Справа № 560/1206/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Смотрицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся в суд з позовом до Смотрицької селищної ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області щодо порушення процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 08.02.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2.0 га, для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу, що розташовані на території населеного пункту с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області, з цільовим призначенням 16.00, мають кадастровий номер НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Смотрицьку селищну раду Дунаєвецького району Хмельницької області, винести та розглянути у відповідності та в строки, встановлені чинним законодавством України, на засіданні чергової сесії Смотрицької селищної ради клопотання ОСОБА_1 від 08.02.2019 року про надання дозволу на розробку проекту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до Смотрицької селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, додавши необхідні для її розгляду документи, однак, відповідач повідомив позивача про те, що питання про розгляд заяви було винесено на розгляд тринадцятої сесії селищної ради VII скликання. За результатами голосування рішення про надання згоди на поділ земельної ділянки не прийнято.

Позивач не погоджується з відповіддю та рішенням відповідача, та посилається на те, що відповідачем не прийнято жодного рішення про надання або відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Також відповідачем не наведена будь-яка з підстав для відмови у наданні дозволу, передбачена статтею 118 Земельного кодексу України, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того зазначає, що відповідь (витяг з протоколу) не відповідає змісту та формі рішень про надання або відмову у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою. Ані лист Смотрицької селищної ради №02-05-24/45У від 11.04.2019 року, ні витяг з протоколу тринадцятої сесії селищної ради VII скликання від 20 лютого 2019 року не містять посилань про те, що позивачем до заяви не був доданий будь-який з документів, подання якого є обов`язковим відповідно до вимог закону, або що подані ним документи не відповідають вимогам закону. Також посилається на те, що витяг з протоколу не містить будь-якої мотивованої відмови стосовно неможливості прийняття рішення.

Також вказує, що з наданого протоколу не зрозуміло яким законом встановлено прийняття сільською радою акту у формі протоколу, а не у формі рішення по вирішенню питань регулювання земельних відносин.

Не погоджуючись з діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 03 травня 2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

27 травня 2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 02.05-24/561 від 21.05.2019 року, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що Смотрицькою селищною радою 04.01.2019 року ОСОБА_1 було надіслано листа в якому зазначалося, що його заяву за вх. №178/02.05-25 від 08.02.2019 року про надання дозволу про розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу що розташована за межами населеного пункту с. Стара Гута було винесено на розгляд тринадцятої позачергової сесії Смотрицької селищної ради у вигляді проекту рішення «Про надання дозволу ОСОБА_1 , на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність». Згідно протоколу тринадцятої позачергової сесії рішення по даному питанню не прийнято як таке, що не набрало необхідної більшості голосів, про що позивачу надано витяг з протоколу, а тому для відповідача є незрозумілим яке ще рішення на думку позивача мало бути прийняте відносно його клопотання.

28.05.2019 до суду від позивача електронним зв`язком надійшла відповідь на відзив, в якій він вказав, що Смотрицька селищна рада у відзиві зазначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Отже, законом передбачено прийняття рішення радою, чи то про надання дозволу, чи то про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а не прийняття незрозумілого протоколу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 08.02.2019 року звернувся до Смотрицької селищної ради із заявою від 08.02.2019 року, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу, що розташовані на території с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області з цільовим призначенням 16.00, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 4,1335 га.

Згідно витягу з протоколу тринадцятої позачергової сесії Смотрицької селищної ради VIІ скликання від 20 лютого 2019 року, в порядку денному (№19) розглядалось питання про надання згоди на поділ земельної ділянки, однак згідно з результатами голосування рішення не прийнято.

Так, листом № 02-05-24/45У від 11.04.2019 року, Смотрицька селищна рада повідомила позивача, що питання про надання згоди на поділ земельної ділянки площею 4,1335 кадастровий номер НОМЕР_1 було винесено на розгляд тринадцятої позачергової сесії Смотрицької селищної ради VIІ скликання. Згідно з протоколом тринадцятої позачергової сесії VII скликання від 20 лютого 2019 року, рішення по даному питанню не прийнято (витяг з протоколу додається).

Позивач не погодившись з такими діями відповідача звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 122 Земельного кодексу України відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із частиною 1, 5 статті 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Аналіз вищенаведених положень ЗК України та Закону №280/97-ВР свідчить про те, що питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова у його наданні належить до компетенції органу місцевого самоврядування, а надання дозволу або відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється індивідуальним правовим актом - рішенням ради.

Також, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 року по справі №804/5597/15 та від 23.11.2018 по справі №П/811/601/18.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року по справі №806/5106/15.

Наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко визначені як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що надіслані позивачу лист та витяг з протоколу є рішенням по заяві позивача, адже відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а не листів, протоколів чи іншого.

Також суд зазначає, що Смотрицькою селищною радою фактично розглядалось питання про надання згоди на поділ земельної ділянки хоча позивачем подавалась заява від 08 лютого 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач взагалі не розглянув заяву позивача в порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України та не вирішив питання, порушене позивачем у заяві від 08 лютого 2019 року, та не прийняв по суті будь-якого обгрунтованого рішення.

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17 зазначив, що відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені частиною 7 статті 118 ЗК України, суперечить вимогам закону.

Таким чином, Смотрицька селищна рада при розгляді заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, діяла не на підставі та не у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Відсутність рішення Смотрицької селищної ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання та витягу з протоколу засідання тринадцятої сесії селищної ради, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з прийняттям вмотивованого рішення у порядку визначеному законодавством про надання дозволу, чи про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Обов`язок довести правомірність своїх рішень покладається на відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

Оскільки відповідач не довів правомірності та обгрунтованості прийнятого ним рішення, порушив процедуру передбачену вимогами Земельного кодексу України, не навів будь-які з передбачених підстав для відмови у вирішенні питання поставленого позивачем у заяві від 08.02.2019 року, а також допустив протиправну бездіяльність, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає, адже позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.02.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2.0 га, для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу, що розташовані на території населеного пункту с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області, з цільовим призначенням 16.00, мають кадастровий номер НОМЕР_1 .

Зобов`язати Смотрицьку селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2.0 га, для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу, що розташовані на території населеного пункту с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області, з цільовим призначенням 16.00, мають кадастровий номер НОМЕР_1 , та прийняти рішення відповідно до вимог Земельного Кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:

Смотрицька селищна рада (вул. Героїв Небесної Сотні, 8,Смотрич,Дунаєвецький район, Хмельницька область,32423 , код ЄДРПОУ - 04406584)

Головуючий суддя

В.К. Блонський