ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

УХВАЛА

27.06.2019

Справа № 910/8032/19

Суддя Мандриченко О.В., розглянувши

позовну заяву Громадської організації "КВАРТАЛ ПУШКІНСЬКА-ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА"

до Київської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Громадської організації “Квартал Пушкінська-Велика Васильківська” надійшла позовна заява до Київської міської ради про визнання бездіяльності Київської міської ради щодо прийняття рішення про припинення повноважень органу самоорганізації населення будинкового комітету “Квартал Пушкінська-Червоноармійська” протиправною та зобов`язання прийняття рішення Київською міською радою про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення будинкового комітету “Квартал Пушкінська-Червоноармійська”.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що . юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Втім, всупереч вищезазначених положень Господарського процесуального кодексу України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; в позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Крім того, у позовній заяві не визнано захистом якого порушеного права чи охоронюваного законом інтересу зумовлене звернення до суду з цим позовом. Позивач не описав чим саме порушуються його права через реєстрацію та діяльність самоорганізації населення будинкового комітету “Квартал Пушкінська-Червоноармійська”, не вказав на фактичні дані, які можуть це підтвердити та не приєднав їх до свого позову, обмежившись лише фразою про те, що охоронюваним законом інтересом позивача є досягнення статутних цілей і завдань громадської організації.

Важливість визначення права чи охоронюваного законом інтересу для мотивування необхідності звернення до суду з цим позовом обумовлена потребою в аналізі процесуального законодавства, яке підлягає застосуванню для розгляду заявленого позивачем спору.

Так, позивач наполягає на тому, що поданий позов підлягає розгляду за правилами господарського, а не адміністративного судочинства, оскільки він не є учасником правовідносин щодо реєстрації органу самоорганізації населення будинкового комітету “Квартал Пушкінська-Червоноармійська”, оскільки Київська міська рада не має публічно-правових відносин саме з позивачем, що відповідає правові позиції Верхового суду, викладеній у постанові від 23.05.2018 № 914/2006/17.

Суд зауважує, що застосування у даному разі правової позиції Верхового суду має відбуватися з обов`язковим визначенням критерію відмінності приватноправових відносини - наявністю чи відсутністю майнового або ж немайнового особистого інтересу учасника, адже спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу

У позовній заяві не наведено достатнього обґрунтування правомірності віднесення заявленого спору до приватно-правового та не подано підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи ї копії та додану до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку” № 270 від 05.03.2009, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку, є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг, надані в оригіналі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано належних доказів відправлення учасникам справи копії позовної заяви з додатками, а у суду відсутній обов`язок самостійно здійснювати таке надіслання задля дотримання засад господарського судочинства.

Суд звертає увагу позивача, що додані до позовної заяви копія фіскального чеку від 19.06.2019 року та копія списку згрупованих відправлень від 18.06.2019 року, які свідчать про відправку учасникам справи копії позовної заяви з додатками, не є належними та допустимими доказами про відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки вони не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку” № 270 від 05.03.2009р. та вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003р., тому суд позбавлений можливості достеменно встановити факт направлення позивачем саме поданої до суду позовної заяви від 14.06.2019 року, а не іншої копії позовної заяви, ніж поданої до суду.

Отже, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу учасників справи надіслані копії позовної заяви та доданих до неї документів, що були подані до суду.

Дана обставина є суттєвою, оскільки ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача надати відзив після одержання ухвали про відкриття провадження у справі та надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про визнання бездіяльності протиправною (1 921 грн. 00 коп.) та зобов`язання вчинити дії (1 921 грн. 00 коп.), тобто дві вимоги немайнового характеру.

Однак, згідно із квитанцією № ПН125526С1 від 18.06.2019 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 921, 00 грн., тобто у меншому розмірі ніж це передбачено законом.

Таким чином, позивачу слід усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом доплати судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.

Отже, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1, 3 ст. 162, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Громадської організації “Квартал Пушкінська-Велика Васильківська” до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Надати Громадській організації “Квартал Пушкінська-Велика Васильківська” строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Зобов`язати Громадську організацію “Квартал Пушкінська-Велика Васильківська” в строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви через відділ діловодства суду надати:

- письмову заяву із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- письмову заяву із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

- письмову заяву із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- належним чином оформлені докази направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресами згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: докази надіслання учасникам справи копії саме позовної заяви б/н від 12.06.2019 року та усіх додатків до позовної заяви, із зазначенням вичерпного переліку вказаних документів та надати суду оригінали доказів, які свідчать про відправку учасникам справи копії позовної заяви від 14.06.2019 року з додатками;

- докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал квитанції або платіжного доручення).

- письмових доповнень до позовної заяви щодо критерії віднесення заявленого спору до приватно-правого з детальним описом прав та/або охоронюваних законом інтересів, які на думку позивача були порушені відповідачем та посиланнями на відповідні докази;

- доказів направлення відповідачу документів, складених на усунення недоліків позовної заяви.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Мандриченко