Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.06.2019
Справа№607/1585/19
19 червня 2019 року
Справа №607/1585/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Грицака Р.М.
за участю секретаря Білецької Ю.Ю.
представника позивача-відповідача Семусь Т.А.
представника відповідача-позивача Калужна С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, про розірвання договору, стягнення грошових коштів та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» до ОСОБА_2 про розірвання договору, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД», за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про розірвання договору, стягнення грошових коштів та пені за прострочення виконання зобов`язань.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 17 лютого 2012 року між нею та ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» укладено договір № 52/02/12 - Ті про виконання робіт (будівельного підряду), за умовами якого відповідач за дорученням позивача, в рахунок отриманих від неї кредиторських вимог в сумі 131 328 грн. зобов`язувався здійснити (завершити розпочате) будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_5 (будівельна адреса), а позивач - сплатити вартість не викуплених 8,78 кв. м. Планове закінчення будівництва та здача 9-ти поверхового будинку в експлуатацію визначено II квартал 2014 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконала та сплатила відповідачу кошти в сумі 41400 грн. за не викуплені 11,22 кв.м. проектної загальної площі квартири. Відповідач своїх договірних зобов`язань не виконав, готовність незавершеного будівництва по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , становить 3%. Посилаючись на наведене, просила розірвати укладений між сторонами договір № 52/02/12 Ті від 17 лютого 2012 року, стягнути із відповідача 172 728 грн. (131328 + 41400) сплачених за договором платежів, а також пеню за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 8 575 945, 20 грн, виходячи з розрахунку: 172 728 грн х 3% х 1655 днів.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» подала до суду відзив на позовну заяву в якій вказує на те, що договір, укладений між сторонами, було порушено саме позивачем. Зокрема, відповідно до п.5.9. договору передбачено обов`язок ОСОБА_2 передати ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме: договір, укладений між нею та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», квитанції, які підтверджують оплату. Вказаний обов`язок позивачем не виконано. Також зазначає, що позивачем належним чином не виконувалися умови договору, зокрема, щодо строків внесення платежів. Відтак вважає, що позивач самостійно відмовилася від виконання договірного зобов`язання. Крім того вказує, що частину коштів, а саме 131328 гривень позивач сплатила ПП «ТФ «Будівельник», а тому не вправі вимагати стягнення вказаних коштів із відповідача, оскільки вказана сума коштів не можна вважати авансовими платежами. Щодо вимог про стягнення пені зазначає, що пеня яку позивач просить стягнути із відповідача не підлягає до стягнення, оскільки на спірні правовідносини не розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів» та заборона стягнення пені передбачена положеннями Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». Також вважає, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені поза межами визначеного законом річного строку позовної давності. Посилаючись на наведене та порушення умов договору позивачем, просила відмовити у задоволенні позову.
01 березня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору № 52/02/12 - Ті від 17 лютого 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД», у зв`язку з істотними порушеннями умов договору відповідачем ОСОБА_2 .
В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що пунктом 5.9 договору передбачено обов`язок ОСОБА_2 передати ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме: договір, укладений між нею та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», квитанції, які підтверджують оплату. Однак, ОСОБА_2 звернулася з вимогою до ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» повернути їй оригінал договору, укладеного із ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та квитанції про оплату коштів. Згідно акту прийому-передачі відповідні документи позивачу повернуті. По даний час, вони не можуть надати боржникові (ПП «ТФ «Будівельник») докази відступлення права вимоги до боржника, від ОСОБА_2 до ТОВ «БУДОВА - ЗАХІД». Крім того зазначає, що згідно п. 1.3 договору № 52/02/12-Ті початок будівництва II квартал 2012 р., при цьому перші платежі ОСОБА_2. , згідно умов договору, мала здійснити до 20.03.2012 р., адже ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» розраховувало вкласти ці кошти в будівництво. Однак, ОСОБА_2 свій обов`язок не виконала, сплатила перший платіж лише частково із запізненням. Після цього графіку платежів ОСОБА_2 не дотримувалася і здійснила наступні платежі лише після закінчення усіх термінів по оплаті. Проте ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» приступило до виконання своїх обов`язків за договором. ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» при укладенні договору із ОСОБА_2 розраховувало отримати регулярні платежі на будівництво, які не отримані, а також розраховувало отримати право вимоги до ПП «ТФ «Будівельник» на суму 131328 грн, яке наразі є недійсним, адже у ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» відсутні документи, які підтверджують відступлене право вимоги. Виходячи з наведеного вважає, що ОСОБА_2 порушила істотні умови договору укладеного із ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД». Посилаючись на наведене, просить задовольнити вимоги за зустрічним позовом.
У судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_2 - адвокат Семусь Т.А. первісні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі. Проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечила, відзив на зустрічний позов не подавала.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» - адвокат Калужна С.Р. первісні позовні вимоги заперечила, додатково пояснивши, що ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» зі своєї сторони вжило усіх заходів для виконання зобов`язань за договором укладеним із ОСОБА_2 Однак, введення будинку в експлуатацію можливе лише за наявності у користуванні земельної ділянки на якій знаходиться цей будинок. Проте, строк дії оренди земельної ділянки закінчився та Байковецька сільська рада прийняла рішення про поділ земельної ділянки на якій проводиться будівництво. Крім того, частина фізичних осіб відмовилася від виконання даних договорів, у зв`язку з цим товариство не отримало те, на що розраховувало під час укладення договорів, що і вплинуло на терміни виконання відповідних робіт. Зустрічні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Крім того, заявила клопотання про застосування строків позовної давності. Вказала, що строк виконання зобов`язання ІІ квартал 2014 року. Відтак, станом на день подачі позову 21.01.2019 року, сплив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Представник третьої особи Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився з невідомих на те суду причин, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень відносно позову суду не надав.
Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що первісні позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи із наступних підстав:
Судом встановлено, що 17 лютого 2012 року між ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» (Сторона - 1) та ОСОБА_2 (Сторона - 2) укладено договір № 52/02/12 - Ті, згідно умов якого укладено договір про виконання робіт (будівельного підряду), за яким відповідач зобов`язався здійснити (завершити розпочате) будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з умовами вказаного договору сторони, окрім іншого, домовились про те, що викуплена вартість 31,14 кв.м. квадратних метрів квартири становить 131328 грн. і є незмінною до кінця будівництва. Не викуплені 8,78 кв.м. проектної загальної площі квартири у 9-ти поверховому житловому будинку по АДРЕСА_3 що у с. Байківці Тернопільського району, становлять 40800 грн. Залишкову вартість квартири необхідно сплатити на протязі 9 місяців (березень - листопада 2012 року) до 20 числа кожного місяця.
Початок будівництва - ІІ квартал 2012 року. Планове закінчення будівництва та здача 9-ти поверхового житлового будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2014 року.
Сторони домовились про відступлення права вимоги ОСОБА_2 ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» (згідно із ст. 512-519 ЦК України ) за договором від 10.03.2010, укладеним між ОСОБА_2 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», за умовами якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання здійснити дольове інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1, а організація взяла на себе зобов`язання збудувати та по закінченні будівництва передати ОСОБА_2 частину новозбудованих приміщень, а саме квартиру АДРЕСА_4 , поверх перший , під`їзд третій, проектною загальною площею 39,92 кв.м.
Відповідно до умов п. 2.6 Розділу 2.4 договору, вартість права вимоги до ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», що передається ТОВ «Будова-Захід» за даним договором, за домовленістю між останніми становить 144459,84 грн.
Згідно умов п. 5.9 договору, до підписання договору ОСОБА_2 передала, а ТОВ "Будова-Захід" прийняло документи, що підтверджують відступлене право вимоги ТОВ "Будова-Захід" до організації за основним договором, а саме: договір від 10 березня 2010 року та квитанції на загальну суму 131328 грн. 00 коп. Зазначені підтверджуючі документи передаються згідно акту прийому-передачі.
Згідно п. 2.1 договору ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» зобов`язується забезпечити належне виконання умов договору та покладених обов`язків; передати Стороні - 2 квадратні метри незавершеної будівництвом квартири 9-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з врахуванням повної оплати за викуплені квадратні метри площі квартири, які сплачені, згідно платіжних документів ПП ТФ "Будівельник"; завершити виконання всіх будівель-монтажних робіт, включаючи цементну стяжку під підлогу, штукатурку стін (крім стель), пластикові вікна, вхідні двері, лічильники електроенергії, води, газу, ліфт, та забезпечити якість будівельно-монтажних робіт, відповідно до ДБН України; після здачі будинку в експлуатацію видати Стороні - 2 всі необхідні документи для оформлення права власності на вказану в договорі квартиру.
Із наявних у матеріалах справи копій квитанцій від 23.03.2012 року, 08.09.2012 року, 13.04.2013 року про оплату коштів вбачається, що ОСОБА_2 оплатила відповідачу кошти на загальну суму 41 400 грн., тобто виконала умови договору в частині оплати вартості.
25 липня 2013 року Державна архітектурно-будівельна інспекції надала дозвіл ТОВ «Будова-Захід» на виконання будівельних робіт за №ІУ 115130022918 щодо групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на землях Байківецької сільської ради Тернопільського району (Корольова, 3Б, 3В, 3Г) (І-ша черга), поштова/будівельна адреса якого АДРЕСА_1.
Положеннями ч. 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу вимог до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ч.1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно з вимогами ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі № 6-75цс13.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належним чином виконала умови договору, внесла обумовлену в спірному договорі суму, а ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» на час розгляду справи встановило лише частину фундаменту, в той час, коли планове завершення будівництва встановлено ІІ квартал 2014 року. Відтак ОСОБА_2 позбавлена права розраховувати на закінчення будівництва і отримати житло за внесенні кошти.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» було допущено порушення умов вказаного договору щодо обов`язку збудувати та по закінченні будівництва передати позивачу у власність спірну квартиру, що є істотним порушенням договору та підставою для його розірвання.
Відповідачем не доведено належними, достатніми та достовірними доказами належність виконання ним умов договору.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» істотно порушило умови договору і не виконало зобов`язання, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору № 52/02/12 - Ті від 17 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» підлягають до задоволення, як такі, обґрунтовані.
Відповідно до вимог ч. 5 статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Цією нормою права передбачено відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як встановлено в судовому засіданні, договір, який укладений між позивачем ОСОБА_2 і ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» спрямований на продовження виконання домовленостей щодо будівництва квартири, які існували між ОСОБА_2 і ПП «ТФ «Будівельник». Кошти в сумі 131328 грн. від ОСОБА_2 на будівництво цієї квартири залучало ПП «ТФ «Будівельник». ОСОБА_2 в свою чергу мала відступити право вимагати від ПП «ТФ Будівельник» повернення цих коштів.
З матеріалів справи вбачається, що під час укладення оспорюваного договору позивач ОСОБА_2 передала відповідачу ТОВ "Будова-Захід" оригінали документів, що підтверджують відступлене право вимоги ТОВ "Будова-Захід" до організації за основним договором, а саме: договір від 10 березня 2010 року та квитанції на загальну суму 131328 грн. 00 коп., проте згідно акту прийому-передачі від 02.12.2014 року вказані документи ТОВ "Будова-Захід" були передані ОСОБА_2 на підставі звернення останньої.
Позивачем ОСОБА_2 не надано суду доказів належного відступлення ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» прав вимоги до ПП «ТФ «Будівельник» в частині сплачених коштів 131328 грн. за договором від 10.03.2010 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Наявними у справі письмовими доказами підтверджено, що позивач повністю виконала умови спірного договору щодо внесення коштів за об`єкт інвестування, а тому у зв`язку з розірванням спірного договору, позивачу завдано шкоди у розмірі сплачених нею коштів за цим договором в сумі 41400 грн., які підлягають до стягнення з відповідача ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» на користь позивача ОСОБА_2
Одночасно, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД» на користь позивача ОСОБА_2 коштів в розмірі 131328 грн. до задоволення не підлягають, оскільки вказаних коштів ОСОБА_2 за спірним договором не сплачувала та дані кошти також не можна вважати авансом, так як позивачем не подано доказів того, що вказані кошти отримані відповідачем від ПП «ТФ «Будівельник». Таким чином, за своєю суттю вказані кошти носять інвестиційний характер за договором від 10.03.2010 року укладеним між ОСОБА_2 та ПП «ТФ «Будівельник».
Пунктом 3.1 договору № 52/02/12 - Ті від 17 лютого 2012 визначено, що сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла.
Враховуючи, що в п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, відтак суд приходить до висновку про те, що цей Закон регулює правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до положень ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Відповідно до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Суд вважає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору позивач вправі вимагати стягнення із відповідача пені за кожний день прострочення у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).
Проте на думку суду нарахований позивачем розмір пені за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 8 575 945, 20 грн, виходячи з розрахунку: 172 728 грн х 3% х 1655 днів не є вірним, оскільки судом встановлено, що позивачу завдано шкоди у розмірі сплачених нею коштів за цим договором в сумі 41400 грн., а відтак з урахуванням вказаної суми, як вартості роботи та строку позовної давності щодо стягнення пені, розмір пені за прострочення виконання зобов`язання слід вираховувати наступним чином: 41400 грн х 3% х 365 днів = 453 330 грн.
За умовами ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи, що розмір нарахованої позивачем пені значно перевищує розмір завданих позивачу збитків, з урахуванням того, що що будівництво об`єкту тимчасово зупинено у зв`язку з тим, що закінчився строк дії договору суборенди земельної ділянки, а частина фізичних осіб відмовилася від виконання даних договорів, у зв`язку з цим товариство не отримало те, на що розраховувало під час укладення договорів, що вплинуло на терміни виконання відповідних робіт, суд вважає, що розмір пені за прострочення виконання зобов`язання слід зменшити до 50000 гривень, відповідно до положень ч.3 ст. 551 ЦК України.
Щодо вимог по зустрічному позову слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що на час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» зроблено лише частину фундаменту, будинок не побудований, в той час коли договором встановлено завершення будівництва другий квартал 2014 року.
Відтак, позивач позбавлена права розраховувати на закінчення будівництва і отримати житло за внесенні кошти.
Таким чином, суд вважає, що правових підстав для задоволення зустрічного позову не має, оскільки встановлено, що TOB «БУДОВА-ЗАХІД» істотно порушило умови договору та не виконало зобов`язання.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» до ОСОБА_2 про розірвання договору № 52/02/12 - Ті від 17 лютого 2012 року слід відмовити.
Твердження представника відповідача TOB «БУДОВА-ЗАХІД» про те, що дії позивача щодо повернення документів, які підтверджують право вимоги порушують не лише умови договорів, але і норми ЦК України є безпідставними. Вказані дії позивача жодним чином не впливають на обов`язок відповідача виконати покладені на нього зобов`язання згідно умов договору та не свідчать про порушення ОСОБА_2 умов договору. Крім того, на час укладення оспорюваного договору позивач передала відповідачу вказані документи.
Також суд критично оцінює твердження позивача, що істотне порушення вимог договору мало місце з вини ОСОБА_2 , яка порушувала строки внесення платежів, оскільки судом встановлено, що кошти ОСОБА_2 сплачені в повному обсязі до 13.04.2013 року, проте будівництво TOB «БУДОВА-ЗАХІД» фактично не здійснювалося.
Що ж до заперечення відповідача з посиланням на пропуск позивачкою позовної давності за захистом порушеного права, то дане заперечення суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до вимог ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В силу вимог ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
В силу вимог ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зіс пливом цього строку.
Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на даний час відповідач умов договору та своїх зобов`язань не виконав в повному обсязі, а тому строк виконання зобов`язання не закінчився. Відтак, перебіг позовної давності не розпочався та позивач вправі пред`явити вказані вимоги протягом всього часу дії договору.
Судом не встановлено домовленості сторін спору щодо визначення строків виконання зобов`язання, розірвання договору, відшкодування збитків у випадку істотного порушення умов договору, що в свою чергу надає позивачці право звернутися з вимогою до відповідача у будь який момент, з котрого вона вважатиме порушеним власне право власності.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ч. 3 ст. 551, ст. 651, 653 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про розірвання договору та стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Розірвати договір № 52/02/12-Ті від 17 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД».
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» в користь ОСОБА_2 сплачених за договором платежів в розмірі 41400 грн. (сорок одна тисяча чотириста) гривень та 50000 грн. (п`ятдесят тисяч) гривень пені, нарахованої в зв`язку із невиконанням умов договору.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» в користь держави 1682 грн. 40 коп. судового збору.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОВА-ЗАХІД» до ОСОБА_2 про розірвання договору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 01 липня 2019 року.
Головуючий суддя
Р. М. Грицак
