Справа № 420/2430/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Кудряшової А.В.
За участю сторін:
Позивач: ОСОБА_1
Представник відповідача: не з`явився
Представник 3-ої особи: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції України (далі ГУ НПУ) в Луганській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача що виразились в наданні до головного управління Пенсійного фонду України (далі ГУ ПФУ) в Одеській області довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без включення до неї щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на загальну суму 99 003,07 грн.; зобов`язати головне управління Національної поліції в Луганській області поінформувати листом Пенсійний фонд України в Одеській області, що ним припущено помилку при проведені нарахування в довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язати головне управління національної поліції в Луганській області надати до Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із включенням до неї щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на загальну суму 99 003,07 грн., до нарахованої раніше суми.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем протиправно не було включено в довідку про додаткові види її грошового забезпечення від 02.11.2018 року №946/М/222018, яка подавалась головним управління Національної поліції України в Луганській області до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для призначення їй пенсії, такі додаткові види грошового забезпечення позивача, як щомісячну винагороду за участь в АТО, разову премію та індексацію у загальному їх розмірі 99 003,07 грн., з огляду на що позивач звернулась до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції України в Луганській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 04.06.2019 року до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
У судових засіданнях 04.06.2019 року, 01.07.2019 року позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представники головного управління Національної поліції України в Луганській області до судових засідань 04.06.2019 року, 01.07.2019 року не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно. ГУ НПУ в Луганській області надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.58-62), в якому відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував та зазначив, що при обчисленні пенсії враховуються не всі додаткові види грошового забезпечення, а тільки ті, що носять щомісячний та постійний характер. Натомість, винагорода за безпосередню участь в АТО, разова премія та індексація не входять до складу надбавок, доплат або підвищень, а отже не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні ст. 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей, однак є тимчасовими виплатами.
Представник головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до судового засідання 01.07.2019 року також не з`явився, надав до суду письмові пояснення (а.с. 95), в яких зазначив, що ним на підставі подання головного управління Національної поліції України в Луганській області про призначення пенсії та доданих до нього грошового атестату №100 та довідки від 02.11.2018 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-ХII). При цьому ГУ ПФУ в Одеській області зазначило, що органи пенсійного фонду здійснюють функції виключно з призначення та перерахунку пенсії. Разом з тим, розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій не належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 01.03.1991 року проходила службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року в Національній поліції України на посаді старшого інспектору відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності головного управління Національної поліції України в Луганській області.
Наказом головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.10.2018 року №521 о/с позивача з 29.10.2018 року було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» через хворобу (а.с. 33).
З 18.09.2018 року позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою від 18.09.2018 року №0000618185 (а.с. 29).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 44, 99).
Пенсія призначена позивачу відповідно до грошового атестату №100 ГУНПУ в Луганській області, відповідно до якого ОСОБА_1 отримувала: посадовий оклад у розмірі 2 600,00 грн., оклад за спеціальним званням - 2 200,00 грн., надбавку за стаж служби (50%) - 2 400,00 грн., надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції (25%) - 1 800,00 грн.; премію з до 28.10.2018 року - 42, 8%, а з 29.10.2018 року - 5,6% (а.с. 72).
Як вбачається з довідки від 02.11.2018 року №946/М/222018 «Про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 71), до додаткових видів грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу було включено: надбавку за специфічні умови проходження служби поліції та щомісячну премію. Будь-які інші види додаткового грошового забезпечення у довідці не зазначені.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою №1513022457 (НПУ) від 30.10.2018 року ОСОБА_1 було призначено пенсію із врахування наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 2 600,00 грн.; оклад за військове звання - 2 200,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років (50%) - 2 400,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 4 130,52 грн. (в т.ч. надбавка за специфічні умови проходження служби (25%) та щомісячна премія (5, 6%)). Всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 11 330,52 грн. (а.с.99).
Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 40) у розмірі 7 931,36 грн. Вид підвищення або надбавка до пенсії: - учасник АТО учасник бойових дій (ст. 6) - 363,00 грн., учасник бойових дій 40,00 грн. Всього призначено пенсії: 8 334,36 грн.
Разом з тим, як зазначає позивач, ГУНПУ в Луганській області було протиправно не включено у довідку про додаткові види грошового забезпечення від 02.11.2018 року №946/М/222018, яка подавалась ним до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для призначення їй пенсії, щомісячну винагороду за участь в АТО, разову премію та індексацію у розмірі 99 003,07 грн., що слугувало підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши адміністративний позов позивача та відзив головного управління національної поліції України в Луганській області, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 ст.9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII.
Стаття 1-2 ЗУ №2262-XII визначено, що до осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону відносяться особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
При цьому факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15), а саме від того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Крім того, відповідної правової позиції дотримується також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, про що останнім зазначено, зокрема, у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 295/14438/15-а, 18 квітня 2019 року у справі №286/766/17 та від 14 травня 2019 року по справі № 428/11103/16-а.
Також суд звертає увагу, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 було висловлено позицію, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Вирішуючи питання правової природи щомісячної винагороди за участь в АТО та разової премії, суд зазначає наступне.
Так, виплата винагороди за участь в антитерористичній операції та її розмір установлені постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - постанова КМУ №24), відповідно до пункту 1 якої така винагорода виплачується в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
На виконання пункту 4 постанови КМУ №24 Міністерством оборони України видано Наказ від 02 лютого 2015 року №49, яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок №49).
Відповідно до пункту 4 Порядку №49 виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
Розділом ІІ Порядку №49 визначено механізм та умови виплати винагороди військовослужбовцям (крім резервістів) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
Так, військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань), за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.
Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
Аналіз наведених постанови КМУ №24 та Порядку №49 свідчить про те, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі №№431/703/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України повинна бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Такої ж позиції дотримувався і П`ятий апеляційний адміністративний суд при винесенні постанови від 08 травня 2019 року по справі №519/687/17.
При цьому суд зазначає, що одноразова премія так само, як і грошова винагорода за участь в антитерористичній операції є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Так, як вбачається із листа головного управління національної поліції України в Луганській області від 29.05.2019 року №478/111/22-2019 (а.с. 63), разова (одноразова) премія сплачувалась поліцейським ГУНП в Луганській області виключно у 2016 та 2017 роках на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та затвердженого наказом ГУНП в Луганській області від 13.05.2016 року №1098 «Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області» в окремих випадках, в особливий період несення служби, відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи під час проведення мирних урегулювань та за рішенням безпосереднього керівника.
За таких обставин суд зазначає, що як винагорода за участь в антитерористичній операції, так і разова премія не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, та відповідно складовими елементами грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Зазначені висновки суду також ґрунтуються на тому, що ані грошова винагорода за участь в антитерористичній операції, ані разова премія позивачу, починаючи відповідно з травня 2018 року та з січня 2018 року по день звільнення не виплачувались, що свідчить про їх несистематичний характер виплат.
При цьому суд звертає увагу, що премія, яка отримувалась позивачем щомісячно, увійшла до розрахунку пенсії ОСОБА_1 , чого позивачем не заперечувалось.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невключення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії грошової винагороди за участь в антитерористичній операції та разової премії, зобов`язання ГУ НПУ в Луганській області включити до цієї довідки зазначені види грошового забезпечення для обчислення пенсії, задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №826/6267/18.
Що стосується вимог позивача про включення до довідки про грошове забезпечення для обчислення пенсії індексації, суд зазначає наступне.
Так статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону №2011-XII або Закону №2262-ХІІ.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-ІІІ від 05.10.2000 року, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17 липня 2003 року №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
При цьому вказаний правовий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі №638/9697/17 та від 23 квітня 2019 року по справі №760/5859/16-а.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій головного управління Національної поліції України в Луганській області щодо не включення ОСОБА_1 в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 02.11.2018 року №946/М/222018 індексації грошового забезпечення та зобов`язання відповідача скласти та направити до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із включенням до такої довідки індексації грошового забезпечення, є законними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 зобов`язати головне управління Національної поліції в Луганській області поінформувати листом головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що ним припущено помилку при проведені нарахування в довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, суд вважає неефектним способом захисту прав позивача, який не призведе до відновлення фактично порушених її прав та інтересів, з огляду на що в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує не здійснювати розподіл судових витрат у справі №420/2430/19.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 241-246, 251, 255, 257-258, 260-262, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного управління Національної поліції України в Луганській області (93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65015, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії головного управління Національної поліції України в Луганській області щодо не включення ОСОБА_1 в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 02.11.2018 року №946/М/222018 індексації грошового забезпечення.
Зобов`язати головне управління Національної поліції України в Луганській області скласти та направити до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із включенням до такої довідки індексації грошового забезпечення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 05 липня 2019 року.
Суддя О.В. Білостоцький
.
