Справа № 712/2592/18
Провадження № 1кп/712/162/19
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2019 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12015250000000036 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, працюючого в Азовській екологічній інспекції, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому що він, будучи згідно з наказом Державної екологічної інспекції України №33-о від 03.02.2012 призначений начальником Державної екологічної інспекції у Черкаській області - Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Держекоінспекції України, будучи державним службовцем 4 категорії та 9 рангу, який відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, наділений повноваженнями: очолювати Держекоінспекцією, здійснювати керівництво її діяльністю, нести персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності; організовувати та забезпечувати виконання Держекоінспекцією Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства екології та природних ресурсів організаційно - розпорядчого характеру, доручень Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказів, розпоряджень Держекоінспекції України, доручень Голови Держекоінспекції України; призначати на посади та звільняти з посад керівників і заступників керівників структурних підрозділів Держекоінспекції, інших державних службовців та працівників; надавати у межах повноважень обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками Держекоінспекції доручення; підписувати накази Держекоінспекції; подавати Голові Держекоінспекції України на затвердження штатний розпис і кошторис Держекоінспекції, здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства, тобто будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, умисно, всупереч інтересам служби, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 31.10.2011 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт» (ЄДРПОУ 24372924), в ході якої встановлено факт самовільного, тобто без наявності відповідного дозволу, використання вказаним товариством за період часу з 08.08.2011 по 31.10.2011 підземної води в кількості 51918 м?, що є порушенням п. 9 ст. 44, ст. 110 Водного кодексу України. За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Черкаській області розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, в сумі 1 513 928 (один мільйон п`ятсот тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень, видано припис від 07.11.2011 №303 про усунення виявлених порушень та 13.03.2012 в порядку ст. 6 Господарсько - процесуального кодексу України до ТОВ «Агроекопродукт» пред`явлено претензію №1-57/ЮР на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, на суму 1 513 928 грн.
Листом від 22.03.2012 ТОВ «Агроекопродукт» звернулося до Держекоінспекції у Черкаській області щодо надання згоди на відшкодування завданої шкоди у натуральному виразі відповідно до вимог постанови КМУ від 17.09.1996 №1147 та ст. 1192 ЦК України.
ОСОБА_6 , 03.04.2012, у період часу з 09.00 год. до 18.00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що в приміщенні Державної екологічної інспекції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та в інтересах ТОВ «Агроекопродукт», усвідомлюючи незаконність своїх дій та їх невідповідність ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 1192 Цивільного кодексу України, п.п. 6.17 п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, шляхом підписання листа №1173-1/07 від 03.04.2012, повідомив ТОВ «Агроекопродукт», що не заперечує проти відшкодування шкоди в натуральному виразі за умови надання кошторису (або плану заходів), акту виконаних робіт, визначивши таким чином документи, які товариство має підготувати та надати для підтвердження виконання таких робіт.
Листом від 17.04.2012 ТОВ «Агроекопродукт» на адресу Державної екологічної інспекції у Черкаській області направлено План заходів по відшкодуванню збитків на 2012 рік, погоджений сільським головою с. Хмільна Канівського району ОСОБА_7 , та Угоду про здійснення заходів по відшкодуванню збитків, завданих навколишньому природному середовищу, від 12.04.2012 між Хмільнянською сільською радою та ТОВ «Агроекопродукт».
У подальшому ОСОБА_6 , 26.04.2012, у період часу з 09.00 год. до 18.00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що в приміщенні Державної екологічної інспекції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, діючи умисно, в інтересах ТОВ «Агроекопродукт», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, усвідомлюючи незаконність своїх дій та їх невідповідність ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 1192 Цивільного кодексу України, п.п. 6.17 п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, шляхом підписання листа від 26.04.2012 №1463/06 письмово повідомив вказаному товариству, що зауважень до Плану заходів не має і що після виконання зазначених у Плані робіт збитки вважатимуться відшкодованими, таким чином остаточно погодивши Товариству відшкодування завданих державі збитків в розмірі 1 513 928 грн. у натуральному виразі у виді виконання ТОВ «Агроекопродукт» певних видів робіт на суму 1 513 928 грн. на користь Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області протягом 2012 року, надавши в такий спосіб ТОВ «Агроекопродукт» можливість уникнути сплати вищевказаної суми на користь держави, що призвело до ненадходження до місцевих бюджетів та Державного бюджету України вищевказаної суми та заподіяння інтересам держави збитків на загальну суму 1 513 928 (один мільйон п`ятсот тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень, що більше ніж у 2821 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 2012 рік, та є тяжкими наслідками.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого його правопорушення не визнав та пояснив, що призначений начальником Державної екологічної інспекції у Черкаській області 03 лютого 2012 року. Перевірка ТОВ «Агроекопродукт» проводилась ще до його призначення. В березні 2012 року за результатами проведеної позапланової перевірки він направив на адресу ТОВ «Агроекопродукт» претензію від 13.03.2012р. на відшкодування збитків на суму 1 513 928 грн. за використання підземної води без відповідних дозвільних документів. Того ж дня, він направив в прокуратуру Черкаської області заяву про вчинення злочину та матеріали, щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт» за спричинені збитки. Станом на 2012 рік, Державна екологічна інспекція у Черкаській області була позбавлена можливості звернутись до суду, оскільки не мала коштів для сплати судового збору. Матеріали передавались до прокуратури Черкаської області для вжиття заходів реагування, порушення кримінальних справ або звернення до суду за захистом інтересів держави. Однак прокурор виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відповідно до п. 2 ст. 6 КПК України, з підстав відсутності нанесення збитків державі ТОВ «Агроекопродукт». В зв`язку з відсутністю коштів, в квітні 2012 року ТОВ «Агроекопродукт» звернулось з листом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про можливість відшкодування збитків в натурі. Перед прийняттям рішення він вивчив практику, у вирішенні зазначених питань, а саме рішення Господарського суду, який задовольняв позови про відшкодування збитків в натурі. Повноваження ним порушені не були, оскільки п.п. 6.17 п 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, передбачає що Держеконінспекція для виконання покладених на неї завдань має право зокрема: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів. Державна екологічна інспекція у Черкаській області виконала всі необхідні заходи: провела перевірку, направила результати перевірки до прокуратури Черкаської області, здійснила заходи щодо досудового врегулювання спору. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
На думку державного обвинувачення вина обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується:
-рапортом від 13.05.2015 ст. оперуповноваженого в ОВС 2 сектору відділу КЗЕ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_8 про виявлення факту вчинення кримінального правопорушення;
-листом «Про надання інформації» від 15.07.2015 Державної екологічної інспекції у Черкаській області;
-даними матеріалів тимчасового доступу до речей і документів від 02.06.2015;
-показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
-даними протоколу огляду речових доказів від 07.11.2015;
-Положенням «Про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області»;
-даними листа Державної екологічної інспекції України від 26.01.2016 «Щодо нарахування збитків»;
-даними листа Державної екологічної інспекції України від 02.07.2016 «Щодо нарахування збитків»;
-даними листа Державної екологічної інспекції України від 12.01.2017 «Щодо нарахування збитків»;
-даними листа Державної екологічної інспекції України від 09.08.2017 «Про надання інформації»;
- даними протоколу огляду речових доказів від 08.09.2017;
- висновком експерта № 1/3000 від 10.01.2018.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не знайшла свого підтвердження здобутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною.
Так, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 1.2 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.
Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Для визнання в діях певної фізичної особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, суду необхідне було встановлення в діях ОСОБА_6 всіх ознак складу вказаного кримінального правопорушення. Суд, з урахуванням досліджених в ході судового засідання доказів і матеріалів кримінального провадження вважає, що слідством не доведена наявність в діях ОСОБА_6 об`єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, складається з сукупності трьох спеціальних ознак: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред`явлення вимог, а також прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов`язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих їй осіб.
Під використанням службовою особою влади всупереч інтересам служби також слід розуміти вчинення таких діянь, які хоча і були безпосередньо пов`язані із здійсненням посадовою особою своїх прав і обов`язків, однак не викликалися службовою необхідністю і об`єктивно протирічили як загальним задачам і вимогам, які пред`являються до державного апарату , так і тій меті і задачам, для досягнення яких службова особа була наділена відповідними владними повноваженнями.
Фактичне настання істотної шкоди необхідно для визнання цього кримінального правопорушення закінченим, адже склад його за своєю конструкцією є матеріальним. Необхідною ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364, є наявність причинного зв`язку між зловживанням владою або службовим становищем і істотною шкодою.
З суб`єктивної сторони це кримінальне правопорушення характеризується умисною або змішаною формою вини корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов`язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що це кримінальне правопорушення може бути вчинено під впливом саме таких спонукань.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 31.10.2011 року, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Агроекопродукт». За результатом перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. ТОВ «Агроекопродукт» надало довідку про те, що за період часу з 08.08.2011 року по 31.10.2011 року товариством використано підземної води в кількості 51918 м?. Державною екологічною інспекцією у Черкаській області розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, на суму 1 513 928 гривень. 13.03.2012р. Державною екологічною інспекцією у Черкаській області в порядку ст. 6 Господарсько - процесуального кодексу України до ТОВ «Агроекопродукт» пред`явлено претензію №1-57/ЮР на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, на суму 1 513 928 грн. 13.03.2012р. Державною екологічною інспекцією у Черкаській області в порядку ст. 97 КПК України, направлено прокурору Черкаської області заяву з матеріалами перевірки. Листом від 22.03.2012 року ТОВ «Агроекопродукт» звернулося до Держекоінспекції у Черкаській області щодо вирішення питання про можливість відшкодування шкоди про нарахованим збитками в натуральному виразі. 03.04.2012 року ОСОБА_6 підписав листа №1173-1/07 та повідомив ТОВ «Агроекопродукт», що не заперечує проти відшкодування шкоди в натуральному виразі за умови надання кошторису (або плану заходів), акту виконаних робіт.
17.04.2012 ТОВ «Агроекопродукт» подало лист на адресу Державної екологічної інспекції у Черкаській області яким направлено План заходів по відшкодуванню збитків на 2012 рік, погоджений сільським головою с. Хмільна Канівського району ОСОБА_7 та Угоду про здійснення заходів по відшкодуванню збитків, завданих навколишньому природному середовищу, між Хмільнянською сільською радою та ТОВ «Агроекопродукт». 26.04.2012 року ОСОБА_6 підписав листа №1463/06, відповідно до якого письмово повідомив ТОВ «Агроекопродукт», що зауважень до Плану заходів не має і що після виконання зазначених у Плані робіт збитки вважатимуться відшкодованими. 07.05.2012р. помічником Канівського міжрайонного прокурора ОСОБА_14 прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт» за ст. 364 -367 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
15.01.2013р. між Державною екологічною інспекцією у Черкаській області та прокуратурою Черкаської області підписано акт взаємозвірки матеріалів, направлених для розгляду в органи прокуратури протягом 2012 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області та прийнятих по ним рішеннях. Відповідно до п. 8 щодо ТОВ «Агроекопродукт» Канівська міжрайонна прокуратура в порушенні кримінальної справи відмовила на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Державною екологічною інспекцією у Черкаській області направлено претензію на зазначену суму.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що станом на 2012 рік працював старшим помічником прокурора Черкаської області та відповідав за нагляд за природоохоронним законодавством, зокрема за роботу ДЕІ у Черкаській області. Що стосується перевірки ТОВ «Агроекопродукт» пояснив, що в 2011 році проведено позапланову перевірку ТОВ «Агроекопродукт». ДЕІ у Черкаській області направило заяву про реагування до прокуратури Черкаської області. На підставі вказаної заяви було проведено перевірку та встановлено що нараховані збитки не підтвердились. За результатом чого було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт». Розмір завданих збитків в сумі 1 513 928 грн. є абстрактним, оскільки сума збитків не встановлювалась. Поряд з цим ТОВ «Агроекопродукт» виявило бажання добровільно проводити заходи екологічної характеру. Вказані відомості були відомі прокуратурі Черкаської області та заносились до відповідного акту звірки. Крім того, прокурор та інший керівник ДЕІ у Черкаській області протягом трьох років могли звернутися з позовом про відшкодування збитків, але не зробили цього.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що в 2011 році проводив позапланову перевірку ТОВ «Агроекопродукт». За результатами якої складено акт перевірки. Під час перевірки не було виявлено засобів обліку використання підземної води. Після завершення перевірки матеріали були передані для нарахування збитків. Збитки розраховувались за методичними вказівками за 2008 рік. Довідка ТОВ «Агроекопродукт» на предмет відповідності об`єму спожитої води не перевірялась.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що в 2011 році приймав участь у позаплановій перевірці ТОВ «Агроекопродукт». За результатами якої складено акт перевірки. Пояснити порядок її проведення не може у зв`язку з великим проміжком часу, але пам`ятає, що документи заповнював ОСОБА_15 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що станом на 2011 - 2012 рік був директором ТОВ «Агроекопродукт». В 2011 році Державна екологічна інспекція у Черкаській області провела перевірку. В подальшому на адресу ТОВ «Агроекопродукт» надійшла претензія про сплату збитків. Відомості, зазначені у довідці були надані орієнтовні, без їх перевірки. Достовірність їх не підтверджує. З обвинуваченим не знайомий. Неправомірну вигоду не пропонував. На даний час ТОВ «Агроекопродукт» припинено шляхом поділу.
Верховний Суд України в постанові від 27.10.2017 року по справі № 5-99кс16 зробив висновок, що диспозиція ч. 1 ст. 364 КК України, якою передбачено відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, чи інтересам юридичних осіб, може становити не лише майнову шкоду, а й включати прояви немайнової шкоди, але тільки ті, які можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може враховуватися будь-яка за характером шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру). Верховний Суд України у вказаній постанові зазначив, що у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру також має бути належним чином підтверджено (в т.ч. цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.
У зв`язки з цим підлягає перевірці наявність настання тяжких наслідків та реальної майнової шкоди поза сумнівом.
При розрахунку розміру збитків використовувалась «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р. Розділ ІХ передбачає порядок Розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
Сторона захисту звертала увагу, що у розрахунку розміру збитків наданого Державною екологічною інспекцією в Черкаській області застосовується формула: Зсам = 100 ? W ? Тар (грн.) в редакції Наказу від 30.06.2011р., а за методикою в редакції Наказу від 13.10.2015 застосовується формула Зсам = 5 ? W ? Тар (грн.), за якою коефіцієнт зменшено з 100 до 5 одиниць. Вказана обставина впливає на розрахунок, оскільки при застосуванні коефіцієнту 5 сума збитків становить 75696,4 грн. А вартість спожитих водних ресурсів становить взагалі 15 139,28 грн.
При з`ясуванні питання чи було завдано інтересам держави збитків на загальну суму 1 513 928 грн. сума коефіцієнту не є визначальним фактором, однак вказує на те, що в подальшому сума збитків мала бути обрахована по іншому.
19 квітня 2000 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі). У ньому, зокрема, зазначається, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони скасовують або пом`якшують кримінальну відповідальність особи. За загальним правилом, пом`якшення покарання здійснюється шляхом зміни санкції статті кримінального закону.
Норма за якою, відбулось зменшення коефіцієнту який враховується при визначенні суми збитків може бути застосований до ОСОБА_6 , оскільки відповідно до статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
В обвинувальному акті зазначено: ОСОБА_6 погодив відшкодування завданих державі збитків в розмірі 1 513 928 грн. у натуральному виразі та надав в такий спосіб ТОВ «Агроекопродукт» можливість уникнути сплати на користь держави збитків.
Нарахування збитків не знайшло свого підтвердження у рішенні суду за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області, тобто не було здійснено звернення до суду про їх стягнення. Підставою для не здійснення такого звернення вказувались такі: передача матеріалів перевірки до прокуратури Черкаської області та відсутність коштів для сплати судового збору. Направлення претензії ТОВ «Агроекопродукт» про добровільну сплату збитків не спричиняє їх погодження сторонами, а доводиться в суді в рамках господарської справи. А тому, належним способом не доведено факт існування спричинення збитків та їх розмір.
Як пояснив свідок ОСОБА_9 , довідка ним була надана, без реальної перевірки об`ємів водоспоживання, на свердловинах не було встановлено засобів обліку, що виключає можливість перевірити достовірність даних з вказаної довідки, а від так і об`єм спожитих водних ресурсів та перевірити збитки.
В той же час, помічником Канівського міжрайонного прокурора ОСОБА_14 винесено постанову від 07.05.2012р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт» за ст. 364 -367 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, у зв`язку з тим що посадові особи ТОВ «Агроекопродукт» не порушили вимоги природоохоронного законодавства та умов виданого раніше дозволу, тобто не спричиняли збитків.
Також судом встановлено, що ОСОБА_6 підписано та відправлено претензію про сплату збитків до ТОВ «Агроекопродукт» та заяву про вчинення злочину до прокуратури Черкаської області. Проте звернутись самостійно до суду Державна екологічна інспекція у Черкаській області не мала можливості у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, що підтверджено листами Державної екологічної інспекції у Черкаській області та показами свідка ОСОБА_12 і ОСОБА_11 .
Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 15.07.2015р. № 08-16/1929, начальник Державної екологічної інспекції у Черкаській області ОСОБА_16 повідомляє слідчого, що розраховані збитки ТОВ «Агроекопродукт» заявлені підприємству претензією для добровільного відшкодування, а також передані до прокуратури Черкаської області для вжиття заходів прокурорського реагування та допомоги у стягненні, що підтверджується щорічним Актом звірки з органами прокуратури. Станом на 15.07.2015р. Держекоінспекція у Черкаській області не має відомостей або ж документів щодо відшкодування збитків на вказану суму ТОВ «Агроекопродукт», оскільки контроль та порядок відшкодування збитків по даному підприємству здійснюється органами прокуратури. Крім того, в зв`язку із вимогами Закону України «Про судовий збір», можливість самостійного звернення Держекоінспекції до Господарського суду відсутня, тому просили сприяти у відшкодуванні.
Вказаним листом додатково підтверджено, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Що стосується посилання обвинувачення на погодження відшкодування збитків у натуральному виразі, необхідно звернути увагу, що Положенням про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області передбачено обов`язок вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем в суді ( п. 6.17). В той же час відповідно до п. 4.2 Положення Держекоінспекцію відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог: в) законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів. А тому, направлений лист ТОВ «Агроекопродукт» щодо погодження плану заходів мав бути розглянутий, що підтвердив свідок ОСОБА_12 .
Збитки, які були нараховані ТОВ «Агроекопродукт», обвинувачення відносить до шкоди яку спричинив ОСОБА_6 , як керівник Державної екологічної інспекції в Черкаській області, шляхом підписання листів від 03.04.2012р. та від 26.04.2012р. на користь ТОВ «Агроекопродукт», чим надав можливість ТОВ «Агроекопродукт» уникнути сплати вищевказаної суми на користь державі. Проте дії ОСОБА_6 не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з нарахованими збитками і їх ненадходження на користь держави, оскільки за змістом наданих листів, ТОВ «Агроекопродукт» не погоджувалась зміна форми відшкодування на натуральний вираз, а оцінювався наданий ТОВ «Агроекопродукт» план заходів. Надання листів не звільнило ТОВ «Агроекопродукт» від відповідальності за результатом перевірки, проте прокуратура Черкаської області, до якої були передані матеріали перевірки, не звернулась до суду про їх стягнення в інтересах держави, не звернувся до суду і новий керівник Держекоінспекції.
До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача, про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається не винуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі « Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії » встановлено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст. 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_6 виправдувального вироку, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Оскільки обвинувачений підлягає виправданню в інкримінованому йому злочині, здійснені під час досудового розслідування процесуальні витрати в розмірі 1716 гривень 00 копійок на залучення експерта при проведенні судово-почеркознавчої експертизи, слід віднести на рахунок держави.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Витрати на залучення експерта під час досудового розслідування віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-речові докази, приєднані до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий:
