Провадження № 2-а/675/3/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2019 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліці М. О.,

з участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Каруна В. П.,

представника відповідача Марчука О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про визнання протиправними та скасування постанов начальника установи про накладення заходів стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА _1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про визнання протиправними та скасування постанов начальника установи про накладення заходів стягнення, якими, на думку засудженого, порушені права ОСОБА_1 , мотивуючи це наступним чином. ОСОБА_1 вказав, що відбуває покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» за вироком суду. Засуджений посилається на те, що постановою начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 28 лютого 2017 року до нього застосоване стягнення у виді суворої догани за те, що нібито 21 лютого 2017 року о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_1 безпідставно в категоричній формі відмовився вийти на роботу по благоустрою території згідно зі ст. ст. 107, 118 КВК України: прибирати двори для прогулянки від снігу. Крім того, постановою начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 15 березня 2017 року на нього накладено стягнення у виді поміщення до ДІЗО строком на 15 діб без виводу на роботу за те, що нібито 06 березня 2017 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 поводив себе грубо та нахабно, проявляв агресію на адресу засудженого ОСОБА_2 , погрожував йому фізичною розправою. Також, постановою начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 29 березня 2017 року на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді суворої догани за те, що нібито він 21 березня 2017 року об 11 годині 30 хвилин виражався на адресу ОСОБА_3 словами, що принижують людську гідність, погрожував фізичною розправою. ОСОБА_1 категорично заперечує вчинення вказаних дій, за які на нього накладені заходи стягнення. Позивач просив визнати протиправними та скасувати названі постанови начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)».

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Карун В. П. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали.

Представник відповідача Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» Марчук О. А. у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані суду матеріали, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вимогами ч. 1 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАC України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За вимогами п. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання ^{про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.}

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Частиною 9 ст. 539 КПК України визначено, що розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Права і обов`язки засуджених визначені ст. ст. 8, 9 КВК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КВК України невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Права і обов`язки засуджених до позбавлення волі визначені ст. 107 КВК України.

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені Наказом Міністерства юстиції України 29 грудня 2014 року № 2186/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2014 року за № 1656/26433, які діяли на момент винесення постанов начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» відносно ОСОБА_1 і оскаржуються позивачем, регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі.

Ці Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

ОСОБА_1 був обізнаний з вимогами КВК України та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, що підтверджуються відповідною розпискою ОСОБА_1 , копія якого додана до матеріалів справи.

Доводи ОСОБА_1 про те, що з вимогами КВК України та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань він не ознайомлений і жодних підписів у наданій розписці не ставив, не знайшли підтвердження в ході судового розгляду. Натомість допитаний в ході судового розгляду в якості свідка працівник Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_4 категорично запевнив, що особисто знайомив ОСОБА_1 зі змістом названих документів і ОСОБА_1 власноручно поставив підпис у розписці.

Покази вказаного свідка не були спростовані іншими доказами.

Постановою начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 28 лютого 2017 року до нього застосоване стягнення у виді суворої догани за те, що 21 лютого 2017 року о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_1 безпідставно в категоричній формі відмовився вийти на роботу по благоустрою території згідно зі ст. ст. 107, 118 КВК України: прибирати двори для прогулянки від снігу.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказував на неправомірність зазначеної постанови, хоча визнав, що дійсно не вийшов прибирати двори для прогулянок від снігу, оскільки не був згоден зі складеним графіком і вважає, що прибирати загальні двори для прогулянок для нього неприйнятно.

Відповідно до графіку виводу засуджених на роботу по благоустрою території колонії згідно ст. ст. 107, 118 КВК України відділення КДіР, складеного 21 лютого 2017 року начальником відділення Мартинюком В. В., затвердженого першим заступником начальника установи Друченком П. В. 21 лютого 2017 року, 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 підлягав виводу на роботу по благоустрою, що підтверджується відповідним графіком, копія якого додана до матеріалів справи.

Вказаний факт не був спростований дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Згідно ч. 5 ст. 118 КВК України засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Про відмову ОСОБА_1 від виконання робіт по благоустрою території колонії начальника установи повідомив рапортом начальник відділення КДіР ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним рапортом, копія якого додана до матеріалів справи.

Допитаний в ході судового розгляду справи в якості свідка ОСОБА_5 категорично стверджує, що 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 безпідставно в категоричній формі відмовився вийти на роботу по благоустрою території згідно зі ст. ст. 107, 118 КВК України: прибирати двори для прогулянки від снігу.

Покази свідка не були спростовані доказами, дослідженими в холі судового розгляду.

Згідно медичної довідки від 21 лютого 2017 року цього дня ОСОБА_1 був соматично здоровий, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої додана до матеріалів справи.

Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.

Відповідно до акту, копія якого додана до матеріалів справи, складеного трьома начальниками відділень Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» 27 лютого 2017 року, ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень з приводу відмови від виконання робіт по благоустрою території колонії.

Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 131^{-1 КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою.}

^{За невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення, передбачені ст. 132 КВК України.}

^{Судом встановлено, що постанова винесена начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» 28 лютого 2017 року відповідає вимогам чинного на момент винесення законодавства, винесена в порядку та у спосіб встановлений законом.}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Постановою начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 15 березня 2017 року на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді поміщення до ДІЗО строком на 15 діб без виводу на роботу за те, що 06 березня 2017 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 поводив себе грубо та нахабно, проявляв агресію на адресу засудженого ОСОБА_2 , погрожував йому фізичною розправою.}

^{Відповідно до вимог ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.}

^{Про подію конфлікту повідомив рапортом працівник Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» Кука А. В., що підтверджується відповідним рапортом, копія якого додана до матеріалів справи.}

^{Засуджений ОСОБА_1 стверджує, що жодних конфліктів з засудженим ОСОБА_2 у нього не було.}

^{Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка засуджений ОСОБА_2 повністю підтвердив факт події та обставини вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій 06 березня 2017 року.}

^{Покази свідка не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Відповідно до акту, копія якого додана до матеріалів справи, складеного трьома працівниками Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» 06 березня 2017 року, ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень з приводу конфліктної ситуації з ОСОБА_2 .}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Обставини події 06 березня 2017 року були об`єктом службового розслідування, за наслідками якого 09 березня 2017 року складеного висновок, затверджений 09 березня 2017 року.}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Судом встановлено, що постанова винесена начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» 15 березня 2017 року відповідає вимогам чинного на момент винесення законодавства, винесена в порядку та у спосіб встановлений законом.}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Постановою начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 29 березня 2017 року на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді суворої догани за те, що він 21 березня 2017 року об 11 годині 30 хвилин виражався на адресу ОСОБА_3 словами, що принижують людську гідність, погрожував фізичною розправою.}

^{Про подію конфлікту повідомив рапортом працівник Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» Наталіча М. ОСОБА_6 , що підтверджується відповідним рапортом, копія якого додана до матеріалів справи.}

^{Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_7 повністю підтвердив факт події та обставини вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій 21 березня 2017 року щодо ОСОБА_3}

^{Допитані в ході судового розгляду в якості свідків засуджені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 фактично підтвердили наявність конфлікту у ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з приводу неналежної, на думку ОСОБА_1 , якості продуктів, які роздавав засудженим ОСОБА_3 .}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Відповідно до акту, копія якого додана до матеріалів справи, складеного трьома працівниками Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» 23 березня 2017 року, ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень з приводу конфліктної ситуації з ОСОБА_3 .}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Обставини події 21 березня 2017 року були об`єктом службового розслідування, за наслідками якого 23 березня 2017 року складеного висновок, затверджений 23 березня 2017 року.}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{Судом встановлено, що постанова винесена начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» 29 березня 2017 року відповідає вимогам чинного на момент винесення законодавства, винесена в порядку та у спосіб встановлений законом.}

^{Вказаний факт не був спростований в ході судового розгляду.}

^{На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.}

^{На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-11, 19-20, 31, 122, 241-246, 250, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,}

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, місце знаходження Державна установа «Хмельницький слідчий ізолятор» м. Хмельницький, вул. Кам`янеьув, 39) до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» (місце знаходження: 30300 м. Ізяслав Хмельницької області, вул. Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ 08564771) про визнання протиправними та скасування постанов начальника установи про накладення заходів стягнення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 червня 2019 року.

Суддя: О. С. Янішевська