ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2019 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/2282/19

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 03 червня 2019 року надійшла позовна заява позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Старобільське ОУПФУ Луганської області) з такими вимогами:

1) визнати противоправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2018 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача:

- період навчання в ПТУ з 01.09.1989 по 01.02.1993;

- період роботи з 11.02.1993 по 13.12.1993 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею;

- період роботи з 28.12.1993 по 21.03.1994 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею;

- період роботи з 18.04.1994 по 16.10.1994 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею;

- період роботи з 25.10.1994 по 28.06.1995 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею;

- період служби в армії з 28.06.1995 по 16.12.1996.

3) зобов`язати позивача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 25.10.2018 звернувся до Старобільського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши при цьому усі необхідні документи.

Рішенням Старобільського ОУПФУ Луганської області від 05.10.2018 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з недостатнім стажем роботи на пільгових умовах, визначених відповідно до даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зазначивши, що загальний стаж роботи позивача складає 25 років 5 місяців, пільговий 18 років 1 місяць 25 днів, тим самим не зараховано позивачу до пільгового стажу: період навчання в ПТУ з 01.09.1989 по 01.02.1993; період роботи з 11.02.1993 по 13.12.1993; з 28.12.1993 по 21.03.1994; з 18.04.1994 по 16.10.1994; з 25.10.1994 по 28.06.1995; період служби в армії з 28.06.1995 по 16.12.1996, що в сукупності складає 8 (вісім) років 1 місяць 2 дні. Позивач вважає, що таким рішенням його позбавлено права на соціальний захист.

Позивач зауважує, що записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів роботи позивача з 11.02.1993 по 13.12.1993, з 28.12.1993 по 21.03.1994, з 18.04.1994 по 16.10.1994, з 25.10.1994 по 28.06.1995 на посадах електрослюсаря підземного, яка належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи, а також про проведення атестації робочого місця позивача. У зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив в зарахуванні вказаного стажу до пільгового стажу, оскільки записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за ці періоди.

Щодо не зарахування періоду навчання з 01.09.1989 по 01.02.1993, позивач зазначив, що з 01.09.1989 по 01.02.1993 навчався за спеціальністю «електрослюсар підземний», а починаючи з 11.02.1993 почав працювати електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею. З огляду на те, що позивач через 10 діб після закінчення навчання у ПТУ був працевлащтований за здобутою спеціальністю, вважає що відповідачем неправомірно не враховано період навчання позивача з 01.09.1989 по 01.02.1993 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо не зарахування періоду проходження позивачем строкової військової служби з 28.06.1995 по 16.12.1996, позивач зазначив, що із записів трудової книжки слідує, що позивач з 28.06.1995 по 16.12.1996 проходив строкову військову службу та на момент призову працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, період проходження строкової військової служби підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Від Старобільського ОУПФУ Луганської області 24 червня 2019 року за вх. № 33634/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 109-110).

Згідно зі статтею 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь - які органи, їх посадові та службові особи тимчасово окупованій території та їх діяльності вважаються незаконними, якщо органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт, (рішення, документ), виданий органами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та згідно з наданими документами у ОСОБА_1 загальний стаж роботи складає 25 років 5 місяців, у тому числі стаж роботи на пільгових умовах – 18 років 1 місяць 25 днів, що не відповідає вимогам абз. 2 частини третьої статті 114 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та недостанім для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 цього Закону.

З вищевикладених підстав вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій паспорта громадянина України, картки фізичної особи – платника податків, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи судом встановлено такі відомості про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 9, 14-15).

Позивачем 27.09.2018 подано до Старобільського ОУПФУ Луганської області заяву про призначення/перерахунок пенсії за віком згідно з частиною третьою статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» (арк. спр. 112).

За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення від 05 жовтня 2018 року без номеру про відмову в призначенні пенсії, дослідженням змісту якого встановлено, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з частини третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (арк. спр. 18-19).

Відповідно до даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у ОСОБА_1 наявний пільговий стаж з 01.01.1998 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 25.11.2007, з 01.01.2008 по 31.07.2014, з 01.09.2014 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 30.11.2016, що передбачає право виходу на пенсію за віком за умов наявності загального стажу 25 років та пільгового стажу не менше 10 років при досягненні віку 50 років.

За наданими документами загальний стаж роботи позивача складає 25 років 5 місяців, у тому числі стаж роботи на пільгових умовах – 18 років 1 місяць 25 днів, що не відповідає вимогам абзацу 2 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з розрахунком стажу для призначення пенсії за віком до стажу позивача зарахована така трудова діяльність (арк. спр. 117):

з 01.09.1989 по 01.02.1993 - навчання у вищих/середніх навчальних закладах (3 роки 5 місяців 1 день);

з 11.02.1993 по 13.12.1993 (10 місяців 3 дні);

з 21.12.1993 по 21.03.1994 (3 місяця 1 день);

з 18.04.1994 по 16.10.1994 (5 місяців 29 днів);

з 25.10.1994 по 28.06.1995 (8 місяців 4 дні);

з 29.06.1995 по 16.12.1996 – строкова військова служба (1 рік 5 місяців 18 днів);

з 29.12.1997 по 31.12.1997 (3 дні);

з 01.01.1998 по 31.12.2003 - робота за списком № 1 (6 років 0 місяців 0 днів );

з 01.01.2004 по 25.11.2007 – робота за списком № 1 (3 роки 10 місяців 25 днів);

з 26.11.2007 по 31.12.2007 (1 місяць 6 днів);

з 01.01.2008 по 31.07.2014 – робота за списком № 1 (6 років 7 місяців 0 днів);

з 01.09.2014 по 30.09.2014 - робота за списком № 1 (1 місяць 0 днів);

з 01.05.2015 по 30.11.2016 – робота за списком № 1 ( 1 місць 7 днів),

а всього – 25 років 5 місяців, у тому числі робота за списком № 1 – 18 років 1 місяць 25 днів.

Дослідженням копії трудової книжки позивача від 24.11.1993 НОМЕР_2 (арк. спр. 16-17) встановлено, що у ній наявні такі записи про спірний період роботи позивача:

записи № 1 та № 2 – з 01.09.1989 по 01.02.1993 навчання у СПТУ-15 за спеціальністю електрослюсар 4 розряду підземний, диплом від 01.02.1993 А-977635;

запис № 3 – Шахта «Червоний партизан» Виробниче об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит», 11.02.1993 прийнятий електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею на видобувну ділянку № 4, наказ від 15.02.1993 № 98к;

запис № 4 – 13.12.1993 звільнений за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням), наказ від 17.12.1993 № 794к;

запис № 5 – Шахта «Октябрськая» АО «Гуковуголь», 21.12.1993 прийнятий електрослюсарем 3 розряду підземним, наказ від 24.12.1993 № 1479;

запис № 6 – 21.03.1994 звільнений за власним бажанням, наказ від 21.03.1994 № 198-к;

запис № 7 - Шахта «Червоний партизан» Виробниче об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит», 18.04.1994 прийнятий електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею на видобувну ділянку № 4, наказ від 19.04.1994 № 257к;

запис № 8 – 16.10.1994 звільнений за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням), наказ від 21.10.1994 № 692 к;

запис № 9 - Шахта «Октябрськая» АО «Гуковуголь», 25.10.1994 прийнятий електрослюсарем 4 розряду підземним, наказ від 26.10.1994 № 1092-к;

запис № 10 – 01.01.1995 Шахта «Октябрськая» перейменована в ШУ «Алмазное» АО «Гуковуголь», наказ від 14.12.1994 № 191;

запис № 11 – 28.06.1995 звільнений на дійсну військову службу, наказ від 16.06.1995 № 274к;

записи № 12 та № 13 – з 29.06.1995 по 16.12.1996 служба в армії, військовий квиток від 27.06.1995 УН № 0581129.

На підтвердження вказаних записів у трудовій книжці позивачем також надано копії: диплому від 01.02.1993 А-977635 (арк. спр. 10), військового квитка від 27.06.1995 УН № 0581129 (арк. спр. 11-13), архівних довідок від 18.09.2018 № 45-35.3/000-1-16114 про заробітну плату, кількість спусків у шахту, витяги з наказів про роботу позивача Шахта «Октябрськая» АО «Гуковуголь», про перейменування (реорганізацію) організації, про відсутність на зберіганні документів про атестацію робочих місць (арк. спр. 20, 21, 22, 23, 24), особових карток (арк. спр. 25, 26, 70, 72), наказу від 28.10.1994 № 705 «Про результати проведеної атестації робочих місць» (арк. спр. 56-57), листа від 28.11.1994 № 09/05-807 (арк. спр. 30), довідок від 28.02.2017 № 137 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, про перейменування підприємства, про не перебування особи в шахті, про перейменування підприємства (арк. спр. 53, 54, 55), наказу від 28.09.1998 № 1185 «Про результати проведеної атестації робочих місць» (арк. спр. 59-60), наказів про прийняття на роботу на Шахта «Червоний партизан» Виробниче об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» та звільнення з роботи (арк. спр. 71, 73-74).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; […].

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, згідно з абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі – Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року у справі № 21-585а14 року, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-3287а15, від 12 квітня 2016 року № 21-6501а15, а також правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 23 січня 2017 року у справі № 732/2003/14, від 30 січня 2018 року у справі № 506/384/17, від 05 червня 2018 року у справі № 466/455/17.

З вищеописаних наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено, що записи у трудовій книжці позивача про роботу на Шахті «Червоний партизан» Виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» у період з 11.02.1993 по 13.12.1993 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею та з 18.04.1994 по 16.10.1994 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею містять всі необхідні відомості про роботу позивача на підземних роботах за списком № 1 з повним робочим днем під землею.

На підтвердження проведення атестації робочих місць, на яких працював позивач у вказаному періоді, позивачем надано копію наказу Шахти «Червоний партизан» Виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» від 28.10.1994 № 705к, відповідно до якого до списку № 1 віднесено такі професії на шахті, зокрема електрослюсар підземний.

Таким чином судом встановлено, що позивач у повній мірі підтвердив, що його стаж роботи на Шахті «Червоний партизан» Виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 11.02.1993 по 13.12.1993 та з 18.04.1994 по 16.10.1994 має зараховуватися до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Більш того, позивачем також надано копію довідки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» від 28.02.2017 № 137 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою також підтверджено пільговий характер роботи позивача у вказаному періоді.

У свою чергу, довідкою про перейменування підприємства підтверджено, що Шахта «Червоний партизан» Виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» перетворено у Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління Червонопартизанське», яке входить у структуру ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

Отже судом встановлено, що позивачем виконані вимоги чинного законодавства у повному обсязі, а відповідач безпідставно, без обґрунтування своєї позиції відмовляється зарахувати позивачу період роботи з 11.02.1993 по 13.12.1993 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею та з 18.04.1994 по 16.10.1994 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином суд у повній мірі погоджується з твердженнями позивача, що Старобільське ОУПФУ Луганської області має зарахувати вищезазначений період роботи позивача до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як наслідок, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 39 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» та абзацу 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, до пільгового стажу позивача має бути зарахований час навчання останнього у ПТУ-15 у період з 01.09.1989 по 01.02.1993.

Так, судом встановлено, що позивач навчався у професійно-технічному навчальному закладі, після закінчення якого за набутою професією був зарахований на роботу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», упродовж тримісячного строку з дня закінчення навчання.

Що стосується стажу роботи позивача з 28.12.1993 по 21.03.1994 та з 25.10.1994 по 28.06.1995 на Шахті «Октябрськая» АО «Гуковуголь», суд зазначає таке.

Дослідженням записів у трудовій книжці позивача про роботу на Шахті «Октябрськая» АО «Гуковуголь» з 28.12.1993 по 21.03.1994 та з 25.10.1994 по 28.06.1995 встановлено відсутність відповідних записів, що підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно, з огляду на приписи пункту 20 Порядку № 637, пільговий стаж за вказаний період має бути підтверджений уточнюючою довідкою підприємства.

Разом з тим, позивачем уточнюючі довідки на підтвердження пільгового стажу не надані.

Згідно з довідкою Державної казенної установи Ростовської області «Центр зберігання архівних документів у місті Шахти Ростовської області» б/н та б/д установа довідки, що підтверджують особливі умови праці (пільгові довідки), не видає. Вказані документи видаються діючим підприємством або його ліквідаційною комісією. Архівом надаються лише копії документів, що перебувають на зберіганні. Додатково повідомлено, що документи про атестацію робочих місць, посадові інструкції на зберігання не надходили (арк. спр. 24).

Позивачем на підтвердження того, що період роботи на Шахті «Октябрськая» АО «Гуковуголь» з 28.12.1993 по 21.03.1994 та з 25.10.1994 по 28.06.1995, має бути включений до пільгового стажу позивача надані архівні довідки та первинна документація, яка перебуває на зберіганні в архіві (арк. спр. 20-23, 25-26).

Проте, адміністративний суд не повноважний перебирати на себе повноваження комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, щодо підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без правонаступника, що здійснюється відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105.

У свою чергу, позивачем суду не надано доказів звернення до комісії за підтвердженням стажу роботи на Шахті «Октябрськая» АО «Гуковуголь».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що записи у трудовій книжці позивача за вказаний період роботи не містять інформації про проведення атестації цих робочих місць, що унеможливлює зарахування цього стажу роботи до пільгового, який дає право на призначення пенсії за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Відповідно до основних положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, членами якої є Україна та Російська Федерація, Уряди держав-учасниць цієї Угоди, керуючись статтями 2, 4 Угоди про створення Співдружності ОСОБА_2 , виходячи з необхідності захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава-учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави-учасниці Співдружності мають зобов`язання щодо непрацездатних осіб, які придбали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов`язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР по питань пенсійного забезпечення.

Статтею 4 Угоди передбачено, що Держави-учасниці Угоди проводять політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

Зі змісту наведених норм вбачається, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Судом встановлено, що постановою Ради міністрів РСФСР від 02 жовтня 1991 року № 517 установлено, що під час призначення громадянам пенсії у відповідності з Законом РСФСР «Про державні пенсії в РСФСР» застосовуються на території РСФСР затверджені Кабінетом Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» з додатками та змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів СРСР від 23 липня 1991 року № 497 та від 09 серпня 1991 року № 591. Вказані Списки з доданими доповненнями та змінами вводяться в дію з 01.01.1992.

Пунктом 4 цієї Постанови постановлено керівникам підприємств (об`єднань), організацій забезпечити своєчасну підготовку до введення в дію Списків № 1 та 2. Провести атестацію робочих місць та вжити необхідних заходів до поліпшення умов праці. Визначити за участю профсоюзів перелік робочих місць, найменувань професій та посад, працівникам яких у відповідності з зазначеними Списками установлено пільгове пенсійне забезпечення, та ознайомити з ними працюючих.

Міністерством праці та зайнятості населення РСФСР наказом від 08 січня 1992 року № 2 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Суд зауважує, що з 01.01.2014 в Російській Федерації замість атестації робочих місць введена спеціальна оцінка умов праці, яка повинна проводитися відповідно до Федерального закону від 28.12.2013 № 426-ФЗ «Про спеціальну оцінку умов праці».

Відповідно до пункту 2 листа Мінпраці Російської Федерації від 13.03.2014 № 17-3/В-113 результати атестації робочих місць за умовами праці, оформлені після 31.12.2013, використовуватися не можуть. В силу частини дванадцятої статті 209 Трудового кодексу РФ в старій редакції атестація проводилася в порядку, затвердженому Наказом Міністерства охорони здоров`я Росії від 26.04.2011 № 342н.

Таким чином, діючим законодавством Російської Федерації у період з 01.01.1992 по 01.01.2014 було передбачено проведення атестації робочого місця за умовами праці.

З огляду на викладене, суд вважає, що віднесення періоду роботи позивача з 28.12.1993 по 21.03.1994 та з 25.10.1994 по 28.06.1995 на Шахті «Октябрськая» АО «Гуковуголь» до пільгового стажу за списком № 1 можливе за умови підтвердження атестації цих робочих місць.

Проте, надані позивачем документи не містять інформації про проведення атестації цих робочих місць щодо умов праці, віднесених до списку № 1.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у зарахуванні цього стажу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.

Що стосується періоду проходження позивачем строкової служби та зарахування такого періоду до пільгового стажу позивача суд зазначає, що таке зарахування у повній мірі залежить від того, чи працювала особа за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на час призову на військову службу.

З матеріалів справи слідує, що позивач у червні 1995 року був призваний на військову службу під час роботи на Шахті «Октябрськая» АО «Гуковуголь».

Оскільки, як встановлено судом, на даний час у відповідача відсутні підстави для віднесення роботи позивача з 25.10.1994 по 28.06.1995 на Шахті «Октябрськая» АО «Гуковуголь» до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно відсутні підстави для віднесення до такого стажу й періоду строкової військової служби позивача.

Відповідно твердження позивача в цій частині відхиляються судом як необґрунтовані.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 05.10.2018 про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто є необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірного рішення, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Що стосується обраного способу захисту порушених прав позивача, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям Старобільським ОУПФУ Луганської області рішення від 05.10.2018, суд вважає за необхідне визнати таке рішення протиправним та скасувати його.

Що стосується вимог позивача щодо зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу певні періоди роботи позивача, а також зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію, суд зазначає таке.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із застосуванням положень КАС України щодо виходу за межі позовних вимог та обранням іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією про сплату від 28.05.2019 (арк. спр. 3).

Разом з тим, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, які є пов`язаними між собою.

Відповідно, задоволення хоча б однієї вимоги немайнового характеру має наслідком стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92704, Луганська область, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1-А, код за ЄДРПОУ 41246506) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05 жовтня 2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 вересня 2018 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимог про зобов`язання зарахувати до загального та пільгового стажу періоду роботи, призначити пенсію відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

К.О. Пляшкова