хоча листом №3250вих-18 від 20.04.18 прокуратура міста проінформована, що зазначена робота проведена та вказані відмітки до особових справ долучені.

Не дивлячись на складну криміногенну ситуацію в районі керівником прокуратури не організовано належне виконання вимог ст.25 Закону України «Про прокуратуру» щодо координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності.

Протягом 2017-2018 років проведено лише дві спільних з керівниками інших правоохоронних органів наради, які носили формальний характер. При прийняті відповідних рішень повною мірою не враховувався реальний стан злочинності, не завжди визначались конкретні спільні заходи щодо покращення стану протидії злочинним проявам та громадського порядку, а окремі передбачено безпідставно. Відсутні матеріали про їх виконання та інформації з цього приводу керівників правоохоронних органів.

Зокрема, пунктом 2.3 рішення координаційної наради, проведеної у червні 2017 року, передбачено, перед проведенням масових заходів на території району, створення спільних з іншими правоохоронними органами робочих груп щодо оперативною документування та належного процесуального оформлення затримання правопорушників. Вивченням матеріалів наради встановлено, що таку групу створено 16.02.17, тобто за 4 місяці до проведення наради.

Пунктом 2.4 рішення наради заплановано переглянути ухвали суду, строк дії яких закінчився, про дозвіл на затримання осіб з метою приводу у кримінальних провадженнях, та підготувати повторні клопотання. Під час перевірки встановлено 15 випадків закінчення строку дії відповідних ухвал, проте клопотання про їх продовження до суду не подані.

Зазначається також у поданні, що у червні поточного року проведено спільну нараду щодо стану додержання конституційних прав громадян при здійсненні обшуків, оглядів, застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, а також недопущення неправомірного впливу та тиску на суб`єктів господарювання.

В протоколі наради не передбачені конкретні спільні заходи, спрямовані на покращення стану дотримання конституційних прав громадян, а лише вказано на необхідність посилення контролю у вказаній сфері.

Це при тому, що на оперативній нараді за підсумками роботи органів прокуратури міста у 1 півріччі 2018 року була звернута увага керівництва місцевої прокуратури №6 на суттєві порушення, пов`язані з втручанням в діяльність суб`єктів господарювання.

Таким чином, зазначається у поданні, вжиті керівником прокуратури координаційні заходи не сприяли покрашенню криміногенної ситуації та стану розкриття злочинів.

Відсоток розкриття злочинів станом на серпень 2018 року за повідомленими підозрами складає 20,5% (20% торік) при середньому по місту 26.5% (23,3% торік), за закінченими кримінальними провадження 18,3% (10,8% торік) при середньому по місту 23,9% (18,5% торік).

У порушення вимог пункту 2 наказу Генеральної прокуратури України від 19.12.12 №4гн керівником місцевої прокуратури та процесуальними керівниками не забезпечено належне виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Перевірки проводяться формально, поверхово, без врахування листа прокуратури міста №04/6-84 них від 13.05.17 щодо посилення нагляду на вказаному напрямі та належного реагування на існуючі порушення.

Протягом 1 півріччя 2018 року було виявлено 3 укритих злочини.

Водночас в ході перевірки працівниками апарату виявлено 9 фактів укриття працівниками Печерського управління поліції ГУ НП в місті Києві кримінальних правопорушень, у тому числі 3 тяжких злочинів, відомості про які прокуратурою міста внесені до ЄРДР.

Відповідно до звітних даних територіальним органом поліції на 26% більше передано до суду обвинувальних актів (270 проти 215 торік).

Проте, перевіркою достовірності відображення у статистичних звітах форми СЛ відомостей щодо направлених до суду обвинувальних актів, клопотань про звільнення підозрюваних від кримінальної відповідальності, виявлено їх невідповідність реальним результатам роботи.

Так, відповідно до даних, у березні 2018 року до суду скеровано 49 обвинувальних актів. Перевіркою встановлено, що у вказаний період направлено 24 акти, 24 скеровано у квітні місяці та 1 - у травні.

У червні 2018 року відповідно до звіту до суду направлено 47 актів, що не відповідає дійсності, оскільки документально підтверджується направлення лише 34, решта 13 актів направлені у липні.

Аналогічне перекручення статистичних даних допущено за результатами роботи у липні 2018 року.

Таке викривлення свідчить про намагання штучно покращити результативність роботи територіального органу поліції щодо розслідування кримінальних проваджень.

Через бездіяльність слідчих районного управління поліції та неналежне процесуальне керівництво прокурорів значним є залишок кримінальних проваджень - 8842 (1 півріччя 2017 - 9052).

Зазначене певною мірою викликано нерівномірним навантаженням окремо на кожного прокурора, яке складає до 549 кримінальних проваджень.

Вивченням причин накопичення залишку кримінальних проваджень, встановлено, що процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у багатьох з них практично не здійснюється або є неефективним та полягає у надані шаблонних вказівок, які не сприяють активізації слідства. Дієвий контроль за їх виконанням не здійснюється.

За таких умов у кримінальних провадженнях не забезпечено розслідування у розумні строки та тривалий час не приймаються остаточні рішення.

Так, як зазначається у поданні, у кримінальному провадженні №12017100060004208 за ч. 1 ст.263 КК України, незважаючи на наявність висновку судово-балістичної експертизи від 06.10.17 про те, що наданий на дослідження пістолет належить до короткоствольної вогнепальної зброї, а 14 патронів - до боєприпасів, які вилучено у ОСОБА_21 , слідчі дії з лютого 2018 року не проводяться.

Аналогічним чином не здійснюються слідчі дії у кримінальних провадженнях даної категорії № 1201710006000637, 12018100060001726, 2216000000000450.

Не забезпечено якісне розслідування кримінальних проваджень, на тяганину у яких неодноразово звертала увагу прокуратура міста.

Так, понад двох років слідчим відділом Печорського управління поліції не належним чином розслідувалось кримінальне провадження щодо заволодіння земельною ділянкою та житлом громадянина. Тільки після зміни у січні 2018 року прокуратурою міста підслідності Подільським управлінням поліції протягом 3 місяців зібрано достатньо доказів та кримінальне провадження за обвинуваченням приватного нотаріуса за ч. 3 ст.358 КК України направлено до суду.

З листопада 2016 року слідчим відділом Печерського управління поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях 12016100060007180, 120161000600007878, 12017100060002778, 12017100060000952 за фактами замінування приміщення Вищого господарського суду України, які мали місце у 2017-2018 роках. За наявності відомостей щодо причетності до цих злочинів конкретної особи відповідні слідчі дії не виконуються.

Також слідчим відділом Печорського управління поліції розслідується кримінальне провадження № 42016101060000227 від 23.12.16 за заявою представника ПАТ «МАРФИН БАНК» щодо привласнення службовими особами банку грошових коштів цієї банківської установи в сумі понад 17 млн. євро за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування провадження 16.03.18 на підставі ухвали суду від 27.02.18 проведено обшук із залученням спеціального підрозділу «Альфа» у м. Одеса в офісі ПАТ «МАРФИН БАНК» та вилучено виписки по кредитним рахункам, положення кредитних підрозділів, договори страхування фінансових ризиків та кредитні справи.

Незважаючи на те, що з моменту проведення обшуку та вилучення документів щодо наданих кредитів пройшло понад 5 місяців, судово-економічну експертизу призначено тільки 03.08.18 після неодноразових звернень керівництва банку та подальшого втручання прокуратури міста Києва.

Припускається тяганина при розслідуванні кримінальних провадженнях, в яких процесуальне керівництво здійснює безпосередньо керівник прокуратури ОСОБА_1.

Зокрема, слідчим відділом Печерського управління поліції розслідується кримінальне провадження № 42016100000001274 від 28.12.16 за ч. 1 сі.364, ч.2 ст. 366 КК України щодо неправомірних дій посадових осіб ПАТ «ХК Київміськбуд» і Департаменту містобудування та архітектури м. Києва.

В ході розслідування ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.05.17 задоволено клопотання слідчого погоджене ОСОБА_1. та накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва по вуя. Лейпцизькій. 13 у місті Києві.

З кінця травня 2017 року жодної слідчої та процесуальної дії у кримінальному проваджені не проведено.

Також слідчим відділом Печерського управління поліції під процесуальним: керівництвом ОСОБА_7 розслідується кримінальне провадження №42016101060000095 від 05.05.16 за ч. 1 ст.366 КК України фактом службового підроблення службовими особами Печерської гімназії 75 у м. Києві, які внесли завідомо неправдиві відомості до табелів обліку робочого часу з індивідуального навчання за ч. 1 ст. 366 КК України.

З квітня 2018 року слідство у провадженні не проводиться.

Поряд з ним, відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань останні півроку кримінальне провадження розслідується слідчим, звільненим з посади ще у лютому 2018 року.

Під час перевірки установлено факт направлення ОСОБА_13 . 23.08.18 до Печерського районного суду листа про повернення для доопрацювання обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018101060000083 за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, що свідчить про нехтування вимогами кримінального процесуального законодавства, адже у вказаному проваджені ОСОБА_15 не був процесуальним керівником та лист направлено до проведення підготовчого судового засідання.

Не приділяється увага стану розслідування злочинів на пріоритетних напрямах. Упродовж 2018 року піднаглядним органом поліції жодного обвинувального акту про злочини у бюджетній галузі (залишок - 114 проваджень), земельній сфері (залишок - 50 проваджень), пов`язані із заволодінням комунальним майном (залишок -- 2.1 провадження) та незаконним гральним бізнесом (залишок - 29) до суду не направлено.

У провадженнях цієї категорії виявлені непоодинокі факти тяганини та порушення вимог ст.28 Кримінального процесуального кодексу України щодо дотримання розумних строків проведення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Зокрема, проігноровані вимоги прокуратури міста щодо активізації досудового розслідування у кримінальних провадженнях, пов`язаних з використанням бюджетних коштів на ремонт автомобільних доріг. У кримінальному проваджені № 12015100060006671 за фактом розтрати службовими особами КП «Київавтодор» майна на суму 101 тис. грн., розпочатому за ч.5 ст. 191 КК України, слідство не проводиться, відповідні експертизи не призначено.

Лише після втручання прокуратури міста у кримінальному провадженні № 12016100060001674 за фактом за володіння службовими особами КП «Інженерний центр» та ТОВ «Еліт Груп» бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час ремонту дитячого навчального закладу експертній установі у січні 2018 року для дослідження було надано відповідні документи і матеріали провадження за експертизою, яку було призначено ще в травні 2017 року.

Не проводяться слідчі дії у кримінальних провадженнях про бюджетні злочини за ч.2 ст. 191 КК України, ч.5 ст.191 КК України.

Внаслідок бездіяльності слідчих та процесуальних працівників незадовільним є стан розслідування актуальних злочинів загально-кримінальної спрямованості.

На судовий розгляд направлено лише 3 кримінальних провадження щодо фактів незаконного обігу вогнепальної зброї, у залишку перебуває 30 таких проваджень.

Збільшилась кількість облікованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (116 проти 29). За результатами розслідування кримінальних проваджень вказаної категорії скеровано до суду лише 16 обвинувальних актів.

Взагалі не розслідуються злочини за фактами завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян. До суду направлено 1 провадження цієї категорії, у залишку - 50.

З 10 до 16 збільшилась кількість облікованих кримінальних проваджень щодо збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і лише 1 обвинувальний акт направлено до суду.

Водночас, з метою зменшення залишку нерозкритих злочинів слідчі вдаються до незаконного закриття проваджень, у томи числі за фактами тяжких злочинів, а процесуальні керівники на такі рішення своєчасно не реагують (кримінальні провадження № 12017100060000830, 12016100060006680, 12016100060006340, 12015100060005923, 120181000060002010, 12017100060004367 та інші).

Не перевіряється ОСОБА_7 законність рішень про закриття кримінальних проваджень, у яких безпосередньо він здійснює процесуальне керівництво.

Так, СВ Печерського ГУНП у м. Києві 23.07.16 за матеріалами СБ України у м. Києві та Київській області розпочато кримінальне провадження № 12016100060004970 за ч. 4 ст. 191 КК України щодо розтрати коштів службовими особами КМДА під час закупівлі оптоволоконного кабелю у м. Києві.

Без проведення слідчих дій 22.09.2016 кримінальне провадження закрито.

Аналогічно без проведення слідчих дій 30.11.2016 закрито кримінальне провадження № 12016100060001768.

Викликає суттєвих зауважень стан нагляду за додержанням вимог кримінального процесуального законодавства під час зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваних.

Встановлені факти непогодження процесуальними керівниками постанов про зупинення досудового розслідування, відсутності ухвал, якими, надано дозвіл на затримання підозрюваних для доставки до суду з метою вирішення питання про обрання запобіжного заходу, невідповідності відомостей, внесених до ЄРДР, матеріалам кримінальних проваджень, зокрема, та інші.

Після закриття оперативно-розшукових справ у зв`язку встановленням місцезнаходження підозрюваних не відновлено досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 420131100600000532, 1201610005593, 12013110060008840.

Не оголошено у розшук підозрюваних у кримінальних провадженнях 42013110060000532 та інших.

В умовах відсутності системного прокурорського нагляду за діяльністю територіального органу поліції в поточному році збільшилась кількість виправданих осіб, провадження щодо яких судом закрито з реабілітуючих підстав (5 проти 2), поширення набули факти затримання осіб у випадках, не передбачених процесуальним законодавством без ухвали слідчого судді, які належним чином не перевіряються, більше повернуто судом обвинувальних актів (32 проти 9).

Внаслідок ігнорування неодноразових критичних зауважень прокуратури міста щодо суттєвих недоліків в організації нагляду за додержанням законів територіальним органом поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності залишились без реагування факти закриття за реабілітуючими підставами майже усіх оперативно-розшукових справ, заведених з метою документування осіб у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, невикористання матеріалів ОРС для початку досудового розслідування та у якості доказів у кримінальному проваджені.

Незважаючи на постійне зосередження уваги керівництвом Генеральної прокуратури та прокуратури міста на неприпустимість тиску на бізнес, попередження про вжиття суворих заходів дисциплінарного впливу до винних у таких порушеннях осіб, протягом поточного року в діяльності місцевої прокуратури допущено непоодинокі випадки незаконного втручання у господарську діяльність будівельних компаній.

За відсутності прокурорського нагляду допущено тяганину у кримінальних провадженнях про податкові злочини, що розслідуються слідчими слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі. Досудове розслідування зведено до направленим доручень і запитів, які фактично залишились невиконаними.

На думку прокуратури міста Києва, висловленій у поданні, прокурорами місцевої прокуратури не забезпечено своєчасне реагування на незаконні судові рішення в апеляційному та касаційному порядку, належну якість документів прокурорського реагування. Показник апеляційної практики є одним з найнижчих - 40% при середньому по місту 56,8%. При цьому без апеляційних скарг відділу забезпечення обвинувачення у регіоні цей показник становить лише 20%.

Систематично не виконуються вимоги прокуратури міста щодо інформування галузевого управління про результати судового розгляду кримінальних проваджень, у тому числі про корупційні злочини.

Аналогічна ситуація склалась і з виконанням ще 12 контрольних завдань галузевого управління прокуратури міста у кримінальних справах та провадженнях.

Керівництвом місцевої прокуратури не вжито достатніх заходів щодо сприяння судам у винесенні остаточних рішень у 19 кримінальних провадженнях про корупційні злочини, які не можуть дійти свого логічного завершення (більше 3 років - 1 провадження, більше 2 років - 5. більше І року 4, більше 6 місяців - 7).

Попри неодноразове спрямування прокуратурою міста листів-зауважень щодо недоліків при виконанні відповідних повноважень у галузі міжнародного співробітництва та притягнення до дисциплінарної відповідальності за такі порушення заступника керівника місцевої прокуратури належних висновків не зроблено.

Зокрема, допускаються непоодинокі випадки неповноти виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги.

Не дотримується місячний строк проведення слідчих (розшукових) дій (запити компетентних органів Республіки Білорусь про надання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах №№ 17126211297, 17125211420, 1722031236 та запит компетентних органів Французької Республіки про надання міжнародної правової допомоги у кримінальній справі щодо ОСОБА_16 ).

Протягом 2017-2018 років матеріали виконання запитів неодноразово повертались до місцевої прокуратури через неналежне оформлення, а саме: для складення матеріалів друкованим способом, завірення гербовою печаткою, здійснення перекладу російською мовою тощо.

Через прорахунки в організації роботи та відсутність контролю за роботою підлеглих допускаються порушення вимог галузевого наказу Генерального прокурора України від 20.04.16 № 161. У поточному році не забезпечено жодної якісної перевірки щодо законності затримання та додержання прав затриманих осіб на захист, надання медичної допомоги, належні санітарні та інші умови тримання в Печерському ГУНП в місті Києві.

Працівниками місцевої прокуратури не проводять всебічні перевірки дотримання вимог положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудового розслідування піднаглядними правоохоронними органами. Документи реагування, які вносяться з вказаних питань, здебільшого є поверховими та містять лише інформацію про відсутність в кримінальних провадженнях слідчого та неприйняття їх до провадження.

Зазначається також у поданні, що керівництво місцевої прокуратури фактично самоусунулось від організації виконання рішення спільної наради керівників органів досудового розслідування правоохоронних органів м. Києва, що відбулась у червні поточного року, на якій обговорено проблемні питання ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та визначено шляхи усунення недоліків, обмежившись лише вибірковим усуненням виявлених порушень та скеруванням переліку кримінальних проваджень до СВ Печерського району у м. Києві.

За таких умов, як вважає ініціатор подання, порушення порядку ведення ЄРДР набули значного поширення.

В поточному році правоохоронними органами району у Реєстрі з порушенням встановлених термінів обліковано 380 рішень/кримінальних провадженнях.

Продовжують мати місце випадки порушення добового терміну реєстрації кримінальних проваджень, внесення даних про зупинення, відновлення, закінчення досудового розслідування, об`єднання та виділення матеріалів.

Несвоєчасно вносяться відомості про дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри, застосування запобіжного заходу (103).

Допущено непоодинокі випадки несвоєчасного призначення у кримінальних провадженнях слідчих (366) та процесуальних керівників (38).

Системними є факти не відображення інформації про прийняття до провадження (2888).

Не забезпечено достовірність інформації щодо місця та території вчинення правопорушення.

Наявні факти не зазначення у фабулах сум спричинених збитків у національній валюті України, вартості майна та коштовностей, невнесення даних про загальну суму спричинених збитків в разі викрадення декількох предметів ( кошт і в 5.

Продовжується негативна тенденція не внесення або невірного внесення даних про дату вчинення кримінального правопорушення (722).

Не відображаються у ЄРДР додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень (1391).

Необліковані відомості про потерпілих осіб (17014), потерпілих жінок (768), про країну громадянства потерпілого (4724), про рід занять/службовий стан потерпілого (4714).

Не забезпечено достовірність обліку кримінальних правопорушень, які вчинено на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності. У 79 кримінальних правопорушеннях відомості щодо виду діяльності взагалі не внесено.

Допущено 143 факти невнесення до Реєстр даних про знаряддя та засоби вчинення правопорушення.

Не внесено дані про вчинення правопорушення у громадському місці (19).

Не забезпечено повноти внесення даних про мотиви вчинення злочину у закінчених кримінальних провадженнях.

Встановлено 168 фактів неналежного обліку збитків, внаслідок чого недостовірно обліковано 409 млн. 262 тис. гри. (166 на суму 406 млн. 558 тис.грн. та УДФС - 2 на суму 2 млн. 704 тис. грн).

Виявлено 40 фактів обліку встановлених збитків у незакінчених провадженнях, факт обліку встановлених збитків у закритому провадженні на суму 5 тис.грн.; 19 фактів обліку збитків у провадженнях за замахами на злочин на суму 42 тис. гри, та 17 фактів відшкодування збитків цієї категорії на суму 3 млн. 61 тис. гри.

Допущено 2 факти обліку збитків у провадженні з нематеріальним складом на суму 2 млн. 784 тис.грн.

Не внесені відповідні дані стосовно установлених сум заподіяних збитків (16 млн. 236 тис.грн.) у 85 розслідуваних кримінальних правопорушеннях.

Допущено 64 факти неналежного обліку даних, що характеризують особу правопорушника.

Не внесені дані про оголошення особи у розшук (68).

Внаслідок таких дій у кримінальних правопорушеннях, що впродовж поточного року розслідувалися правоохоронними органами Печерського району м. Києва, допущено майже 25 тис. фактів порушень вимог KПK України та Положення про порядок ведення ЄРДР та неналежно обліковано збитки на суму понад 400 млн.грн.

Працівниками місцевої прокуратури систематично порушуються вимоги Інструкції зі складання звітності про роботу прокурора, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 350 від 18.11.15 та наказом Генерального прокурора України №264 від 25.07.16 «Про впровадження в промислову експлуатацію та забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури».

Внаслідок чого в ІАС «ОСОГІ» своєчасно не відображено 11 скасованих постанов про закриття кримінальних проваджень (19,6%): 86 письмових вказівок (14,1%); 38 клопотання до суду про застосування запобіжних заходів (47,5%); 37 випадків участі прокурора у підготовчому судовому засіданні (61,7%); 50 у судовому розгляді проваджень з ухваленням вироку (65%).

У звіті форми 1 СЛ «Про роботу слідчих» СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві за 6 місяців 2018 року обліковано 74 затриманих особи, 23 з яких обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в той час як обліковано 39 затриманих осіб, з яких відносно 15 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

ОСОБА_7 не налагоджено системної роботи підпорядкованих працівників з представницької діяльності.

У 2018 році пред`явлено до суду лише 7 позовних заяв на суму 236 тис. гри. Позови у сфері земельних правовідносин, бюджетній галузі, щодо охорони навколишнього природного середовища та про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями, не пред`являлись.

Незважаючи на те, що місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях № 42017101060000140, № 42017101060000072, № 12016100060005480 за фактами незаконного вибуття майна із комунальної власності, заходи представницького характеру не вжито.

Роботу на напрямі виконання судових рішень нівельовано. Рівень реального виконання впродовж останніх 8 місяців становить лише 994 тис. грн. (12 рішень суду), тобто 2,7% від залишку невиконаних судових рішень по району, та 0,12% від фактично виконаних по місту Києву.

Належний контроль за реальним виконанням судових рішень, постановлених за позовом прокурора не забезпечено.

Прокуратурою міста встановлено 3 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, якими задоволено позови місцевої прокуратури в інтересах держави в яких державними виконавцями заходи щодо примусового виконання (стягнення коштів) не здійснювалися.

Лише за скаргою прокуратури міста зобов`язано державних виконавців усунути порушення шляхом вжиття передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду.

Встановлено і інші випадки неналежного контролю за виконанням рішень судів.

Так, провадження за виконанням рішень господарського суду Київської області у справах про стягнення з ТОВ «ІБК «Оптіма-проект» на користь НСК «Олімпійський» 1,3 млн. гри. та 132 тис. грн. перебувають на виконанні в Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з 2015 року. Інформація про стан їх виконання в прокуратурі відсутня. Контроль за рішенням не встановлено.

Крім того, в багатьох перевірених наглядових провадженнях, відсутні дані щодо стану виконання судових рішень органами державної виконавчої служби, що свідчить про відсутність налагодженої взаємодії прокуратури з районним відділом ДВС.

Під час попередньої перевірки у минулому році керівнику місцевої прокуратури наголошувалось на необхідності проведення інвентаризації наглядових проваджень за невиконаними рішеннями судів минулих років, утім такі заходи не вжито.

Позовна діяльність у сфері захисту прав і свобод дітей ведеться також на вкрай низькому рівні. Упродовж минулого року прокуратурою було пред`явлено лише 1 позов, який судом залишено без задоволення. У поточному році на вказаному напрямі місцевою прокуратурою не пред`явлено жодного позову в порядку господарського, адміністративного чи цивільного судочинства.

Не приділяється належна увага організації роботи з розгляду звернень та особистого прийому громадян, порушуються строки (від 2 до 22 днів) надіслання звернень за належністю до інших органів, строки розгляду звернень, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, депутатських запитів.

Незважаючи на скерування прокуратурою міста Києва листа щодо усунення недоліків при поверненні звернень заявникам, виконання вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», в повній мірі не забезпечується.

У поданні також зазначається, що відповідно до п.23 наказу Генерального прокурора України №15 від 19.01.17 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України» основними критеріями оцінки ефективності діяльності органів прокуратури вважати: додержання Конституції та законів України при здійсненні прокурорських повноважень відповідно до визначених законом засад діяльності прокуратури; забезпечення належної організації роботи і управління; повноту та своєчасність вжиття заходів до усунення порушень закону; реальний захист та поновлення порушених прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави; відшкодування завданих збитків.

Водночас, як вважає ініціатор подання, керівником Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_1. не забезпечено досягнення вказаних вимог, що свідчить про неналежне виконання посадових обов`язків, установлених для керівника місцевої прокуратури.

Відтак, ініціатор подання зазначає, що відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України. Згідно пункту 14 Розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18.12.17 № 351, для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 2,3,6-8,11 частини першої статті 39 Закону України «Про прокуратуру», з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 цього Закону, Генеральний прокурор або керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

На підставі викладеного, керуючись вимогами пункту 3 частини першої статті 4.1, статті 71 Закону України «Про прокуратуру», пункту 14 Розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18.12.17 №351, пункту 4.1. Положення про Раду прокурорів України, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, прокурор м. Києва просив Раду прокурорів України розглянути вказане подання та надати рекомендації щодо звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва, у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади керівника місцевої прокуратури.

У свою чергу, позивачем подано «Заперечення на факти, викладені у поданні прокурора міста Києва про звільнення керівника Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_7 з адміністративної посади».

Так, у Запереченнях на подання (т. 12) від 22.11.2018 (вих. № 9004вих-18), які були подані позивачем до Ради прокурорів України, зазначається, що до матеріалів подання не додано будь яких документів які підтверджують таку кількість виїздів для надання практичної допомоги. За наявними у місцевої прокуратури планами першочергових заходів прокуратури міста Києва на І кв. 2016 - II кв. 2018 здійснено 6 виїздів для надання практичної допомоги по 10 напрямкам прокурорсько-слідчої діяльності.

Щодо 112 листів та листів орієнтовного характеру з вимогою активізації роботи з основних напрямків прокурорської діяльності у запереченнях зазначається, що зауваження не зрозуміле. До матеріалів подання долучено лише 29 листів-зауважень та листів орієнтовного характеру, адресованих керівникам місцевих прокуратур міста Києва. У 95% з цих листів згадуються абсолютно всі 10 місцевих прокуратур, наведені у них факти не завжди стосуються виконання керівниками прокуратур посадових обов`язків, установлених для цієї адміністративної посади.

Зазначено заперечення щодо заслуховування керівника місцевої прокуратури.

Крім того, зазначено зауваження відносно дублювання повноважень.

Щодо порушень відносно ознайомлення працівників прокуратури з певними документами, у Запереченнях зазначається, що у прокуратурі ознайомлення з організаційно-розпорядчими документами організовано шляхом направлення їх на персональну службову електронну скриньку. Це повністю відповідає вимогам п. 1.2 Наказу Генерального прокурора України від 19.01.2017 № 15, де зазначено «Першочергову увагу надавати удосконаленню організації роботи, управління та контролю виконання, впровадженню їх новітніх форм і методів, у тому числі з використанням сучасних інформаційних технологій.

Щодо видання окремих документів з посиланням на недіючі акти, у Запереченнях зазначається, що вказані зауваження носять скоріше технічний характер.

Відносно того, що неналежним чином формуються і ведуться особові справи державних службовців. В них відсутні дані про їх ознайомлення з Правилами внутрішнього службового розпорядку, у Запереченнях зазначається, крім іншого, що це взагалі робоча ситуація і це питання знято в ході перевірки.

Що стосується того, що не дивлячись на складну криміногенну ситуацію в районі керівником прокуратури не організовано належне виконання вимог ст.25 Закону України «Про прокуратуру» щодо координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, у Запереченнях зазначається, крім іншого, що твердження про «складну криміногенна ситуація в районі» є абсолютно непідтвердженим. Вказане твердження також суперечить численним повідомленням ЗМІ та керівництва ГУ Нацполіції в м. Києві. Як приклад, публікація газеті «Сегодня» від 17.09.2018 «Названо найбільш кримінальний район Києва. На Печерську традиційно найбільш безпечно». Криміногенна ситуація в районі навпаки суттєво покращилась.

Щодо зауважень ініціатора подання відносно строку дії відповідних ухвал, клопотання щодо продовження яких до суду не подані, у Запереченнях зазначається, що це не відповідає дійсності. Інформація керівників правоохоронних органів наявна, вона також надавалась при перевірці (Лист Печерського РУ ГУ НП в м. Києві від 27.10.2017 № вх9516/125/52/03-2017 та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві від 26.10.2017 №2709/9/26-55-21-02.

Що стосується тверджень відносно того, що відсоток розкриття злочинів станом на серпень 2018 року за повідомленими підозрами складає 20,5% (20% торік) при середньому по місту 26,5% (23,3% торік), за закінченими кримінальними провадження 18,3% (10,8% торік) при середньому по місту 23,9% (18,5% торік), у Запереченнях зазначається, що місцева прокуратура суворо присікає будь-які спроби поліції фальсифікувати звітність, тому рівень розкриття стабільно об`єктивний. Саме через високий рівень фальсифікацій керівництво Нацполіції поступово відмовляється від оцінки роботи за критерієм розкриття (окрім особливо тяжких злочинів).

Надано також заперечення на твердження ініціатора відносно того, що не забезпечено належне виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них.

Відносно того, що перевіркою достовірності відображення у статистичних звітах форми CJI відомостей щодо направлених до суду обвинувальних актів, клопотань про звільнення підозрюваних від кримінальної відповідальності, виявлено їх невідповідність реальним результатам роботи, у Запереченнях зазначається, що у вказані періоди (у квітні - при здачі звіту за І квартал 2018 року та у липні - при здачі звіту за 6 місяців 2018 року) ОСОБА_7 перебував у щорічній відпустці та на лікарняному, відповідні звіти не підписував та достовірність зазначених у них даних не перевіряв. Крім того, Печерський районний суд міста Києва є найбільш завантаженим судом країни, та досить часто виникають ситуації, пов`язані з неможливістю приймати обвинувальні акти у зв`язку з відсутністю суддів та неможливості авторозподілу. Керівництву прокуратури міста неодноразово доповідалось про цю проблему. Про надмірне завантаження, Печерський районний суд неодноразово інформував всі органи досудового розслідування, розташовані на території Печерського району. Як приклад - лист від 12.12.2017 №4465/17. В роботі КМП № 6 не виявлено жодного випадку втрати обвинувальних актів, чи тривалого (від декількох місяців до декількох років) не направлення обвинувального акту до суду, на відміну від інших місцевих прокуратур міста Києва, де до дисциплінарної відповідальності (аж до звільнення з органів прокуратури) притягнуто ряд прокурорів місцевих прокуратур міста Києва.

Наведено заперечення відносно окремих кримінальних проваджень.

Відносно того, що припускається тяганина при розслідуванні кримінальних провадженнях, в яких процесуальне керівництво здійснює безпосередньо керівник прокуратури ОСОБА_1., у Запереченнях звертається увага на те, що у відповідності до п. 5 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про прокуратуру», Рада прокурорів України розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.

Крім іншого, надано заперечення відносно того, що внаслідок бездіяльності слідчих та процесуальних працівників незадовільним є стан розслідування актуальних злочинів загально-кримінальної спрямованості. Зазначено у Запереченнях, що минулого року до суду скеровано 18 проваджень за 263 КК України, цього року вже 9. Для порівняння, за весь 2014 рік - лише 2. Проте, з направленням цієї категорії справ до суду є проблеми, оскільки через призначення судами затягується проведення експертиз. Через потенційні проблеми з визнанням доказів недопустимими, після формування судової практики, до суду не направляємо справи, в яких зброя вилучалась в ході поверхневого огляду. Очевидно, що збільшення кількості зареєстрованих злочинів цієї категорії знаходиться у прямому зв`язку з соціально-економічним становищем у країні та не залежить від роботи прокуратури. Злочини вказаної категорії розкриваються на 99 % оперативним а не слідчим шляхом. Великий залишок обумовлений розташуванням на території району майже усіх центральних органів влади, які є найбільш ласими об`єктами для злочинців. Стан розслідування справ неодноразово заслуховувався в прокуратурі.

Надано пояснення щодо невідновлених досудових проваджень.

Щодо представницької діяльності, у Запереченнях зазначається, що напрямок закріплено за заступником керівника ОСОБА_10 . За неналежну організацію роботи на напрямку представництва з рішенням КДКП від 18.10.2017 № 210дп-17 йому оголошено догану. Крім того, притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відповідно до наказу прокурора міста Києва № 2509к від 25.10.2016.

Відносно того, що не приділяється належна увага організації роботи з розгляду звернень та особистого прийому громадян, у Запереченнях зазначається, що наведене Не відповідає дійсності. Жодного порушення при розгляді звернень у прокуратурі немає. Випадки про які стверджується у поданні наведені у доповідній записці. Зазначається, що при направленні відповідей на звернення прокуратура керується вимогами Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, яка затверджена Наказом ГПУ від 20.12.2017 та зареєстрована в Мінюсті 16.01.2018 за № 65/31517, де в п.10 зазначено що закінченням строку розгляду звернень вважається дата реєстрації відповіді на нього. Прокуратура міста Києва вважає що необхідно керуватись Інструкцією з діловодства в органах прокуратури 2016 року, яка не зареєстрована в Мін`юсті, де вказано що закінченням строку розгляду звернень вважається дата направлення (а не реєстрації) відповіді на нього. В даному випадку місцева прокуратура керується нормативним актом який має вищу юридичну силу.

У Запереченнях зазначається, що у в жодному місці подання не зазначено які ж саме обов`язки, установлені для адміністративної посади керівника місцевої прокуратури ОСОБА_1. не виконує або неналежним чином виконує, з посиланням на відповідні норми ст. 13 Закону України «Про прокуратуру».

Відносно Заперечень позивача щодо внесеного подання, прокуратурою м. Києва надано пояснення у вигляді «Позиція прокуратури міста Києва щодо заперечень, наданих ОСОБА_7 на подання прокурора міста Києва про звільнення його з адміністративної посади».

Так, прокуратурою м. Києва зазначено, що у поданні перераховані не всі посади, що обіймав ОСОБА_7 , а лише ті, які свідчать про наявність у нього достатнього досвіду для досягнення ефективних результатів на займання посади керівника місцевої прокуратури. Водночас, до матеріалів, направлених до Ради прокурорів України, додано довідку про службову діяльність ОСОБА_7 , яка повністю відображає його послужний список.

На підтвердження факту надання практичної допомоги та проведення 13 вивчень та перевірок долучено копії документів (доповідні записки, довідки про результати виїздів).

Крім того, зазначається, що до матеріалів перевірки долучено 112 листів направлених прокуратурою міста. Всі ці 112 листів мають посилання на недоліки, які допущено в КМП № 6 (копії долучено до цих заперечень).

У позиції Прокуратури м. Києва щодо заперечень позивача на подання також зазначається, що на оперативній нараді 18.01.2016 «Проблемні питання на окремих напрямах прокурорської діяльності» заслуховувались пояснення ОСОБА_7 , за результатами наради вказано на необхідність вжиття невідкладних дієвих заходів щодо усунення наявних недоліків та прорахунків та посилити контроль за роботою підлеглих працівників. Керівників КМП зобов`язано особисто контролювати якість здійснення процесуальної о керівництва, повноту і своєчасність проведення слідчих (розшуковик дій) та додержання процесуальних строків у кримінальних провадженнях про актуальні та резонансні кримінальні правопорушення. Незважаючи на твердження ОСОБА_7 що на час проведення зазначеної наради місцеві прокуратури діяли лише 15 днів, в даній прокуратурі до створення місцевих (Печерського району) він працював на посаді заступника прокурора Печерського району з червня 2014 року по жовтень 2014 року, та на посаді першого заступника прокурора Печерського району з жовтня 2014 року по час створення КМП №6. На оперативній нараді у прокуратурі міста Києва від 22.09.2016 у зв`язку з незабезпеченням належного виконання службових обов`язків, що призвело до грубих порушень кримінального процесуального законодавства та конституційних прав громадян у кримінальному процесі деяких керівників місцевих прокуратур, в тому числі керівника КМП №6 ОСОБА_1., позбавлено премії за жовтень (наказ прокурора міста від 27.10.2016.), чим звернута його увагу на необхідність вжиття заходів з метою усунення недоліків, що відповідає твердженню подання. 19.07.2018 на оперативній нараді «Про підсумки роботи органів прокуратури міста Києва у І півріччі 2018 року» заслуховувався в.о. керівника КМП №6 ОСОБА_5 За результатами наради прийнято рішення про проведення перевірки стану організації роботи з основних напрямів прокурорської діяльності у КМП №6. Оцінка надавалася саме з організації роботи з основних напрямів прокурорської діяльності, а керівників зобов`язано вжити заходів до усунення недоліків, шо повністю відповідає тезі, викладеній у поданні.

У поясненнях відносно заперечень позивача щодо посилання у правових актах на нечинні НПА, прокуратуру м. Києва зазначає, що це не технічна помилка, а незнання діючих організаційно-розпорядчих документів і безвідповідальне ставлення керівника до організації роботи місцевої прокуратури.

Відносно питань щодо проведення навчань зазначається, що незнання основоположних вимог щодо організації діяльності у підпорядкованій прокуратурі свідчить про недостатній обсяг знань її керівника.

Додається також відносно заперечень позивача, що аналізуючи заперечення керівника КМП №6 можна прийти до висновку, що він не бачить різниці в законодавчому супроводженні діяльності своїх підлеглих. Не розуміє, чим відрізняються та чим керуються у своїй роботі державні службовці, робітники чи працівники, що виконують функції з обслуговування. У 2017 році були на офіційному веб-сайті прокуратури міста Києва оприлюднені Правила внутрішнього розпорядку державних службовців в органах прокуратури міста Києва, які розповсюджуються лише на вказану категорію працівників. Отже із цими Правилами повинні були бути ознайомлені виключно державні службовці КМП №6, до їх справ мали бути долучені листи-ознайомлення ще у минулому році. У 2018 році прийняті та вступили в дію, а також оприлюднені Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників, які виконують функції з обслуговування та робітників органів прокуратури міста Києва. З цими Правилами необхідно було ознайомити ту категорію працівників, на яких вони поширюються, а листи-ознайомлення долучити до їх особових справ. Саме для нього направлявся у поточному році лист від 30.03.2018 №11-315 вих-18-58окв. У зв`язку з викладеним, можна прийти до висновку, що керівник КМП № 6 ОСОБА_7 не в повній мірі володіє знаннями, необхідними для організації роботи підлеглих.

Щодо координації діяльності правоохоронних органів, у відповідь на заперечення позивача на подання, прокуратурою м. Києва зазначається, що згідно офіційних статистичних даних ЄРДР за 6 місяців 2018 року відсоток нерозкритих кримінальних правопорушень (за остаточними результатами досудового розслідування) найбільший по місту та складає 84,1%. В той же час рівень розкриття злочинів став найменший по місту (за остаточними результатами досудового розслідування) - 15,9 % (середній по місту 23 %) та за підозрами найменший по місту - 19,2%. Разом з тим рівень злочинності на 10 тис. населення складає 176 (друге місце по місту Києву незважаючи на те, що Печерський район найменший за площею та кількістю населення). Для порівняння: Подільський район (площа 34 кв., населення 200 тис.) - рівень розкриття - 29,6% та відсоток нерозкритих 70,4%; Святошинський район (площа 110 кв., населення 310 тис.) - рівень розкриття 33,1% та відсоток нерозкритих 66,9%. Зазначено у поясненнях, що нажаль органи прокуратури України під час організації роботи не керуються публікаціями з друкованих видань та посилання у запереченнях на публікацію газети «Сегодня» взагалі свідчить про не обізнаність керівника щодо показників роботи, пов`язаних з результатами розслідування і розкриттям кримінальних правопорушень.

Надалі також зазначається у поясненнях прокуратури м. Києва, що не можна вважати матеріалами виконання координаційної наради формальні довідки, які складаються з 1 речення в якому зазначено про виконання пункту, та виконані одним працівником місцевої прокуратури, незважаючи на те, що виконання заходів, передбачених постановою, доручено 3 працівникам Київської місцевої прокуратури № 6. Як приклад, у довідці про виконання пункту 2.1 постанови координаційної паради зазначено що керівництвом місцевої прокуратури на оперативних нарадах заслуховуються кримінальні провадження, в тому числі, які набули суспільного резонансу. Проте, взагалі не зазначено у кого саме з керівників, не вказані номера кримінальних проваджень, коли вони були заслухані, які заходи прийнято за результатами нарад. Протоколи оперативних нарад відсутні. В інформації ІІечерського УП ГУНП у м. Києві від 27.10.2017 взагалі не зазначено про конкретні вжиті заходи, їх вплив на стан законності та ефективності протидії злочинності, спільні заходи, спрямовані на покращення стану дотримання конституційних прав громадян, а лише вказано на необхідність посилення контролю у цій сфері. Пунктом 2.7 передбачено створити робочу групу та провести аналіз причин зростання кількості крадіжок, в тому числі квартирних (серпень-вересень Київська місцева прокуратура № 6 та Печерське УП). Матеріали та довідка про виконання місцевою прокуратурою п.2.7. відсутні. Відповідно до інформації Печерського УП створено робочу групу з метою проведення аналізу причин зростання кількості крадіжок. Однак, ніяких документів, що підтверджують створення цієї групи не надано.

Зазначається також, що твердження в частині заслуховування кримінальних проваджень на оперативних нарадах у місцевій прокуратурі взагалі не коректне, оскільки їх проведено у жовтні 2018 року, хоча заходи, передбачені постановою координаційної наради, заплановано виконати до 30.10.2017. Таким чином, оперативні наради проведено тільки через рік, що свідчить про неналежну організацію діяльності підпорядкованих працівників.

Крім того, у поясненнях прокуратури м. Києва зазначається, що згідно статистичних даних ЄРДР рівень розкриття злочинів стало найменший по місту (за остаточними результатами досудового розслідування) - 15,9 % (середній по місту 23 %) та за підозрами найменший по місту - 19,2%. Твердження щодо причинного зв`язку між найменшим відсотком розкриття по місту та фальсифікації звітності є некоректним. Відсоток розкриття є показником роботи. Документи, які підтверджують реагування керівником Київської місцевої прокуратури № 6 на факти фальсифікації звітності відсутні. Проте, під час перевірки прокуратурою міста вибірковим вивченням кримінальних проваджень виявлено укриття тяжкого злочину у провадженнях за менш тяжким правопорушенням, що свідчить про фальсифікацію звітності.

Надалі прокуратурою м. Києва зазначається, що Прокуратурою міста Києва під час перевірки у 2017 році вже було встановлено випадки внесення до ЄРДР та звітів недостовірних даних щодо направлення до суду обвинувальних актів, про що у доповідній вказано керівнику. Але ж дієвих заходів не прийнято, не забезпечено додержання підлеглими працівниками облікової дисципліни та, як наслідок, продовжують мати місце викривлення статистичної звітності та «нарощування» показників. Відповідно до п. 1.2 наказу № 275-гн від 16.10.2015 відповідальність за стан організації роботи щодо ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та статистики покладено на керівників прокуратур. Відповідно до Інструкції зі складання звітності про роботу слідчих, затвердженої спільним наказом правоохоронних органів № 298/875/593/866/200-0 від 24.10.2017 керівники місцевих прокуратур перед поданням до прокуратури вищого рівня звітності за формами № 1-СЛ та 1- СЛМ зобов`язані перевірити достовірність відображених у звіті показників, попередньо звіривши їх з даними, внесеними до Реєстру. Таким чином, заперечення ОСОБА_7 є безпідставними, а теза про позитив, викладена ним у п. 11 заперечень, з урахуванням системних фальсифікацій звітності, є сумнівною.

Відносно доводів позивача у запереченнях щодо того, що Рада прокурорів не є суб`єктом надання оцінки роботи ОСОБА_19 як процесуального керівника у кримінальних провадженнях, прокуратурою м. Києва зазначається, що заперечення ОСОБА_19 вкотре свідчать про відсутність у нього розуміння ролі керівника. Проведеною перевіркою встановлено, що він не в змозі не тільки організувати інших, але і в тих випадках, коли особисто виконує функцію процесуального керівника, не в змозі правильно здійснити процесуальне керівництво. В даному випадку, коли досудове розслідування триває майже 2 роки, прокуратурою міста під час перевірки установлено не тільки порушення вимог ст. 2, 7, 9, 28 КПК України, а і посадових обов`язків, передбачених для керівників усіх рівні наказом від 19.12.2012, відповідно до якого саме на керівника покладено обов`язок забезпечити: швидке, всебічне, повне, неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування. Крім того відповідно до вимог п. 6 Наказу прокурорам усіх рівнів необхідно уживати заходів до покращення якості досудового розслідування та принципово реагувати на всі факти порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих (розшукових) дій. Також, згідно наказу про розподіл функціональних обов`язків між працівниками місцевої прокуратури № 24 від 07.06.2018 (діючий на момент перевірки) за керівником КМП № 6 закріплено обов`язок щодо здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у найбільш актуальних та резонансних кримінальних провадженнях про вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Проте, кримінальне провадження № 42016100000001274 відповідно до санкції статей КК України не є тяжким та особливо тяжким злочином, а також не набуло актуальності та суспільного резонансу. Вивченням нього провадження встановлено, що після погодження ОСОБА_7 клопотання слідчого про накладення арешту на об`єкт незакінченого будівництва у травні 2017 року не проведено жодної слідчої дії. вказівки ним не надавались. Зазначене провадження і механізм його розслідування має ознаки безпідставного тиску на бізнес.

Відносно обставин відкликання обвинувального акту із суду, де ОСОБА_1 не є процесуальним керівником та заперечень позивача відносно нерозуміння норми, яку порушено, прокуратура м. Києва зазначає, що наведене свідчить про незнання керівником основних вимог КПК України. Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється. Таким чином, ч. 4 ст. 291 КПК містить категоричну вимогу про те, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється. Відповідно до ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт. Окремо зазначається, що у вказаному кримінальному провадженні (42018101060000083) ОСОБА_7 не був процесуальним керівником та порушив гарантії незалежності прокурора і допустив незаконне втручання в його діяльність.

Крім того, зазначається, що великий залишок кримінальних проваджень свідчить про неналежну організацію роботи на казаному напрямку та відсутність координації правоохоронних органів Печерського району. Крім того, під час координаційної наради у 2017 році обговорювалось питання щодо аналізу причин зростання кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Пунктом 2.7 передбачено створити робочу групу та провести аналіз причин зростання кількості крадіжок, в тому числі квартирних (серпень-вересень Київська місцева прокуратура № 6 та Печерське УП). На час проведення перевірки робочу групу не створено, відсутній реальний вплив на стан законності.

Відносно заперечень позивача щодо того, що великий залишок обумовлений розташуванням на території району майже усіх центральних органів влади, які є найбільш ласими об`єктами для злочинців, позиція прокуратури міста Києва полягає у тому, що такі заперечення свідчать про неналежну організацію роботи керівником місцевої прокуратури оскільки, незважаючи на розташування на території району майже усіх центральних органів влади та великий залишок проваджень вказаної категорії, за 6 місяців 2018 року до суду скеровано лише 1 кримінальне провадження за ст. 259 КК України. Іншими місцевими прокуратурами, незважаючи на відсутність розташування в районах великої кількості органів центральної влади, забезпечено належну організацію роботи щодо скерування до суду кримінальних проваджень вказаної категорії. Як приклад, КМП №4- 3 провадження вказаної категорії; КМП № 5 - 3 провадження; КМП № 1 -2 провадження. Крім того, відсутність результатів на цьому напрямку вказує на небажання організувати роботу по відпрацюванню оперативної інформації, про що вже вказувалось у позиції прокуратури міста Києва до п. 13 заперечень.

У відповіді на заперечення позивача щодо подання, прокуратурою м. Києва зазначається, що проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до звіту про роботу органів досудового розслідування форми № 1-СЛ за 1 півріччя 2018 року в порядку ст. 208 КГІК України затримувалось 74 особи, з яких звільнено 60 осіб, у тому числі: 37 у зв`язку з відмовою суду в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із них з обрання інших запобіжних заходів (домашнього арешту - 23, застави - 3, особистого зобов`язання - 11), 9-у зв`язку з відмовою прокурора підтримати клопотання про застосування і запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою га 14 - безпосередньо звільнено слідчим. В той час, відповідно до статистичної інформації роботи прокурора січень-червень 2018 року (звіт форми П) встановлено, що до суду подано 41 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із яких 32 відмовлено судом, із них з обранням інших запобіжних заходів (домашнього арешту - 18, застави - 1, особистого зобов`язання - 5). Суттєві розбіжності в статистичних даних свідчать про відсутність контролю зі сторони керівництва місцевої прокуратури за обліком осіб, яким обмежуються конституційні права.

Відносно ведення ЄРДР та щодо заперечень позивача відносно подання, прокуратурою м. Києва зазначається, що не зважаючи на те, що дійсно більшість порушень вимог Положення про порядок ведення ЄРДР допускається працівниками поліції, відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України від 16 жовтня 2015 року № 275 «Про організацію діяльності органів прокуратури з питань ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу» відповідальність за стан організації роботи щодо ведення ЄРДР та статистики покладено безпосередньо на керівників прокуратур. В той же час, в ході перевірки не виявлено жодних підтверджуючих документів, щодо здійснення керівництвом місцевої прокуратури щоденного контролю повноти да достовірності ведення ЄРДР. Стосовно складання рапортів, то дійсно 21.03.18 керівником місцевої прокуратури видано відповідний наказ яким прокурорів місцевої прокуратури зобов`язано щоденно письмово інформувати про усунення порушень порядку ведення ЄРДР виявлених прокуратурою міста, що були допущені впродовж 2017 року. На виконання вказаного наказу впродовж ІІІ декади березня поточного року працівниками прокуратури складено низку рапортів про усунення виявлених порушень які частково завізовані керівником місцевої прокуратури. В подальшому такі рапорти відсутні. Зазначається, що за результатами проведеної в червні поточного року перевірки стану ведення ЄРДР правоохоронними органами міста встановлено, що правоохоронними органами Печерського району допущено порушення у 58,1% кримінальних правопорушень, що були зареєстровані впродовж поточного року та правопорушеннях минулих років у яких було прийнято рішення, що с найвищим показником по місту. За результатами аналогічної перевірки проведеної у серпні встановлено, що правоохоронцями району усунуто лише 34% від раніше виявлених порушень.

Відносно представницької діяльності КМП та в контексті заперечень позивача, прокуратура м. Києва зазначає, що організація діяльності місцевих прокуратур на напрямі представництва урегульована наказом Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень». Зокрема, відповідно до п. 1 цього наказу керівників місцевих прокуратур зобов`язано забезпечувати здійснення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у судовому провадженні, в порядку, передбаченому законом (п. 1 наказу). Таким чином, теза ОСОБА_7 про те що раз за напрямком закріплено заступника, то він до нього не має відношення, є черговим підтвердженням його недостатньої кваліфікації як керівника місцевої прокуратури. Аналогічні положення містилися і в п. 1 галузевого наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» (втратив чинність на підставі вищевказаного наказу ГПУ від 21.09.2018 № 186).

Прокуратурою м. Києва на завершення, відносно заперечень позивача щодо подання зазначається, що із заперечень ОСОБА_7 виходить, що йому не зрозуміло які обов`язки керівника місцевої прокуратури, передбачені Законом України «Про прокуратуру», він не виконує, або неналежно виконує. ОСОБА_7 абсолютно вірно зробив посилання на ст. 13 Закону, яка передбачає його обов`язок організувати діяльність прокуратури. Нажаль, як засвідчила перевірка, діяльність КМП № 6 не організована майже по всіх напрямах прокурорської роботи. Перевірка показала також відсутність у ОСОБА_7 бажання виправити зазначену ситуацію. Замість вжиття дієвих заходів, ОСОБА_7 , у тому числі в поданих запереченнях, перекладає відповідальність на своїх заступників чи підлеглих. Вважає себе непричетним до негативних процесів в КМП № 6, як сам неодноразово зазначив у своїх запереченнях, тому що на час їх звершення чи виявлення він перебував то на лікарняному, то у відпустці. В той же час, його заступники на підведенні підсумків роботи вказують, що прорахунки є наслідком бездіяльності ОСОБА_20 . Об`єктивна критика ним взагалі не сприймається. Його теза про належне виконання роботи керівника, що полягала у заслуховуванні у 2017 році 17 працівників прокуратури є безглуздою, тому що ці заслуховування не дали жодного результату. Зазначені дії керівника прокуратури можна розцінити як прояви формалізму, заорганізованості, зайвого створення документів, не передбачених нормативно-правовими та організаційно-розпорядчими актами. Оскільки протоколи про заслуховування працівників є однотипними «вжити додаткових заходів», «усунути недоліки» без конкретних заходів та строків виконання, зазначені заслуховування ніяким чином не позначилися на якості роботи, чи усунення недоліків, оскільки як показали результати перевірки недоліки на які вказувалося раніше в більшості випадків не усунуто, а натомість допускаються нові.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, суд звертає увагу, що уданому випадку оскаржується звільнення прокурора саме з адміністративної посади керівника місцевої прокуратури.

При цьому, суд враховує те, що дії прокуратури міста Києва щодо формування та внесення подання до Ради прокурорів України не є предметом оскарження у даній справі та, відповідно, предметом оцінки суду у даній справі, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 КАС України.

Слід зазначити, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

Зазначеним Додатком, крім іншого, однією з місцевих прокуратур визначено Київську місцеву прокуратуру № 6 (Печерський район міста Києва).

Відносно повноважень керівника місцевої прокуратури, належне виконання яких і зумовлює перебування прокурора на адміністративній посаді, слід зазначити, що відповідно до положень частини першої статті 13 згаданого Закону («Повноваження керівника місцевої прокуратури») керівник місцевої прокуратури:

1) представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

2) організовує діяльність місцевої прокуратури;

3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у місцевій прокуратурі;

4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури;

4-1) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

У свою чергу, щодо порядку та умов звільнення з посади керівника місцевої прокуратури, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» звільнення з посади керівника місцевої прокуратури здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з таких підстав:

1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;

2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої пунктами 1 - 3 частини третьої статті 39 цього Закону);

3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади;

4) наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 цього Закону наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

Щодо власне функцій Ради прокурорів України, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 65 вищезгаданого Закону прокурорське самоврядування - це самостійне колективне вирішення прокурорами питань внутрішньої діяльності прокуратури з метою: 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів прокуратури, підвищення якості роботи прокурорів; 2) зміцнення незалежності прокурорів, захисту від втручання в їх діяльність; 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення прокурорів, а також контролю за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; 4) обрання чи призначення прокурорів до складу інших органів у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону прокурорське самоврядування здійснюється через всеукраїнську конференцію прокурорів та Раду прокурорів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 вищезгаданого Закону у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про прокуратуру» Рада прокурорів України вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом.

У свою чергу, відповідно до Положення про Раду прокурорів України, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, Рада прокурорів є вищим органом прокурорського самоврядування у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів.

До основних завдань Ради прокурорів належить, зокрема: сприяння утвердженню верховенства права і законності у діяльності органів прокуратури, зміцненню незалежності прокурорів, захисту від незаконного на них впливу, прозорості їх діяльності та забезпечення організаційної єдності функціонування органів прокуратури; участь у призначенні та звільненні прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом. До повноважень Ради прокурорів України, крім іншого, належить: розгляд звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади; у порядку, визначеному законом, встановлення наявності підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади за неналежне виконання посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

При цьому, відповідно до пункту 14. Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 18.12.2017 № 351 (далі - Положення № 351), для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 2, 3, 6 - 8, 11 частини першої статті 39 Закону, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, Генеральний прокурор або керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

З наведеного у сукупності вбачається, що наявність підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади встановлюється саме Радою прокурорів України, що зумовлено особливим статусом Ради прокурорів України у системі прокуратури як незалежного органу прокурорського самоврядування. У свою чергу, Генеральний прокурор по суті виконує церемоніальну функцію, реалізуючі рекомендацію Ради прокурорів України.

Слід додати, що звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а здійснюється в межах прокурорського самоврядування і безпосередньо не пов`язана зі здійсненням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження відносно такого прокурора, таке звільнення з адміністративної посади є наслідком реагування на передбачені частиною 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» (далі також «Закон») обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

При цьому, безпосередньо Закон України «Про прокуратуру» не визначає вичерпного переліку осіб або органів, які можуть бути суб`єктами звернення до Ради прокурорів України з приводу звільнення прокурора з адміністративної посади. Внесення ж подання керівником регіональної прокуратури про звільнення керівника місцевої прокуратури з адміністративної посади прямо відповідає приписам пункту 14 Положення № 351.

У даному випадку, як приходить до висновку суд, Радою прокурорів України встановлено достатні обставини, які свідчать про систематичне неналежне виконання позивачем під час перебування на адміністративній посаді обов`язків, визначених Законом повноважень, виконання яких має відповідати функціям та меті діяльності прокуратури та взаємопов`язано з ними.

Так, як вже зазначалося вище, під час розгляду Радою прокурорів України подання прокурора м. Києва встановлено на підставі статистичних даних та не спростовано позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України, що відсоток розкриття злочинів станом на серпень 2018 за повідомленими підозрами складає 20,5 % (20 % торік) при середньому по місту 26,5% (23,3 % торік), за закінченими кримінальними провадженнями 18,3% (10,8% торік) при середньому по місту 23,9% (18,5% торік). У Запереченнях на подання позивач зазначив, що місцева прокуратура суворо присікає будь-які спроби поліції фальсифікувати звітність, тому рівень розкриття стабільно об`єктивний, що з точки суду є юридично неспроможним спростуванням з боку такої особи як прокурор внаслідок недоведення в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України зворотного. При цьому, позивачем так і не спростовано статистичні дані (т. 3, а.с. 67), наведені у Позиції прокуратури м. Києва відносно Заперечень позивача на подання до РПУ, згідно з якими за 6 місяців 2018 відсоток нерозкритих кримінальних правопорушень (за остаточними результатами досудового розслідування) найбільший по місту і складає 84,1%. Рівень розкриття злочинів став найменшим по місту (за остаточними результатами досудового розслідування) - 15,9% (середній по місту 23%) та за підозрами найменший по місту - 19,2%. Разом з тим, рівень злочинності на 10 тис. населення складає 176 (друге місто по Києву, незважаючи на те, що Печерський район найменший за площею та кількістю населення). Для порівняння: Подільський район (площа 34 кв.км, населення 200 тис.) - рівень розкриття 29,6% та відсоток нерозкритих 70,4%; Святошинський район (населення 318 тис.) - рівень розкриття 33,1% та відсоток нерозкритих 66,9%. У Позиції прокуратури м. Києва відносно доводів позивача щодо позитиву у роботі, що полягає у збільшенні на 26% обвинувальних актів, переданих поліцією до суду, також зазначається (т.3., а.с. 73-74) та не спростовано позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України, що відповідно до статистичних даних кількість обвинувальних актів збільшилась за рахунок направлення до суду актів, які стосуються замахів та некваліфікованих крадіжок, скоєних в умовах очевидності, тілесних ушкоджень, підроблення документів, тобто злочинів, де в переважній більшості особа злочинця відома вже на момент внесення відомостей до ЄРДР. В контексті останнього прокуратура м. Києва додає, що як наслідок, на фоні видимого статистичного покращення щодо числа закінчених проваджень, складні справи про актуальні злочини належним чином не розслідуються, відсутні результати з протидії злочинам у бюджетній, земельній сферах, заволодіння комунальним майном, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій.

В контексті наведеного суд відзначає, що наведені показники по суті є визначальними для оцінки якості роботи прокуратури, оскільки визначають ефективність роботи, свідчать про таку організацію роботи місцевої прокуратури, яка, за висновком суду, вказує на поступове та системне (за напрямами діяльності) погіршення протягом тривалого періоду якості роботи прокуратури під керівництвом позивача до рівня майже найгірших показників по місту, що вже само по собі є самостійною та достатньою підставою для висновку про невідповідність позивача посаді керівника місцевої прокуратури, як і було правильно встановлено РПУ, подання якого підтримано в межах наданих повноважень Генеральним прокурором шляхом видання оскаржуваного наказу.

Що стосується Заперечень позивача на подання прокурора м. Києва, відносно тверджень ініціатора подання про складну криміногенну обстановку, в яких позивач посилається на публікацію у газеті «Сегодня» від 17.08.2018 на спростування статистичних даних та висновків щодо суттєвого погіршення показників роботи у боротьбі із злочинністю, слід зазначити, що таке спростування свідчить про нерозуміння керівником місцевої прокуратури функцій та засад діяльності прокуратури, визначених Законом України «Про прокуратуру», а також положень п. 4-2 ч. 1 ст. 13 Закону щодо функцій керівника місцевої прокуратури стосовно контролю за веденням та аналізом статистичних даних, що передбачає аналіз діяльності прокуратури на підставі статистичних даних, а не публікацій у пресі, що додатково підтверджує обґрунтованість висновків РПУ відносно невідповідності позивача посаді керівника місцевої прокуратури.

Додатково слід додати, що РПУ встановлено, не спростовано позивачем та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до звітних даних (ст. 6 абз. 7-12 подання) до суду скеровано 49 обвинувальних актів, однак перевіркою встановлено, що у вказаний період направлено лише 24 акти, ще 24 скеровані у квітні місяці та один у травні. У червні 2018 відповідно до звіту, до суду направлено 47 актів, однак, документально підтверджується направлення лише 34, решта 13 - у липні. Аналогічне перекручування статистичних даних допущено за результатами роботи у липні 2018. Позивач зазначає, що перебував у відпустці та лікарняному, звіти не підписував та не перевіряв. При цьому, позивач посилається на завантаженість Печерського районного суду м. Києва. Між тим, позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України не спростовані доводи прокуратури м. Києва у поданні про те, що (т.3, а.с. 75) під час перевірки у 2017 році вже було встановлено випадки внесення до ЄРДР та звітів недостовірних даних, про що вже було вказано у доповідній записці, але ж дієвих заходів не прийнято, не забезпечено додержання облікової дисципліни, що, як звертає увагу суд, є однією з функцій керівника місцевої прокуратури (п. 4-2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру»), не прийнято та, як наслідок, продовжували мати місце викривлення статистичної звітності та формування показників, які створювали зовнішні ознаки успішної діяльності позивача на посаді керівника місцевої прокуратури. Суд враховує, що після періоду лікарняного чи відпустки керівник місцевої прокуратури не звільняється від обов`язку щодо контролю за веденням та аналізом статистичних даних, у т.ч. за період відсутності, оскільки сукупність цих відомостей є визначальною у подальшій діяльності для цілей визначення напрямків посилення уваги керівника та підвищення якості роботи прокуратури. За висновком суду наведене свідчить про перекручування звітних даних та створення штучних передумов для висновків про високу якість роботи місцевої прокуратури, а також про неналежне виконання позивачем обов`язків, визначених п. 4-2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру», що у сукупності з численними випадками невчинення протягом тривалого періоду слідчих дій у кримінальних провадженнях (т.3, а.с. 75-81), неналежне виконання функцій у сфері міжнародного співробітництва (т.3, а.с. 96-98), що належить до функцій керівника згідно з п. 7 наказу ГПУ № 223 від 18.09.2015, свідчить про неналежну організацію роботу прокуратури, що є обов`язком її керівника.

Серед недоліків, визначених у поданні до Ради прокурорів України (ст. 4 абз. 3-5) відносно роботи позивача на посаді керівника місцевої прокуратури, зазначено, що окремі організаційно-розпорядчі документи місцевої прокуратури видані з посиланням на недіючі накази прокуратури міста (наведено також деталізацію таких актів). У Запереченнях до РПУ позивач зазначив, що це зауваження має технічний характер. Однак, за висновком суду, враховуючи статус прокуратури, те що, прокуратура, як і її керівник, діє на засадах законності, беручи до уваги вимоги щодо виконання наказів та вказівок прокурора вищого рівня (ст. 17 Закону), вбачається незнання керівником місцевої прокуратури відомчих актів, що є суттєвим недоліком у роботі державного органу, яким керував позивач, в рамках діяльності якого в силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України має забезпечуватись законність, що, як наслідок, свідчить про системне неналежне виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» щодо повноважень керівника місцевої прокуратури по організації роботи прокуратури.

Відносно вищезгаданого випадку щодо відкликання листом керівника прокуратури (позивача) від 23.08.2018 обвинувального акту з суду (до проведення підготовчого судового засідання) у кримінальному провадженні № 42018101060000083, в якому позивач не здійснював процесуальних повноважень (т.3, а.с. 82), позивач зазначив, що не розуміє зауваження, адже не зазначено, яку норму і якого нормативного акту порушено. При цьому, визнається, що листом керівника прокуратури обвинувальний акт повертався до прокуратури (копія вказаного листа позивача та ухвали слідчого судді про повернення обвинувального акту залучено до матеріалів справи). Позиція прокуратури м. Києва щодо цих Заперечень позивача полягає утому, що це свідчить про незнання керівником прокуратури вимог КПК України. Так, звернута увага на те, що ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється. Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт. Звертається також увага на те, що позивач не був у цьому провадженні процесуальним керівником та допустив незаконне втручання в діяльність іншого прокурора - процесуального керівника у згаданому провадженні.

В контексті останнього, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» («Підпорядкування прокурорів та виконання наказів і вказівок») прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень. Відповідно до ч. 3 ст. 17 цього Закону під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

У даному випадку, відкликання обвинувального акту позивачем свідчить про незаконне втручання у процесуальну діяльність іншого прокурора, який є процесуально незалежною особою, що дає підстави для висновку про усвідомлене нехтування керівником прокуратури однією з визначальних засад діяльності прокуратури (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру») - незалежністю прокурорів, є прикладом, який підриває довіру громадянського суспільства до органів прокуратури, призводить до приниження авторитету прокуратури та зумовлює неможливість перебування позивача на адміністративній посаді, виходячи з неналежного виконання функцій та мети діяльності прокуратури, а також взаємопов`язаних із цим повноважень прокурора на адміністративній посаді.

Що стосується доводів позивача відносно того, що частина повноважень була розподілена серед заступників (наказ від 07.06.2018 № 24; т.3, а.с. 110), зокрема, щодо обставин, викладених у т. 3. на стор. 102, слід зазначити, що такий розподіл не звільняє керівника місцевої прокуратури від виконання функцій та обов`язків щодо організації роботи прокуратури, прямо передбачених у ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» та, відповідно, не звільняє від відповідальності за неналежну організацію роботу прокуратури, що має місце у даному випадку. Слід додати, що в контексті доводів та заперечень учасників справи щодо виконання прокуратурою роботи в напрямку представницької діяльності, позивачем не заперечується те, що (т.3, а.с. 104) прокуратурою м. Києва скеровувались листи від 15.11.2016, від 14.04.2017 та численні інші листи-зауваження та подібні про налагодження роботи та зазначалося про недоліки у роботі за цим та іншими напрямками.

Що стосується доводів позивача відносно того, що факт притягнення до дисциплінарної відповідальності є обов`язковою передумовою та безумовною підставою для прийняття РПУ рішення про звільнення (з адміністративної посади), слід зазначити, що вказані доводи є помилковими, оскільки не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про прокуратуру».

Доводи позивача в контексті протиправності рішення РПУ відносно відмови у задоволенні його клопотання, а саме: доводи щодо наявності конфлікту інтересів у відносинах з ОСОБА_3 (заступник прокурора м. Києва), який виступав керівником робочої групи з перевірки стану організації роботи з основних напрямків діяльності Київської місцевої прокуратури № 6, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, є доволі гіпотетичними та не підтверджені належними та допустимими доказами. Сама по собі участь у конкурсних процедурах позивача та ОСОБА_3 на зайняття однієї посади не є достатньою підставою для сумніву у незалежності та об`єктивності однієї з осіб, яка приймала участь у проведенні перевірки на виконання покладених на нього обов`язків. Суд акцентує при цьому увагу на тому, що доповідну записку за результатами перевірки, крім власне керівника групи, підписало 18 інших прокурорських працівників - членів комісії.

Окремо суд звертає увагу на те, що наказ, яким призначено перевірку та визначено старшого робочої групи позивачем не оскаржувався, вказаний наказ не скасований.

Наведене, у свою чергу, не дає суду підстав для висновку, що під час перевірки до позивача було упереджене ставлення, а перевірка та надалі - рішення Ради прокурорів України є необ`єктивними, необґрунтованими та протиправними, у т.ч. в частині, що стосується відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скерування матеріалів щодо внесення рекомендацій про його звільнення для проведення перевірки відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Що стосується наданого у контексті доводів позивача щодо конфлікту інтересів з ОСОБА_3 «Експертного висновку» (т.3, а.с. 26) та «Наукового висновку» (т.3, а.с. 21), слід зазначити, що вказані висновки не є висновками експерта у розмінні КАС України, в них відсутнє посилання на те, що висновки підготовлено для подання до суду та експерт/виконавець обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 6 ст. 104 КАС України) та у зв`язку з вищевикладеним судом до уваги не беруться.

Що стосується висновку № 48/19 від 10.04.2019 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, проведеної ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» (т. 11), слід зазначити, що відповідно до п/п. 1.2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (із змінами) основними видами (підвидами) експертизи є: криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення. У межах лінгвістичної експертизи писемного мовлення проводяться авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження. У той же час, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Таким чином, вказаний висновок складений експертом поза межами його компетенції та не може вважатися юридично значимим документом для цілей його врахування судом та, відповідно, судом до уваги не береться. При цьому, сам зміст цих висновків щодо висловлювань у «Позиції прокуратури» (щодо заперечень позивача на подання), які на думку експерта не відповідають нормам службового спілкування, не дає підстав для висновку щодо упередженості по відношенню до позивача 19 осіб, які проводили перевірку.

Що стосується доводів позивача відносно того, що подання прокурора направлено до закінчення строку для усунення недоліків та до внесення позивачем 15.11.2018 (вих. № 8845 вих-18) пояснень щодо усунення порушень, суд повторно наголошує, що питання внесення прокуратурою м. Києва подання до Ради прокурорів України про звільнення позивача, дії щодо проведення прокуратурою м. Києва перевірки та внесення подання не є предметом оскарження у даній справі. При цьому, з урахуванням положень Регламенту Ради прокурорів України (т.12), судом не встановлено порушення Радою прокурорів України процедурних правил у зв`язку з розглядом питання позивача, який отримав подання прокуратури м. Києва, надав заперечення на них, був присутній на засіданні РПУ, надавав пояснення та не був обмежений у реалізації прав, пов`язаних з розглядом подання прокуратури м. Києва. Вказані пояснення позивача від 15.11.2018 (вих. № 8845 вих-18) враховувались за своїм змістовним наповненням при розгляді подання у сукупності з іншими матеріалами, які були у повному обсязі розглянуті, досліджені та РПУ надана оцінка по суті доводів та наданих матеріалів. Між іншим, до вказаного листа (пояснень) додано План заходів від 25.09.2018 з восьми пунктів, який по суті містить лише загальні фрази та у частині підтверджує висновки, викладені у поданні прокурора м. Києва. Слід додати, що хоча дії прокуратури м. Києва щодо проведення перевірки та внесення подання не є предметом оскарження у даній справі, між тим суд звертає увагу на те, що виходячи з положень наведених вище правових актів, право та повноваження керівника регіональної прокуратури на внесення подання не обмежується фактом усунення чи не усунення недоліків в роботі місцевої прокуратури, які у даному випадку мали місце протягом тривалого періоду та мали системний характер. Після внесення подання та до розгляду РПУ цього подання, позивач не був позбавлений можливості усувати недоліки, які могли бути усунуті і що є його обов`язком незалежності від стадії розгляду подання, та інформувати про їх усунення РПУ під час розгляду питання. Врахування можливого усунення недоліків може мати місце при оцінці РПУ наявності критеріїв, достатніх для внесення подання про звільнення прокурора з адміністративної посади, однак у даному випадку РПУ, керуючись власним переконанням, не дійшла висновку про усунення порушень та недоліків та дійшла до обґрунтованого висновку, що вже допущені з боку позивача недоліки та порушення унеможливлюють його подальше перебування на посаді керівника місцевої прокуратури. Як вже зазначалося, внесений позивачем план заходів містив загальні фрази та загальні посилання та не міг усунути тих грубих порушень, які вже були допущені керівником та зазначені судом вище, що у свою чергу унеможливлювало подальше перебування позивача на посаді керівника регіональної прокуратури.

Наявні ж відзнаки та заохочення, надані позивачу не спростовують висновків, визначених у поданні прокурора м. Києва, та не дають достатніх підстав для висновку про їх недостатність для прийняття оскаржуваного рішення РПУ.

Що стосується доводів позивача відносно відсутності в оскаржуваному рішенні РПУ мотивування, слід зазначити, що рішення РПР (рекомендації) щодо звільнення позивача з адміністративної посади прийнято на підставі подання прокуратури м. Києва, яке, як вже зазначалося, містило загалом матеріали на 898 аркушах з урахуванням вищезгаданої доповідної записки. Всі вказані обставини були заслухані за засіданні РПУ, під час якого додані матеріали були досліджені та оцінені за внутрішнім переконанням членів РПУ, у зв`язку з чим, за висновком суду, спірне рішення прийнято з урахуванням всіх обставин, які мали значення для його прийняття. Положення ч. 1 ст. 41, п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про прокуратуру», а також Положення про РПУ та Регламент РПУ не містять вимог щодо структури рішення РПУ (рекомендації про звільнення з адміністративної посади), зокрема, відносно цитування всіх обставин, викладених ініціатором розгляду питання та заперечень. Згідно з п/п. 5.9.1. Регламенту РПУ (т. 12) у рішенні зазначаються дата і місце прийняття рішення, його номер, питання, що розглядалося, і прийняте рішення, що і дотриманому у даному випадку. Розгляд зазначених питань відбувався у засіданні, що у даному випадку не заперечується учасниками справи, з дотриманням правил щодо розгляду вмотивованого подання та доданих до нього документів. Суть мотивів та обґрунтувань прийнятого РПУ рішення, сформованих на підставі подання ініціатора розгляду питання, викладені у протоколі (т.7) відповідно до п. 7.4. Регламенту РПУ.

Що стосується доводів позивача (т. 11; відповідь на відзив ГПУ) відносно того, що лист РПУ до ГПУ датований 28.12.2018 у зв`язку з чим позивач вважає, що рішення РПУ від 26.12.2018 надійшло до ГПУ 28.12.2018, слід зазначити, що з листа РПУ від 28.12.2018 (т. 11) та зазначеного у ньому переліку документів не вбачається направлення спірного рішення РПУ до ГПУ 28.12.2018. Як вбачається з витягу з книги обліку вхідної кореспонденції відділу роботи з кадрами управління роботи з кадрами та персоналом державної служби Департаменту кадрової роботи та державної служби ГПУ, вказане подання РПУ надійшло до ГПУ 26.12.2018 та зареєстровано за № 11/1/1-874вх-18з. На самому ж рішенні РПУ (рекомендації щодо позивача) наявна відмітка про реєстрацію в ГПУ 26.12.2018. Як пояснює ГПУ рішення РПУ надійшло 26.12.2018 без супровідного. Звернута увага на те, що РПУ та ГПУ знаходяться в одній будівлі і передача документів здійснюється службою забезпечення діяльності. Слід зазначити, що до матеріалів справи не надано відомостей щодо звернення позивача до правоохоронних органів та реєстрацію кримінального провадження за фактом можливого вчинення підробки документів чи іншого кримінального правопорушення у зв`язку з наведеними доводами позивача. Вказані доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Спір щодо правомочності засідання Ради прокурорів України при вирішенні питання позивача, у т.ч. щодо набрання необхідної кількості голосів «за» прийняття оскаржуваного рішення, відсутній.

Таким чином, підсумовуючи все вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про законність оскаржуваних рішень, які є вірними по суті та прийняті з урахуванням дослідження та оцінки всіх обставин та матеріалів, наведених/наданих ініціатором подання, позивачем у запереченнях та у коментарях прокуратури м. Києва щодо цих заперечень. Судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідачів. Так, по суті є вірним висновок РПУ, сформований з урахуванням критеріїв, затверджених рішенням РПУ від 31.10.2017 № 36, про те, що позивач фактично самоусунувся від здійснення належної організації роботи в місцевій прокуратурі, що призвело до системного допущення недоліків та системних прорахунків. При цьому, суд вважає належним чином встановлені РПУ та доведені перед судом: системність неналежного виконання посадових обов`язків позивачем на посаді керівника місцевої прокуратури; наявність наслідків від неналежного виконання посадових обов`язків, зокрема, таких, що призводять до підриву довіри громадянського суспільства до органів прокуратури, призводить до приниження авторитету та ролі прокуратури, висновки щодо чого зроблені з урахуванням періоду перебування позивача на адміністративній посаді, а також з урахуванням задекларованих заходів вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень, які по суті, як вже зазначалося (план заходів), містять неконкретизовані фрази загального характеру.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, оскільки судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідачів, беручи до уваги законність оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у т.ч. про поновлення на посаді та, відповідно, приходить до висновку про відмову у заводженні позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) до Ради прокурорів України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДР: 00034051) про визнання протиправними та скасування: рішення Ради прокурорів України від 26.12.2018 № 154, наказу Генеральної прокуратури України від 26.12.2018 № 215к, про поновлення на посаді керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва, - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст рішення суду складено та підписано 05.07.2019