ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2750/19 Справа № 191/2407/15

Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Каратаєвої Л.О.

суддів – Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Лященко С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення коштів та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

13 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів. З урахуванням уточнень, просив: встановити факт порушення умов договору про спільну діяльність, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 22.05.2013 року в частині не виконання умов договору по об`єкту забудови № 2, а саме купівлі земельної ділянки у с. Новоолександрівка та будівництва будинку на цій земельної ділянки у с. Новоолександрівка; внести зміни до договору про спільну діяльність, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 22.05.2013 року, в частині купівлі земельної ділянки у с. Новоолександрівка та будівництва будинку на цій земельній ділянці у с. Новоолександрівка, у зв`язку з допущеннями істотних порушень умов договору з боку ОСОБА_2 , шляхом припинення дії пунктів договору та виключення з умов договору про спільну діяльність від 22.05.2013 року, об`єкту забудови № 2, а саме земельну ділянку у с. Новоолександрівка та будівництва будинку на цій земельній ділянці у с. Новоолександрівка, як предмету спільної діяльності сторін договору про спільну діяльність від 22.05.2013 року; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 5259800,00 грн., яка за курсом станом на 06.07.2018 року становить 170000,00 євро, отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_1 на купівлю земельної ділянки у с. Новоолександрівка, та будівництва будинку на цій земельній ділянці у с АДРЕСА_1 Новоолександрівка; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 2706424,11 грн., яка за курсом станом на 30.08.2017 року становить 88300,95 Євро; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму реальних збитків в розмірі 120700 Євро, що в еквіваленті станом на 06.07.2018 року за курсом НБУ становить 3734458,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500000,00 грн. (т. 2, а.с. 47-55, т. 4, а.с. 9-18).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення коштів та стягнення моральної шкоди – відмовлено (т. 5 а.с.88-108).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити (т.5 а.с.132-154).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в 2011 році ОСОБА_2 було придбано нерухоме майно: будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , разом із земельною ділянкою площею 0,081 га.

19 квітня 2011 року між ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1472, згідно якого ОСОБА_2 купив земельну ділянку площею 0,081 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням – для обслуговування будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т. 1, а.с. 53), що також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 9808657 від 19 квітня 2011 року (т. 1, а.с. 54).

Також, 19 квітня 2011 року між ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1467, згідно якого ОСОБА_2 купив будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 55), що також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 9808593 від 19 квітня 2011 року (т. 1, а.с. 56).

У 2013 році між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 досягнута домовленість про спільне фінансування будівництва домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та одночасне придбання земельної ділянки у с. Новоолександрівка під будівництво котеджу. У зв`язку з цим, між сторонами укладена угода – дорожня карта від 22 травня 2013 року (т. 1, а.с. 92).

Згідно даної письмової угоди від 22 травня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились вести спільний проект по будівництву котеджів. ОСОБА_1 забезпечує фінансування на добудування об`єкта у м. Підгороднє, який належить ОСОБА_2 . Після добудови цей об`єкт у м. Підгородне ОСОБА_2 виставляє на продаж. На момент вкладення фінансів ОСОБА_1 . об`єкт у м. Підгороднє вже профінансований ОСОБА_2 в сумі 150000 доларів США. Паралельно з будівництвом у м. Підгородне ОСОБА_1 фінансує завдаток по ділянці в Н.Олександрівці розміром 15 соток в сумі 10000 євро та по закінченню максимум 2 місяців ОСОБА_1 забезпечує його оплату до загальної суми продажу ділянки 107000 доларів США. Також ОСОБА_1 забезпечує фінансування будівництва на ділянці у Новоолександрівці одного будинку. Під час будівництва об`єкти виставляються на продаж. ОСОБА_2 . забезпечує організацію будівельних робіт, контроль і займається залученням додаткового фінансування, рекламою компанії, мінімізацією витрат. Подальші плани після реалізації об`єктів будуть обумовлюватись додатково. Загальна сума запланованих інвестицій ОСОБА_1 в будівництво до закінчення Підгороднього - 90000 доларів США, придбання ділянки - 107000 доларів США, в будівництво будинку в Новоолександрівці 70000 дол. США.

ОСОБА_2 була складена розписка, у якій зазначено, що він отримав від ОСОБА_1 суму у розмірі 70000 євро по курсу для інвестування у будівництво будинку у м. Підгородне та в тому числі для придбання ділянки в с АДРЕСА_1 Новоолександрівка (15 соток). Повернення фінансів після реалізації об`єктів по закінченню будівництва (т. 1, а.с. 94).

В даному випадку у розписці було обумовлено, що повернення грошей пов`язано з певною подією, а саме: після реалізації об`єктів по закінченню будівництва.

При цьому, у вказаній розписці не зазначена ні дата її складання, ні дата отримання ОСОБА_2 грошових коштів. Датою отриманням грошей за вищевказаною розпискою ОСОБА_2 . сторони визнають 22 травня 2013 року.

Вищевказані обставини вже були встановлені рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у цивільній справі № 202/7929/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання (т.3, а.с. 113-119), яка ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року залишена без змін (т. 3, а.с. 121-123).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, оскільки вищевказані обставини справи вже були встановлені рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили, то вони не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи. За таких обставин, суд не взяв до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що 70000,00 Євро він отримав від ОСОБА_1 у вересні 2013 року.

На виконання укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 угоди – «дорожня карта» від 22 травня 2013 року в частині придбання земельної ділянки у с. Новоолександрівка, ОСОБА_2 було знайдено земельну ділянку та 10 червня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено Попередній договір до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю.А., зареєстрований в реєстрі за № 1528, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався купити, а ОСОБА_7 зобов`язалась продати земельну ділянку площею 0,150 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за 770990,00 грн., до 10 серпня 2013 року. На підтвердження даного зобов`язання та забезпечення його виконання ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 в якості завдатку грошову суму у розмірі 107580,00 грн. (т. 3, а.с. 182-183).

В обумовлені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 строки, тобто до 10 серпня 2013 року укладення основного договору купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки не відбулось.

Враховуючи, що угода була укладена 22 травня 2013 року, то ОСОБА_1 повинен був профінансувати купівлі вказаної земельної ділянки до 22 липня 2013 року (по закінченню максимум 2-х місяців). Однак, доказів того, що ОСОБА_1 виконав взяті на себе зобов`язання та передав ОСОБА_2 в обумовлені строки необхідну грошову суму для купівлі земельної ділянки в Новоолександрівці, позивач суду не надав.

За таких обставин судом першої інстанції встановлено, що укладення основного договору в обумовлені сторонами строки не відбулось у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов угоди від 22 травня 2013 року, за якою ОСОБА_1 зобов`язаний був по закінченню максимум 2 місяців забезпечити оплату загальної суми продажу ділянки - 107000 доларів США.

У зв`язку з цим, 26 вересня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено Договір № 1 про зміни до Попереднього договору до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 10.06.2013 року Якубою Ю.А., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1528, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю.А., зареєстрований в реєстрі за № 3025. У вказаному договорі сторони обумовили викласти попередній договір в іншій редакції, згідно якої ОСОБА_2 зобов`язався купити, а ОСОБА_7 зобов`язалась продати раніше зазначену земельну ділянку за 799344,00 грн., в термін до 08 листопада 2013 року. На підтвердження даного зобов`язання та забезпечення його виконання ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 в якості завдатку грошову суму у розмірі 132150,00 грн. (т. 3, а.с. 181).

В подальшому, в обумовлені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 строки, тобто до 08 листопада 2013 року укладення основного договору купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки так і не відбулось, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов угоди від 22 травня 2013 року. У зв`язку з викладеним, завдаток, що ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 на виконання попереднього договору до договору купівлі-продажу нерухомого майна, залишився у ОСОБА_7 . Наведені обставини підтверджуються також показами допитаного у судовому засіданні в суді першої інстанції, свідка ОСОБА_8 .

В матеріалах справи міститься довіреність від 26 червня 2013 року, посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В., зареєстрована в реєстрі за № 1483, згідно якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 на придбання будь-якого нерухомого майна на його ім`я, яке розташоване в місті Дніпропетровськ та/або в Дніпропетровському районі у його особисту приватну власність за ціну та на умовах, які будуть визначатися ним самостійно, виходячи із розумної доцільності (т. 2, а.с. 112). Однак, відповідач ОСОБА_2 заперечує, що знав про наявність даної довіреності, а жодних доказів протилежного стороною позивача суду не надано, як не надано і доказів того, що відповідач ОСОБА_2 здійснював будь-які дії від імені позивача на підставі цієї довіреності. Наведені доводи та обставини судом першої інстанції до уваги не беруться, оскільки не містять будь-якої інформації щодо предмета доказування по справі, а отже є неналежними доказами.

Твердження сторони позивача про те, що ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 підроблений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,095 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , начебто посвідчений 18 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І.О., зареєстрований в реєстрі за № 1289, є недоведеними, у зв`язку з чим судом до уваги не беруться (т. 2, а.с. 58). Жодних доказів того, що вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки був наданий ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 , позивач суду не надав.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевої І.О. № 16/02-21 від 18 січня 2017 року за перевіркою реєстру для запису про вчинені нотаріальні дії за 18 липня 2013 року за реєстровим № 1289 та нотаріального архіву нотаріусом зареєстрована інша дія, зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевою І.О. не посвідчувався, копія наданого документу є підробленою (т. 2, а.с.59).

Наведені доводи та обставини судом першої інстанції до уваги не взялися, оскільки не містили будь-якої інформації щодо предмета доказування по справі а отже є неналежними доказами.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка в с. Новоолександрівка у 2013 році так і не була придбана ОСОБА_2 у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 у встановлені договором строки зобов`язань за угодою - дорожньою картою від 22 травня 2013 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 по закінченню максимум 2 місяців забезпечити оплату загальної суми продажу ділянки - 107000 доларів США.

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 в обумовлені договором строки виконав свої зобов`язання за угодою - дорожня карта від 22 травня 2013 року, укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в частині зобов`язання ОСОБА_1 по закінченню максимум 2 місяців забезпечити оплату загальної суми продажу ділянки - 107000 доларів США, стороною позивача суду не надано.

Домовленості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за угодою - дорожня карта від 22 травня 2013 року в частині придбання земельної ділянки у с. Новоолександрівка та будівництва на ній житлових будинків, дійсно не були виконані.

Вказані домовленості не були виконані внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань в обумовлені угодою строки та не забезпечення фінансування з метою придбання земельної ділянки у с. Новоолександрівка у сумі 107000,00 доларів США та фінансування будівництва будинку на даній земельній ділянці в сумі 70000,00 доларів США.

При цьому, істотного порушення відповідачем ОСОБА_2 умов угоди - дорожньої карти від 22 травня 2013 року в частині купівлі земельної ділянки у с. Новоолександрівка та будівництва будинку на цій земельній ділянці судом не встановлено.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 вчиняв необхідні дії для придбання земельної ділянки, уклав попередній договір та вніс суму завдатку, тобто належним чином виконував взяті на себе зобов`язання в частині організації купівлі-продажу земельної ділянки, та поніс збитки у вигляді переданого продавцю завдатку, що знайшло своє підтвердження в укладеній у подальшому угоді від 21.06.2014 року, в якій обидві сторони визнали що було сплачено 20000,00 Євро як завдаток за ділянку у Новоолександрівці (у тому числі відсоток банку) за несвоєчасний викуп (т. 1, а.с. 13).

04 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Капітал груп» в особі директора ОСОБА_9 було укладено договір будівельного підряду на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 32-35).

Власником ТОВ «Капітал груп» є відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004006035 від 22 травня 2018 року (т. 3, а.с. 166-171).

Розрахунки за вищевказаним договором будівельного підряду від 04 січня 2013 року здійснювались між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 15-31).

При цьому, позивач ОСОБА_1 стороною Договору будівельного підряду на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 04 січня 2013 року, не був, не мав за цим договором жодних прав та обов`язків та жодних грошових коштів ОСОБА_1 особисто ОСОБА_3 не надавав.

Судом першої інстанції встановлено, що жодних договірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не існувало.

Відповідно до постанови старшого слідчого Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Дідик А.О. про закриття кримінального провадження від 23.03.2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040440001589 від 16.06.2016 року, за фактом того, що у період з 2011 року по 2014 рік ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою, без ознак шахрайства, заподіяв значну майнову шкоду ОСОБА_1 , було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (т. 3, а.с. 163-165).

1 червня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про те, що в проект по будівництву будинку «Подгороднє» було інвестовано зі сторони ОСОБА_2 170000 доларів США, а зі сторони ОСОБА_1 170000 євро (т. 1, а.с. 13). Згідно вказаного договору сторонами було обумовлено, що ці суми будуть повернуті сторонам після продажу будинку у м. Підгороднє з урахуванням ціни продажу. З цієї суми було сплачено 20000 євро в якості завдатку за ділянку у Новоолександрівці (в тому числі відсотки банку) за несвоєчасний викуп. На момент продажу будинку ОСОБА_2 зазначить точну суму своїх вкладень у цей проект з урахуванням утримання об`єкта в період реалізації проекту та додаткових будівельних робіт.

Вищезазначені обставини вже були встановлені рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у цивільній справі № 202/7929/15-ц, яка ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року залишена без змін, а тому на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

Станом на 21.06.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили факт інвестування ними у спільний проект по будівництву будинку у Підгороднєму грошових сум у таких розмірах: 170000,00 доларів – ОСОБА_2 , 170000,00 Євро – ОСОБА_10 .В.

Сторони обумовили, що повернення фінансів буде здійснюватись після реалізації об`єкта по закінченню будівництва.

Згодом ОСОБА_1 було направлено на адресу ОСОБА_2 письмову вимогу від 21 травня 2015 року, про повернення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 170000,00 євро за договором від 21.06.2014 року (т. 1, а.с. 37).

Однак, будівництво домоволодіння АДРЕСА_2 завершене не було та відповідно реалізація об`єкта нерухомості здійснена не була. Отже, підстав для розподілу вкладених обома сторонами у будівництво будинку грошових коштів без реалізації будинку не виникнуло, оскільки сторони обумовили таку можливість тільки після закінчення будівництва та продажу будинку.

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання (справа № 202/7929/15-ц).

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2015 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_11 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 70000,00 євро, що по курсу на день пред`явлення позову становить 1 687000,00 грн., три відсотка річних за користування позикою за період з 28.03.2014 року по 28.09.2015 року, що складає грошову суму коштів у розмірі 3164,38 євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара євро на момент звернення з цим позовом складає 76261,55 грн., судовий збір у розмірі 487,20 грн., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 5602,80 грн. (т. 3, а.с. 240-242).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2015 року скасовано з ухваленням нового рішення. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою, в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 7917,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 5602,80 грн. (т. 3, а.с. 113-119).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року залишено без змін (т. 3, а.с. 121-123).

Відповідач ОСОБА_2 намагався здійснити продаж будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується укладеними між ним та ТОВ «Приватбюро» угодами про надання послуг від 12 грудня 2013 року (т. 3, а.с. 250), від 12 грудня 2014 року (т. 3, а.с. 252), від 11 грудня 2015 року (т. 3, а.с. 251), однак здійснити продаж не зміг, у зв`язку з забезпеченням позову та накладенням арешту на зазначене домоволодіння здійсненого за ініціативою позивача.

Вищенаведене підтверджується рекомендаційним листом директора ТОВ «Приватбюро» від 18 серпня 2015 року, яким ОСОБА_2 було повідомлено про те, що у ході роботи з потенціальним клієнтом по придбанню його будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , перед укладенням Попередньої угоди стало відомо про те, що будинок знаходиться під арештом, що знижує вірогідність реалізації будинку та земельної ділянки та виключає можливість придбання будинку клієнтом (т. 3, а.с. 248).

На теперішній час ОСОБА_2 також позбавлений можливості здійснити продаж домоволодіння АДРЕСА_2 та відповідно виконати свої зобов`язання за досягнутими з ОСОБА_1 домовленостями щодо продажу вищевказаного домоволодіння, у зв`язку з накладенням арешту на зазначене домоволодіння.

Листом від 14 липня 2016 року ОСОБА_2 було запропоновано ОСОБА_1 припинити неправомірні дії, які вчинюються позивачем та мирно врегулювати існуючу ситуацію, завершити проведення будівельних робіт по будинку, введення його в експлуатацію, наступного продажу та розподілу прибутків (т. 3, а.с. 222).

Однак, мирне врегулювання спору так і не відбулося, а пропозиції відповідача ОСОБА_2 залишилися без відповідного реагування з боку позивача.

У зв`язку з накладенням арешту на домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не тільки не може продати зазначене домоволодіння, а й зобов`язаний тривалий час нести значні витрати на утримання домоволодіння в належному стані.

Також, ОСОБА_2 не може зареєструвати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на зазначене нерухоме майно, накладених за клопотанням сторони позивача, що підтверджується рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучер Я.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29 січня 2018 року № 39399465 (т. 3, а.с. 149).

ОСОБА_2 виконав умови досягнутих з позивачем домовленостей щодо будівництва будинку та забезпечив контроль і організацію будівельних робіт домоволодіння АДРЕСА_2 .

На теперішній час домоволодіння АДРЕСА_2 закінчено, об`єкт готовий до експлуатації, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, зареєстрованою Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 09 січня 2018 року (т. 3, а.с. 126-128). У вказаній декларації також зазначено, що на об`єкті виконано всі передбачені будівельним паспортом обсяги робіт з дотриманням відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

Згідно Звіту про проведення технічного обстеження індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , затвердженого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 25 грудня 2017 року, недоліків та пошкоджень, що впливають на безпечну експлуатацію, не виявлено, конструкції перебувають в задовільному стані (категорія ІІ). За результатами проведеного технічного обстеження об`єкта, його стан оцінюється як задовільний (категорія ІІ), недоліки та пошкодження конструкцій, що впливають на безпечну експлуатацію, відсутні. Рекомендації щодо усунення недоліків не надаються за відсутністю останніх. За результатами проведеного технічного обстеження об`єкта встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації (т. 3, а.с. 142-144).

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 831/01-18 від 31 січня 2018 року, складеного судовим експертом Харченко В.В., вбачається, що вартість будівництва домоволодіння АДРЕСА_2 , в цінах на 01 вересня 2013 року, складає 3611110,80 грн. (т. 2, а.с. 213-214).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду даної справи судом не встановлений факт порушення, не визнання або оспорення прав, свобод чи інтересів позивача за захистом яких мало місце звернення до суду. Суд першої інстанції також звернув увагу сторін, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення вкладених ним грошових коштів, є передчасними, оскільки реалізація об`єкта будівництва ще не відбулась, а отже не і настав строк повернення грошей за договором.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, як такі, що не підтверджені належними доказами, а саме, що позивачу стало відомо, що з боку відповідача ОСОБА_3 здійснено ряд розкрадань коштів позивача, які ним були інвестовані в будівництво будинку у м АДРЕСА_4 . На підставі виявлених обставин, позивач почав перевіряти діяльність відповідачів, звернувшись до юристів, якими було виявлено нижче зазначені обставини, а саме, що договір будівельного підряду від 04.01.2013 року був укладений ОСОБА_2 з фірмою двійником, яка відрізняється від фірми, діяльність якої показували позивачу, власником якої був ОСОБА_3 Підписи в договорі були підроблені, а кошти на виконання умов договору не перераховувалися. Ніякої земельної ділянки у с. Новоолександрівка придбано не було, а копія договору, наданого Відповідачем підроблена. На реконструкцію будинку в АДРЕСА_5 . АДРЕСА_4 робили “шабашники”, які ні на якій фірмі також не працювали. Крім того, на момент підписання угоди від 21.06.2014 року, вже був виконаний висновок експерта про те, що при будівництві житлового будинку були допущені грубі порушення будівництва, технології виконання робот, що призвело до непридатності в експлуатації і що єдиним варіантом усунення недоліків по ряду робіт і монтажу є переробка в повному обсязі робіт і демонтаж обладнання та будівельних матеріалів. Тобто, відповідачі ставили собі за мету лише списання коштів, що отримали від ОСОБА_1 Так, ОСОБА_2 під виглядом здійснення спільної діяльності заволодів коштами позивача в сумі 240000 Євро.

Щодо доводів апеляційної скарги, що позивач вбачає порушення ОСОБА_13 у виконанні умов “Дорожньої карти” від 22.05.2013 року, що проявилося в наступному: 1) ділянка у с. Новоолександрівка не придбана; 2) будівництво будинку у с. Новоолександрівка так і не розпочато; 3) будівництво будинку в м. Підгородне закінчено лише після заяв до правоохоронних органів, з масою порушень; 4) не було здійснено жодних дій із рекламування, додаткового інвестування, мінімалізації витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено Попередній договір до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю.А., зареєстрований в реєстрі за № 1528, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався купити, а ОСОБА_7 зобов`язалась продати земельну ділянку площею 0,150 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за 770 990,00 грн., до 10 серпня 2013 року. На підтвердження даного зобов`язання та забезпечення його виконання ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 в якості завдатку грошову суму у розмірі 107 580,00 грн. (т. 3, а.с. 182-183).

В обумовлені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 строки, тобто до 10 серпня 2013 року укладення основного договору купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки не відбулось.

Враховуючи, що угода була укладена 22 травня 2013 року, то ОСОБА_1 повинен був профінансувати купівлі вказаної земельної ділянки до 22 липня 2013 року (по закінченню максимум 2-х місяців). Однак, доказів того, що ОСОБА_1 виконав взяті на себе зобов`язання та передав ОСОБА_2 в обумовлені строки необхідну грошову суму для купівлі земельної ділянки в Новоолександрівці, позивач суду не надав.

За таких обставин судом першої інстанції було правильно встановлено, що укладення основного договору в обумовлені строки не відбулося у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов угоди від 22 травня 2013 року, за якою позивач зобов`язаний був по закінченню максимум 2 місяців забезпечити оплату загальної суми продажу ділянки — 10700 доларів США.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що ОСОБА_2 повинен був придбати на його ім`я земельну ділянку в с. Новоолександрівка і не придбання такої земельної ділянки є істотним порушенням договору про спільну діяльність в розумінні ст. 651 ЦК України, так як придбання такої земельної ділянки не передбачено умовами договору. А як встановлено судом першої інстанції придбання земельної ділянки не відбулося через вину позивача.

Щодо неналежного здійснення будівництва будинку у м. Підгородне, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи містять документи про введення будинку в м АДРЕСА_4 в експлуатацію (т. 3 а.с.126-128). Також в матеріалах справи наявні звернення до ріелторських підприємств, а саме — договори та листування з ними щодо виставлення будинку у м. Підгородне на продаж(т. 3 а.с.251). Проте, через накладені за позовами ОСОБА_1 арешти на даний будинок, починаючи з 2015 року його реалізація третім особам була просто неможлива. За таких обставин досягти мету виконання договору “дорожня карта” було неможливо через постійні звернення ОСОБА_1 до судів та накладення арештів на даний будинок в якості забезпечення позову, що унеможливлювало та робило недоцільною будь-яку рекламну компанію з його продажу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині внесення змін до договору про спільну діяльність шляхом припинення дії пунктів та виключення умов щодо об`єкту забудови №2 позивач посилається на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 1141, 1142 ЦК України та зазначає, що ним втрачено довіру до ОСОБА_2 , який порушив умови договору про спільну діяльність, фактично за грошові кошти позивача реконструював свій будинок у м. Підгородне, коли на нього згідно умов договору повинно було витратити 90000 доларів США, надав підроблений договір на купівлю земельної ділянки.

Однак, за змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разу істотного порушення договору другою стороною. Однак жодних порушень договору з боку ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Посилання на ст. 1141, 1142 ЦК України в частині існування підстав для припинення та розірвання договору простого товариства, не можуть бути прийняття до уваги, так як вказані норми не застосовуються до правовідносин сторін спору, між ними договір простого товариства не укладався.

Посилання в апеляційних скаргах з приводу того, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, оскільки рішення ухвалено без участі позивача, що в свою чергу спричинило порушення його прав, не заслуговує на увагу, оскільки правильне по суті рішення не може бути скасовано лише з одних підстав недотримання норм процесуального закону.

Позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Клопотання апелянта про витребування від Індустріального районного суду м. Дніпропетровська належним чином завірені копії матеріалів цивільної справи 202/5869/17 та витребування від Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області матеріалів кримінального провадження є необґрунтованими та безпідставними, а тому відхиляються судом.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення – не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді :