ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10840/19

провадження № 2-о/753/386/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,

секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - ОСОБА_2.,

заінтересована особа - ОСОБА_3 ,

представник заінтересованої особи - ОСОБА_6.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2019 ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявник) звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , заінтересована особа, разом - сторони).

Заява обґрунтована такими обставинами.

З 2007 р. по 2012 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 На даний час заявник разом з сином проживає у Словацькій Республіці, де має іншу сім`ю. У серпні 2015 р. сторони уклали нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини з заявником, тоді ж ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену згоду на тимчасове проживання дитини у Словацькій Республіці.

З моменту припинення шлюбу і до цього часу з боку заінтересованої особи по відношенню до заявника, її рідних та близьких, зокрема батька, теперішнього чоловіка та сина ОСОБА_4 , не припиняються дії, які мають характер домашнього насильства.

У переписці, яку ОСОБА_3 веде по телефону із заявником з приводу організації побачень з сином, він вдається до відкритих погроз, образ, приниження честі та гідності, застосовує нецензурну лайку, називає неприйнятними словами заявника, її родичів, вживає лексику, недопустиму у нормальному людському спілкуванні. Він займається вимаганням коштів, примушуванням до зменшення розміру аліментів на дитину, встановлених рішенням суду, шантажує тим, що не надасть дозвіл на зворотній виїзд дитини до Словаччини , погрожує розправою, завданням шкоди здоров`ю, вбивством, надсилає прокльони, вдається до тиску з посиланням на судову, поліцейську та бандитську розправу щодо заявника та її чоловіка.

Такі вислови, включаючи нецензурну лексику, погрози, приниження честі та гідності заявника як матері дитини, заінтересована особа надсилає також на особистий телефон дитини, якій ще не виповнилось 10 років.

Все це калічить психіку дитини, впливає на її розвиток і виховання, на ставлення до матері, сім`ї і створює негативний приклад поведінки.

Образлива та принизлива переписка триває днями: починається з самого ранку та закінчується пізно вночі.

На даний час заявник народила другу дитину, якій півтора роки, заінтересована особа знає про це і своїми словами та погрозами розправи свідомо завдає заявнику болю та страждань, що впливає та її психоемоційний стан: змінився її нормальний життєвий ритм, вона не може спати ночами, втратила спокій, впевненість, стала знервованою. Все це впливає на відносини заявника у сім`ї, з рідними, оточуючими, завдає шкоди її здоров`ю, відбивається на стосунках з дітьми.

Заявник вважає, що погрози та інші висловлювання ОСОБА_3 створюють реальну небезпеку для неї та її рідних, у зв`язку з чим просить видати обмежувальний припис терміном на шість місяців, яким заборонити заінтересованій особі вести листування, телефонні переговори, у будь-який спосіб спілкуватися або контактувати через інші засоби зв`язку з нею та постраждалою дитиною ОСОБА_4 особисто і через третіх осіб та зобов`язати заінтересовану особу пройти відповідну програму для кривдників на строк 12 місяців..

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав пославшись на викладені у ній обставини.

ОСОБА_3 та його представник вважали заяву безпідставною і просили у її задоволенні відмовити. Заперечення обґрунтовані посиланням на те, що заявником не надано належних доказів протиправної поведінки заінтересованої особи, зокрема, звернень до відповідних державних органів, а з урахуванням тієї обставини, що заявник мешкає за кордоном, немає жодних підстав стверджувати про небезпеку. Фактично ж метою подання цієї заяви є намір заявника уникнути отримання від колишнього чоловіка згоди на вивезення сина за кордон та не нести відповідальність за невиконання умов договору щодо участі батька у спілкуванні з дитиною.

Заслухавши учасників справи та дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

28.11.2007 сторони зареєстрували шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_4 .

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28.03.2012 шлюб сторін розірвано та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання сина в розмірі ј частини його доходів. .

31.07.2015 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9

10.08.2015 сторони уклали нотаріально посвідчений договір, яким визначили місце проживання дитини з матір`ю та узгодили участь батька у вихованні дитини.

11.08.2015 ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену згоду на тимчасове, з метою возз`єднання сім`ї, проживання дитини на території Словацької Республіки.

Наразі заявник з чоловіком, сином ОСОБА_4 та дитиною, народженою у другому шлюбі, проживає у Словацькій Республіці.

ОСОБА_3 же мешкає у Києві, у 2016 р. він теж вступив у новий шлюб, у якому народилося двоє синів.

Судом встановлено, що упереписці, яку ОСОБА_3 тривалий час та систематично веде по телефону із заявником з приводу організації побачень з сином, він висловлює погрози розправи, в тому числі фізичної, ображає та принижує заявника і її близьких, застосовує нецензурну та іншу неприйнятну лексику.

Ця обставина підтверджується наданими заявником скрін-шотами повідомлень, які суд визнає належними і допустимими доказами та покладає в обґрунтування рішення.

Доказів, які б спростовували вказану обставину, заінтересованою особою не надано.

Більш того, оглянувши в судовому засіданні смартфон ОСОБА_3 , суд переконався, що його додаток Viber дійсно містить повідомлення, зміст яких повністю відповідає змісту повідомлень, роздруківка яких долучена до заяви.

Питання видачі обмежувального припису регулюється ЦПК України та Законом України

«Про запобіганню та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII).

Відповідно до положень статті 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального

припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником, батьками та іншими законними представниками дитини, у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (пункти 1, 3 статті 350-2 ЦПК України).

Стаття 1 Закону № 2229-VIII визначає, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчинюються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Частиною другою статті 3 Закону № 2229-VIII визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких колишнє подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника (пункт 2 частини 1 статті 24 Закону № 2229-VIII).

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (частини 2, 3 статті 26 Закону № 2229-VIII).

Оцінка змісту конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які ОСОБА_3 застосовує у переписці з колишньою дружиною та малолітнім сином, дає підстави для висновку, що його дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у заявника побоювання за свою безпеку та безпеку своїх рідних і завдає шкоди психічному здоров`ю, в першу чергу, малолітнього сина сторін.

Суд погоджується з доводами представника заінтересованої особи про те, що між сторонами існує спір щодо виконання договору про участь батька у вихованні дитини, проте вказана обставина не спростовує встановлені факти психологічного насильства.

Отже, за результатами оцінки наданих сторонами доказів і пояснень учасників справи в судовому засіданні, суд дійшов до переконання, що через тривалий і систематичний психологічний тиск, який проявляється у словесних образах, погрозах, приниженнях і залякуваннях, що чинить ОСОБА_3 щодо колишньої дружини та малолітньої дитини, заявник та малолітній син сторін як особи, що постраждали від домашнього насильства, потребують невідкладного захисту у порядку, передбаченому Законом № 2229-VIII, а відтак вбачає підстави

для видачі обмежувального припису з покладенням на заінтересовану особу заборони вести листування, телефонні переговори та у будь-який спосіб спілкуватися або контактувати із заявником та постраждалою дитиною.

На думку суду видача обмежувального припису повинна забезпечити дієвий, ефективний та невідкладний захист заявника і дитини від домашнього насильства та буде сприяти недопущенню повторних випадків такого насильства, а інтереси жертв домашнього насильства у даній конкретній ситуації переважають над інтересами кривдника, який впродовж дії припису буде позбавлений права на спілкування з дитиною.

З огляду на характер дій кривдника та сукупність даних про його особу, підстав для його направлення для проходження програми для кривдників суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 82, 263, 265, 350-1, 350-6 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального приписузадовольнити частково.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02.12.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ).

Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 терміном на 6 (шість) місяців:

?заборонити вести листування, телефонні переговори та у будь-який спосіб спілкуватися або контактувати через інші засоби зв`язку з ОСОБА_1 та постраждалою дитиною ОСОБА_4 особисто і через третіх осіб.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржене оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя:

Повне рішення складене 03.07.2019.